ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" лютого 2023 р. Справа № 911/1223/22
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Михайлішині В. В.
за участю представників учасників справи:
від позивача (у режимі відеоконференції): Сігнаєвський А. О. (адвокат ордер серії ВН № 1154246 від 25.07.2022 р.);
від відповідача: Клапчук Ф. П. (адвокат ордер серії АІ № 1281156 від 20.09.2022 р.);
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Варта-Агро», м. Одеса, Одеська область
до Фермерського господарства «Широкоступ», с. Шубівка, Обухівський район, Київська область
про стягнення 2 630 121, 94 грн
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ТОВ «Варта-Агро» звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ФГ «Широкоступ» про стягнення 2 180 311, 56 грн основної заборгованості, 132 029, 97 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 292 161, 75 грн інфляційних збитків, 25 618, 66 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо своєчасної поставки товару згідно з договором купівлі-продажу № 21-06125 від 06.12.2021 р. та Додатковою угодою № 3 від 23.02.2022 р. до нього.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.11.2019 р. відкрито провадження у справі № 911/1223/22 за позовом ТОВ «Варта-Агро» до ФГ «Широкоступ» про стягнення 2 630 121, 94 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 21.09.2022 р.
06.09.2022 р. на електронну пошту суду від позивача надійшла заява б/н від 06.09.2022 р. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у якій він просив суд підготовче засідання, призначене на 21.09.2022 р. о 10 год. 00 хв., провести в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.09.2022 р. задоволено заяву б/н від 06.09.2022 р. позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції і вирішено підготовче засідання у даній справі, призначене на 21.09.2022 року о 10 год. 00 хв., провести в режимі відеоконференції за допомогою он-лайн сервісу «EasyCon».
21.09.2022 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н від 20.09.2022 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
21.09.2012 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 13.10.2022 р. Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.10.2022 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 03.11.2022 р.
03.11.2022 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 24.11.2022 р.
24.11.2022 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 14.12.2022 р.
14.12.2022 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 18.01.2023 р.
18.01.2023 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 18.01.2023 р. про приєднання доказів, що долучені судом до матеріалі справи.
18.01.2023 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 02.02.2023 р.
02.02.2023 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд
ВСТАНОВИВ:
06.12.2021 р. між позивачем (надалі Покупець) та відповідачем (надалі Постачальник) було укладено договір купівлі-продажу № 21-06125, згідно умов п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити Товар в строк та на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до п. 1.4. Договору додаткові умови та деталі цього Договору можуть регулюватися Додатковими угодами до нього.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що передача Товару здійснюється в асортименті та кількості, узгодженій Сторонами у Додатковій угоді, на умовах згідно даного Договору.
Пунктом 3.2. Договору визначено, що строк поставки Товару згідно Додаткової угоди до договору.
Згідно з п. 3.10. Договору датою переходу права власності на товар є дата видаткової накладної.
Відповідно до п. 4.1. Договору загальна ціна Договору визначається в гривні, складається з суми вартості поставленого Товару у відповідності до всіх Додаткових угод (Додатків) до цього Договору, підписаних обома Сторонами.
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що валюта розрахунку гривня. Ціни в Додаткових угодах вказуються в гривнях за 1 метричну тону Товару. Оплата здійснюється шляхом безготівкового розрахунку банківським переказом. Загальна ціна Договору є вільною договірною.
Згідно з п. 5.1. Договору Покупець сплачує 86 % від вартості кожної окремої поставленої партії Товару на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, протягом одного банківського дня з дати надання:
- рахунку на оплату кожної окремої поставленої партії Товару із зазначенням точної кількості та ціни Товару без ПДВ, суми ПДВ, усього до сплати;
- копій документів, зазначених в п. 3.7.1. цього Договору.
Відповідно до 5.2. Договору остаточний платіж в розмірі різниці між повною вартістю поставленого Товару та сумою, сплаченою відповідно до п. 5.1. цього Договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту реєстрації відповідної податкової накладної, складеної належним чином та зареєстрованої в ЄДРПН без порушення встановлених законодавством термінів.
