Вирок

від 05.04.2023 по справі 462/3797/21

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/3797/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2023 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 32021140000000046 від 27.05.2021 р. про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Львівської області,

м. Червонограда, українця, громадянина України, з вищою освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів- ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_6

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , при проведенні державної реєстрації створення ТОВ «Копарт ЛТД», достовірно знаючи про відсутність у нього законних підстав для перебування або користування на будь-яких правових підставах нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив внесення неправдивих відомостей щодо місцезнаходження вищевказаної юридичної особи до рішення засновника № 1 від 19.09.2018 та заяви від 19.09.2018 про державну реєстрацію створення юридичної особи, після чого, підписавши власноруч вказані документи, умисно подав їх 19.09.2018 державному реєстратору управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, що знаходиться за адресою: м. Львів, Залізничний район, вул. Городоцька, 299, для проведення відповідної реєстрації.

На підставі документів із недостовірними відомостями щодо місцезнаходження юридичної особи, внесеними та поданими ОСОБА_3 для реєстрації державним реєстратором управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_7 в Єдиному державному реєстрі 19.09.2018 проведено реєстрацію створення юридичної особи ТОВ «Копарт ЛТД» (код ЄДРПОУ 42484106), про що в Єдиному державному реєстрі зроблено відповідний запис за № 14151020000045345.

Так, згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відомості до Єдиного державного реєстру про юридичну особу вносяться на підставі відповідних заяв про державну реєстрацію; документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі повинен міститись визначений перелік відомостей про юридичну особу, у тому числі місцезнаходження юридичної особи.

Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що для державної реєстрації юридичної особи, серед іншого, подаються заява про державну реєстрацію створення юридичної особи; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення засновників; установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа. Форма заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи затверджена наказом Міністерства юстиції України № 3268/5 від 18.11.2016 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 205-1 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав. Пояснив, що він не має юридичної освіти, тому реєстрація юридичної особи ТОВ «Копарт ЛТД» в 2018 році здійснювалася на підставі підготовлених документів особою, яка обізнана у цій сфері, контакти якої знайшов в інтернеті. Він лише підписав документи, не заповнюючи їх, тим самим не вносив завідомо неправдиві дані, заперечив наявність умислу в його діях. Серед наданих юристом даних була вказана адреса місцезнаходження товариства: м. Львів, вул. Залізняка, 17. Саму картку реєстраційну він не заповнював, документів також не виготовляв (рішення, статут), тільки підписав їх. А також підписав договір суборенди приміщення за адресою м. Львів, вул. Залізняка, 17. Він подав державному реєстратору, прізвище якого фігурує в обвинувальному акті, відповідні документи для реєстрації юридичної особи. Просить ухвалити виправдувальний вирок, оскільки в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Незважаючи назаперечення своєївинуватості обвинуваченим ОСОБА_3 його винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується такими безпосередньо дослідженими під час судового розгляду доказами.

Показаннями свідка ОСОБА_8 , який в судовому засіданні пояснив, що є співзасновником та директором компанії ТОВ «НВФ «Дока», має з 2007 року право власності на будівлю за адресою: м. Львів, Франківський район, вул. Залізняка, 17 одноосібно та використовує її як офісне приміщення. При цьому, свідок показав, що до жовтня 2019 року в оренду приміщення в цій будівлі ніколи не здавались, у зв`язку з чим свідок виключив можливість перебування ТОВ «Копарт ЛТД» за вищевказаною адресою як у 2018 році так і у подальшому, оскільки свідок не знайомий з ОСОБА_3 та йому не відомо нічого про ТОВ «Копарт ЛТД». Крім нього, ніхто не уповноважений укладати договори оренди приміщення та діяти від імені ТОВ «НВФ «Дока». Також, свідок пояснив, що вхід в будівлю здійснюється лише через центральний вхід, де проводиться пропускний контроль (картковий доступ) для працівників ТОВ «НВФ «Дока».

Показаннями свідка ОСОБА_9 , який з 1996 року працює технічним директором ТОВ «Балко» та в окремі періоди часу обіймав посаду директора даного товариства, яке знаходиться в будівлі за адресою: м. Львів, Франківський район, вул. Залізняка, 15 та є її власником, тобто дане товариство протягом тривалого часу здійснює діяльність поруч з ТОВ «НВФ «Дока», яке здійснює діяльність за адресою: м. Львів, вул. Залізняка, 17. Свідок показав, що ніколи не бачив і не знайомий з ОСОБА_3 , а також свідку не відомо про діяльність ТОВ «Копарт ЛТД» поруч з місцезнаходженням ТОВ «Балко», в будинку № 17 на вул. Залізняка у м. Львові.

