Рішення

від 16.03.2023 по справі 910/9508/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2023Справа № 910/9508/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання П`янковській Т. В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Орісфенд-Консалтинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко"

про усунення перешкод у користуванні майном, стягнення 1762,68 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Остроухова Н. О.

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду м. Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Орісфенд-Консалтинг" (далі - ТОВ "Орісфенд-Консалтинг", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко" (далі - ТОВ "Еко", відповідач) про усунення перешкод у користуванні майном, стягнення 1762,68 грн.

У обґрунтування своїх вимог ТОВ "Орісфенд-Консалтинг" зазначає, що товариство є власником нежитлового приміщення № 10, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколайчука Івана, у будинку № 11 на другому поверсі, та використовується позивачем в якості офісу. На першому поверсі вказаного будинку знаходиться продовольчий магазин, що належить відповідачу, на зовнішній стіні будівлі якого розміщені вентилятори від холодильних установок та кондиціонери, а також установки з двигунами для витяжки. Указане обладнання відповідача створює шумове навантаження, що перевищує рівень, установлений санітарними нормами, а тому знаходитись та працювати працівникам позивача в офісному приміщенні неможливо, чим порушуються права ТОВ "Орісфенд-Консалтинг", як власника нежитлового приміщення.

У позові ТОВ "Орісфенд-Консалтинг" просить:

- усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням, розташованим на другому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Миколайчука Івана, 11, приміщення № 10, шляхом зобов`язання ТОВ "Еко" демонтувати усі вентилятори до холодильного обладнання, кондиціонери, двигуни від витяжок, розташовані на зовнішній стіні будівлі на 1-му поверсі;

- стягнути з ТОВ "Еко" витрати на проведення лабораторних досліджень шумового навантаження у сумі 1762,68 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач надав суду відзив на позов, у якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що нежитлове приміщення на першому поверсі будинку було обладнане під продовольчий магазин та використовується ТОВ "Еко" з березня 2003 року для своєї діяльності за договорами оренди від 24.03.2003 та від 17.12.2020, укладеними із ТОВ "Флора", яким погоджено право орендаря обладнати об`єкт оренди під магазин. Також вказав, що відповідач жодним чином не порушує право власності позивача щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном, а позивач, купуючи приміщення № 10 на другому поверсі будинку у 2021 році, достеменно був обізнаний про наявність як продовольчого магазину на першому поверсі цього будинку, так і про системи кондиціювання, вентиляційного та холодильного обладнання на стіні цього будинку.

Указаний відзив був наданий суду з порушенням строку, визначеного законом, у зв`язку з чим відповідач просив поновити йому цей процесуальний строк. Обґрунтовуючи причини пропуску строку для подачі відзиву, відповідач зазначив, що ухвалу про відкриття провадження у справі ТОВ "Еко" не отримало, а про наявність спору дізналося з ухвали-повідомлення про призначення судового засідання на 03.11.2022, тому відповідач не мав можливості своєчасно надати відзив на позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Розглянувши наведені ТОВ "Еко" доводи, суд вважав поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку для подання відзиву, а тому прийшов до висновку про наявність підстав для поновлення цього строку та прийняття відзиву до розгляду.

У судове засідання, призначене для розгляду справи по суті, представник позивача не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, у цьому ж клопотанні заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

Установлено, що за договором купівлі-продажу від 08.10.2021 ТОВ "Орісфенд-Консалтинг" набуло право власності на нежитлове приміщення № 10 площею 43,8 кв.м. на другому поверсі будинку № 11 по вул. Миколайчука Івана у м. Києві, про що 08.10.2021 приватним нотаріусом Малим О. С. був внесений відповідний запис № 44393298 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За доводами позивача вказане нежитлове приміщення він використовує під офіс.

Також з матеріалів справи вбачається, що на першому поверсі вказаного будинку знаходиться нежитлове приміщення загальною площею 654,5 кв.м, орендоване відповідачем (ТОВ "Еко") на підставі укладених із ТОВ "Флора" договорів оренди нежитлового приміщення від 24.03.2003 та 17.12.2020, що використовується відповідачем під продовольчий магазин. При цьому на зовнішній стіні вказаного магазину біля вікон офісного приміщення ТОВ "Орісфенд-Консалтинг" відповідачем розміщені вентилятори від холодильних установок та кондиціонери, а також установки для витяжки.

Оскільки від безперервної роботи цього обладнання у офісі створюється сильний шум, що заважає роботі та перебуванню працівників ТОВ "Орісфенд-Консалтинг" у вказаному приміщенні, 05.07.2022 позивач звернувся до відповідача з вимогою демонтажу зазначеного обладнання.

Указана вимога була залишена ТОВ "Еко" без відповіді та задоволення, тому 18.07.2022, на замовлення позивача санітарно-гігієнічною лабораторією ДУ "Київський міський центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" було проведене дослідження шумового навантаження та інфразвуку, за результатами якого складений протокол № 2.

Згідно з указаним протоколом шумове навантаження від технологічного обладнання (кондиціонери, вентиляційна система) магазину ТОВ "Еко" в офісних приміщеннях ТОВ "Орісфенд-Консалтинг" становить фактичний еквівалентний рівень постійного звуку 76,9-83,5-87,0 дБА; на дитячому майданчику жилзабудови (навпроти вентсистеми) - 66 дБА, що перевищує на 42-38,5-31,9 дБА, та потребує проведення протишумових заходів.

Отримавши зазначене дослідження, позивач листами від 21.07.2022 та 29.07.2022 звернувся до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, а також до Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві, у яких просив провести перевірку відносно ТОВ "Еко" за перевищення рівня шумового навантаження, а також вжити відповідні заходи з метою демонтажу обладнання відповідача.

У відповідь на вказаний лист ГУ Держпродспоживслужби у місті Києві повідомило позивача про відсутність підстав для здійснення позапланового заходу нагляду (контролю) у ТОВ "Орісфенд-Консалтинг" (лист від 03.08.2022). А Дніпровська РДА залишила лист ТОВ "Орісфенд-Консалтинг" без відповіді.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ "Орісфенд-Консалтинг" просить усунути перешкоди у користуванні своїм майном (нежитловим приміщенням), посилаючись на ст. 316, 317, 319 ЦК України, шляхом зобов`язання ТОВ "Еко" демонтувати усі вентилятори до холодильного обладнання, кондиціонери, двигуни від витяжок, розташовані на зовнішній стіні будівлі на 1-му поверсі.

Перевіряючи доводи позивача та вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 391 вказаного Кодексу власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.

Таким чином, необхідною умовою для задоволення такого позову є наявність перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпоряджання своїм майном; при цьому підлягає доведенню, в чому конкретно полягають (за їх наявності) такі перешкоди. Вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17, Верховним Судом у постанові від 22.08.2018 у справі № 907/791/17, у постанові від 23.02.2018 у справі № 912/4425/16.

Відповідно до роз`яснення Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 01.12.2006 "Щодо визначення термінів житлових та нежитлових приміщень" нежитлове приміщення - це приміщення в структурі житлового будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Право користування - це забезпечена законом можливість власника вилучати з речі її корисні властивості відповідно до її призначення, одержувати плоди і доходи, з метою задоволення різноманітних потреб.

Водночас у матеріалах справи немає доказів, які б свідчили, що відповідач перешкоджає позивачу користуватись нежитловим приміщенням № 10 у будинку за адресою: м. Київ, вул. Миколайчука Івана, 11, чи отримувати доходи, чи здійснювати задоволення інших власних потреб, зокрема, використовувати приміщення під офіс.

Зокрема, позивач не надав доказів того, що відповідач перешкоджає працівникам чи вони відмовляються знаходитись/працювати у приміщенні офісу через наявність обладнання відповідача або через шумове навантаження, що здійснює це обладнання.

Доводи позивача про те, що обладнання відповідача перевищує рівень шуму з наданням протоколу ДУ "Київський міський центр контролю та профілактики хвороб МОЗ" № 2 від 18.07.2022 щодо результатів проведених досліджень шумового навантаження, не свідчать про вчинення відповідачем дій з перешкоджання ТОВ "Орісфенд-Консалтинг" у користуванні належним йому приміщенням, виходячи з поняття права власності як такого, а свідчать лише про те, що порушуються санітарні норми, контроль яких здійснюють відповідні органи.

Так, відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.

Також суд враховує, що на момент придбання позивачем у 2021 році приміщення № 10 на другому поверсі будинку по вул. Миколайчука Івана, 11, ТОВ "Орісфенд-Консалтинг" було достеменно відомо, що на першому поверсі цього будинку знаходиться магазин (який працює з 2003 року) і на фасаді будинку розміщені кондиціонери, вентиляційне та холодильне обладнання, що відносяться до цього магазину та забезпечує його діяльність.

Відтак, виходячи з наведених ТОВ "Орісфенд-Консалтинг" підстав позову, його обґрунтувань та наданих доказів на підтвердження заявлених вимог, суд вважає, що позивач не довів факту порушення відповідачем права власності ТОВ "Орісфенд-Консалтинг".

Водночас суд вважає, що демонтаж усього обладнання відповідача (як цього просить позивач) є фактично втручанням у господарську діяльність суб`єкта господарювання без наявності для цього правових підстав.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (стаття 16 ЦК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Порушеним правом слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, і тому потребують захисту.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Вказана позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, Верховним Судом у постанові від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20, від 21.04.2021 у справі № 904/5480/19.

За таких обставин, оскільки позивачем не доведено факту порушення відповідачем права користування ТОВ "Орісфенд-Консалтинг" власним майном, то вимоги про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням № 10 шляхом демонтажу усіх вентиляторів до холодильного обладнання, кондиціонерів, двигунів від витяжок, розташованих на зовнішній стіні будівлі на 1-му поверсі, задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на проведення лабораторних досліджень шумового навантаження у сумі 1762,68 грн, то суд зазначає, що вказані вимоги є похідними від позовної вимоги ТОВ "Орісфенд-Консалтинг" щодо усунення перешкод у користуванні майном, у якій судом відмовлено, а тому й похідна вимога про стягнення витрат на проведення лабораторних досліджень задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного у позові ТОВ "Орісфенд-Консалтинг" суд відмовляє.

Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі відмови у задоволенні позову витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

За таких обставин, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Орісфенд-Консалтинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко" про усунення перешкод у користуванні майном, стягнення 1762,68 грн.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 16 березня 2023 року.

Повний текст рішення складений 3 квітня 2023 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.