Пунктом 6.1. Договору передбачено, що приймання-передача Товару проводиться уповноваженими представниками Сторін. Приймання Товару по кількості проводиться згідно товаросупровідних документів, по якості згідно документів, що посвідчують якість товару.
Пунктом 8.1. Договору передбачено, що згідно цього Договору Сторони не несуть відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх обов`язків, якщо таке невиконання (неналежне виконання) відбулося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору).
Згідно з п. 8.2. Договору обставинами непереборної сили (форс-мажором) згідно цього Договору вважаються пожежі, повені, землетруси та інші природні лиха, повстання, війни, дії або нормативні вимоги органів державної влади та інші обставини, що перебувають поза контролем та волею Сторін, відбулися після набрання чинності цим Договором, прямо впливають на дії Сторін та роблять неможливим виконання зобов`язань за цим Договором, однак за умови, що в ніякому разі обставини непереборної сили 9форс-мажору) не включатимуть дії (бездіяльність) Сторін.
Сторона, що опинилася під впливом форс-мажору, зобов`язана негайно повідомити іншу Сторону про виникнення та довготривалість форс-мажору (п. 8.3. Договору).
Відповідно до п. 10.1. Договору Договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань. Договір може бути розірвано за взаємною письмовою згодою Сторін.
23.02.2022 р. між позивачем та відповідачем було підписано та узгоджено Додаткову угоду № 3 до договору купівлі-продажу № 21-06125 від 06.12.2021 р.
Пунктом 2 Додаткової угоди № 3 передбачено, що Постачальник передає у власність Покупця наступний Товар пшениця врожаю 2021 р.; кількість товару 300, 00 т (+/- 10 %); вартість товару без ПДВ 2 223 900, 00 грн; сума ПДВ 311 346, 00 грн; загальна вартість товару з ПДВ 2 535 246, 00 грн.
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 3 загальна вартість Товару за цією Додатковою угодою складає 2 535 246, 00 (Два мільйони п`ятсот тридцять п`ять тисяч двісті сорок шість грн., 00 коп.) в т. ч. ПДВ.
Пунктом 4 Додаткової угоди № 3 встановлено, що передача Товару проводиться на умовах: EXW, Київська обл., Обухівський р-н, село Шубівка.
Згідно з п. 6 Додаткової угоди № 3 строк поставки Товару до 05.03.2022 р. включно.
На виконання вимог договору купівлі-продажу № 21-06125 від 06.12.2021 р. позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти (попередню оплату 86 % вартості товару) на підставі виставленого позивачем рахунку-фактури № 6 від 23.02.2022 р. у загальному розмірі 2 180 311, 56 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 411464 від 23.02.2022 р. на суму 2 180 311, 56 грн, наявним у матеріалах справи.
У квітні 2022 р. позивач звернувся до відповідача з листом Вих. № 106/62ИС-22 від 12.04.2022 р., у якому просив повернути перераховані грошові кошти за неотриману сільськогосподарську продукцію (кукурудзу) у загальному розмірі 2 180 311, 56 грн.
Листом № 49 від 13.04.2022 р. відповідач повідомив позивача, що пшениця, оплачена позивачем згідно з рахунком № 6 за договором купівлі-продажу № 21-06125 від 06.12.2021 р. є в наявності та може бути одержана позивачем у будь-який час.
Листом Вих. № 139/62ИС-22 від 06.07.2022 р. позивач повідомив відповідача, що військова агресія Російської Федерації проти України та введення воєнного стану з 24.02.2022 р. є надзвичайними та невідворотними обставинами, визнані форс-мажорними та засвідчені Торгово-промисловою палатою України, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань за договором, а тому у зв`язку з неможливістю забрати пшеницю просив відповідача повернути перераховані позивачем грошові кошти у загальному розмірі 2 180 311, 56 за договором купівлі-продажу № 21-06125 від 06.12.2021 р. та Додатковою угодою № 3 від 23.02.2022 р. до нього.
