УХВАЛА
13 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/7195/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О.М. - головуючого, Губенко Н. М., Студенця В. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Босого В. П.
від 20.07.2022,
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Босого В. П.
від 17.08.2022,
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Кравчука Г. А., Козир Т. П., Коробенка Г. П.
від 14.03.2023,
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Кравчука Г. А., Козир Т. П., Коробенка Г. П.
від 11.04.2023
у справі за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КМГ Трейд»
про зобов`язання вчинити дії та стягнення 72 499,20 грн,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КМГ Трейд»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 434 568,15 грн,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» 04.05.2023 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022, постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 910/7195/21.
Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2023.
Ухвалою від 11.05.2023 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду витребувано з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/7195/21 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КМГ Трейд» про зобов`язання вчинити дії та стягнення 72 499,20 грн, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КМГ Трейд» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 434 568,15 грн.
Перевіривши матеріали касаційної скарги судом встановлено, що вона подана без дотримання вимог статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України.
Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 14.03.2023, повний текст якої складено 03.04.2023.
Електронний варіант постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 910/7195/21 розміщено 06.04.2023 в мережі Інтернет за адресою https://reyestr.court.gov.ua/Review/110018486.
Згідно з положеннями частини першої, сьомої статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Останнім днем оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023, відповідно до приписів статті 288 Господарського процесуального кодексу України, є 24.04.2023. Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося з касаційною скаргою 04.05.2023, тобто з пропуском встановленого процесуального строку.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтувано тим, що текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 910/7195/21 скаржник не отримував.
В контексті викладеного суд вважає за необхідне зазначити, що як передбачено положеннями статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, а особливо в даному випадку, коли саме позивач не погодився з судовими рішеннями і поставив під сумнів їх законність.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.
Оцінюючи доводи клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження щодо введення на території України воєнного стану та відповідних труднощів виконання організаційної роботи підприємства, суд зазначає, що введення воєнного стану є поважною причиною пропуску строків, але така причина має бути оцінена судом індивідуально, у межах конкретної справи, яка розглядається, у сукупності із іншими обставинами пропуску процесуального строку.
Посилання скаржника на рекомендації Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 суддям в обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції, суд вважає такими, що не доводять об`єктивних перешкод для звернення відповідача з касаційною скаргою у передбачений законом строк. Інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження у клопотанні не наведено, доказів такої поважності до суду не подано.
З огляду на викладене, скаржником не указано непереборних та об`єктивних перешкод, труднощів, які у сукупності із введенням воєнного стану, не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Розглянувши клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними у зв`язку з відсутністю доказів на їх підтвердження.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов?язок з доведення яких покладено на скаржника.
Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Таким чином, касаційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022, постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 910/7195/21 має бути залишена без руху, скаржник протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку, у якій обґрунтувати наявність таких підстав, підтверджених належними доказами.
Окрім цього, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Скаржник у касаційній скарзі посилається на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування частини другої статті 678 Цивільного кодексу України.
Однак, в цій частині у поданій касаційній скарзі не зазначено конкретизацію подібних правовідносин, в яких ці висновки відсутні, а також не обґрунтовано необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Скаржником чітко не вказано, як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися та не визначено відповідної підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме частиною 2 цієї статті.
З урахуванням змін до Господарського процесуального кодексу України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України враховуючи вищевикладені недоліки.
Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та усунути недоліки касаційної скарги у спосіб, визначений судом, а саме протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду касаційну скаргу в новій редакції.
При цьому, касаційну скаргу в новій редакції слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції іншим учасникам справи (описи вкладення у поштові відправлення та чеки).
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Крім того, до касаційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» як доказ надсилання цієї касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю «КМГ Трейд» додано роздруківку з електронної пошти представника скаржника, згідно з якою вказану касаційну скаргу надіслано іншому учаснику справи на електронну пошту.
З метою забезпечення принципів господарського судочинства, зокрема, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» необхідно направити копію касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю «КМГ Трейд» листом з описом вкладення на юридичну адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, касаційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022, постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 910/7195/21 має бути залишена без руху.
Усунувши недоліки касаційної скарги, скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022, постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 910/7195/21 залишити без руху.
2. Надати Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- надати суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022, додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022, постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 910/7195/21, у якому навести інші підстави для поновлення строку;
- надати суду касаційну скаргу в новій редакції із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
4. Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» надати докази надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю «КМГ Трейд» копії цієї касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
5. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді Н. Губенко
В. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2023 |
Оприлюднено | 16.06.2023 |
Номер документу | 111552129 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Баранець О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні