Рішення

від 04.04.2023 по справі 913/942/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року м. Харків Справа № 913/942/21

Провадження № 30/913/942/21

Господарський суд Луганської області у складі судді Голенко І.П., розглянувши заяву б/н від 27.03.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро», м. Обухів Київської області

до відповідача - Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина», с. Чабанівка Новоайдарського району Луганської області

про стягнення 2658108 грн 22 коп.

Секретар судового засідання Пат А.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

22.03.2023 Господарський суд Луганської області ухвалив рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково та стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 1423199 грн 75 коп, штраф у сумі 284639 грн 95 коп, 48% річних у сумі 93580 грн 26 коп, інфляційні втрати у сумі 11385 грн 60 коп, судовий збір у сумі 14502 грн 45 коп. У задоволені решти позову суд відмовив.

У позовній заяві позивач заявляв також до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в сумі 202367 грн 41 коп та зазначив, що документи, які підтверджують ці витрати, будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що попередній розрахунок витрат позивача на правову допомогу є неспівмірним зі складністю справи та виконаних робіт, оскільки в силу приписів ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Дана справа є не складною, оскільки відповідач у відповіді на претензію позивача не відмовлявся від сплати заборгованості. Позовна заява, яка складена на 4 аркушах, фактично містить лише загальні норми права. Розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

27.03.2023 представниця позивача подала у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» заяву б/н від 27.03.2023 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 158602 грн 28 коп.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу від 27.03.2023 вказану заяву передано на розгляд судді Голенко І.П.

Господарський суд Луганської області ухвалою від 28.03.2023 призначив судове засідання для вирішення питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу на 04.04.2023 о 13 год. 30 хв.

Сторони участі своїх представників у судове засідання не забезпечили. При цьому явка сторін у судове засіданні не визнавалася судом обов`язковою. Від сторін не надходило будь-яких заяв чи клопотань станом на дату судового засідання.

Суд надіслав ухвалу від 28.03.2023 представнику позивача в його електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», відповідачу - на його електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 та його представнику - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, суд також розмістив відповідне повідомлення на сторінці Господарського суду Луганської області (у розділі «Інше - Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях»), враховуючи Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши матеріали справи та подану заяву, суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У ч. ч. 2-4 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі та визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У цьому випадку представниця позивача письмово повідомила у позовній заяві про надання відповідних доказів протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2023 суд ухвалив рішення у справі № 913/942/21 про часткове задоволення позовних вимог та підписав повний текст 24.03.2023.

27.03.2023 представниця позивача - адвокат Білецька Н.С., подала у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» заяву з додатком про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат, а саме: витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 158602,28 грн.

Отже заява та відповідні докази були подані у строки, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення». Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № № 379/1418/18.

Крім того, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Правова позиція викладена в постанові ОП КГС Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04); у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається із заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 913/942/21, представницею позивача заявлено до стягнення з відповідача 158602 грн 28 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу представниця позивача - адвокат Білецька Н.С., подала до суду наступні документи: договір про надання правничої (правової) допомоги № 5 від 25.01.2021 (далі - договір); додаток № 10 від 15.12.2021 до договору про надання правничої (правової) допомоги «Розмір та порядок оплати праці адвоката»; акт від 23.03.2023 здачі-приймання виконаних правових послуг на суму 158602 грн 28 коп.; довіреність ТОВ «Спектр-Агро» б/н від 01.12.2022; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 6846/10 від 05.09.2018.

Відповідно до п. 1.1 договору адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник (ТОВ «Спектр-Агро») зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Згідно із п. 1.2 договору адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень представляє інтереси замовника в судах.

У п. 3.1, п. 3.2 договору передбачено, що за правову допомогу, передбачену у п. 1.2 договору, замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатками до цього договору. В ціну договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов`язань за договором.

Згідно із п. 4.1 договору умови та порядок розрахунків з адвокатом за надання правової допомоги визначаються сторонами в додатках до цього договору.

Додатком № 10 від 15.12.2021 до договору визначено порядок оплати юридичних послуг адвоката за надання професійної правничої допомоги у спорі про стягнення з СВК «Батьківщина» на користь замовника суми заборгованості та штрафних санкцій за договором поставки № ЛГ-4 від 23.09.2020 у суді першої інстанції (Господарський суд Луганської області).

У п. 2 Додатку № 10 визначено погодинну вартість послуг адвоката - 1240,50 грн, вартість складання процесуальних документів, вартість участі в одному судовому засіданні - 3000,00 грн, оплату професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта - 5% від стягненої суми.

