Постанова

від 14.03.2023 по справі 910/7195/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2023 р. Справа№ 910/7195/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А. Л.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Серьогіна С.В., адвокат;

від відповідача за первісним позовом (позивача за первісним позовом): Зарицький А.Д., адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця", м. Дніпро

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 (повний текст складено 16.08.2022) та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 (повний текст складено 18.08.2022)

у справі № 910/7195/21 (суддя Босий В.П.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд", м. Київ

про зобов`язання вчинити дії та стягнення 72 499,20 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд", м. Київ

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця", м. Дніпро

про стягнення 434 568,15 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог за первісним позовом.

У травні 2021 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця", позивач за первісним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" (далі - ТОВ "КМГ Трейд", відповідач за первісним позовом) про зобов`язання здійснити поставку гасників коливань гідравлічних в кількості 7 штук та стягнення штрафу за недопоставку товару у розмірі 72 499,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог АТ "Укрзалізниця" посилається на неналежне виконання ТОВ "КМГ Трейд" своїх зобов`язань за Договором поставки №ПР/НХ-20530/НЮ від 15.09.2020 в частинні поставки гасників коливань гідравлічних в кількості 7 штук з порушенням технічним умов (ТУ У 30.2-255536693-004:2012, відсутність маркування дати виготовлення).

Короткий зміст та підстави позовних вимог за зустрічним позовом.

15.11.2021 ТОВ "КМГ Трейд"(далі - позивач за зустрічним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до АТ "Укрзалізниця"(далі - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 434 568,15 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням АТ "Укрзалізниця" грошового зобов`язання за Договором поставки №ПР/НХ-20530/НЮ від 15.09.2020 в частині оплати поставленого йому товару, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 362 496,00 грн, на яку ТОВ "КМГ Трейд" нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 26 389,71 грн, штраф у розмірі 18 124,80 грн, 0,1% річних у розмірі 297,94 грн та інфляційні втрати у розмірі 27 259,70 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у задоволенні позовних вимог АТ "Укрзалізниця" відмовлено.

Позовні вимоги ТОВ "КМГ Трейд" задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з АТ "Укрзалізниця" заборгованість у розмірі 362 496,00 грн, пеню у розмірі 26 389,71 грн, штраф у розмірі 18 124,80 грн, інфляційні у розмірі 27 259,70 грн, 0,1% річних у розмірі 297,94 грн та судовий збір у розмірі 6 518,52 грн.

Мотивуючи відмову у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції встановив, що ТОВ "КМГ Трейд" на виконання умов Договору здійснило повну поставку АТ "Укрзалізниця" товару (гасник коливань гідравлічний рухомого складу ГКГ-ЦП 190-11/11 УХЛ1) у кількості 32 штуки на загальну суму 362 496,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. У свою чергу, АТ "Укрзалізниця" належним чином не доведено факту неприйняття спірної кількості товару, висловлення відмови від його прийняття через існування у нього недоліків, які неможливо було усунути та які виникли до моменту передання його покупцеві.

Обґрунтовуючи рішення в частині задоволення зустрічного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у відповідача за зустрічним позовом грошового зобов`язання зі сплати вартості отриманого за Договором товару в сумі 362 496,00грн, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт здійснення ТОВ "КМГ Трейд" поставки всієї партії товару, який був обумовлений Договором, та прийняття його АТ "Укрзалізниця", за відсутності доказів неякісності цього товару. У зв`язку з не виконанням АТ "Укрзалізниця" свого грошового зобов`язання у строк, передбачений пунктом 6.4 Договору та Специфікації №1,суд першої інстанції визнав правомірними підстави для застосування до нього встановленої законом відповідальності щодо стягнення пені, штрафу, процентів річних та інфляційних втрат за здійсненим ТОВ "КМГ Трейд" розрахунком.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Господарським судом міста Києва 17.08.2022 у справі № 910/7195/21 прийнято додаткове рішення щодо розподілу судових витрат у справі.

Зазначеним додатковим рішенням судом першої інстанції заяву ТОВ "КМГ Трейд" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Присуджено до стягнення з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "КМГ Трейд" 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.

Дослідивши опис наданих послуг адвоката, приймаючи до уваги рівень складності та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиції правовим висновкам суду, відображеним у рішенні, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлений ТОВ "КМГ Трейд" до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 58 000,00грн не відповідає критеріям, наведеним у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на складність справи, надані послуги, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд першої інстанції визнав обґрунтованою до стягнення з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "КМГ Трейд" вартість витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та додатковим рішенням, АТ "Укрзалізниця" 21.09.2022 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у справі № 910/7195/21 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову; у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю; скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 у справі №910/7195/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу; судові витрати покласти по позивача.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) вказує на те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, на які посилалась сторона як на підставу своїх заперечень та неправильно застосовано норми матеріального права.

Так, зокрема, за твердженням скаржника, суд першої інстанції дійшов необґрунтованих висновків щодо:

- здійснення відповідачем за первісним позовом поставки товару, який пройшов інспекторський контроль;

-можливості ідентифікації частини поставленого товару при пошкодженні маркування відносно дати його виготовлення за умови наявності на ньому всіх інших частин маркування та доданого паспорта на кожний виріб;

-необхідності застосування до спірних правовідносин норми статті 678 Цивільного кодексу України;

-підтвердження факту прийняття-передачі товару та наявності документів, які слугують підставою для здійснення АТ "Укрзалізниця" оплати за умовами Договору;

-відшкодування ТОВ "КМГ Трейд" витрат на професійну правничу допомогу без врахування заперечень АТ "Укрзалізниці" про їх неспівмірність зі складністю справи та занадто завищеним розміром, виходячи з фінансового стану сторін.

Водночас в апеляційній скарзі АТ "Укрзалізниця" заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення від 20.07.2022 було отримано 31.08.2022, що підтверджується матеріалами апеляційної скарги. Також апелянт посилається на запровадження воєнного стану в Україні, який триває та введенням режиму простою для працівників підрозділів регіональної філії "Придніпровська залізниця " АТ "Укрзалізниця" з 24.02.2022 наказом директора філії №72/Н від 25.02.2022.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2022 справу № 910/7195/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Козир Т.П. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7195/21; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 у справі №910/7195/21 до надходження матеріалів справи.

25.10.2022 матеріали справи № 910/7195/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 у справі №910/7195/21 залишено без руху на підставі частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

14.12.2022 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду скаржником було усунуто недоліки апеляційної скарги та подано суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 13 182,78 грн і докази надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 у справі № 910/7195/21 поновлено АТ "Укрзалізниця" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 у справі №910/7195/21; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою у даній справі; розгляд апеляційної скарги призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 у справі № 910/7195/21 розглядатиметься у судовому засіданні 14.03.2023 о 10 год 50 хв.

28.02.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника АТ "Укрзалізниця" адвоката Серьогіної С.В. надійшла заява про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EasyCon".

За результатами розгляду вказаної заяви, колегія суддів апеляційного господарського суду ухвалою від 09.03.2023 її задовольнила, постановила проводити судове засідання, що призначене на 14.03.2023 о 10 год 50 хв, в режимі відеоконференції за допомогою системи "EasyCon" за веб-посиланням https://vkz.court.gov.ua/, визначила особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник АТ "Укрзалізниця" - адвокат Серьогіна С.В. (логін - ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Вказаною ухвалою попереджено сторін, що відповідно до вимог частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Позиція інших учасників справи.

20.02.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "КМГ Трейд" надійшов відзив на апеляційну скаргу (надіслано засобами поштового зв`язку 17.02.2023), в якому останнє просить апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 ухвалені у справі №910/7195/21.

Разом з тим, ТОВ "КМГ Трейд" просить поновити йому строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, оскільки ним не отримано копії апеляційної скарги, з текстом якої представник ознайомився в суді апеляційної інстанції лише 14.02.2023, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів апеляційного господарського суду у відповідності до вимог частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України продовжує ТОВ "КМГ Трейд" процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, встановлений судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження у даній справі від 30.01.2023.

ТОВ "КМГ Трейд" вважає рішення суду першої інстанції від 20.07.2022 та додаткове рішення від 17.08.2022 у даній справі правомірними, законними та ухваленими у відповідності до норм матеріального та процесуального права. За його твердженням, доводи, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та такими, що суперечать встановленим у справі обставинам. Суд першої інстанції, на думку скаржника, належним чином дослідив надані сторонами докази, встановив істотні обставини у справі та дійшов правильних висновків про фактичну поставку товару покупцю, відповідність товару вимогам ТУ У30.2-25536693-004:2012 на момент його передачі останньому, можливості ідентифікації товару, виникнення у покупця обов`язку з оплати поставленого товару у відповідності до умов Договору, розподілу судових витрат, понесених ТОВ "КМГ Трейд", на послуги адвоката із врахуванням обсягу наданих послуг, складності справи, а також принципів співмірності та розумності їхнього розміру.

Заявлені у справі клопотання та результати їх розгляду.

20.02.2023 ТОВ "КМГ Трейд" до суду апеляційної інстанції подано заяву про залишення без розгляду та повернення апеляційної скарги заявнику, оскільки останнім не наведено об`єктивних та достатніх аргументів, які б вважалися вагомими підставами пропуску ним десятиденного строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Зазначена заява подана після постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про відкриття апеляційного провадження у даній справі від 30.01.2022. Як убачається зі змісту цієї ухвали Північним апеляційним господарським судом встановлено, що апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" подано з дотриманням вимог статей 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнано поважними, а подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження у справі згідно зі статтею 262 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, зазначені обставини свідчать, що судом апеляційної інстанції фактично продовжено пропущений скаржником строк для усунення недоліків апеляційної скарги, враховуючи наведені ним в заяві про усунення недоліків відповідні обґрунтування та вчинення визначених в ухвалі процесуальних дій щодо надання доказів сплати судового збору та надіслання копії апеляційної скарги іншій стороні спору. За таких обставин відсутні підстави для застосування до апеляційної скарги положень частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, на які посилається ТОВ "КМГ Трейд" у заяві про повернення апеляційної скарги заявнику.

Явка представників сторін.

