Постанова

від 03.04.2023 по справі 447/3171/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 447/3171/22 Головуючий у 1 інстанції: Головатий А.П.

Провадження № 22-ц/811/489/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

розглянувши у місті Львові у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 25 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Галицького районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській областіпро відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 25.01.2023 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві на підставі ч.3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 .

Вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема положень ст.ст. 260, 183, 263 ЦПК України. Зазначає, що судом безпідставно відхилено клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, як особи, яка немає достатнього доходу для його сплати. Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Крім цього, в апеляційній скарзі також міститься прохання постановити ухвалу про визначення підсудності до судді Миколаївського районного суду Львівської області Головатого А.П. в порядку ч.1 ст. 26 ЦПК України, яке не може бути вирішено судом апеляційної інстанції в межах перегляду апеляційної скарги позивача на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, за наведеного в такій заяві позивачем суб`єктного складу учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Згідно ч.1ст.369ЦПК Україниапеляційна скаргарозглядається судомапеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 29.12.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до Галицького районноговідділу Львівськогоміського управлінняГоловного управлінняМіністерства внутрішніхсправ Україниу Львівськійобластіпро відшкодування моральної шкоди було залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

З мотивувальної частини ухвали вбачається, що при зверненні до суду із позовом позивачем не сплачено судовий збір, при цьому судом відхилено клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору з підстав не надання позивачем доказів, що свідчили б про перебування останнього у скрутному матеріальному становищі. Також судом зазначено, що ставка судового збору у даному позові повинна бути встановлена виходячи з ціни позову 4 мільярди гривень (1% ціни позову), але не менше 992,40 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та не більше 12 405 грн (5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що у визначений судом строк позивачем не усунуто недоліки позовної заяви.

Однак, районний суд не звернув увагу, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до органу державної влади про відшкодування моральної шкоди, який обґрунтовано, зокрема, положеннями статей 1173, 1174 ЦК України.

Тобто, позов пред`явлено до органу державної влади, а вимоги стосуються відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» визначено об`єкти справляння судового збору.

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Із урахуванням системного аналізу цієї норми закону, призначення судових витрат, а також змісту положення частини першої статті 3 цього Закону й встановлення законодавцем ставок судового збору за скарги при перегляді судових рішень у відсотках від збору, що підлягає сплаті за подання позову (стаття 4), необхідно виходити із того, що позивачі, які звільнені від сплати судового збору при поданні окремих позовів, та певні категорії осіб незалежно від категорії позову звільняються не лише від сплати судового збору за подання позову, а й за подання апеляційних та касаційних скарг. Порушені права позивача з наведених у позові підстав можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (стаття 2 ЦПК України).

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18) та постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 712/2452/17 (провадження № 61-32839св18) і від 20.02.2019 у справі № 712/2452/17 (провадження № 61-32839св18).

При цьому, зазначені положення стосуються виключно позовних вимог про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду (постанова Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 383/1273/21 (провадження № 61-4809св22)).

Суд першої інстанції не врахував наведеного та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачеві з підстав несплати судового збору особою, яка звільнена від такого обов`язку в силу імперативної норми закону, вдавшись до аналізу обґрунтованості клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору в ухвалі про залишення позовної заяви без руху та покладення на позивача необґрунтованого обов`язку зі сплати судового збору.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зіст.379ЦПК України підставамидля скасуванняухвали суду,що перешкоджаєподальшому провадженнюу справі,і направленнясправи дляпродовження розглядудо судупершої інстанціїє: 1)неповне з`ясуваннясудом обставин,що маютьзначення длясправи; 2)недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївважає встановленими; 3)невідповідність висновківсуду обставинамсправи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, така підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 25 січня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 04.04.2023

Головуючий

Судді