Рішення

від 03.04.2023 по справі 915/1617/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року Справа № 915/1617/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Ткаченко О.В.

за участі секретаря Сулейманової С.М.

від сторін представники не з?явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1617/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МНП,

юридична адреса: 54017, м.Миколаїв, вул. Соборна, 12/1;

поштова адреса: 57017, м.Миколаїв, вул.Дунаєва, 55, код ЄДРПОУ 39889253;

до відповідача: Миколаївської міської ради,

54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ЄДРПОУ 26565573;

ел.пошта kancel@mkrada.gov.ua;

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) МНП пред?явлено до Миколаївської міської ради позов про визнання, в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі, укладеною між ними в редакції, запропонованій позивачем, додаткової угоди до договору оренди землі від 17.10.2013 № 9641 (з урахуванням змін до нього) (далі ? договір).

Позов мотивовано тим, що відповідачем не розглянуто заяви ТОВ МНП про поновлення зазначеного вище договору; позивач після закінчення строку дії договору оренди за відсутності заперечень Миколаївської міської ради продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою; запропонована позивачем додаткова угода передбачає поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах.

За такими вимогами ухвалою від 15.11.2021 відкрито провадження в даній справі та вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.12.2021.

Ухвалою від 19.11.2021 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ МНП від 17.11.2021 за вх. № 17283/21 про забезпечення позову.

Від відповідача 14.12.2021 надійшов відзив на позовну заяву, в якому Миколаївська міська рада позов не визнала, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, з посиланням на відсутність підстав для поновлення дії договору оренди в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі у зв?язку з тим, що ТОВ МНП до заяви від 16.10.2020 про поновлення дії договору оренди не додано відповідного проекту додаткової угоди, що свідчить про недотримання позивачем процедури поновлення договору оренди землі, встановленої статтею 33 Закону України Про оренду землі.

Відповідач також зазначив, що, за даними управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради, ним підготовлено проект рішення s-zr-33/2 Про продовження товариству з обмеженою відповідальністю МНП строку користування земельною ділянкою для будівництва магазину по просп. Богоявленському, 340-а у Корабельному районі м. Миколаєва, здано до Управління апарату ради Миколаївської міської ради 20.07.2021 та розміщено на сайті. Тобто, міська рада здійснює відповідні дії щодо розгляду заяви про поновлення договору оренди земельної ділянки, у зв`язку з чим задоволення заявлених позовних вимог є передчасним та буде мати наслідком порушення прав Миколаївської міської ради на врегулювання питань, передбачених ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні.

Ухвалою від 16.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 19.01.2022.

Від ТОВ МНП 22.12.2021 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, зокрема, що відзив Миколаївської міської ради подано з пропуском відповідного процесуального строку, встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження в даній справі, у зв`язку з чим він має бути залишеним без розгляду.

Дійсно, ухвалою від 15.11.2021 про відкриття провадження в даній справі запропоновано відповідачу в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, в т.ч. у табличній формі перелік наданих доказів, та зазначення обставини, які вказані докази підтверджують або спростовують, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Зазначену ухвалу отримано Миколаївською міською радою 19.11.2021, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення в матеріалах справи.

Отже, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву у строк до 06.12.2022 включно.

Натомість, відзив подано в суд 14.12.2022, тобто, з пропуском відповідного процесуального строку.

Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи викладене, а також те, що Миколаївською міською радою не подано клопотання про продовження строку на подання відзиву з відповідним обґрунтуванням, суд визнає, що відзив підлягає залишенню без розгляду.

Ухвалою від 19.01.2022 відкладено підготовче засідання в даній справі на 10.02.2022.

Ухвалою від 10.02.2022, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.03.2022, проте в указану дату засідання не відбулось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та проведенням активних бойових дій на території Миколаївської області та міста Миколаєва.

Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання, призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022, були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховуючи, зокрема, неможливість здійснення правосуддя Господарським судом Миколаївської області під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26.07.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

За вказаних обставин, розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Ухвалою суду від 08.11.2022 призначено дану справу до розгляду на 14.12.2022.

Ухвалою від 14.12.2022 призначено судове засідання в даній справі на 24.01.2023.

Ухвалою від 24.01.2023, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання в даній справі на 03.04.2023.

Від сторін у справі, належним чином повідомлених про час та місце проведення судового засідання, представники не з`явилися.

При цьому Миколаївська міська рада у заяві, поданій в суд 10.02.2023, просила суд про розгляд даної справи за відсутності представника відповідача.

Натомість, від ТОВ МНП надійшло клопотання від 28.03.2023 про проведення розгляду даної справи за участі представника позивача.

При цьому, як зазначалося вище, позивач свого представника у засідання не направив; клопотання про відкладення розгляду справи від ТОВ МНП також не надходило; явка представників сторін у засідання обов`язковою не визнавалася.

З урахуванням викладеного, а також того, що поданих сторонами документів достатньо для вирішення спору в даній справі, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зазначеного вище клопотання ТОВ МНП та наявність підстав для розгляду даної справи за відсутності представників сторін за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між фізичною особою-підприємцем Яновським Г.І. (орендарем) та Миколаївською міською радою (орендодавцем) укладено договір оренди землі від 17.10.2013 № 9641 (далі договір), зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис від 17.10.2013 за № 9641, згідно умов якого Миколаївська міська рада міська рада на підставі рішення від 04.04.2013 № 27/45 зі змінами, внесеними рішенням міської ради від 16.05.2013 № 27/45, продовжила підприємцю Яновському оренду земельної ділянки для будівництва магазину по пр. Жовтневому, 340-а /Корабельний район/. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 688 /шістсот вісімдесят вісім/ кв.м (за функціональним призначенням ? землі іншого призначення (поточного будівництва), без права передачі її в суборенду (кадастровий № 4810136600:07:023:0036). На земельній ділянці знаходиться об`єкт незавершеного будівництва (п.п. 1.1-2.2 договору).

Договір діє до 28.04.2015. Орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на подовження строку дії договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору письмово звернутися до орендодавця з клопотанням про подовження строку оренди. Підставою для подовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення орендодавця (п. 3.1 договору).

На виконання умов договору Миколаївською міською радою передано в оренду підприємцю Яновському указану вище земельну ділянку, про що ними складено акт приймання-передачі земельної ділянки від 17.10.2013.

У подальшому до договору вносилися зміни шляхом укладення відповідних додаткових угод.

Так, договором про зміни від 23.06.2015 № 112-15 сторони погодили, зокрема, викласти п. 1.1 договору в такій редакції: Миколаївська міська рада на підставі рішення від 18.03.2015 за № 46/47 ПРОДОВЖУЄ ФОП Яновському Григорію Івановичу оренду земельної ділянки (кадастровий № 4810136600:07:023:0036, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216270348101) для будівництва магазину по пр. Жовтневому, 340-а /Корабельний район/.

Пункт 3.1 договору доповнено наступним: Договір діє до 28.04.2018. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це Орендодавця за шість місяців до спливу строку цього Договору. Підставою для укладення Договору на новий строк буде відповідне рішення Орендодавця.

Договором про зміни від 31.08.2016 № 138/16 вирішено на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі; ч. 2 ст. 120 та п. е ст. 141 Земельного кодексу України; рішення Миколаївської міської ради від 17.03.2016 № 3/39 щодо припинення фізичній особі-підприємцю Яновському Григорію Івановичу права оренди земельної ділянки площею 688 кв.м по пр. Богоявленському (пр. Жовтневому), 340-а (кадастровий №4810136600:07:023:0036, реєстровий номер об`єкта нерухомого майна 216270348101) та заміни сторони по договору з ФОП Яновського Григорія Івановича на ТОВ МНП на оренду земельної ділянки площею 688 кв.м для будівництва магазину по пр. Богоявленському (пр. Жовтневому), 340-а внести до договору зміни.

Так, у тексті договору замість слів: фізична особа-підприємець Яновський Григорій Іванович погоджено читати: товариство з обмеженою відповідальністю МНП; вирішено, що всі права і обов`язки, що належали фізичній особі-підприємцю Яновському Григорію Івановичу за договором від 17.10.2013 за № 9641, по відношенню до Орендодавця, припиняються з 01.07.2016; з 01.07.2016 всі права і обов`язки за договором від 17.10.2013 за № 9641, по відношенню до Орендодавця, будуть належати ТОВ МНП.

У подальшому додатковою угодою від 10.07.2020 № 80/У-20 поновлено дію договору на 3 роки (до 28.04.2021).

Позивач, маючи намір продовжити договір оренди, 16.10.2020 через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради звернувся до відповідача з заявою про поновлення договору оренди землі; до заяви, згідно зазначених самій заяві та описі документів, що надано до ЦНАП суб`єктом господарювання, громадянином для виконання адміністративної послуги, додано такі документи: 1. Заява користувача на поновлення договору оренди- 1 аркуш(ів); Копія установчих документів для юридичних осіб, копія паспорта та ідентифікаційного коду для фізичних осіб 10 аркуш(ів); Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 6 аркуш(ів); Інші документи (копії) 13 аркуш(ів).