Показаннями свідка ОСОБА_10 , який з 2016 є засновником ТОВ «Галтехавто-Сервіс», який є власником об`єктів нерухомості за адресою: м. Львів, Франківський район, вул. Залізняка, 13. Свідок ОСОБА_10 показав, що не знає обвинуваченого ОСОБА_3 , ні йому нічого не відомо про ТОВ «Копарт ЛТД».

Також винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення стверджується такими письмовими доказами.

Матеріалами виконання постанови від 28.04.2020 СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області про проведення процесуальних дій на території Полтавської області, згідно з якою на виконання ухвали слідчого судді від 21.04.2020 проведено тимчасовий доступ з вилученням оригіналів документів реєстраційної справи ТОВ «Копарт ЛТД», що оформлено протоколом від 20.05.2020 (із описом вилучених речей і документів, що є додатком до протоколу), які складені старшим слідчим з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_11 . Саме під час даного тимчасового доступу вилучені, серед іншого, підписані ОСОБА_3 оригінали рішення засновника №1 ТОВ «Копарт ЛТД» від 19.09.2018 та заяви від 19.09.2018 про державну реєстрацію створення юридичної особи, згідно з якими державним реєстратором вищевказане товариство створено за адресою: м. Львів, вул. Залізняка, 17.

Даними протоколу від 22.06.2020 щодо отримання зразків почерку та підписів ОСОБА_3 для проведення почеркознавчої експертизи разом із відповідною постановою органу дізнання від 22.06.2020 про відібрання взірців підпису та почерку останнього.

Даними висновку експерта № 6020 від 11.12.2020 Львівського НДІСЕ складеного за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи та постановою органу дізнання від 10.09.2020, якою призначено вищевказану експертизу, оскільки у відповідях на запитання під № № 3, 4, 5 надано висновок про те, що саме ОСОБА_3 є виконавцем підпису в рішенні засновника №1 ТОВ «Копарт ЛТД» від 19.09.2018, заяві від 19.09.2018 про державну реєстрацію створення юридичної особи та статуті ТОВ «Копарт ЛТД» від 19.09.2018.

Даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 27.08.2020 в АКБ «Львів» із доданими до нього документами, а також ухвалою слідчого судді від 27.07.2020 та клопотанням органу дізнання від 21.07.2020 на підставі яких проведено даний захід забезпечення кримінального провадження. Так, під час даного тимчасового доступу вилучено документи зі зразками підписів ОСОБА_3 , що були використані під час проведення почеркознавчої експертизи, а також отримано інші документи, які вказують на те, що задекларована перед банківською установою основна діяльність не відповідала фактичним фінансовим операціям ТОВ «Копарт ЛТД», а саме: в опитувальнику банку від 26.09.2018, який складався під час відкриття ОСОБА_3 рахунку для ТОВ «Копарт ЛТД» зазначається, що товариство займатиметься комп`ютерним програмуванням, хоча фактично отримало у безготівковій формі понад 17 млн. грн.. від ТОВ «Укрметко ЛТД» та ТОВ «Акс-Кепітал ЛТД» з одночасним зняттям безпосередньо ОСОБА_3 через каси АКБ «Львів» готівки по банківських чеках для нібито закупівлі металобрухту у період з 11.03.2019 по 04.06.2019. Саме ці фінансові операції з переведення грошових коштів з безготівкової форми у готівку стали приводом для складання узагальненого матеріалу Державною службою фінансового моніторингу України щодо ТОВ «Копарт ЛТЛ» та ОСОБА_3 . Після цих фінансових операцій в липні 2019 року ОСОБА_3 відчужено частку в ТОВ «Копарт ЛТД».

Даними протоколу огляду від 27.04.2021 (на відкритій місцевості) будівлі за адресою: м. Львів, вул. Залізняка, 17, яка з 2007 року належить на праві власності ТОВ «НВФ «Дока», разом із фототаблицею до вищевказаного протоколу. Згідно з протоколом огляду у трьохповерховій будівлі є один центральний вхід, на якому розташовані технічні засоби контролю від доступу сторонніх відвідувачів, що відповідає показанням, наданим свідком ОСОБА_8 .