У липні 2022 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 12.07.2022 р., у якій вимагав протягом п`яти календарних днів повернути грошові кошти за оплачений товар у загальному розмірі 2 180 311, 56 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо поставки товару у строк, передбачений договором купівлі-продажу № 21-06125 від 06.12.2021 р.
У відповідь на вищезазначену претензію позивача відповідач у своєму листі Вих. № 86 від 19.07.2022 р. зазначив про відсутність порушень зі свого боку положень договору купівлі-продажу № 21-06125 від 06.12.2021 р. та Додаткової угоди № 3 від 23.02.2022 р. до нього та готовність відвантажити, передати позивачу придбаний товар у повному обсязі. При цьому, відповідач зазначив про здійснення відвантаження товару за видатковими накладними та порушення зобов`язань позивачем в частині отримання оплаченого товару та надання супровідних документів на вантаж.
При цьому, на підтвердження зазначених обставин відповідачем було надано суду листи № 49 від 13.04.2022 р., № 77 від 07.07.2022 р., № 78 від 09.07.2022 р., № 79 від 11.07.2022 р., № 80 від 11.07.2022 р., № 81 від 12.07.2022 р., № 82 від 12.07.2022 р., № 83 від 14.07.2022 р., № 84 від 15.07.2022 р., у яких неодноразово просив позивача забрати пшеницю за договором та необхідності надати документи на відвантаження товару за видатковими накладними № 71 від 06.07.2022 р., № 72 від 08.07.2022 р., № 73 від 09.07.2022 р.
Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, просить стягнути із відповідача суму основної заборгованості з попередньої оплати за товар у загальному розмірі 2 180 311, 56 грн, 132 029, 97 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 292 161, 75 грн інфляційних збитків, 25 618, 66 грн 3 % річних за періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку з повернення суми попередньої оплати з 06.03.2022 р. по 25.07.2022 р. у відповідності до виконаного ним розрахунку, у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної поставки товару за договором купівлі-продажу № 21-06125 від 06.12.2021 р. та Додатковою угодою № 3 від 23.02.2022 р. до нього.
З приводу вказаних позовних вимог позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 662 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 663 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 664 цього ж кодексу обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
2. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.
Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 цього ж кодексу якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Статтею 693 цього ж кодексу передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Зі змісту статей 525, 526, 663, 693 Цивільного кодексу України вбачається, що покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати у разі невиконання продавцем зобов`язання передати товар у строк, встановлений або договором поставки, або визначений відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Для задоволення вимог покупця щодо повернення суми попередньої оплати суд повинен установити факт прострочення продавця щодо передачі товару, факт належного виконання покупцем своїх обов`язків за договором, а звідси - і право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.11.2019 р. у справі № 924/277/19.
Як було зазначено вище, умовами Додаткової угоди № 3 від 23.02.2022 р. до Договору купівлі-продажу № 21-06125 від 06.12.2021 р. передбачено наступні умови поставки (передачі) товару EXW, Київська область, Обухівський район, село Шубівка; строк поставки до 05.03.2022 р. включно.
За приписами Інкотермс 2010 термін EXW («Франко завод») означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці.
Продавець зобов`язаний в обговорену дату чи в межах обговореного терміну надати невідвантажений у який-небудь транспортний засіб товар у розпорядження покупця в названому в договорі місці постачання. Продавець зобов`язаний сповістити покупця достатнім образом про дату і місце, коли і де товар буде наданий у його розпорядження.
Якщо покупець має право визначати дату у рамках погодженого періоду та/або місця прийняття товару, то він зобов`язаний направити продавцю необхідне повідомлення щодо цього.
Отже, виходячи із наведених норм та умов Додаткової угоди № 3 від 23.02.2022 р. до договору, суд дійшов висновку, що відповідач (Продавець) не мав обов`язку передати товар позивачу (Покупцю) інакшим способом, крім погодженого умовами вказаного Додатку позивач мав повідомити відповідача про дату прибуття свого уповноваженого представника на склад відповідача та отримати готовий до відвантаження товар власним транспортом чи іншими засобами у строк до 05.03.2022 р. за адресою: Київська область, Обухівський район, село Шубівка, у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів Інкотермс (редакція 2010 р.), з урахуванням особливостей, наведених у договір та додатку до нього.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У процесі розгляду справи, позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували повідомлення відповідача та подальше прибуття позивача на склад відповідача з метою отримання товару пшениці у погодженій кількості у будь-яку з дат, що передували кінцевому строку поставки чи після закінчення такого строку та/або доказів відмови відповідачем у відвантаженні товару чи його неготовності до відвантаження.