Позивач зазначає, що не отримавши відповіді та відповідного рішення Миколаївської міськради, він звернувся до Миколаївського міського голови з заявою від 13.10.2021 № 2 щодо розгляду попередньої заяви ТОВ МНП та поновлення дії договору оренди. До указаної заяви, згідно зазначених в описі дозвільної справи додатків, додано такі документи: - Копія заяви про надання адміністративної послуги та Опису документів, що надано до ЦНАП на 1 арк.; - 2 примірники додаткової угоди (повторно).

Направлення Миколаївському міському голові зазначеної заяви підтверджується відповідними описом вкладення до цінного листа та поштовою накладною.

Разом із тим, за твердженнями позивача, указані звернення відповідачем залишені без реагування, а поданий ТОВ МНП проект додаткової угоди відповідачем не підписано і досі.

Викладені обставини зумовили звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Земельним законодавством визначено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; договір оренди землі договір, за яким орендодавець зобов?язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов?язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.ст. 1, 13 ЗУ Про оренду землі)

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначені Законом України Про оренду землі (далі ? Закон).

У відповідності до ст. 33 Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк та поновлення договору оренди землі, використовуючи конструкцію поновлення договору оренди землі як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов?язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов??язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені ч. 2 ст. 33 Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення ? запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв?язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов?язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону).

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (ч. 6 ст. 33 Закону).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов?язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов?язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України. І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц; при цьому суд відступив від висновку про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої ч. 6 ст. 33 Закону.

Від наведеної позиції не відступила і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, зазначивши, що стаття 33 Закону до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX мала назву Поновлення договору оренди землі, тобто була цілком присвячена процедурам такого поновлення. Проте вони за змістом приписів указаної статті відрізнялися від тих, які пропонують застосувати позивач і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду. Так, згідно з частиною першою цієї статті по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов?язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Таке формулювання зазначеного припису у сукупності з назвою статті 33 Закону й іншими її приписами не підтверджує доводи про те, що лише частина шоста цієї статті визначала правила поновлення договору оренди землі, які виключали необхідність вчинення активних дій орендарем. Конструкція статті 33 Закону до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк.

Стаття 33 Закону № 161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв?язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності ? зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проекті додаткової угоди, яку надав орендар.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов?язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов?язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Частини п?ята та шоста статті 33 Закону встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов?язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, ? у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду.

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов?язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону, є автоматичною пролонгацією орендних правовідносин.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов?язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору.

Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій-восьмій, одинадцятій статті 33 Закону додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

У відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів (ч. 5 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів).

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 (постанова від 30.01.2019) зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

В даному випадку остання правова позиція Великої Палати викладена саме в у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, а тому саме ця позиція враховується судом при вирішенні спору в даній справі.

Із змісту наведених положень законодавства та правових позицій вбачається, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону, необхідна наявність таких юридичних фактів:

- орендар належно виконує його обов?язки за цим договором;

- він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк;

- до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі;

- продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою;

- орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору.

В даному випадку, у відповідності до умов договору оренди в редакції додаткової угоди від 10.07.2020 № 80/У-20, сторонами погоджено строк дії договору оренди до 28.04.2021; при цьому, згідно п. 3.1 договору в редакції договору про зміни від 23.06.2015 № 112-15, орендар, який мав намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, був зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за шість місяців до спливу строку цього договору (тобто, до 28.10.2020).

При цьому, як вбачається з наведених вище положень законодавства та правових висновків, орендар також був зобов`язаний до листа-повідомлення додати відповідний проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Судом встановлено, що ТОВ МНП своєчасно, у відповідності до умов договору, звернулося до Миколаївської міської ради з заявою про поновлення дії договору оренди.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів того, що до заяви від 16.10.2020 про поновлення дії договору оренди відповідачем був доданий відповідний проект додаткової угоди.

Ураховуючи викладене, неможливо визнати, що позивач у повному обсязі дотримався передбаченого законодавством алгоритму дій орендаря з метою поновлення договору оренди землі, що свідчить про втрату ним переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) в порядку ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону; відсутні і підстави для поновлення договору в силу ч. 6 ст. 33 Закону.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає, що позивачем не доведено наявності підстав для задоволення позовних вимог, а тому у задоволенні позову ТОВ МНП належить відмовити.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст. 129 ГПК України, у разі відмови у позові, судовий збір підлягає покладенню на позивача.

У судовому засіданні 03.04.2023, згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю МНП відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 05.04.2023.

Суддя О.В.Ткаченко