У судовому засіданні 14.03.2023 представник АТ "Укрзалізниця" підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції від 20.07.2022 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні зустрічного позову, а первісний позов задовольнити в повному обсязі; додаткове рішення суду першої інстанції від 17.08.2022 скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Представник ТОВ "КМГ Трейд" у судовому засіданні 14.03.2023 вимоги апеляційної скарги заперечив, просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 15.09.2020 між ТОВ "КМГ Трейд" (постачальник) та АТ "Укрзалізниця" (покупець) був укладений Договір поставки №ПР/НХ-20530/НЮ (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого предметом Договору є поставка постачальником покупцю запасних частин до електровозів ВЛ-8 (товар) згідно зі специфікацією №1 (додаток №1), рік виготовлення 2020.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що найменування, кількість товару зазначені у специфікації №1 (додаток №1).

За змістом пунктом 2.1 Договору якість товару, який поставляється, повинна відповідати вимогам ТУ У 30.2-25536693-004:2012 (зі змінами), зазначених у специфікації №1 (додаток №1), які діють на території України.

Підтвердженням якості товару з боку постачальника є наступні документи: декларація про відповідність від 30.07.2020 №52-69/07/20 (строк дії декларації до 31.12.2021), сертифікати (або паспорт), які надаються постачальником товару покупцю при укладенні договору та при постачанні товару на склад з кожною партією. У разі закінчення терміну дії декларації про відповідність постачальник повинен надати покупцю нову декларацію про відповідність (пункт 2.3 Договору).

За умовами пункту 2.4 Договору дата виготовлення товару повинна відповідати даті, яка зазначена у сертифікаті якості та повинна бути не раніше 2020 року.

Відповідно до пункту 2.6 Договору товар, що поставляється, підлягає обов`язковому маркуванню відповідно до вимог нормативної документації; не перебував в експлуатації, і не порушені терміни та умови його зберігання.

Згідно з приписами пункту 2.8 Договору якщо протягом гарантійного терміну експлуатації зазначеного у пункті 2.5 Договору будуть виявлені приховані дефекти товару або якість товару не буде відповідати умовам договору або під час приймання товару буде встановлено недостачу товару, постачальник за свій рахунок зобов`язується замінити товар на якісний та такий, що відповідає умовам договору, здійснити допоставку товару протягом 20 календарних днів з моменту письмового повідомлення покупця.

Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання передачі товару (пункт 4.5 Договору).

За змістом пункту 4.6 Договору товар постачається на склад структурного підрозділу "Дніпропетровський Головний матеріально-технічний склад" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця", 52520, Дніпропетровська обл., Синельниківський район, смт Іларіонове, вул. Харківська 1а на умовах DDP (згідно з INCOTERMS 2010) у ІІІ- ІV кварталах 2020 року.

Відповідно до пункту 4.7 Договору представник покупця під час прийняття товару зобов`язаний звірити його відповідність кількості товару, вказаний у видатковій накладній, рахунку-фактурі і/або товаро-транспортній накладній, перевірити наявність і відповідність документів, що підтверджують якість товару згідно з умовами договору, розписатися за отримання товару та видати представнику постачальника доручення на отримання даної партії товару.

Приймання товару здійснюється відповідно до рознарядок відповідальними особами, визначеними наказом керівника дирекцій залізничних перевезень, служб, структурних підрозділів або уповноваженими на це довіреностями посадовими особами структурних підрозділів регіональної філії, що одержують товар (пункт 4.8 Договору).

За умовами пункту 4.9 Договору акт приймання-передачі або видаткова накладна та інші документи, що стосуються виконання цього Договору та приймання товару, підписуються особами, що визначені у пункті 4.8.

Відповідно до пункту 6.4 Договору покупець здійснює оплату поставленого товару після пред`явлення постачальником рахунка-фактури на оплату товару протягом 30 банківських днів з дати поставки, але не раніше реєстрації податкової накладної. Оплата за кожну партію поставленого товару по даному договору проводиться покупцем при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог чинного законодавства України в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Згідно з пунктом 7.1 Договору прийом товару здійснюється покупцем на складі структурного підрозділу "Дніпропетровський Головний матеріально-технічний склад" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця", 52520, Дніпропетровська обл., Синельниківський район, смт Іларіонове, вул. Харківська 1а за вимогами Інструкції №П-6 від 15.06.1965 зі змінами та доповненнями та Інструкцією №П-7 від 25.04.1966 зі змінами та доповненнями за наявності товарно-супровідних документів: товарно-транспортної накладної, рахунку-фактури, документів, які підтверджують якість товару, копії сертифікату (паспорту) якості виробника на товар. Також відповідно пункту 201.1 статті 201 розділу V Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань постачальник - платник податку - зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений цим Кодексом термін.

Покупець має право пред`явити постачальнику претензії: по кількості - на підставі видаткової накладної та товарно-транспортної накладної, і по якості (протягом гарантійного терміну) - згідно з гарантією підприємства виробника (пункт 7.2 Договору).

У відповідності до пункту 7.4 Договору постачальник в погоджений термін, але не більше 20 календарних днів з моменту письмового повідомлення покупця, робить за свій рахунок заміну неякісного товару на якісний товар та такий, що відповідає умовам Договору.

За приписами пункту 7.5 договору підтвердженням про одержання товару покупцем є підписана видаткова накладна обома сторонами договору, акт приймання-передачі товару та товарно-транспортна накладна, оформлені належним чином.