З наявних у матеріалах справи листів відповідача вбачається неодноразове повідомлення відповідачем позивача про готовність у будь-який час відвантажити оплачений товар у разі його прибуття згідно з договором купівлі-продажу № 21-06125 від 06.12.2021 р. та Додатковою угодою № 3 від 23.02.2022 р. до нього.
Також, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження неготовності до відвантаження товару позивачу в обумовлений Додатком № 3 від 23.02.2022 р. строк поставки до 05.03.2022 р.
Заперечення позивача щодо неможливості отримання такого товару у зв`язку з існуванням обставин непереборної сили (форсі-мажорні обставини), що зумовили закриття портів та порушення системи транспортної логістики є безпідставними і необґрунтованими з огляду на наступне.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 р. у справі № 904/3886/21.
Отже, з наведених норм слідує, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Відтак сертифікат видається заінтересованому суб`єкту господарювання на підставі його звернення. Іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин не визначено.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 р. «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р. засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
Водночас, вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.
Матеріали справи не містять сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну можливість виконання зобов`язань позивача саме за договором купівлі-продажу № 21-06125 від 06.12.2021 р.
Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що безпосередньо свідчили б про неможливість своєчасного виконання зобов`язання за договором в частині прибуття та отримання оплаченого товару за договором у зв`язку із веденням військового стану.
Докази, надані відповідачем на підтвердження часткового відвантаження товару позивачу за договором купівлі-продажу № 21-06125 від 06.12.2021 р. та Додатковою угодою № 3 від 23.02.2022 р. до нього, зокрема, товарно-транспортні накладні № 71 від 06.07.2022 р., № 74 від 08.07.2022 р., № 75 від 08.07.2022 р., № 76 від 08.07.2022, № 77 від 08.07.2022 р., № 78 від 09.07.2022 р., № 79 від 09.07.2022 р., № 80 від 09.07.2022 р., № 81 від 09.07.2022 р., № 89 від 11.07.2022 р. не є належними та достатніми доказами, що підтверджують передачу товару позивачу за договором, оскільки вони не містять відомостей (відміток) про отримання такого товару вантажоодержувачем чи його відповідальною особою та не підтверджені будь-якими іншими первинними документами про здійснення господарської операції з поставки товару у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (видаткова накладна, тощо).
Оскільки, як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, позивачем не було належними та допустимими доказами доведено порушення зі сторони відповідача обов`язку щодо своєчасної передачі (поставки) товару позивачу за договором купівлі-продажу № 21-06125 від 06.12.2021 р. та Додатковою угодою № 3 від 23.02.2022 р., а саме не було надано доказів повідомлення відповідача про дату прибуття до складу для завантаження товару, відмови відповідача від відвантаження товару після прибуття позивача у визначений для завантаження строк, а також після закінчення такого строку, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 693 Цивільного кодексу України та як наслідок виникнення у позивача права вимагати повернення суми попередньої оплати у розмірі 2 180 311, 56 грн, а також безпідставним є нарахування позивачем процентів за користування чужими грошовими коштами, інфляційних збитків, 3 % річних від суми заборгованості з попередньої оплати і відповідно позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 180 311, 56 грн основної заборгованості, 132 029, 97 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 292 161, 75 грн інфляційних збитків, 25 618, 66 грн 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у заявлені періоди, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Відмовити у задоволенні позову повністю.
2.Судові витрати покласти на позивача.
3.Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення складено і підписано
04 квітня 2023 р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2023 |
Оприлюднено | 06.04.2023 |
Номер документу | 110020486 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу |
Господарське
Господарський суд Київської області
Бацуца В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні