Рішення

від 04.04.2023 по справі 903/1058/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 квітня 2023 року Справа № 903/1058/22

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання Коваль Олександр Миколайович

за участю представників сторін:

від позивача: Пушкарський С.С. ордер серія СВ №1045858 від 10.02.2023

від відповідача: Кавчук А.В. ордер серія ВС №1183646 від 31.01.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в режимі відеоконференції справу №903/1058/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім Фуд» про стягнення 10882581,96 грн.,

ВСТАНОВИВ:

29.12.2022 на адресу суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю СМП до Товариства з обмеженою відповідальністю Ексім Фуд про стягнення 10882581,96 грн. збитків за договором оренди.

Ухвалою суду від 30.12.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СМП до Товариства з обмеженою відповідальністю Ексім Фуд про стягнення 10882581,96 грн. залишено без руху. Позивачу не пізніше 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви та подати суду докази сплати судового збору в сумі 163238,73 грн.

04.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю СМП подало до суду оригінал платіжної інструкції кредитового переказу №691 від 28.12.2022 про сплату судового збору в сумі 163238,74 грн.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 16.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

31.01.2023 представник відповідача надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову повністю та стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати.

13.02.2023 представник позивача сформував в системі «Електронний суд» відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 14.02.2023 суд оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні до 28.02.2023 о 11:10 год.

22.02.2023 представник відповідача надіслав на адресу суду заперечення на відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 28.02.2023 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 21.03.2023 о 12:00 год.

Ухвалою суду від 21.03.2023 відкладено розгляд справи по суті на 04.04.2023 о 11:15 год в режимі відеоконференції.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача10882581,96 грн. збитків.

Представник відповідача в судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити та стягнути з позивача 100000,00 грн витрат на правничу допомогу, вказав, що відповідна заява буде подана протягом 5 днів.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2017 між ТОВ СМП (орендодавець) ТОВ Ексім Фуд (орендар) укладено договір оренди №11/07/17 (т.1, а.с. 70-74).

Згідно з п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 3.1, 3.4, 4.4 Договору відповідач зобов`язується передати позивачеві у строкове платне користування рухоме та нерухоме майно, перелік, кількість та характеристики якого вказані в Додатку №1 до даного договору, що є його невід`ємною частиною, а позивач зобов`язується прийняти об`єкт оренди, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути об`єкт оренди відповідачеві відповідно до умов даного договору. Об`єкт оренди належить відповідачеві на праві приватної власності, що посвідчується витягами з реєстру права власності на нерухоме майно. Місцезнаходження майна: Волинська область, м.Нововолинськ, вул.Луцька, 3. Майно передається в оренду з метою організації забою та переробки свинини. Приймання-передача майна здійснюється сторонами або їх уповноваженими представниками протягом 3 календарних днів з моменту вступу в дію даного договору. Майно вважається переданим з моменту підписання акту приймання-передачі. Нарахування орендної плати починається з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі об`єкту оренди.

Відповідно до п.п. 7.1.5, 7.1.6, 7.1.8 орендар зобов`язаний, зокрема: утримувати майно у належному стані; забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню та псуванню; обов`язково підтримувати майно в технічно-справному стані.

В п. 11.4. Договору передбачено, що при передачі об`єкта оренди складається Акт приймання-передачі, в якому відображається його стан. Данин Акт підписується уповноваженими представниками Сторін.

Згідно п. 11.5. Договору у випадку, якщо в процесі приймання об`єкта оренди будуть виявлені його недоліки, останні повинні бути відображені у Акті приймання-передачі.

Об`єкт оренди вважається переданим з моменту підписання Акта приймання-передачі (п.11.6.Договору).

Відповідно до п. 11.7. Договору, об`єкт оренди повертається Орендодавцю у тому ж стані, в якому воно було передане в оренду, з урахуванням нормального природного зносу. У випадку, якщо об`єкт оренди перебуває у стані, який є гірше, ніж той стан, в якому об`єкт оренди перебував на момент передачі в оренду, Орендар зобов`язаний до моменту поверненню об`єкту оренди Орендодавцеві відновити об`єкт оренди до стану не гіршого, ніж той в якому об`єкт оренди перебував на момент передачі в оренду з урахуванням нормального зносу.

Відповідно до п. 12.1 Договору даний договір вступає в дію з 04.08.2017 та діє до 04.08.2018.

Договір підписаний сторонами та засвідчений їх печатками.

04.08.2017 між сторонами підписано акт прийому-передачі, яким погоджено перелік майна, що передано ТОВ Ексім Фуд в оренду (т.1, а.с.77-78).

02.08.2018 між ТОВ СМП та ТОВ Ексім Фуд підписано додаткову угоду до договору оренди від 11.07.2017, якою п. 12.1 договору викладено в наступній редакції: 12.1 Даний договір вступає в дію з 04 серпня 2017 року та діє до 31.12.2019 (т.1, а.с.75).

Листом від 09.12.2019 №196 позивач (орендодавець) повідомив відповідача (орендаря) про те, що строк дії договору оренди встановлено до 31.12.2019 та продовжуватися не буде, відтак орендодавець просить орендаря керуючись п.п. 11.3, 7.1.13, 7.1.8, 7.1.9 договору до 31.12.2019 звільнити об`єкт оренди від сторонніх предметів та підготувати його до передачі орендодавцю (т.1, а.с.80).

В листі від 20.12.2019 №200 (т.1, а.с.81) позивач (орендодавець) повідомив відповідача (орендаря) про те, що 09.12.2019 направлено лист про небажання продовжувати дію договору оренди від 11.07.2017, просив до 26.12.2019 направити представника для можливості проведення приймання-передачі майна з оренди. Також, в листі зазначив, що під час візуального огляду орендованого майна виявлено погіршення його стану в порівнянні з тим, який був на момент передачі його в оренду. Для уникнення непорозумінь та спірних моментів просив до 27.12.2019 узгодити кандидатуру будівельно-технічного експерта та оцінщика для визначення технічного стану орендованого майна.

У відповідь на зазначені листи, ТОВ Ексім Фуд (орендар) надіслав ТОВ СМП (орендодавцю) лист від 27.12.2019 №48 про те, що належно виконував свої зобов`язання за договором оренди, а також те, що у відповідності до п. 7.1.13 договору орендар має повернути орендодавцеві орендоване майно у належному стані, у стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду з врахуванням нормального фізичного зносу, зазначив про своє зобов`язання усунути недоліки, що зафіксовані під час спільних оглядів орендованого майна та запропонував продовжити дію договору оренди №11/07/17 (т.1, а.с.82-83).

Листом від 27.12.2019 №202 позивач (орендодавець) зазначив, що окрім переліку недоліків, які відповідач (орендар) погодився усунути для позитивного вирішення ситуації щодо продовження співпраці, вимагає в обов`язковому порядку провести інші зазначені в листі роботи. Також вказав про інші обставини для продовження договору оренди, зокрема, погодження орендної плати, погодження співвідношення оплати ремонтних робіт тощо (т.1, а.с.84-85).

28.12.2019 відповідач надіслав позивачу лист №49, в якому вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексім Фуд» розглянуло лист вих.№202 від 27.12.2019 та інформує, що пропозиції, зазначені у листі вих.№48 від 27.12.2019 були остаточними. Про результати їх розгляду просили повідомити до 13 год. 30.12.2019 (т.1, а.с.86).

В листі від 28.12.2019 №203 орендодавець повідомив орендаря про те, що відповідь надана в листі №48 від 27.12.2019 орендодавця в повній мірі не задовольняє, оскільки перелік недоліків, які готовий усунути орендар, є неповним. Відтак, оголошена раніше позиція щодо припинення співпраці залишається в силі. Просив до 30.12.2019 повідомити про час та дату передачі майна з оренди, а також вказати перелік представників, які візьмуть участь у відповідній процедурі (т.1, а.с.87).

Листом №65 від 31.12.2019 відповідач повідомив позивача про готовність майна до передачі 03.01.2020 (т.1, а.с.88).

Згідно листа №68 від 02.01.2020, надісланого позивачу, відповідач зазначив, що 02.01.2020 товариство планує вивезти належні йому матеріальні цінності з об`єкта оренди (т.1, а.с.89).

02.01.2020 ТОВ Ексім Фуд було створено та затверджено склад робочої групи для участі у комісії із здачі орендованого майна згідно договору оренди №11/07/17 від 11.07.2017 у зв`язку із закінченням строку його дії (т.1, а.с.91).

03.01.2020 представниками ТОВ СМП складено дефектний акт про виявлені недоліки орендованого майна згідно договору оренди №11/07/17 від 11.07.2017 з переліком таких недоліків. Вказаний дефектний акт зі сторони орендодавця підписаний комісією у складі 13 осіб із значенням прізвища та ініціалів; стороною орендаря акт не підписаний. В дефектному акті міститься запис: представники ТОВ Ексім Фуд з даним актом ознайомлені 03.01.2020, від підпису відмовилися в присутності комісії та свідків (т.1, а.с.93-100).

ТОВ СМП листом від 04.01.2020 №204 надіслав на адресу ТОВ Ексім Фуд оригінал дефектного акту від 03.01.2020 (т.1, а.с.92-100).

В листі від 04.01.2020 №51 ТОВ Ексім Фуд повідомило орендодавця, що висновки дефектного акту оцінюються підприємством критично та запропонувало узгодити повторний огляд орендованого майна для врегулювання існуючого конфлікту (т.1, а.с.101).

Листами від 15.01.2020 року №206 (т.1, а.с.102), від 27.01.2020 року №209 (т.1,а.с.104-109), від 28.01.2020 року №210 (т.1, а.с.110), ТОВ СМП повторно зверталось до ТОВ Ексім Фуд, зокрема, з проханням про: залучення будівельно-технічного експерта для визначення технічного стану орендованого майна та складання кошторису для його відновлення; приведення у відповідність майна до стану, не гіршого, ніж той в якому майно було передано в оренду; визначення дат усунення недоліків вказаних у дефектному акті.

22.01.2020 (т.1, а.с.103) відповідач повідомив позивача, у відповідь на лист вих. № 206 від 15.01.2020, що підприємством частково усунуто недоліки щодо стану майна, будівель, обладнання, які виявлено під час комісійного обстеження майна та зафіксовано у Дефектному акті про виявлені недоліки орендованого майна від 03.01.2020. Остаточне виконання інших робіт щодо усунення недоліків які виникли в процесі використання орендованого майна, буде завершене до 28.01.2020, просив сформувати робочу групу для передачі орендованого майна Орендодавцю у зв`язку із закінченням договору оренди №11/07/17 та узгодити дату обстеження та передачі такого майна; підписання Акту приймання-передачі.

29.01.2020 відповідач у відповідь на лист позивача вих. № 210 від 28.01.2020 повідомив, що станом на 20.01.2020 підприємством усунуто всі недоліки щодо стану майна, будівель, обладнання, які виникли в процесі використання орендованого майна підприємством, зафіксовані у Дефектному акті про виявлені недоліки орендованого майна від 03.01.2020. Разом з тим, інші недоліки, які зафіксовані у Дефектному акті віл 03 01.2020 та не усунуті станом на зараз є результатом нормального природного зносу орендованого майна, а відтак обов`язку по відновленню такого майна на орендаря, відповідно до вимог Договору 11/01/17 не покладалось. Повідомив, що з 03.01.2020 орендоване майно не використовується за цільовим призначення підприємством у зв`язку із припиненням Договору оренди. Запропонував дату підписання акту приймання-передачі майна 30.01.2020 о 12:00 год. (т.1, а.с.111).

11.02.2020 відповідач повідомив позивача листом №60 (т.1, а.с.112-115) про припинення подальшої співпраці, у зв`язку із закінченням дії договору оренди, повернення орендованого майна та повного виконання Орендарем своїх зобов`язань за Договором.

У відповідь на лист відповідача №60 від 11.02.2020, позивач листом №217 від 18.02.2020 (т.1, а.с.116-120) повідомив відповідача, що майно не було повернуто, а фактично використовується відповідачем, просив терміново, протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання вказаного листа, погодити та підписати акти здачі приймання робіт.

28.05.2020 листом за №62 відповідач надіслав позивачу складений та підписаний ТОВ Ексім Фуд акт приймання-передачі (повернення) орендованого майна, що датований 03.01.2020, з вимогою припинити нарахування орендної плати (т.1, а.с.121-125).

У відповідь на вказаний лист, ТОВ СМП надіслав на адресу відповідача лист від 05.06.2020 №241, в якому зазначив, що готовий прийняти з оренди нерухоме майно, передане в тимчасове користування ТОВ Ексім Фуд з урахуванням особливостей майна, що вказаний в акті про виявлені недоліки орендованого майна від 03.01.2020 та запросив представників відповідача для спільного огляду майна для передачі 10.06.2020. Долучив підписаний акт прийому-передачі (повернення) орендованого майна, що датований 05.06.2020 у своїй редакції із зазначенням окрім переліку рухомого та нерухомого майна, що повертається, зауважень щодо стану такого майна (т.1, а.с.126-133).

У листі №63 від 12.06.2020 відповідач повторно просив позивача підписати Акт приймання-передачі (повернення) орендованого майна від 03.01.2020 та вимагав припинити нарахування орендної плати (т.1, а.с.134-138).

Як слідує з матеріалів справи, за заявою Позивача проведена будівельно-технічна експертиза на розгляд експерта було винесено наступні питання:

-яка ринкова вартість об`єктів дослідження станом на 11 липня 2017 року рухомого та нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП», яке здавалось в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ ФУД» за Договором оренди № 11/07/17 від 11 липня 2017 року?

- яка ринкова вартість об`єктів дослідження станом на 03 січня 2020 року рухомого та нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП», яке здавалось в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ ФУД» за Договором оренди № 11/07/17 від 11 липня 2017 року?

- яка вартість відновлювального ремонту (вартість завданих збитків) орендованого рухомого і нерухомого майна Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ ФУД» за Договором оренди № 11/07/17 від 11 липня 2017 року?

Для надання відповіді на поставлені питання Волинським відділенням Львівською науково-дослідного інституту судових експертиз було виготовлено Висновок експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №8453,8394 від 29.03.2021 (т.1, а.с.139-208).

Вищевказаним висновком встановлено:

« 1. Ринкова вартість нерухомого орендованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП», яке передавалось в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ ФУД» Договором оренди № 11/07/17 від 11 липня 2017 року станом на 11 липня 2017року, становить:

1) М`ясожировий комплекс (літ.б1-2) - 15150000,0грн. (п`ятнадцять мільйонів сто п`ятдесят тисяч гривень) з урахуванням ПДВ.

2) Приміщення для утримання худоби (літ. Б2-2) - 6511000,00 грн. (шість мільйоні п`ятсот одинадцять тисяч гривень) з урахуванням ПДВ.

2. Ринкова вартість нерухомого орендованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП», яке здавалось в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ ФУД» (код СДРПОУ 36763010) за Договором оренди № 11/07/17 від 11 липня 2017 рок визначена витратним підходом, станом на 03 січня 2020 року:

І. За умови ефективного використання об`єкта оцінки протягом всього термін роботи (використання) до дати оцінки становить:

1) М`ясожирового комплексу (літ.б1-2) - 75 355 000,0грн. (п`ятнадцять мільйон триста п`ятдесят п`ять тисяч гривень) з урахуванням ПДВ.

2) Приміщення для утримання худоби (літ. б2-2) - 6 599 000,0грн. (шість мільйон п`ятсот дев`янсто дев`ять тисяч гривень) з урахуванням ПДВ.

ІІ. Ринкова вартість об`єктів дослідження, відповідно до фактичного фізичного зносу (нормативного та додаткового), який набули об`єкти дослідження за час користування Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ ФУД» (Орендар) згідно Договору оренди.

1) М`ясожирового комплексу (літ.б1-2) - 14117000,0грн. (чотирнадцять мільйонів сто сімнадцять тисяч гривень) з урахуванням ПДВ.

2) Приміщення для утримання худоби (літ. б2-2) - 6067000,0грн. (шість мільйонів шістдесят сім тисяч гривень) з урахуванням ПДВ.

3. Вартість відновлювального ремонту (вартість завданих збитків) орендованої нерухомого майна Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ ФУД» (код ЄДРПС 36763010) за Договором оренди № 11/07/17 від 11 липня 2017 року буде становити:

1) М`ясожирового комплексу (літ.61-2) - 1238 000,0 0грн. (один мільйон двісті тридцять вісім тисяч гривень) з ПДВ.

2) Приміщення для утримання худоби (літ. б2-2) - 532000,00 грн. (п`ятсот тридцять дві тисячі гривень) з ППВ.».

Щодо оцінки збитків, завданих рухомому майну за заявою Позивача надані наступні питання на вирішення Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз:

-яка вартість завданих збитків орендованого рухомого майна Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ ФУД» (код ЄДРПОУ 36763010) за Договором оренди №11/07/17 від 11 липня 2017 року?

Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз виготовлено Висновок експерта за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження № 1792-Е від 03.08.2022 року (т.1, а.с.209-214).

Вищевказаним висновком встановлено:

«Розмір завданих збитків орендованого рухомого майна Товариством з обмежено відповідальності «ЕКСІМ ФУД» (код ЄДРПОУ 36763010) за Договором оренди №11/07/17 від 11 липня 2017 року, виходячи з представлених документів та вихідних даних стосовно вищенаведеного обладнання, становить 9112581,96 грн. (дев`ять мільйонів сто дванадцять тисяч п`ятсот вісімдесят одна гривня 96 коп.)».

Підсумовуючи вище викладене, а саме висновки експертів, позивач доводить, що:

-вартість відновлювального ремонту (вартість завданих збитків) орендованого нерухомого майна Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ ФУД» (код ЄДРПОУ 36763010) за Договором оренди № 11/07/17 від 11 липня 2017 року становить 1770000,00 (один мільйон сімсот сімдесят тисяч) гри.

- загальний розмір збитків завданих майну ТзОВ «СМП» під час користування збитки завдані рухомому майну Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП», яке здавалось в оренду Товариству обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ ФУД» (код ЄДРПОУ 36763010) за Договором оренди №11/07/17 від 11 липня 2017 року становлять 9112581,96 грн. (дев`ять мільйонів сто дванадцяті тисяч п`ятсот вісімдесят одна гривня 96 коп.).

За проведення судової оціночно-будівельної та судової товарознавчої експертиз Позивачем сплачено 41390,70 грн., що підтверджується актами виконаних робіт та платіжними дорученнями, а саме:копією платіжного доручення №395 від 11.08.2020, копією акту №1 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта №8453, №8394 від 28.07.2020, копією акту № 2 здачі приймання висновку експерта №8453, №8394 від 28.07.2021, копією платіжного доручення №587 від 13.07.2022, копією акту №2 здачі- приймання висновку експерта №1792-Е від 03.08.2022 (т.1, а.с.215-231).

Як слідує з матеріалів справи, з врахування викладено просить стягнути з відповідача 1770000,00 грн. (один мільйон сімсот сімдесят тисяч гривень) завданих збитків нерухомому майну та 9112581,96 грн. (дев`ять мільйонів сто дванадцять тисяч п`ятсот вісімдесят одна гривня 96 копійок) завданих збитків рухомому майну за Договором оренди № 11/07/17 від 11.07.2017 року.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Предметом позову є стягнення збитків за договором оренди.

Верховний Суд в постановах від 13.03.2020 у справі № 923/43/19, від 10.12.2016 у справі № 902/320/17, від 16.05.2018 у справі № 916/3232/15 сформував правовий висновок щодо застосування норм права у спорах про відшкодування збитків.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, обов`язковим є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме:

1) протиправна поведінка;

2) збитки;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданими збитками;

4) вина боржника.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Обов`язок доведення наявності трьох з чотирьох умов: 1) протиправна поведінка; 2) збитки; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданими збитками; покладається на Позивача.

Щодо протиправної поведінки, судом враховано наступне.

Позивач в позовній заяві вказав, що протиправна поведінка відповідача полягає в порушенні п. 7.1.5 Договору оренди та норм ст. 773 ЦК України та ч. 3 ст. 285 ГК України.

В постанові Верховного Суду від 10.12.201 у справі № 902/320/17 зазначено: «Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи».

Позивач зазначає, що умисна неналежна експлуатації орендованого майна або вчинення таких дій необережності Відповідачем, що є порушенням Договору оренди, призвели до гіршого стану ніж на момент передачі в оренду.

Як слідує з матеріалів справи, договір оренди укладено між Позивачем та Відповідачем 11.07.2017, строк дії визначено з 04.08.2017 до 04.08.2018. Додатковою угодою від 02.08.2018 строк дії Договору оренди продовжено до 31.12.2019.

Продовження строку дії Договору оренди за згодою Позивача свідчить про належне і своєчасне виконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом строку дії Договору оренди не звертався до Позивача з листами (вимогами, претензіями) щодо порушення Відповідачем умов Договору оренди.

З доводів відповідача та умов договору слідує, що протягом усього строку позивач мав право та можливість доступу до Об`єкта оренди з метою перевірки його стану (п. 6.2.1,6.2.2. Договору оренди).

Разом з цим, позивач не надав доказів, що відповідач перешкоджав йому в реалізації такого права.

За умовами п. 6.2.7 та 12.3 Договору оренди Позивач мав право розірвати Договір оренди в односторонньому порядку у разі невиконання Відповідачем зобов`язань, передбачених п. 7.1. (п. 7.1.1 .-7.1.15) Договору оренди, в т.ч. у випадку погіршення стану Об`єкта оренди.

Однак, позивач не вчиняв дій щодо розірвання Договору оренди передбачених у таких випадках п. 12.3.1. та 12.3.2. Договору оренди.

Як вбачається з поданих матеріалів справи, позивач вперше повідомив Відповідача про недоліки Об`єкта оренди листом 20.12.2019, тобто за 10 (десять) днів до закінчення строку дії Договору оренди, однак в листі не вказав, які саме недоліки були виявлені.

Умовами п. 7.1.5 Договору оренди, про порушення якого стверджує Позивач, передбачено обов`язок Відповідача підтримувати Об`єкт оренди в належному стані, дотримуватись правил санітарної, протипожежної, екологічної безпеки тощо.

Відповідач такий обов`язок належно та своєчасно виконував, доки протилежного в матеріалах справи відсутні.

Нововолинське міське управління ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області проводило перевірку діяльності Відповідача на Об`єкті оренди в період 17- 19.12.2019 та 23-28.12.2019, тобто на момент припинення строку дії Договору оренди. За результатами проведених перевірок порушень не виявлено. Натомість встановлено дотримання Відповідачем вимог державного ветеринарно-санітарного контролю, епідеміологічного законодавства України, гігієни праці, відповідності Об`єкта оренди вимогам будівельних нормативів, його належне утримання та експлуатацію тощо (Акт № 238 від 19.12.2019, Акт № 240 від 19.12.2019, Акт № 250 від 28.12.2019), (т.2, а.с.18-58).

Одним із основних завдань органів Держпродспоживслужби є здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) з дотриманням санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополучну населення (Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затверджено постановою КМУ від 02.09.2015 № 667).

Зафіксовані в Актах результати перевірки діяльності Відповідача в Об`єкті оренди підтверджують належний стан Об`єкта оренди та його відповідність санітарним та іншим нормативам (вимогам) та ДСТУ.

Разом з цим, позивач не спростував тієї обставини, що справний (належний) стан Об`єкта оренди на момент закінчення строку дії Договору оренди (грудень 2019 року) підтверджено документами, які складені незалежною третьою особою - уповноваженим органом державної влади (Держпродспоживслужбою).

Позивач не надав доказів, що Відповідач не використовував Об`єкт оренди через його несправний стан. Навпаки, матеріали справи містять докази, а Позивач визнає, що Об`єкт оренди використовувався Відповідачем за його призначенням до закінчення строку дії Договору оренди.

Об`єкт оренди передано Позивачу у справному стані, що підтверджує виконання Відповідачем вимог п. 11.7 Договору оренди.

Матеріали справи підтверджують ту обставину, що Позивач продовжував строк дії Договору оренди з Відповідачем, що свідчить про належне виконання Відповідачем обов`язків за Договором оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав до суду доказів «умисної неналежної експлуатації майна або вчинення таких дій з необережності», чи будь-якого негативного впливу Відповідачем на Об`єкт оренди, про що безпідставно зазначає у відповіді на відзив.

Позивач доводить, що згідно висновку експерта Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №8453,8394 від 29.03.2021 та Висновку експерта за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження №1792-Е від 03.08.2022 встановлено факт погіршення стану орендованого майна в період користування ним орендарем - ТзОВ «ЕКСІМ ФУД» за Договором оренди №11/07/17 від 11.07.2017, що призвело до завдання збитків власнику цього майна.

Разом з цим, вказані документи не містять висновку експерта про наявність протиправної поведінки Відповідача щодо порушення умов п. 7.1.5 Договору оренди, норм ст.773 ЦК України та ч. 3 ст. 285 ГК України.

Згідно з п. 5.2 розділу II та розділ IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затв. Наказом Мін`юсту від 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція про експертизу) вирішення питання щодо протиправної поведінки Відповідача, як сторони Договору оренди, не належить до завдань оціночно-будівельної чи товарознавчої експертизи, та не може опрацьовуватись експертом в межах таких експертиз.

Питання виконання чи невиконання умов Договору оренди та/або дотримання чи порушення норм законодавства належить до компетенції суду і може бути вирішено під час провадження в цій справи. Такі питання не можуть входити до компетенції експерта, оскільки виходять за межі спеціальних знань експерта (ч. 6 ст. 99 ГПК України).

Позивач у відповіді на відзив посилається на Порядок проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень, затверджений наказом Мін`юсту від 25.05.2015 № 775/5.

Однак, Порядок і наказ втратили чинність 03.02.2020, а тому не застосовуються до спірних правовідносин. На даний час чинним є Порядок проведення рецензування висновків судових експертів, затверджений наказом Мін`юсту від 03.02.2020 № 335/5. Пункт 2 цього Порядку чітко передбачає, що рецензування не проводиться з метою спростування чи підтвердження висновків експерта.

Оцінка висновків експерта, як одного із способів доказування, поряд з іншими доказами, є виключною компетенцією суду.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами (ст. 104 ГПК України; правовий висновок Верховного Суду в постанові від 13.03.2020 у справі № 923/43/19).

Суд погоджується з доводами відповідача, що висновки експерта №8453,8394 від 29.03.2021 та №1792-Е від 03.08.2022 є неналежними доказами, з огляду на наступне:

-порушення вимог п. 5.1- 5.2. Інструкції про експертизи;

- відсутність вказівки про підготовку висновку експерта № 1792-Е від 03.08.2022 для подання до суду, як того вимагає ч. 5 ст. 101 ГПК України, що свідчить про його недопустимість як доказу (ч. 2 ст. 77, ч. 5 ст. 101 ГПК України; постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18);

- ненадання Позивачем висновку експерта від 30.11.2020 № 8452, на підставі якого складено висновок експерта № 1792-Е від 03.08.2022;

- проведення огляду нерухомого майна через значний проміжок часу з моменту, коли Відповідач припинив використання Об`єкту оренди;

- складання висновків експертів через значний проміжок часу з моменту передачі (повернення) Об`єкту оренди від Відповідача до Позивача;

- не проведення огляду рухомого майна експертом взагалі;

- істотне перевищення ринкової вартості майна, зазначеної у висновках експертів над його реальною ринковою вартістю відповідно до звітів про оцінку;

- визначення експертом вартості нерухомого майна станом на 11.07.2017 - дату, яка перебувала передачі майна в оренду за актом (04.08.2017);

- відсутність у експерта достатніх відомостей (даних, документів), які б дозволяли визначити і розрахувати дійсну (фактичну) вартість Об`єкта оренди на момент його передачі в оренду від Позивач до Відповідача 04.08.2017;

- проведення будівельно-технічної експертизи, а не оціночно-будівельної, для визначення вартості відновлювального ремонту.

Разом з цим, експерт неправомірно включив суми ПДВ до розміру збитків.

Згідно з пп. «а» та «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу (ПК) об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

П. 188.1 ст. 188 ПК визначено, що база оподаткування - операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості. До складу договірної вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражі в або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Враховуючи викладене, кошти, які надходять платнику податку як відшкодування збитків за пошкоджене майно, не включаються до бази оподаткування ПДВ (на суму збитків не нараховується ПДВ).

Однак, позивач заявив позовні вимоги з нарахуванням ПДВ.

Разом з цим, судом взято до уваги той факт, що позивач не подав до суду висновку експерта від 30.11.2020 № 8452, на підставі якого складено висновок експерта № 1792-Е від 03.08.2022, яким Позивач обґрунтовує позов.

Як слідує з доводів відповідача, вказаний висновок експерта подавався позивачем в судовій справі №914/1564/20 з клопотанням про збільшення позовних вимог.

Експерту були поставлені такі питання:

1. Яка ринкова вартість об`єктів дослідження станом на 11 липня 2017 року рухомого майна ТО В «СМП», яке здавалось в оренду ТО В «ЕКСІМ ФУД» за Договором оренди №11/07/17 від 11.07.2017?

2. Яка ринкова вартість об`єктів дослідження станом на 03 січня 2020 року рухомого майна ТО В «СМП», яке здавалось в оренду ТО В «ЕКСІМ ФУД» за Договором оренди №11/07/17 від 11.07.2017?

Відповідно до висновку експерта від 30.11.2020 № 8452 (т.2, а.с.139-159):

1. Ринкова вартість об`єктів дослідження станом на 11липня 2017 року рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП», яке здавалось в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ ФУД» (код ЄДРПОУ 36763010) за Договором оренди № 11/07/17 від 11 липня 2017 року могла становити 36547254,00 (Тридцять шість мільйонів п`ятсог сорок сім тисяч двісті п`ятдесят чотири грн)

2. Ринкова вартість об`єктів дослідження станом на 03.01.2020 рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП», яке здавалось в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ ФУД» (код СДРПОУ 36763010) за Договором оренди № 11/07/17 від 11 липня 2017 року могла становити 29845334,00 (Двадцять дев`ять мільйони вісімсот сорок п`ять тисяч триста тридцять чотири грн.).

У висновку експерта від 30.11.2020 № 8452 вказано, що огляд об`єктів проводився 22.09.2020 (стор. 3), тобто через значний проміжок часу (9 місяців) з моменту повернення Об`єкта оренди Позивачу. В резолютивній частині висновку експерта зазначено про ймовірну ринкову вартість об`єктів дослідження станом на 11.07.2017 та 03.01.2020, а не реальну.

Експерт вказав у висновку, що «ринкова вартість (...) могла становити...».

Отже, висновок експерта зроблено як припущення, а не факт. Фактичні обставини справи не можуть встановлюватись на припущеннях.

Висновок експерта від 30.11.2020 № 8452 не є належним та достовірним доказом, а тому складений на його основі висновок експерта від 03.08.2022 № 1792-Е, також не може вважатись таким.

При складанні Висновку експерта від 30.11.2020 № 8452 «ймовірна» ринкова вартість рухомого майна станом на 03.01.2020 визначена експертом з урахуванням недоліків, які зазначені в Дефектному акті, що надав експерту Позивач (на стор. 12 вказано, що відсоток зносу визначений згідно з дефектним актом).

Експерт у висновку від 03.08.2022 №1792-Е взяв для розрахунку збитків ринкову вартість, визначену у висновку експерта від 30.11.2020 № 8452 станом на 2020 рік, тобто вже з урахуванням недоліків рухомого майна, вказаних в Дефектному акті, та визначив розмір збитків методом розрахунку, застосувавши відсоток втрати якості рухомого майна, повторно (другий раз) врахувавши ті самі недоліки рухомого майна, вказані в Дефектному акті.

Отже, у Висновку експерта від 03.08.2022 №1792-Е, який Позивач надав до суду, двічі враховані недоліки рухомого майна, зафіксовані в Дефектному акті:

1) при визначенні ймовірної ринкової вартості рухомого майна у висновку експерта від 30.11.2020 № 8452;

2) при здійсненні розрахунку розміру збитків на основі такої ймовірної ринкової вартості в експертному дослідженні від 03.08.2022 №1792-Е.

Цей факт підтверджується таблицями на стор. 4-9 та 11-16 висновку експерта від 03.08.2022 № 1792-Е, який Позивач надав до суду.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що протиправна поведінка відповідача відсутня.

Щодо збитків, судом враховано наступне.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ч. 1 ст. 1191, ч. 2 ст. 1192 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого у відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом статей 224, 225 ГК України, ч.2 ст.623 ЦК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо) (постанова Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17).

Подані Позивачем Висновок експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 29.03.2021 № 8453, 8394 та Висновок експерта за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження від 03.08.2022 №1792-Е, не є належними та допустимими доказами, що підтверджується наступним.

Висновок експерта № 1792-Е від 03.08.2022 (щодо рухомого майна) не відповідає вимогам ч. 5 ст. 101 ГПК України, а саме у висновку експерта не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду.

Суд не приймає докази, одержані з порушенням закону (ч. 2 ст.77 ГПК України).

Висновок експерта не є допустимим доказом (ч. 2 ст. 77, ч.5 ст. 101 ГПК України). Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суд від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18.

У Висновку експерта № 1792-Е від 03.08.2022 зазначено (стор. 1, 3, 9, 10), що розмір завданих збитків визначено методом розрахунку виходячи з вартості об`єкта дослідження, визначеної у висновку експерта від 30.11.2020 № 8452, однак позивач не подав до суду висновку експерта від 30.11.2020 № 8452, на підстав якого складено Висновок експерта №1792-Е від 03.08.2022.

Експерт при складанні Висновку № 1792-Е від 03.08.2022 не здійснював самостійно огляд Об`єкта оренди та його оцінку, а здійснив розрахунок збитків на основі вартості Об`єкта оренди визначеного у висновку експерта від 30.11.2020 № 8452.

Висновок експерта № 8453, 8394 від 29.03.2021 (щодо нерухомого майна).

В межах цієї експертизи експерт вирішував такі питання:

-визначення ринкової вартості об`єкта дослідження станом на 11.07.2017:

Об`єкт оренди передано від Позивача до Відповідача в оренду 04.08.2017, що підтверджується Актом приймання-передачі (п. 3.4. Договору оренди: майні вважаються переданим з моменту підписання Акту приймання-передачі).

Експерт визначив ринкову вартість на момент (11.07.2017), коли Об`єкт оренди ще не був переданий від Позивача до Відповідача (04.08.2017). Позивач не надав доказів, що в період з 11.07.2017 до 04.08.2017 стан Об`єкта оренди не змінювався.

Експерт визначив ринкову вартість об`єкта дослідження на основі припущення, вказавши, що технічний стан Об`єкта оренди «міг відповідати «задовільному» та врахувавши фізичний знос 30-35 % (стор. 20, 23 Висновку).

Позивач не надав, а у експерта не було в наявності документів, які б підтверджували реальний технічний стан Об`єкта оренди станом на 11.07.2017. Експерт при визначенні ринкової вартості об`єкта дослідження брав до уваги Акт приймання-передачі від 04.08.2017, який складно пізніше. В цьому Акті відсутній деталізований опис технічного стану Об`єкта оренди, не вказано його ринкову вартість.

З врахуванням викладеного, у експерта не було достатніх відомостей (даних, документів), які б дозволяли визначити і розрахувати дійсну (фактичну) вартість Об`єкта оренди на момент його передачі в оренду від Позивач до Відповідача 04.08.2017.

Отже, питання №1 (визначення ринкової вартості об`єкта дослідження станом на 11.07.2017) вирішено експертом з порушенням вимог п. 5.2. Інструкції про експертизу.

-визначення ринкової вартості об`єкта дослідження станом на 03.01.2020.

Відповідач повернув Об`єкт оренди Позивачу після закінчення строку дії Договору оренди - 03.01.2020, що встановлено Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 у справі № 903/451/20, яка набрала законної сили.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Позивач звернувся до експертної установи із заявою щодо проведення експертизи Об`єкта оренди 28.07.2020, після спливу тривалого строку - через 7 (сім) місяців з моменту його повернення від Відповідача до Позивача (стор. 1, 4 Висновку).

У Висновку експерта вказано, що експертне дослідження проводиться методом візуального обстеження об`єкта дослідження (стор. 5 Висновку). Огляд Об`єкта оренди проведено експертом: вперше 07.08.2020 та вдруге 22.09.2020 (стор. 4 Висновку); тобто через 7-8 місяців після передачі Об`єкта оренди від Відповідача до Позивача.

З доводів відповідача слідує, що в період з моменту повернення Об`єкта оренди - 03.01.2020 до моменту його огляду експертом 07.08.2020 та 22.09.2020 Відповідач не володів і не користувався Об`єктом оренди, оскільки повернув його Позивачу. Протягом цього періоду Об`єкт оренди перебував у володінні і користуванні Позивача. Відповідач в силу приписів ст. 772 ЦК України не несе відповідальності за стан Об`єкта оренди, ризики випадкової загибелі чи пошкодження тощо, так як не затримував повернення Об`єкта оренди, а повернув його протягом строку, передбаченого п. 11.2. Договору оренди.

Відповідальність за належний стан Об`єкта оренди, ризик випадкової загибелі чи пошкодження, обов`язок його збереження, в період з 03.01.2020 до моменту огляду експертом 07.08.2020 і 22.09.2020, покладено на Позивача, як на власника Об`єкта оренди (п. 3.5. Договору оренди, ст. 322, 323 ЦК України).

Питання № 2 (визначення ринкової вартості об`єкта дослідження станом на 03.01.2020) вирішено експертом з порушенням вимог п. 5.2. Інструкції про експертизу.

При вирішенні питань 1, 2 експерт не врахував вимоги п. 5.2.2 Інструкції про експертизу: у разі виконання ретроспективної оцінки на дослідження Позивач повинен надати матеріали з вихідними даними щодо показників (функціонального використання, об`ємно-планувального рішення, технічного стану тощо) об`єкта на дату оцінки.

Позивач не надав експерту матеріали з вихідними даними щодо Об`єкта оренди станом на 11.07.2017 та 03.01.2020.

Висновки експерта не містять чітких відомостей (даних), що підтверджують стан Об`єкта оренди до передачі (08.08.2017) та після його повернення з оренди (03.01.2020), складені без дослідження документів з визначення ринкової вартості Об`єкта оренди на дату оцінки, без урахування здійснених Відповідачем ремонтних робіт під час користування Об`єктом оренди.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із інщими доказами (ст.86, 104 ГПК України, постанова Верховного Суду від 13.03.2020 у справі № 923/43/19).

-вартість ремонтних робіт (завданих збитків) об`єкта дослідження.

Судом взято до уваги доводи відповідача, що вартість відновлювального ремонту повинна визначатись в межах будівельно-технічній експертизи.

Висновок експерта складено відповідно до п. 5.2. Інструкції про експертизу, про що вказано на стор. 3 Висновку. Однак, п. 5.2. Інструкції про експертизу не передбачає проведення оціночно-будівельної експертизи з визначення вартості ремонтних робіт (завданих збитків) об`єкта дослідження (питання № 3). Вирішення такого питання експерт повинен здійснювати в межах будівельно-технічної експертизи відповідно до п. 5.1. Інструкції про експертизу.

Вимогами п. 5.1.5 Розділу 2 Інструкції про експертизу передбачено, що для вирішення питань щодо визначення технічного стану (ступеня фізичного зношення), .... пошкоджень та руйнувань об`єкта і його конструктивних елементів та причин їх виникнення експерту під час проведення будівельно-технічної експертизи необхідно надати проектну документацію на будівництво об`єкта, документ про приймання його в експлуатацію, матеріали технічної Інвентаризації, акти і звіті попередніх обстежень та досліджень тощо.

В переліку документів, які позивач надав експерту для проведення експертизи, зазначені лише технічні паспорти на приміщення м`ясожирового комплексу та для утримання худоби (стор. 1-2 Висновку експерта). Інші документи, які передбачені п. 5.1.5 Розділу 2 Інструкції про експертизу, Позивач експерту не надав.

Висновок експерта щодо питання №3 (вартості ремонтних робіт/завданих збитків) складено з порушенням вимог п. 5.1.- 5.2. Інструкції про експертизу.

Основними завданнями оціночно-будівельної експертизи є визначення різних видів вартості поліпшень земельних ділянок будівель та їх частин, споруд, передавальний пристроїв тощо (п. 5.2. Інструкції про експертизу). Для вирішення питання з визначення вартості поліпшень земельної ділянки експерту необхідно надати правовстановлювальну документацію та матеріали технічної інвентаризації на ці об`єкти, а також правовстановлювальну та технічну документацію на земельну ділянку, на якій розміщений об`єкт оцінки, станом на дату оцінки. У разі виконання ретроспективної оцінки на дослідження необхідно надати матеріали з вихідними даними щодо показників (функціонального використання, об`ємно-планувального рішення, технічного стану тощо) об`єкта на дату оцінки, (п. 5.2.2 Інструкції про експертизу).

В переліку документів, наданих експерту, вказано: договір купівлі-продажу від 11.05.2006 та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Позивач долучив до позовної заяви витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.06.2006 №11002440.

Умовами п. 1.2. Договору оренди визначено, що Об`єкт оренди належить Позивачу на праві приватної власності, що посвідчується Витягами з реєстру права власності на нерухоме майно №20911806 від 13.11.2008 та № 11002487 від 01.04.2006.

Експерту надано інший витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, ніж ті Витяги, про які зазначено у п. 1.2. Договору оренди.

У Висновку експерта вказано, що вартість об`єкта дослідження визначена згідно з балансової довідки ТОВ «СМП» № 110/1 від 10.07.2017 (стор. 19, 21 Висновку). Однак, Позивач такий документ експерту не надавав, оскільки балансова довідка відсутня в переліку документів, які передані Позивачем експерту (стор. 1-2 Висновку).

Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи (ч. 2 ст. 102 ГПК України, п. 2.3. Інструкції).

Експерт у висновку зазначає, що з 2013 -2016 на об`єктах дослідження була проведена реконструкція (стор. 20, 23, 33, 36 Висновку). Однак, позивач не надавав експерту документів, які б підтверджували факт проведення реконструкції на Об`єкті оренди (в переліку не вказано таких документів, а Висновок експерта не містить документальних підтверджень щодо здійснення реконструкції).

У постанові Верховного Суду від 13.03.2020 у справі №923/43/19 встановлено, «що відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу.

Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність г взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що для здійснення експертизи експертом було враховано докази, які не містять достатньої інформації для підтвердження факту завдання відповідачем позивачу збитків, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відхилення такого доказу як неналежного.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного суду, адже матеріалами справи підтверджується, що при проведенні експертизи експертом встановлена сума вартості заміщення ремонтно-відновлювальних робіт без урахування документів, підтверджуючих стан об`єкта до та після його повернення з оренди та без урахування доказів здійсненого орендарем ремонту приміщення».

Щодо стану Об`єкта оренди на момент його передачі в оренду.

За умовами п. 1.4, 3.1. - 3.3. Договору оренди, приймання - передача майна в оренду оформляється Актом приймання - передачі, який складається уповноваженими представниками Сторін та в якому фіксується реальний стан майна на момент передачі. Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 794 Цивільного кодексу України.

На момент передачі Об`єкта оренди Позивач та Відповідач в Акті приймання-передачі від 04.07.2017 не зазначили детальну інформацію щодо реального стану Об`єкта оренди, а вказали лише, що майно передається у «справному стані» (п. 3 Акту).

В Акті приймання-передачі від 04.08.2017 не вказана ринкова вартість Об`єкта оренди на момент передачі в оренду, а зазначена його «первісна вартість». За законодавством України щодо бухгалтерського обліку первісна вартість визначається на момент набуття такого активу у власність власником.

Позивач подав до суду Витяг про реєстрацію права власності від 21.06.2006 на приміщення м`ясожирового комплексу/б1-2/, який свідчить про те, що первісна вартість нерухомого майна у складі Об`єкта оренди визначена станом на 2006 рік, а орендні відносини між Сторонами виникли у 2017 році (через 11 років).

В долучених Позивачем до позовної заяви технічних паспортах на об`єкти нерухомого майна відсутні відомості щодо їх вартості. Договір оренди також не містить відомостей про будь-яку вартість Об`єкта оренди, як рухомого, так і нерухомого майна, на момент передачі в оренду, не зазначено відомостей про його реальний стан (недоліки, покращення тощо).

В Акті приймання-передачі від 04.08.2017 не вказано детального опису технічного стану Об`єкта оренди, відсутня фото-фіксація чи будь-які інші відомості, з яких можна встановити, в якому реальному стані Об`єкт оренди передано в оренду від Позивача до Відповідача.

Позивач не подав до суду належних та допустимих доказів, на підставі яких суд може визначити дійсну ринкову вартість Об`єкта оренди (нерухомого та рухомого майна) та його реальний стан на момент передачі Об`єкта оренди в оренду від Позивачу до Відповідача 04.08.2017, що унеможливлює встановлення факту збитків.

Щодо стану Об`єкта оренди на момент його повернення з оренди.

За умовами п. 11.1., 11.4 Договору оренди повернення Об`єкта оренди оформляється Актом приймання - передачі, що складається і підписується уповноваженими представниками Сторін, в якому відображається його реальний стан. Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 794 Цивільного кодексу України.

Умовами п. 11.5 Договору оренди встановлено, що виявлені під час повернення Об`єкта оренди недоліки відображаються в Акті приймання-передачі.

Всупереч умовам п. 11.1., 11.4, 11.5 Договору оренди та приписам ч. 2 ст. 794 ЦК України Позивач не подав до суду Акт приймання - передачі, який складено і підписано Позивачем та Відповідачем, та в якому відображено недоліки Об`єкта оренди, щодо яких заявлено позовні вимоги про стягнення збитків.

Позивач подав до суду Дефектний акт про виявленні недоліки орендованого майна від 03.01.2020, який не є допустимим доказом щодо таких обставин, оскільки:

- умови п. 11.1., 11.4 Договору оренди та ч. 2 ст. 794 ЦК України передбачають, що такий документ повинен складатися Сторонами (їх представниками), а не в односторонньому порядку Позивачем.

- дефектний акт не був складений і наданий Відповідачу (його представникам) в момент передачі Об`єкта оренди 03.01.2020, що не спростовано Позивачем.

- позивач надіслав Дефектний акт Відповідачу на наступний день після прийняття Об`єкта оренди, що підтверджується листом № 204 від 04.01.2020.

Разом з цим, позивач не надав до суду доказів на підтвердження того, що: а) Дефектний акт складався за участі Відповідача (його представників); б) в момент передачі Об`єкта оренди 03.01.2020; в) Відповідач (його представники) відмовились від підписання Дефектного акту.

Дефектний акт складений та підписаний за участі представників (працівників) третьої особи -ТОВ «Нововолинський м`ясокомбінат», що суперечить умовам п. 11.1, 11.4 Договору оренди та ч. 2 ст. 794 ЦК України передбачають.

Такий документ повинен бути підписаний Сторонами Договору оренди (їх представниками), а не третьою особою (її представниками).

Переважаюча кількість підписантів Дефектного акту зі сторони Позивача (10 з 13) представники третьої особи - ТОВ «Нововолинський м`ясокомбінат», що підтверджується наказом ТОВ «СМП» від 03.01.2020 № 3, який Позивач подав до суду.

ТОВ «Нововолинський м`ясокомбінат» не є стороною Договору оренди, а тому в силу приписів ст. 11 ЦК України не набуває прав та обов`язків за цим Договором оренди, в т.ч. щодо складання і підписання документів (Актів приймання-передачі, Дефектних актів тощо), спрямованих на виконання умов Договору оренди.

Докази, що Позивач і Відповідач узгоджували в договірному чи в будь-якому іншому порядку залучення третьої особи - ТОВ «Нововолинський м`ясокомбінат» до відносин, що виникли на підставі Договору оренди, в т.ч. щодо передачі Об`єкта оренди в матеріалах справи відсутні.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору (ст. 526, 527 ЦК України). Зобов`язання має виконуватися стороною договору, якщо інше не передбачено договором або не погоджено між сторонами договору (ст. 512, 516, 520, 527 ЦК України).

З урахуванням умов п. 11.1., 11.4, 11.5 Договору оренди та ч. 2 ст. 794 ЦК України, Акт приймання-передачі Об`єкта оренди повинен складатись і підписуватись Позивачем та Відповідачем за участі їх представників, і в такому документі повинні фіксуватись усі недоліки, які були виявлені під час передачі Об`єкта оренди. Оскільки такий документ Позивач до суду не надав, відсутні підстави стверджувати про факт заподіяних збитків.

На момент укладення Договору оренди нерухоме майно, що входило до складу Об`єкта оренди (приміщенням м`ясожирового комплексу та приміщення для утримання худоби), перебувало в іпотеці, а рухоме майно - в заставі ПАТ «КРЕДОБАНК», про що зазначено в п. 13.2 Договору оренди, в п. 1 Додаткової угоди № 1 від 18.10.2017.

При укладенні договорів іпотеки та застави проводилась оцінка вказаного майна.

Договори іпотеки та застави, а також звіти про оцінку були надані ПАТ «КРЕДОБАНК» на вимогу ухвали Господарському суді Волинської області у справі № 914/1564/20 за аналогічним позовом Позивача до Відповідача (наявні в матеріалах справи № 914/1564/20), т.2, а.с.70-87). Вказані документи дають можливість визначити ринкову (експертну) вартість Об`єкта оренди на момент, що є найближчим до моменту його передачі в оренду за Договором оренди.

Відповідно до Звіту про оцінку виробничого комплексу ТОВ «СМП», що розтащований за адресою: Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 3, ринкова вартість предмета іпотеки станом на 11.03.2016 становить 8 434 000,00 грн, в т.ч.:

- Ринкова вартість м`ясожирового комплексу, загальною площею 3 168,0 кв.м становить 4 248 000,00 грн;

- Ринкова вартість приміщення для утримання худоби, загальною площею 2 806,0 кв.м становить 2 107 000,00 грн;

- Ринкова вартість земельної ділянки площею 0,9154 га, кадастровий номер 0710700000:01:004:0026 становить 1 035 000,00 грн;

- Ринкова вартість земельної ділянки площею 0,9237 га, кадастровий номер 0710700000:01:004:0026 становить 1 044 000,00 грн.

Отже, ринкова вартість нерухомого майна у складі Об`єкта оренди станом на 11.03.2016 сукупно становила 6 355 000,00 грн.

У Висновку експерта № 8453, 8394 від 29.03.2021 (щодо нерухомого майна), який надав Позивач, ринкова вартість нерухомого майна у складі Об`єкта оренди:

- станом на 11.07.2017-21 661 000,00 грн (м`ясожировий комплекс -15 150 000,00 грн + приміщення для утримання худоби - 6 511 000,00 грн);

- станом на 03.01.2020 - 21 954 000,00 грн (м`ясожировий комплекс -15 355 000,00 грн + приміщення для утримання худоби - 6 599 000,00 грн).

З наданого Позивачем Висновку експерта вбачається, що вартість нерухомого майна за період з 11.03.2016 по 11.07.2017 збільшилась втричі.

В цей період Об`єкт оренди перебував в оренді Відповідача на підставі іншого Договору оренди від 03.08.2016 № 03/08/16/1, який було припинено у зв`язку із укладенням нового Договору оренди від 11.07.2017 між Позивачем та Відповідачем.

Позивач не надав доказів, що в період з 11.03.2016 по 11.07.2017 Позивач, Відповідач чи будь-яка третя особа здійснила покращення Об`єкта оренди настільки, що його вартість зросла втричі, як про це вказано у Висновку експерта.

Відповідно до Звіту про оцінку виробничого м`ясопереробного обладнання в кількості 25 позицій (власники ТОВ «СМП» та ТОВ «ВМП»), що знаходиться та експлуатується за адресою: Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 3, ринкова вартість обладнання станом на 11.03.2016 становить 7885864,00 грн, в т.ч.:

- Обладнання для забійного цеху свиней (інвентарний номер СМ-2642) -1553269,51 грн.

У Висновку експерта № 1792-Е від 03.08.2022 (щодо рухомого майна), який надав Позивач, ринкова вартість цієї позиції станом на 11.07.2020 - Обладнання для забійного цеху свиней - 10891346,06 грн.

У Висновку експерта ринкова вартість цієї позиції рухомого майна в 7 (сім) разів перевищує ринкову вартість, визначену станом на 11.03.2016, а розмір відновлювального ремонту (завданих збитків) щодо цієї позиції визначено в розмірі 3811971,10 грн, шо в 2,5 рази перевищує її ринкову вартість станом на 11.03.2016.

Позивач належно не обґрунтував заявлений розмір збитків.

Надані Позивачем Висновки експерта не є допустимими доказами щодо обґрунтування їх розміру, оскільки складені з порушенням вимог законодавства, без достатніх документальних даних (відомостей) та істотно суперечать Звітам про оцінку, якими визначено реальну (фактичну) ринкову вартість Об`єкта оренди на дату їх оцінки.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2020 у справі № 923/43/19 зазначив, що «Суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про який йшла мова у п.3.3.3 цієї постанови. А саме, що встановити розмір збитків (у разі їх наявності) можливо лише шляхом порівняння стану майна, яке передавалося в оренду, зі станом, в якому це майно повернуто орендодавцеві. Проте зважаючи на встановлення судом факту відсутності у матеріалах справи доказів, які б підтверджували технічний стан орендованого майна на момент його передачі в оренду, обґрунтованим є висновок суду про недоведеність позивачем своїх позовних вимог.

Суд критично оцінює доводи скаржника, наведені у п.4.2.3 постанови про те, що суд самостійно повинен був встановити в якому технічному стані знаходилося майно на час передачі його в оренду та витребувати необхідні йому для цього документи, оскільки така позиція позивача суперечить принципам рівності та змагальності у судовому процесі, що є складовими права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо причинно-наслідкового зв`язку, судом враховано наступне.

Причинний зв`язок між діями Відповідача та завданими збитками має місце лише тоді, коли діяння виступає необхідною умовою, без якої неможливе настання наслідку.

Позивач доводить наступним:

а) причина (діяння) у часі повинна передувати наслідку. Так, передача майна в оренду Відповідачу згідно Договору оренди № 11/07/17 від 11.07.2017 та подальша неналежна експлуатація цього майна призвели до більшого його зносу та значно гіршого стану ніж на момент передачі його в оренду.

б) причина (діяння) не лише повинна передувати наслідку в часі, але і викликати його.

Відповідач, який відповідальний збереження об`єкта оренди відповідно до вимог Закону та Договору вчиняючи дії чи бездіяльність в частині неналежного порядку експлуатації та догляду за орендованим майном зумовив настання негативного руйнуючого впливу на це майно.

в) причинний зв`язок має місце лише у разі, коли діяння є головною, визначальною умовою (фактором) настання суспільно небезпечного наслідку.

В цьому випадку лише діяльність Відповідача пов`язана із цільовим використанням орендованого майна - забоєм та переробкою свинини, яка здійснювалась з порушенням порядку експлуатації орендованого майна стала причиною його значного погіршення. Ніхто крім Відповідача в період оренди не використовував це майно, а тому вплив інших якихось чинників, які могли призвести до завдання збитків виключається. В період дії договору оренди Відповідач як орендар не повідомляв про завдання збитків майну третіми особами чи внаслідок впливу природніх явищ.

г) діяння перебуває в причинному зв`язку з наслідком, якщо воно з неминучістю викликає настання цього наслідку. Діяння тут з необхідністю, з неминучістю (закономірно) викликає настання наслідку. Наслідок тут органічно притаманний (реально можливий) цьому діянню, чому має місце необхідний причинний зв`язок між діянням та його наслідками.

Позивач доводить, що виходячи із фактичних обставин справи, за договором оренди №11/07/17 від 11.07.2017 на підставі Акту прийому передачі від 04 серпня 2017 року Відповідачу було передане майно у справному стані, без зауважень щодо його стану. Актом про виявлені недоліки орендованого майна від 03 січня 2020 року було встановлено його недоліки, які свідчать про значно гірший стан, ніж на момент передачі цього майна в оренду, воно не відповідає санітарним нормам та ДСТУ, що регламентують вимоги до санітарного та технічного стану м`ясопереробних підприємств, подальше використання майна без його відновлення неможливе.

Також, висновком експерта Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №8453,8394 від 29.03.2021 року та Висновком експерта за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження №1792-Е від 03.08.2022 про незалежну оцінку ринкової вартості завданих збитків майну ТзОВ «СМП» під час користування ним орендарем ТзОВ «ЕКСІМ ФУД» (код ЄДРПОУ 36763010) за Договором оренди №11/07/17 від 11 липня 2017 року було встановлено погіршення стану орендованого майна шляхом виникнення додаткового сукупного зносу понад нормальний природній знос цього майна, встановлений п. 11.7 Договору оренди за період користування Відповідачем цим майном. Внаслідок цього ринкова вартість завданих збитків майну Відповідача склала 10882581,96 грн. (десять мільйонів вісімсот вісімдесят дві тисячі п`ятсот вісімдесят одна гривня 96 копійок).

Таким чином, позивач вважає, що наявний причинний зв`язок між діями Відповідача та завданими збитками Позивачу в розмірі 10882581,96 грн.

Разом з цим, судом враховано, що причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стане об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (постанова Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17).

При цьому, позивач не довів наявність попередніх двох обов`язкових умов відповідальності Відповідача: протиправну поведінку та збитки, а тому відсутній третій елемент такої відповідальності: причинно-наслідковий зв`язок.

Щодо вини відповідача, судом враховано наступне.

Стаття 614 ЦК України передбачає, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності).

Як слідує з матеріалів справи, відповідач не порушував своїх зобов`язань за Договором оренди, належно виконував обов`язки, передбачені п. 7.1. Договору оренди, зокрема: використовував Об`єкт оренди за призначенням (п. 7.1.1.); своєчасно і належно виконував умови Договору оренди (п. 7.1.2.); у встановлений Договором строк прийняв Об`єкт оренди (п. 7.1.З.); своєчасно і повністю сплачував орендну плату та інші платежі (п. 7.1.4); утримував майно в належному стані, дотримувався вимог (правил) з експлуатації Об`єкта оренди (п. 7.1.5); забезпечив збереження Об`єкта оренди, запобігав його пошкодженню (т 7.1.5-7.1.6); утримував прилеглу територію в належному стані (7.1.7); підтримував майно в технічно-справному стані, в т.ч. шляхом проведення поточного ремонту (п. 7.1.8); заміну елементів обладнання (п. 7.1.9); повірку приладів обліку (п. 7.1.11) тощо.

Позивач не надав до суду доказів, які б підтверджували, що Відповідач порушив будь-який з цих пунктів Договору оренди протягом строку його дії.

Позивач долучив до позовної заяви Додаткову угоду від 07.05.2018 до Договору оренди, яка підтверджує, що Відповідач сплачував (відшкодовував) Позивачу кошти за ремонтні роботи на Об`єкті оренди.

Значна частина описаних Позивачем в Дефектному акті недоліків стосуються інженерної інфраструктури (мереж електро-газо-водопостачання та водовідведення) та капітального ремонту Об`єкта оренди, що відповідно до п. 6.1.4.-6.1.6 Договору оренди відноситься до обов`язків Орендодавця - Позивача в цій справі.

Як вже зазначалось в мотивувальній частині рішення, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань. Виходячи з наведеного та в силу ст. 74 ГПК України, саме позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою винної особи та збитками потерпілої сторони.

Обов`язок доведення в суді факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв`язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди. Водночас, відсутність або ж недоведеність хоча б одного елементів складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків) (Постанова Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 915/1456/15).

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем збитки та їх розмір, як обов`язкова складова цивільної відповідальності, не доведені та не обґрунтовані Позивачем.

На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити з покладенням на позивача судових витрат.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору впливу не мають.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім Фуд» про стягнення 10882581,96 грн, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.04.2023.

СуддяІ. О. Гарбар