Матеріалами виконання письмової вимоги органу дізнання від 27.04.2021 Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради щодо надання копій документів з приводу присвоєння поштових номерних знаків № № 15, 17 та 19 по вулиці Залізняка у м. Львові.

Інформацією від 21.12.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул. Залізняка, 17, який належить ТОВ «НВФ «Дока».

Матеріалами виконання письмових вимог органу дізнання від 30.09.2019 та від 06.04.2021, адресованих директору ТОВ «НВФ «Дока» ОСОБА_8 , в яких останній інформував сторону обвинувачення про відсутність перебування в офісній будівлі за адресою: м. Львів, Франківський район, вул. Залізняка, 17 підприємства ТОВ «Копарт ЛТД».

Матеріалами виконання письмової вимоги органу дізнання від 13.05.2021 ТОВ «Балко», яке зареєстроване та є власником будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , з інформацією про реєстрацію права власності.

Матеріалами виконання письмової вимоги органу дізнання від 13.05.2021 ТОВ «Галтехавто-Сервіс», яке зареєстроване та є власником будівлі за адресою: м. Львів, вул. Залізняка, 13 та 13а, з інформаціями про реєстрацію права власності.

Матеріалами виконання письмової вимоги органу дізнання від 18.05.2021 ФОП ОСОБА_12 , який є власником будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , з інформацією про реєстрацію права власності.

Об`єктом інкримінованого ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення є суспільні відносини у сфері підприємницької діяльності, встановлені актами національного законодавства для створення суб`єктів господарювання та внесення у подальшому змін щодо них до Єдиного державного реєстру у чіткій відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Так,згідно зч.1ст.9Закону відомостідо Єдиногодержавного реєструпро юридичнуособу вносятьсяна підставівідповідних заявпро державнуреєстрацію; документів,що подаютьсядля проведенняінших реєстраційнихдій; відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону в Єдиному державному реєстрі повинен міститись визначений перелік відомостей про юридичну особу, у тому числі місцезнаходження юридичної особи.

Статтею 17 вищезазначеного Закону визначено, що для державної реєстрації юридичної особи, серед іншого, подаються заява про державну реєстрацію створення юридичної особи; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення засновників; установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа.

Встановлені під час судового розгляду обставини вчинених ОСОБА_3 умисних дій, щодо яких йому висунуто обвинувачення відповідно до обвинувального акта, беззаперечно доказують внесення останнім у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «Копарт ЛТД», завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

Захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_6 подано ряд клопотань про визнання доказів недопустимими

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК України). Такі перераховані в частинах 2 та 3 цієї ж статті та не є виключними.

Отже, недопустимими є лише докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

У постановіу справі№ 318/292/18від 01.12.2020Верховний Судвисловив позиціюпро те,що нормист.87КПК Українине передбачають,що будь-якеформальне недотриманнявимог кримінальногопроцесуального законупри отриманнідоказу автоматичнотягне необхідністьвизнання доказунедопустимим.Натомість,закон зобов`язуєсуд датиоцінку доказуз точкизору йогодопустимості,з урахуваннямтого,чи булодопущене порушенняКПК істотнимта якимчином воноперешкоджало забезпеченнюта реалізаціїправ ісвобод особи.

Так, доводи позиції захисту з приводу того, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32021140000000043 від 13.05.2021 за ч. 1 ст. 205-1 КК України здійснювалось без внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Судом встановлено, що СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області за процесуального керівництва прокурорів Львівської обласної прокуратури із дотриманням правил предметної підслідності здійснювалось збирання доказів за фактом вчинення службовими особами ТОВ "Копарт ЛТД" кримінального правопорушення із попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 1 ст. 212 КК України, по кримінальному провадженню № 42019140000000114, яке розпочато згідно відомостей ЄРДР на підставі матеріалів Державної служби фінансового моніторингу України. У подальшому, на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні № 42019140000000114 органом дізнання (СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області) розпочато кримінальне провадження № 32021140000000043 від 13.05.2021 за фактом внесення недостовірних відомостей в документи при створенні ТОВ "Копарт ЛТД", а після призначення групи прокурорів старшим прокурором групи прийнято процесуальне рішення про об`єднання з провадженням № 42019140000000114, а в подальшому, після оголошення підозри ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 205-1 КК України - процесуальне рішення про виділення в окреме кримінальне провадження матеріалів досудового розслідування з провадження № 42019140000000114. Після виділення в окреме провадження матеріалів за підозрою ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 32021140000000046 складено обвинувальний акт. При цьому, в матеріалах, наданих стороною обвинувачення суду, є всі необхідні постанови (процесуальні рішенні): про створення групи дізнавачів та призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 32021140000000043, про об`єднання кримінальних проваджень №32021140000000043 та №42019140000000114, про виділення в окреме провадження матеріалів досудового розслідування за підозрою ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 32021140000000046, постанови про створення групи дізнавачів та про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 32021140000000046. Дані постанови містяться в матеріалах кримінального провадження, які в порядку ст. 290 КПК були відкриті для ознайомлення обвинуваченому ОСОБА_3 та його адвокату ОСОБА_13 .

З огляду на викладене, посилання адвоката ОСОБА_6 на порушення ч. ч. 2, 3 ст. 214 КПК України в частині проведення досудового розслідування без внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань є необгрунтовані та безпідставні.

Крім цього,захисник проситьвизнати недопустимимпротокол тимчасовогодоступу доречей тадокументів від20травня 2020року,покликаючись нате,що 20.04.2020р.слідчий суддя постановив ухвалу про надання старшому слідчому ОСОБА_14 , старшому слідчому ОСОБА_15 і та слідчому ОСОБА_16 тимчасового доступу до речей та документів. 20.05.2020 р. року було здійснено тимчасовий доступ до речей і документів, проте здійснений він особою, доступ якій до таких речей та документів ухвалою суду не надавався, а саме старшим слідчим з ОВС ОСОБА_17 .

Також, захисник просить визнати недопустимим протокол огляду від 21 травня 2020 року, покликаючись на те, що 21.05.2020 р. старший слідчий з ОВС ОСОБА_17 здійснив огляд приміщення за адресою АДРЕСА_4 , однак відповідно до вимог ч. 2 ст. 237 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи, здійснюється згідно з правилами, передбаченими законом для обшуку та відповідно до ч. 5 ст. 104 КПК України протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної, а відповідно до ч. 6 ст. 104 КПК України якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу.

На думку сторони захисту, що протокол огляду місця події, повинен бути визнаний недопустимим доказом через те, що в ньому зафіксовані відомості про те, що власник приміщення був відсутній при його огляді і не відомо, що він проводився з його дозволу, відсутні його підписи в протоколі, у зв`язку з чим неможливо зробити беззаперечний висновок про те, що даний огляд проводився з додержанням вимог закону. Дані про понятих відсутні, протокол ними не підписаний, відомості про те, що поняті відмовились підписувати протокол відсутні.

Немає належних доказів того, що дійсно проводився огляд за адресою АДРЕСА_4 , оскільки у протоколі відсутні дані про понятих та власника приміщення, а описи проведених робі т надто загальні:«...за даною адресою знаходиться п`ятиповерховий багатоквартирний житловий будинок, який має чотири під`їзди, в яких розташовані 62 квартири...».

Крім, того на фототаблиці (додаток до протоколу) відсутні підписи понятих та інших учасників, що є додатком до протоколу, у зв`язку з цим можна дійти висновку, що додатки до протоколів огляду події складено в порушенням вимог ч. 3 ст. 105 КПК України. На самих фото будинок зображений лише з одної сторони. Ці факти також свідчать про те, що немає належних доказів, що огляд дійсно проводився за адресою АДРЕСА_4 .

Також, огляд місця був проведений 21.05.2020 р., а ТОВ «Копард ЛТД» діяло у період 2019 р., про що свідчать дані у кримінальному провадженні № 42019140000000114, відомості про яке внесено у ЄРДР 19.09.2019 р. по сплину такого проміжку часу неможливо виявити належні докази.

Також сторона захисту заявила клопотання про неналежність та недопустимість протоколу огляду від 27 квітня 2021 року з огляду на те, що на фототаблиці (додаток до протоколу) відсутні підписи понятих та інших учасників, у зв`язку з цим, захисник вважає, що додатки до протоколів огляду місця події складено в порушенням вимог ч. 3 ст. 105 КПК України, що тягне за собою недопустимість такого протоколу як доказу в кримінальному провадженні.

При цьомузазначає,що оглядмісця бувпроведений 27.04.2021р.,а ТОВ«Копард ЛТД»діяло уперіод 2019року,про щосвідчать даніу кримінальномупровадженні №42019140000000114,відомості прояке внесеноу ЄРДР19.09.2019р.По спливутакого проміжкучасу неможливовиявити належнідокази.

Щодо доводів сторони захисту з приводу недопустимості протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 20.05.2020, протоколу огляду від 21.05.2020 та протоколу огляду від 27.04.2021 р. слід врахувати наступні положення кримінального процесуального законодавства, які надають право учасникам кримінального провадження на реалізацію їх прав, виходячи із принципу диспозитивності, передбаченого ст. 26 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Таким чином, слідчий і прокурор наділені правом винести постанову обов`язковість якої прямо не передбачена КПК України, але вважають це зробити за необхідне.

Згідно ч. 6 ст. 218 КПК України слідчий, прокурор має право провадити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, або своєю постановою доручити їх проведення такому органу досудового розслідування, який зобов`язаний її виконати.

Саме виходячи з вищевказаних положень законодавства, передусім ч. 3 ст. 110 КПК України, СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області виносилась постанова про ведення процесуальних дій на іншій території іншим органом досудового розслідування (СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області) через суттєву віддаленість м. Кременчука Полтавської області від м. Львова. У зв`язку з чим ухвала слідчого судді про надання дозволу на тимчасовий доступ з вилученям реєстраційної справи ТОВ "Копарт ЛТД" була проведена СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області на підставі постанови СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області.

Щодо недопустимості доказів здобутих під час тимчасового доступу, матеріалів реєстраційої справи ТОВ "Копарт ЛТД", які стали у подальшому предметом почеркознавчої експертизи, проведеного на підставі ухвали слідчого судді органом досудового розслідування на іншій території, що діяв на підставі постанови слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області, слід зазначити, що адвокат ОСОБА_6 покликаючись на необхідність застосування ст. 87 КПК України, не надано переконливих доводів з приводу того, що тимчасовий доступ і вилучення реєстраційної справи ТОВ "Копарт ЛТД", частка в статутному капіталі якого була продана ОСОБА_3 ще в 2019 році, призвела до порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України. Адвокатом ОСОБА_6 не наведено обставин, які вказують на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону із зазначенням, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося, виходячи з обставин конкретної справи, яка стосується інкримінованого обвинувачення ОСОБА_3 .

Ст. 13 КПК визначено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За статтею 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Частиною 1 ст. 233 КПКрегламентовано, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше яклише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч. 3 цієї статті.

За частиною 2 вказаної статті процесуального законупід іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщенняпобутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Також Верховний Суд у постанові від 10.12.2020 р. у справі № 473/2485/17 висловив таку позицію. Відповідно до ч. 7 ст. 223 КПКслідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне. Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової)дії.

Метою участі понятих у проведенні слідчих дій є посвідчення факту провадження слідчої дії, її ходу та результатів. Нормами ст. 223 КПК Українивизначено випадки коли участь понятих є обов`язковою. Такими випадками є пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи, обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи.

Отже, зазначена норма містить виключний перелік слідчих дій при проведенні яких участь понятих є обов`язковою.

Відтак, огляд будівлі у м. Кременчук Полтавської області проведений СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області на відкритій місцевості без проникнення до житла чи іншого володіння особи, що не вимагав одержання дозволу слідчого судді та не вимагав обов`язкової участі понятих (ст. 223 КПК України).

Разом з тим, слід зазначити, що огляд офісної будівлі по вулиці Залізняка, 17 у м. Львів, проведений СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області на відкритій місцевості без проникнення до житла чи іншого володіння особи, так само не вимагав ні дозволу слідчого судді, ні присутності понятих, а форма фіксації даної слідчої дії процесуально відповідає вимогам ст.ст. 104, 105 КПК України (протокол із додатком - фототаблицею, які підписані дізнавачем).

Враховуюче вищезазначене та те, що КПК не передбачає обов`язкової участі понятих при огляді, якщо він проводиться не в житловому приміщенні, участь понятих, ОСОБА_3 та його захисника при огляді місця події, який проводився на відкритій місцевості , не була обов`язковою, а відтак відсутні підстави для визнання вищенаведених доказів недопустимими.

Також, виходячи з правових позицій Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17, якими вказано на необхідність обов`язкового застосування низки критерієв під час вирішення питань про недопустимість доказів, доводи адвоката ОСОБА_6 не можна взяти до уваги через відсутність вмотивованої позиції сторони захисту щодо недопустимості доказів, одержаних стороною обвинувачення під тимчасового доступу та огляду, які проведено СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області 20 та 21 травня 2020 року.

Також,сторона захиступросить визнатинедопустимими висновокексперта зарезультатами проведеннясудово-почеркознавчоїекспертизи №6020від 11.12.2020року та протоколтимчасового доступудо речейта документіввід 27.08.2020року,вважаючи,що судова-почеркознавча експертиза та тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні (приміщенні) АТ АКБ «Львів», був санкціонований ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 27 липня 2020 року, постановленою на підставі клопотання старшого слідчого ОСОБА_18 про тимчасовий доступ до речей та документів від 21 липня 2020 року були проведені до внесення відомостей в ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.205-1 КК України.

Щодо недопустимості висновку почеркознавчої експертизи та тимчасового доступу від 27.08.2020 в АКБ "Львів", які на думку сторони захисту є недопустимими доказами через проведення експертизи до внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань, слід зазначити, що такі твердження сторони захисту суд оцінює критично, оскільки відповідна почеркознавча екпертиза призначена та проведена із використанням добровільно наданих ОСОБА_3 зразків пілдпису та почерку під час збирання доказів у кримінальному провадженні № 42019140000000114, з якого постановою прокурора відповідні матеріали за підозрою ОСОБА_3 за ч.1 ст.205-1 КК України виділені в окреме провадження за № 32021140000000046. При цьому, тимчасовий доступ від 27.08.2020 в АКБ "Львів" проведено на підставі ухвали слідчого судді.

Разом з тим, сторона захисту не навела суду жодних переконливих доводів, обов`язковість яких має мати місце, виходячи із правових позицій Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17, що почеркознавча експертиза та тимчасовий доступ з вилученням речей і документів (проведений в АКБ "Львів") слід вважати недопустими доказами в контексті ст. 87 КПК України.

Захисник також покликається на те, що стороною обвинувачення, в порушення ст. 290 КПК України, не було повідомлено її як захисника ОСОБА_3 про завершення досудового розслідування та не було надано їй доступу до матеріалів досудового розслідування, що тягне за собою визнання всіх зібраних стороною обвинувачення доказів недопустимими.

Звертає увагу на те, що у рішенні у справі № 607/21493/20 від 27.12.2022 року Верховний Суд вказав на те, що надання доступу до матеріалів кримінального провадження має здійснюватися всім без виключення учасникам кримінального провадження зі сторони захисту, тобто окремо підозрюваному, окремо законному представнику, окремо захиснику.

Таке правокожного учасникакримінального провадженняє абсолютним,та можене здійснюватисявиключно заїх власнимволевиявленням (наприкладвідмова відтакого ознайомлення).Процесуальний законмістить застереженнялише щодообмеження строкудля ознайомленняз матеріалами,до якихнадано доступу порядкуст.290КГІК України,і такеобмеження допускаєтьсяна підставіухвали слідчогосудді,якою встановлюєтьсяпевний строк,а незаборона наознайомлення.

Щодо доводівадвоката ОСОБА_6 з приводуненадання їйдля ознайомленняматеріалів дізнання за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, слід зазнчити, що всі матеріали під час виконнання вимог ст. ст. 290, 301 КПК України надані для ознайомлення та скопійовано ОСОБА_3 та його адвокатом ОСОБА_13 , що свідчить про дотримання вимог ст. 20 КПК України під час закінчення дізнання. Крім цього, доводи сторони захисту щодо дотримання вимог ст. 20 КПК України, поруч із іншими доводами обвинуваченого, за клопотаням сторони захисту було предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні з постановленням відповідної ухвали, якою було відмовлено у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту. Ухвала не оскаржувалась в апеляційному порядку.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 покликається також на те, що в діях ОСОБА_3 відсутня об`єктивна і суб`єктивна сторони цього правопорушення. Оскільки зібраними у справі доказами, зокрема і судовою-почеркознавчою експертизою не доводиться факт внесення ОСОБА_3 завідомо неправдивих відомостей в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, а також не доводиться, що такі відомості є завідомо неправдивими та не доводиться сам умисел на вчинення цього правопорушення, оскільки такий у ОСОБА_3 був відсутній. Так, даючи покази, ОСОБА_3 вказав на те, що під час реєстрації ТОВ «Копарт ЛТД» користувався допомогою юриста, який передав йому вже заповнені документи для державної реєстрації. Серед наданих юристом даних була вказана адреса місцязнаходження товариства - АДРЕСА_3 . Саму картку реєстраційну він не заповняв, документів також не виготовляв (рішення, статут), тільки підписав їх. А також підписав договір суборенди приміщення за адресою АДРЕСА_3 .

Адвокат зазначає, що вина ОСОБА_3 не підтверджується і показами свідків, показання яких жодним чином не стосувалися внесення ОСОБА_3 завідомо неправдивих відомостей в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, а стосувалися лише того, чи бачили вони ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_3 вже після реєстрації юридичної особи.

Також посилаєтьсяна наявністьпопереднього договорусуборенди від 20.08.2018р.та основногодоговору суборендивід 20.09.2018р.,де сторонамивиступають ОСОБА_3 та ТОВ "ТЕХНОТРАНС УА", в якому предметом договору є приміщення за адресою: м. Львів, вул. Залізняка, 17. Вказане спростовує твердження сторони обвинувачення про те, що у її підзахисного ОСОБА_3 були відсутні законні підстави на час інкримінованих дій для перебування або користування на будь-яких правових підставах нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_2 , відтак внесення неправдивих відомостей щодо місцезнаходження вищевказаної юридичної особи до рішення засновника № 1 від 19.09.2018 та заяви від 19.09.2018 про державну реєстрацію створення юридичної особи та умисного подання їх 19.09.2018 державному реєстратору.

Так, об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205-1 КК України, виражається в таких діях: 1) внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей; 2) умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205-1 КК України, характеризується прямим умислом.

Суд, дослідивши лист, разом із доданими до нього двома копіями документів, який надійшов на адресу суду 28.07.2022, з якого вбачається, що такий датований 21.07.2022 ТОВ «Копарт ЛТД», підписано «в.о. директора ОСОБА_19 », проте відомості про якого не містяться в Єдиному державному реєстрі, хоча підлягають обов`язковому внесенню згідно ч.2 ст. 9 Закону, у зв`язку з чим будь-які документи підписані особою, відомості про яку не внесено до Єдиного державного реєстру вважаються недостовірними і не можуть бути використані у спорі з третьою особою за правилами ч. 1 ст. 10 Закону.

Крім того, додані до даного листа копії попереднього договору та договору суборенди в порушення вимог ст. 777 ЦК України не містять даних про дозвіл власника ТОВ «НВФ «Дока» на передачу в піднайм (суборенду) приміщень, що виключається виходячи із показань наданих суду директором даного товариства свідком ОСОБА_8 , який заперечив передачу будь-яких приміщень в оренду.

Також, відповідь ОСОБА_20 , адресована адвокату ОСОБА_6 , не містить номеру будинку по вулиці Залізняка у м. Львові, де в офісі ТОВ «Копарт ЛТД» нібито проходила зустріч ОСОБА_20 з ОСОБА_3 та передача документів, зокрема тих, копії яких надійшли до суду 28.07.2022 від неуповноваженої особи.

Даючи оцінку вищенаведеним доводам захисника, суд зазначає, що згідно з ч. 12 ст. 290 КПК України якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 28.05.2021 року підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника з 11.20 год. 28 травня 2021 року по 11.54 год. 28 травня 2021 року у приміщенні СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 35 каб. 225 ознайомлено з матеріалами досудового розслідування та вручено їх копії.

Як зазначив прокурор, під час закінчення досудового розслідування у формі дізнання ОСОБА_3 28.05.2021 у присутності адвоката ОСОБА_6 надав письмову заяву про відсутність матеріалів для відкриття стороні обвинувачення.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 , будучи стороною попереднього договору суборенди від 20.08.2018 р. та договору суборенди від 20.09.2018 р., був достовірно обізнаний про наявність такого, однак не здійснив його відкриття стороні обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України, тому суд не допускає відомості, що містяться в ньому, як доказ.

Таким чином,стороною захистуне доведено істотнихпорушень вимогкримінального процесуальногозакону приотриманні доказів,наявності перешкоддля забезпечення тареалізації праві свободобвинуваченого ОСОБА_3 ,що виключаєнеобхідність визнаннядоказів недопустимими.

Оцінюючи показання допитаних в судовому засіданні свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , такі знаходяться в об`єктивному взаємозв`язку з іншими матеріалами справи, нічим не спростовані, доповнюються дослідженими судом доказами та беззаперечно вказують на винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих дій.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 суд оцінює критично, як обраний спосіб захисту, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки такі не узгоджуються з письмовими доказами та показаннями свідків.

Отже,висновки судупро доведеністьвинуватості ОСОБА_3 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.205-1КК Україниза вказаниху вирокуобставин ґрунтуютьсяна дослідженихв судовомузасіданні тавище оціненихсудом доказах,відповідають фактичнимобставинам справита підтверджені належнимита допустимимидоказами і,зокрема,даними,що містятьсяв показанняхсвідків таданими дослідженихв судовомузасіданні письмовихдоказів.Саме сукупність дослідження доказів, а не кожного доказу окремо, на переконання суду, мають визначальне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.

Всі докази, на яких ґрунтується висновок суду, знаходяться у своєму взаємозв`язку, доповнюють один одного і сумніву в їх достовірності, не викликають.

З огляду на викладене, підстав для ухвалення виправдувального вироку суд не вбачає.

Таким чином, аналізуючи наведене,суд дійшоввисновку,що винуватість ОСОБА_3 у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також в умисному поданні для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Також,судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_3 зміст вимог п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, частин 1, 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, про те, що на момент судового розгляду закінчилися строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК України, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК України, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення. Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти закриття кримінального провадження з вищенаведених підстав.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, обставини скоєння злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, згідно довідки КНПЛОР "Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень" ОСОБА_3 не перебуває на обліку в диспансері, згідно довідки Львівського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру, ОСОБА_3 не перебуває на обліку.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 не сприяв встановленню істини у справі, обставини, які пом`якшують покарання відсутні, обставини, які обтяжують покарання відсутні. Тому покарання слід призначити в межах санкції ч. 1 ст. 205-1 КК України, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, в редакції Закону № 642-VII від 10.10.2013 р. із змінами, внесеними згідно із Законом № 835-VIII від 26.11.2015 р., яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення, у виді штрафу, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для її виправлення, попередження нових злочинів та на переконання суду саме таке покарання відповідатиме гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Однак, дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 205-1 КК України, що згідно зі ст. 12 КК України є проступком.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

Як зазначено у ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Оскільки обвинуваченого ОСОБА_3 притягнуто до кримінальної відповідальності за дії, що мали місце 19.09.2018 р.,зазначений термін давності минув, враховуючи те, що обвинувачений від слідства та суду за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України не ухилявся, перебіг давності відбувся не з його вини, суд вважає що обвинуваченого ОСОБА_3 слід звільнити від призначеного покарання за ч. 1 ст. 205-1 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Процесуальні витрати, вартість проведення судових експертиз, зокрема, висновку № 6020 від 11.12.2020 р. у розмірі 9806,40 грн. слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 .

Керуючись ст. ст. 369-371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України ( в редакції Закону № 642-VII від 10.10.2013 р. із змінами, внесеними згідно із Законом № 835-VIII від 26.11.2015 р.) та призначитийому покаранняу виді штрафуурозмірі 1 тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень).

На підставіст.ст.49,74КК України, ОСОБА_3 звільнитивід призначеногопокарання зач.1ст.205-1КК Україниу видівиді штрафу урозмірі1тисяча неоподаткованихмінімумів доходівгромадян,що становить17000грн (сімнадцятьтисяч гривень), у зв`язку з закінченням строків давності.

Стягнути з ОСОБА_3 на користьдержави вартість проведення судових експертиз, зокрема, висновку № 6020 від 11.12.2020 р. у розмірі 9806,40 грн.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя (підпис) ОСОБА_1

З оригіналом згідно. Оригінал вироку знаходиться у справі № 462/3797/21

Суддя ОСОБА_1