Згідно з умовами розділу 9 Договору покупець взяв на себе зобов`язання: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість поставленого товару у відповідності до розділу 6 даного Договору; приймати поставлені товари згідно з актом приймання-передачі товару, а постачальник зобов`язався: забезпечити своєчасну поставку товару та в повному обсязі у відповідності до умов даного Договору; забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам встановленим цим Договором; у випадку поставки товару неналежної якості, замінити товар, з приводу якого отримано повідомлення у порядку та в строки, які визначено у пункті 2.8 даного Договору; при виявленні покупцем під час приймання недостачі товару, відправленого постачальником, здійснити допоставку товару у розмірі недостачі в порядку та у строки, які визначено у пункті 2.8 даного Договору.

За умовами пункту 10.2 Договору покупець за даним Договором несе таку відповідальність: сторони відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності покупця за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим Договором становить 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим Договором.

Відповідальність постачальника передбачена пунктом 10.3 Договору, яким, серед іншого, сторонами погоджено, що за непоставку чи недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від суми Договору, та покупець має право достроково в односторонньому порядку розірвати Договір, попередивши постачальника у письмовій формі за 10 днів дати розірвання.

Відповідно до п. 13.3 Договору у випадках, не передбачених цим Договором, відносини сторін регулюються "Положением о поставках продукции производственно-технического назначения" затвердженим постановою РМ СРСР від 25.07.1988 №888, Законом України від 15.01.2015 №124-VІІІ "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", чинним законодавством України.

Додатком №1 до Договору сторони погодили специфікацію №1, згідно якої:

- найменування товару - гасник коливань гідравлічний кількістю 32 шт. вартістю 362 496,00 грн;

- загальна сума договору складає 362 496,00 грн. з ПДВ;

- умови поставки: товар постачається на склад покупця на умовах DDP (згідно Інкотермс 2010); постачання здійснюється у ІІІ-ІV кварталах 2020 року;

- умови розрахунків: покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 30 банківських днів з дати поставки, але не раніше реєстрації податкової накладної;

- підтвердженням про одержання товару покупцем є підписана видаткова накладна обома сторонами договору, акт приймання-передачі товару та товарно-транспортна накладна, оформлені належним чином.

На підставі видаткової накладної №137 від 27.11.2020, товарно-транспортної накладної №Р137 від 27.11.2020, рахунку на оплату №145 від 27.11.20220 ТОВ "КМГ Трейд" поставило, а АТ "Укрзалізниця" на підставі Приймального акта від 27.11.2020 та довіреності №785 від 27.11.2020 прийняло товар (гасник коливань гідравлічний рухомого складу ГКГ-ЦП 190-11/11 УХЛ1 у кількості 32 штуки) на загальну суму 362 496,00 грн.

АТ "Укрзалізниця" 27.11.2020 складено Акт про виявлені при вхідному контролі недоліки продукції №485, відповідно до якого при проведенні вхідного контролю виявлені невідповідності: відсутність декларації постачальника про відповідність №52-69/70/20 термін дії з 30.07.2020 до 31.12.2021; на гасниках коливань в кількості 6 штук відсутній рік виготовлення. Кількість забракованої продукції: гасники коливань гідравлічні рейкового рухомого складу ГКГ-ЦП 190-11/11 УХЛ1 - 32 шт.

Листом №НХ-3/6089 від 02.12.2020 позивач за первісним позовом у зв`язку з виявленими недоліками поставленого товару звернувся до ТОВ "КМГ Трейд" з проханням направити уповноваженого представника постачальника (виробника) для оформлення відповідного пакету документів, дата прибуття 04.12.2020.

АТ "Укрзалізниця" у первісному позові вказує, що 04.12.2020 представники постачальника прибули на склад покупця, проте підписувати двосторонній акт про виявлені недоліки відмовилися, у зв`язку з чим був складений акт про фактичну якість і комплектність продукції з представником громадськості №485/1.

Вказаним актом були встановлені наступні обставини: постачальником надано декларацію про відповідність №52-69/70/20 терміном дії з 30.07.2020 по 31.12.2021; на гасниках коливань в кількості 7 штук відсутній рік виготовлення.

Спір у справі за первісним позовом виник у зв`язку з наявністю, на думку позивача, підстав для зобов`язання відповідача здійснити поставку гасників коливань гідравлічних в кількості 7 шт., що відповідають умовам Договору та технічним умовам, а також сплати штрафу за недопоставку товару у розмірі 20% від суми Договору, який складає 72 499,20 грн.

Звертаючись із зустрічним позовом, ТОВ "КМГ Трейд" вказує, що ним на виконання умов Договору була поставлена партія товару на загальну суму 362 496,00 грн, яка була прийнята відповідачем за зустрічним позовом без зауважень, що підтверджується видатковою накладною від 27.11.2020 №137, товарно-транспортною накладною від 27.11.2020 №Р137 та Приймальним актом від 27.11.2020, що підписаний уповноваженою особою АТ "Укрзалізниця" відповідно до довіреності від 27.11.2020 №785. Разом з партією поставленого товару відповідачу за зустрічним позовом надано рахунок на оплату від 27.11.2020 №145.

14.12.2020 позивачем за зустрічним позовом зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.11.2020 №27, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкових накладних.

Таким чином, за твердженням ТОВ "КМГ Трейд", у відповідності до приписів пунктів 6.1, 6.4 Договору АТ "Укрзалізниця" зобов`язано було оплатити поставлений товар у строк до 13.01.2021. Проте станом на момент розгляду даної справи не виконало своїх грошових зобов`язань, у зв`язку з чим ТОВ "КМГ Трейд" звернулося із зустрічним позовом у даній справі про стягнення з покупця суми основного боргу в розмірі 362 496,00грн.

Поряд з основним боргом ТОВ "КМГ Трейд" нараховано та заявлено до стягнення з АТ "Укрзалізниця":

-пеню в сумі 26 389,71 грн за період з 13.01.2021 по 13.07.2021 на підставі пункту 13.3. Договору, пункту 66 Положення про постачання продукції виробничо-технічного призначення;

-штраф в розмірі 5% від суми, від оплати якої покупець ухиляється, що складає 18 124,80грн на підставі пункту 13.3. Договору, пункту 66 Положення про постачання продукції виробничо-технічного призначення;

-інфляційні втрати в сумі 27 259,70грн за період з січня по вересень 2021 року на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України;

-0,1 % річних в сумі 297,94 грн за період з 13.01.2021 по 08.11.2021 на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та пункту 10.2 Договору.

Ухвалою суду першої інстанції від 29.11.2021 зустрічний позов ТОВ "КМГ Трейд" визнано таким, що відповідає вимогам статей 162, 164, 172, 173 Господарського процесуального кодексу України, є взаємопов`язаним з первісним позовом та поданий у встановлений законом строк для подачі відзиву на позов, а тому прийнято його до розгляду, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Спір у даній справі як за первісним так і за зустрічним позовами виник у зв`язку з неналежним виконанням, на думку учасників справи, умов укладеного між ними Договору поставки №ПР/НХ-20530/НЮ від 15.09.2020.

Суд першої інстанції правильно визначив, що за своїм змістом та правовою природою укладений сторонами Договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статей 264-271 Господарського кодексу України та статті 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За умовами укладеного між сторонами Договору з урахуванням специфікації №1 ТОВ "КМГ Трейд" зобов`язалося поставити АТ "Укрзалізниця" товар, а саме гасник коливань гідравлічний рухомого складу у кількості 32 штуки загальною вартістю 362 496,00 грн.

27.11.2020 на підставі видаткової накладної №137 від 27.11.2020 та товарно-транспортної накладної №Р137 від 27.11.2020 ТОВ "КМГ Трейд" поставило, а уповноважена за довіреністю особа АТ "Укрзалізниця" прийняла товар на загальну суму 362 496,00 грн. В цей же день представником АТ "Укрзалізниця" був складений Приймальний акт, згідно якого здійснено огляд і приймання матеріалів, що прибули від постачальника.

Позивач за первісним позовом вказав, що при вхідному контролі були виявлені недоліки поставленого товару, а саме виявлено відсутність декларації відповідності №52-69/70/20 терміном дії з 30.07.2020 до 31.12.2021 та на гасниках коливань в кількості 6 шт. відсутнє маркування з зазначенням року виготовлення, про що складено акт №485 від 27.11.2020.

04.12.2020 представники постачальника прибули на склад покупця, проте, як вказав позивач за первісним позовом, підписувати двосторонній акт про виявлені недоліки відмовилися, у зв`язку з чим був складений акт про фактичну якість і комплектність продукції з представником громадськості №485/1. Вказаним актом були встановлені наступні обставини: постачальником надано декларацію про відповідність №52-69/70/20 терміном дії з 30.07.2020 по 31.12.2021; на гасниках коливань в кількості 7 штук відсутній рік виготовлення.

За таких обставин, АТ "Укрзалізниця" зазначило, що ним було призупинено приймання товару та запропоновано постачальнику здійснити заміну товару у кількості 7 штук як такого, що не відповідає умовам Договору.

Відповідно до частин 1, 4 статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 674 Цивільного кодексу України).

Правові наслідки передання товару неналежної якості визначені у статті 678 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 2 якої у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Як убачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін постачальником передано покупцю документи, що підтверджують якість спірної партії товару, а саме: декларації постачальника про відповідність №52-69/07/20 та сертифікату якості №189 виготовленої продукції.

При цьому, недоліками поставленого товару у кількості 7 штук, за твердженням АТ "Укрзалізниця", є відсутність на них маркування щодо року виготовлення, що не відповідає технічним умовам ТУ У 30.2-25536693-004:2012.

Згідно з пунктом 1.5 вказаних технічних умов, які погоджені АТ "Укрзалізниця", на кожному гаснику на нижній головці клеймом наноситься маркування, яке містить:

- умовний номер або знак для товарів та послуг підприємства-виробника;

- умовну познаку гасника;

- чотиризначний порядковий номер гасника за системою нумерації підприємства-виробника;

- дату виготовлення (місяць та рік, дві останні цифри);

- клеймо відділу технічного контролю (ВТК);

- знак відповідності (для сертифікованого гасника).

Як правильно встановлено судом першої інстанції між АТ "Укрзалізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-промислове підприємство "ПРОК" (виробник товару) був укладений Договір про надання послуг з інспекторського контролю, предметом якого є послуги інспекторського контролю продукції, що є складовою частиною загального технологічного процесу виготовлення продукції та виконується з метою забезпечення безпеки руху та перевезень на залізничному транспорті.