Згідно із актом від 23.03.2023 здачі-приймання наданих послуг за договором адвокат Білецька Н.С. надала ТОВ «Спектр-Агро» правові послуги на загальну суму 158602,28 грн. Відповідно до переліку наданих послуг відносяться:

- зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи 1 година вартість 1240,50 грн;

- підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту позовної заяви 1 документ вартість 20000 грн);

- складання розрахунку позовних вимог 1 документ вартість 5000 грн;

- складання розрахунку основного боргу 1 документ вартість 5000 грн;

- складання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат вартість 1500 грн;

- збір та підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви) 2 години вартість 2481 грн;

- підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу 1 година вартість 1240, 50 грн;

- участь у судовому розгляді справи (підготовка відповіді на відзив, а саме правовий аналіз відзиву на позовну заяву, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту відповіді на відзив 1 документ вартість 15000 грн);

- складання заяв, клопотань і заперечень з процесуальних питань 3 документа вартість 9000 грн;

- участь у 3 судових засіданнях вартість 9000 грн;

- оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта 5% від стягненої суми.

Перевіривши розрахунок представниці позивача - адвоката Білецької Н.С. за актом здачі-приймання наданих послуг, суд звертає увагу, що він здійснений арифметично невірно. За розрахунком суду всього судові витрати становлять 160102,28 грн. Представницею позивача заявлено до стягнення меншу суму, тому суд бере до уваги заявлену до стягнення суму.

Детально проаналізувавши надані представницею позивача докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням матеріалів справи, суд вважає, що витрати в сумі 158602,28 грн є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, не відповідають критерію розумності витрат, враховуючи, витрачений час адвокатом, а також ринкові ціни адвокатських послуг. Наприклад, у графі «витрати, пов`язані зі складанням тексту позовної заяви» та «підготовка відповіді на відзив» адвокатом не зазначено скільки часу витрачено на підготовку цих документів. Витрати, пов`язані зі складанням розрахунку позовних вимог, складанням розрахунку основного боргу, складанням попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат охоплюється послугою складання позовної заяви. Витрати, пов`язані зі складанням заяв, клопотань і заперечень з процесуальних питань, вказані в акті здачі-приймання наданих послуг без їх конкретизації, але, як вбачається з матеріалів справи, представниця позивача подавала лише заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у підсистемі «Електронний суд», які є ідентичними, у зв`язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Крім того, суд ухвалою від 28.12.2021 залишив без руху подану позовну заяву. Вчинення таких дій пов`язане із суб`єктивною поведінкою позивача та його представника і тому не залежить від поведінки іншої сторони процесу.

Стосовно витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта у розмірі 5% від стягнутої суми, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Таким чином, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Крім того, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.

Суд, проаналізувавши надані позивачем докази та враховуючи заперечення відповідача, дійшов висновку, що розмір гонорару в сумі 90640, 28 грн не відповідає складності справи, витраченого часу адвоката, критерію розумності розміру та необхідності витрат, виходячи з обставин цієї справи, у зв`язку з чим його відшкодування матиме надмірний характер щодо відповідача у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17.

Дослідивши надані позивачем докази, якими підтверджується понесення останнім витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи, врахувавши фактичний об`єм наданих адвокатом позивачу послуг у суді та затрачений ним час на супровід справи протягом судового розгляду, співмірність заявлених витрат за послуги адвоката, ступінь складності, виходячи з критерію реальності і розумності розміру цих витрат, а також заперечення відповідача проти заявленого розміру витрат на правничу допомогу, господарський суд обмежує розмір витрат на професійну правничу допомогу до 50000,00 грн.

З урахуванням викладеного, заява представниці позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

У п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати (у даному випадку -витрати на правничу допомогу) покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позовні вимоги частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 34099,54 грн. Решта витрат на професійну правничу допомогу покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представниці Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» адвоката Білецької Н.С., б/н від 27.03.2023 про ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина» (вул. Миру, буд. 42, с Чабанівка, Новоайдаровський район, Луганська область, 93513, ідентифікаційний код 03738947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» (вул. Промислова, буд. 20, м Обухів, Київська область, 08702, ідентифікаційний код 36348550) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 34099 грн 54 коп, видати позивачу наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. У задоволені решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 ГПК України, а також може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України та в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 05.04.2023.

Суддя Ірина ГОЛЕНКО