Згідно додатку №3 до вказаного Договору гасники коливань гідравлічні, що виготовляються за ТУ У 30.2-25536693-004:2012 входять до переліку продукції, що підлягає інспекторському контролю.

Із листа №10/773 від 13.07.2021 філії "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту" АТ "Укрзалізниця" убачається, що за результатами проведеного інспекторського контролю гасників коливань в кількості 32 штуки на предмет відповідності вимогам ТУ У 30.2-25536693-004:2012 встановлено їх відповідність зазначеним технічним умовам; під час інспекторського контролю перевірено маркування гасників коливань на відповідність вимогам нормативної документації - зауважень не виявлено.

Відтак, спірна партія товару, що була поставлена позивачу за первісним позовом, містила маркування, передбачене ТУ У 30.2-25536693-004:2012, а сам товар був опломбований в присутності інспектора.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо помилковості тверджень АТ "Укрзалізниця" про те, що наявність на 7 одиницях гасників коливань пошкоджень в частині нанесення відтиску року виготовлення свідчить про неможливість їх ідентифікування та підставою для відмови у їх прийнятті з одночасним визнанням такими, що не поставлені.

Зазначені твердження позивача за первісним позовом спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, якими підтверджується відповідність всіх інших частин маркування спірних гасників коливань вимогам пункту 1.5 технічних умов ТУ У 30.2-25536693-004:2012, зокрема чотиризначного порядкового номера гасника за системою нумерації підприємства-виробника, до кожного виробу доданий паспорт, який містить інформацію щодо дати (року) його виготовлення, що в сукупності дозволяє ідентифікувати такий виріб.

За приписами частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України покупець наділений правом відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару виключно у випадку істотного порушення вимог щодо якості товару.

Під істотним порушенням вимог щодо якості товару згідно з цією нормою Цивільного кодексу України розуміється наявність: 1) недоліків, які не можна усунути (невиправні недоліки); 2) недоліки, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу (недоліки, усувати які економічно невигідно); 3) недоліки, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення (повторювані недоліки).

Тобто, вимагати відшкодування вартості товару або його заміни покупець має право лише у випадку, якщо недоліки товару є істотними, тобто невиправними, економічно невигідними або повторювальними.

АТ "Укрзалізниця" не надано до суду першої інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження факту неможливості виправлення чи усунення недоліків спірної кількості товару, що був поставлений ТОВ "КМГ Трейд" на виконання умов Договору, що було б підставою для виникнення у нього права на заміну такого товару.

Матеріали справи також не містять доказів того, що АТ "Укрзалізниця" зверталося до ТОВ "КМГ Трейд" з вимогами замінити спірну партію товару, натомість був поданий даний позов про зобов`язання ТОВ "КМГ Трейд" здійснити поставку гасників коливань гідравлічних в кількості 7 шт., що відповідають умовам Договору та технічним умовам.

У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У пункті 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до частини 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, судом першої інстанції правомірно встановлено, що ТОВ "КМГ Трейд" на виконання умов Договору належним чином було поставлено на користь АТ "Укрзалізниця" товар (гасник коливань гідравлічний рухомого складу ГКГ-ЦП 190-11/11 УХЛ1 у кількості 32 штуки на загальну суму 362 496,00 грн), який був прийнятий останнім, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

В свою чергу, АТ "Укрзалізниця" не доведено суду факту неприйняття спірної кількості товару, висловлення відмови від його прийняття через існування у нього недоліків, які неможливо було усунути та які виникли до моменту передання його покупцеві.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог АТ "Укрзалізниця» про зобов`язання ТОВ "КМГ Трейд" здійснити поставку гасників коливань гідравлічних в кількості 7 шт. та стягнення штрафу за недопоставку товару у розмірі 72 499,20 грн.

Зазначаючи підстави звернення з зустрічним позовом, ТОВ "КМГ Трейд" посилалось на те, що ним на виконання умов Договору була поставлена партія товару на загальну суму 362 496,00 грн, яка прийнята відповідачем за зустрічним позовом без зауважень, проте станом на момент розгляду даної справи у суді першої інстанції не оплачена.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Умовами пункту 6.4 Договору встановлено, що покупець здійснює оплату поставленого товару після пред`явлення постачальником рахунка-фактури на оплату товару протягом 30 банківських днів з дати поставки, але не раніше реєстрації податкової накладної. Оплата за кожну партію поставленого товару по даному договору проводиться покупцем при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог чинного законодавства України в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Додатком №1 до Договору сторони погодили специфікацію №1, згідно з якою покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 30 банківських днів з дати поставки, але не раніше реєстрації податкової накладної; підтвердженням про одержання товару покупцем є підписана видаткова накладна обома сторонами договору, акт приймання-передачі товару та товарно-транспортна накладна, оформлені належним чином.

Відповідач за зустрічним позовом вказує, що оскільки приймання-передача спірної партії товару не відбулася, строк оплати такого товару не настав. Зокрема, в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі, підписаний уповноваженими представниками сторін.

Оцінюючи вказані твердження АТ "Укрзалізниця", колегія суддів апеляційного господарського суду зважає на таке.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, (далі - Положення) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з цим, у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення господарської операції щодо постачання товару.

Такий факт повинен оцінюватися у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки вибіркова оцінка доказів не відповідає вимогам процесуального законодавства.

У зв`язку з наведеним необхідно враховувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 29.01.2020 у справі №916/922/19, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 04.11.2019 у справі №905/49/15.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що в матеріалах справи містяться належні та допустимі докази на підтвердження факту здійснення ТОВ "КМГ Трейд" поставки всієї партії товару, який був обумовлений Договором, та прийняття такого товару АТ "Укрзалізниця", а саме: видаткова накладна №137 від 27.11.2020, товарно-транспортна накладна №Р137 від 27.11.2020, довіреність №785 від 27.11.2020, рахунок на оплату №145 від 27.11.2020 та Приймальний акт від 27.11.2020.

Крім того, 14.12.2020 ТОВ "КМГ Трейд" було зареєстровано податкову накладну №27 від 27.11.2020 на спірну партію товару в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкових накладних.

Частиною 1 статті 678 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

З аналізу наведених положень, вбачається, що на покупця покладено обов`язок вчинення активних дій для захисту своїх прав в разі постачання неякісного товару.

Таким чином, відповідач за зустрічним позовом, як добросовісний покупець, виявивши недоліки товару, повинен був повідомити про це продавця та зазначити яким саме своїм правом він бажає скористатись.

В свою чергу, неякісність товару не нівелює обов`язку сплатити за товар відповідну ціну, оскільки частиною 1 статті 678 Цивільного кодексу України передбачено зменшення ціни чи відшкодування витрат на усунення недоліків, а не звільнення від оплати товару в цілому.

Зважаючи на відсутність доказів неякісності поставленого товару, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо виникнення у АТ "Укрзалізниця" обов`язку оплати поставленого товару в строк, передбачений пунктом 6.4 Договору та специфікацією №1 до нього.

При цьому, суд першої інстанції правомірно взяв до уваги, що станом на момент звернення позивача з зустрічними позовними вимогами та вирішення справи по суті спірний товар знаходився у відповідача за зустрічним позовом, що не заперечувалося представниками сторін.

Згідно з приписами пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконанні обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції правильно виходив з того, що спір між сторонами виник у зв`язку з наявністю, на думку АТ "Укрзалізниця", недоліків лише частини поставленої партії товару (7 штук), проте в іншій частині (25 штук) поставлена партія товару була прийнята без зауважень щодо якості.

Отже, несплата відповідачем за зустрічним позовом тієї частини поставленого товару, до якого не виникло жодних зауважень, та який був прийнятий уповноваженим представником АТ "Укрзалізниця", очевидно свідчить про недобросовісність дій останнього як учасника цивільних правовідносин.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача за зустрічним позовом грошового зобов`язання зі сплати позивачу за зустрічним позовом 362 496,00 грн на підставі Договору. Вказана заборгованість АТ "Укрзалізниця" не спростована.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

АТ "Укрзалізниця" обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість зустрічних позовних вимог ТОВ "КМГ Трейд" про стягнення з АТ "Укрзалізниця" суми основного боргу у розмірі 362 496,00 грн.

Також позивачем за зустрічним позовом заявлено вимогу про стягнення з АТ "Укрзалізниця" пені у розмірі 26 389,71 грн, штрафу у розмірі 18 124,80 грн, 0,1% річних у розмірі 297,94 грн та інфляційних у розмірі 27 259,70 грн за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки відповідач за зустрічним позовом у встановлений умовами Договору строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому відповідно є підстави для застосування до нього встановленої законом відповідальності.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 230 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Як вже зазначалося, пунктом 10.2 Договору передбачено відповідальність покупця за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання виключно на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України. Тобто, відповідальності покупця за невиконання зобов`язання з оплати товару у вигляді сплати неустойки умовами Договору не передбачено.

Водночас, згідно з пунктом 13.3 Договору у випадках, не передбачених цим договором, відносини сторін регулюються "Положением о поставках продукции производственно-технического назначения", затвердженим постановою РМ СРСР від 25.07.1988 №888, Законом України від 15.01.2015 №124-VІІІ "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", чинним законодавством України.

В пункті 66 вказаного Положення передбачено, що у разі безпідставної відмови або ухилення від оплати продукції покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, від оплати якої від відмовився. При несвоєчасній оплаті поставленої продукції покупець (платник) сплачує пеню у розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Оскільки умовами Договору не передбачено відповідальності покупця у вигляді сплати неустойки за несвоєчасну оплату товару, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність звернення ТОВ "КМГ Трейд" з позовними вимогами про стягнення штрафу та пені на підставі Положення про постачання продукції.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №910/4450/19.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 10.2 Договору сторони передбачили, що відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України розмір відповідальності покупця за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим договором становить 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим договором.

Перевіривши надані позивачем за зустрічним позовом розрахунки пені, штрафу, річних та інфляційних втрат, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає їх арифметично правильними та обґрунтованими. Отже, судом першої інстанції підставно задоволені вимоги позивача за зустрічним позовом і в частині стягнення з АТ "Укрзалізниця" пені у розмірі 26 389,71 грн, штрафу у розмірі 18 124,80 грн, 0,1% річних у розмірі 297,94 грн та інфляційних у розмірі 27 259,70 грн за прострочення виконання грошового зобов`язання.

За встановлених обставин, зустрічні позовні вимоги правомірно задоволені судом першої інстанції у повному обсязі.

Предметом апеляційного оскарження у цій справі є також додаткове рішення місцевого господарського суду, яким частково задоволено заяву ТОВ "КМГ Трейд" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, визнано обґрунтованою вартість витрат останнього на правничу допомогу в сумі 30 000,00грн, яку стягнуто з АТ "Укрзалізниця", у решті вимог (28 000,00грн) позивачу за зустрічним позовом (відповідачу за первісним позовом) відмовлено.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у відповідності з вимогами частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, судові витрати відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у даній справі на професійну правничу допомогу складали 58 000,00 грн.

ТОВ "КМГ Трейд" подано до суду першої інстанції заяву про стягнення з АТ "Укрзалізниця" судових витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі.

АТ "Укрзалізниця" заперечено зазначену суму витрат відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) на правничу допомогу, вважаючи її такою, що суперечить принципу співмірності та розумності, а тому вважав її необґрунтованою та непропорційною обсягу виконаної адвокатом роботи, пов`язаної саме з розглядом цієї справи у суді першої інстанції.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Правовий аналіз вищезазначених норм процесуального законодавства свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та у випадку, зокрема, відмови в позові (первісному) покладаються на позивача, задоволенні позову (зустрічного) - на відповідача.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Як убачається з матеріалів справи, 01.06.2020 між Адвокатським бюро "Андрія Зарицького" та ТОВ "КМГ Трейд" (клієнт) був укладений договір про надання правової допомоги №02-43248421-20, відповідно до умов якого адвокатське бюро надає клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар, відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з виконанням доручення та наданням правової допомоги в розмірі та на умовах, визначених цим договором та додатками до цього договору.

18.05.2021 та 06.09.2021 між сторонами договору були укладені додатки №4 та №5 до цього договору, відповідно до яких сторони погодили розмір гонорару та об`єм послуг за виконання доручення клієнта під час розгляду даної справи.

20.07.2022 сторонами складено та підписано акти надання правової допомоги (послуг) №133, №134 та №135, за змістом яких клієнту були надані наступні послуги на загальну суму 58 000,00 грн:

-правова допомога зі здійснення аналізу позовної заяви АТ "Укрзалізниця", що є предметом розгляду справи №910/7195/21, на суму 5000,00 грн;

-підготовка та подання відзиву на позовну заяву на суму 15 000,00 грн;

-підготовка та подання заперечень на відповідь на відзив на суму 5000,00грн;

-правова допомога зі здійснення аналізу документів клієнта у відносинах з АТ "Укрзалізниця" на предмет перспективи судового розгляду на суму 5000,00грн;

-підготовка та подання позовної заяви про стягнення грошових коштів на суму 20 000,00 грн;

-підготовка та подання відповіді на відзив на суму 5000,00 грн;

- представництво інтересів клієнта в судових засіданнях на суму 3000,00 грн.

За приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, визначене частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Крім того у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Так, дослідивши та оцінивши заяву ТОВ "КМГ Трейд" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з доданими до неї документами, колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що суд першої інстанції при вирішенні цього питання врахував: 1) рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі; 2) обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору; 3) відповідність запропонованої адвокатом правової позиції правовим висновкам суду, відображеним у рішенні; 4) зазначені окремо в актах надання правової допомоги (послуг) послуги з надання рекомендацій, здійснення аналізу чинного законодавства та судової практики охоплюються послугою зі здійснення підготовки заяв по суті спору (в межах яких і формується правова позиція сторони по суті спору).

За таких обставин, вирішуючи чи є розмір витрат відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розмір заявлених ТОВ "КМГ Трейд" витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 58 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру. Такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді першої інстанції.

Відтак, суд першої інстанції, взявши до уваги клопотання позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, дійшов правильного висновку про те, що обґрунтованою у даній справі є вартість витрат на правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн, частково задовольнив вимоги відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) щодо стягнення цих витрат та розподілив їх у відповідності до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду первісного і зустрічного позовів, стягнувши з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "КМГ Трейд" 30 000,00 грн таких витрат.

При цьому, виходячи з розміру визнаної обґрунтованою вартості витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про розподіл понесених ТОВ "КМГ Трейд" витрат на професійну правничу допомогу прийнято до уваги посилання АТ "Укрзалізниця" на загальновідомі факти про те, що після початку збройної агресії проти України ним виконуються евакуаційні рейси з території ведення активних бойових дій, здійснюється перевезення військових та військових вантажів по всій Україні, відновлюються власними силами, засобами та коштами об`єкти залізничної інфраструктури після ворожих ракетних обстрілів, тобто докладаються значні зусилля для збереження життя людей та зміцнення обороноздатності держави, а отже АТ "Укрзалізниця" несе значні витрати для виконання таких завдань при одночасному зменшенні доходу від здійснення своєї основної підприємницької діяльності.

У зв`язку з наведеним, доводи позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги позивача відсутні.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноматність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувані рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для їх скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 у справі №910/7195/21 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 у справі №910/7195/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/7195/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 03.04.2023.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко