Ухвала

від 03.04.2023 по справі 916/2335/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2335/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

При секретарі судового засідання Гутниковій О.С.

Розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ксімекс-Електро на бездіяльність старшого державного виконавця Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В. від 15.03.2023р. вх. № ГСОО 2-339/23 по справі №916/2335/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ксімекс-Електро (65114, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 140-В; код ЄДРПОУ 32574250)

До відповідача: Акціонерного товариства „Одеський припортовий завод (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, 3; код ЄДРПОУ 00206539)

Про стягнення 44178,15 грн.

Суб`єкт оскарження: старший державний виконавець Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Терещенко Н.В.

За участю:

Від позивача (скаржника): Молодецький Р.А., адвокат за ордером

Від відповідача: не з`явився

Від відділу ДВС: не з`явився

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Ксімекс-Електро звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства „Одеський припортовий завод про стягнення 43237,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору №38/ВГЕ поставки запасних частин від 13.09.2021р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.12.2022р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Ксімекс-Електро задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства „Одеський припортовий завод на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ксімекс-Електро основний борг у розмірі 32250 грн. 00 коп., інфляційне збільшення у розмірі 5186 грн. 58 коп., 3% річних у розмірі 636 грн. 16 коп., пеню у розмірі 610 грн. 54 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6485 грн. 61 коп. В іншій частині позову відмовлено.

29.12.2022р. було видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 07.12.2023р. по справі №916/2335/22.

15.03.2023р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „Ксімекс-Електро надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.03.2023р. скаргу було передано на розгляд судді Д`яченко Т.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2023р. прийнято скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ксімекс-Електро на бездіяльність старшого державного виконавця Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Терещенко Н.В. від 15.03.2023р. вх. № ГСОО 2-339/23 по справі №916/2335/22 до розгляду та призначено розгляд скарги на "27" березня 2023 р. о 12:00. Запропоновано старшому державному виконавцю Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Терещенко Н.В. надати письмові пояснення щодо поданої скарги. Викликано учасників справи та старшого державного виконавця Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Терещенко Н.В. у судове засідання на 27.03.2021р. о 12:00.

27.03.2023р. в судовому засіданні було оголошено перерву по розгляду скарги до 03.04.2023р. о 09:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.03.2023р. повідомлено учасників справи №916/2335/22 про судове засідання по розгляду скарги, яке відбудеться "03" квітня 2023р. о 09:30.

03.04.2023р. до суду від державного виконавця надійшли пояснення.

В обґрунтування поданої скарги позивачем було зазначено суду, що стягувач поштою звернувся до Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про прийняття наказу до виконання та відкриття виконавчого провадження від 27.02.2023 року.

Скаржник зазначав, що будучи обізнаним про рахунок боржника в банку через перебування з останнім в господарських відносинах та виходячи із останніх чинних документів, які надавав до суду боржник, стягувачем було зазначено його реквізити в заяві про відкриття виконавчого провадження задля того, аби виконавець у відповідності до положень абзацу 1 частини 7 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» наклав арешт на відповідні кошти. Окрім цього, на підтвердження наявності у боржника рухомого майна, стягувачем було надано до заяви про відкриття виконавчого провадження інформацію про наявні у боржника транспортні засоби з метою арешту цього майна у якості забезпечення виконання наказу.

В заяві стягувач наголошував на обов`язку виконавця накладення арешту на кошти та майно у разі, якщо про це було зазначено в заяві згідно із вимогами чинного закону.

Скаржником було зазначено суду, що 13.03.2023р. ним було отримано поштою постанову про відкриття виконавчого провадження, датовану 03.03.2023 року з ідентифікатором доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП).

Окрім цього, як стало відомо згодом завдяки отримання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, державним виконавцем 03.03.2023 року було отримано відповідь від ДФС України на запит № 157275888 про наявні поточні рахунки боржника. У вказаній відповіді, що додається до скарги, був наявний збіг у тому числі щодо того рахунку, який був зазначений стягувачем в заяві про відкриття провадження.

Того ж дня, 03.03.2023 року, виконавцем було отримано відповідь на запит №157275887 до МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, якою повністю підтверджено інформацію, зазначену в заяві стягувача про наявність у боржника конкретних транспортних засобів, на які мав бути накладений арешт.

Однак, як вказує скаржник, попри передбачений законодавством обов`язок негайного накладення арешту на кошти та майно боржника, відповідних дій вчинено державним виконавцем не було, скаржником постанов про накладення арешту не отримано і у АСВП вони також відсутні. Виконавче провадження у наступному було зупинене на підставі пункту дванадцятого частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Зрештою, всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження», старшим державним виконавцем Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Терещенко Наталією В`ячеславівною арешту на кошти та майно боржника накладено не було, а відтак не забезпечено можливість реального виконання рішення.

Акціонерное товариство „Одеський припортовий завод перебуває в стані приватизації відповідно до Розпорядження КМУ від 16.01.2019 №36-р вже більше 4 років та жодна офіційна інформація щодо стану приватизації у відкритому доступі взагалі відсутня.

За даних же обставин, фактично, державне підприємство перебуваючи в процесі приватизації (який може тривати не один рік, а набагато більше) бере на себе господарські зобов`язання та їх не виконує. А отримавши судове рішення про необхідність виконання у примусовому порядку ухиляється від виконання користуючись сумнівною «недоторканістю» через зловживання механізмом з невизначеними строками. Відсутність арешту на майно та кошти боржника у сумі стягнення також дозволяє боржнику реалізувати це майно тим самим ухилитись від виконання рішення суду і в майбутньому, коли виконавчі дії будуть поновлені.

Відтак, з урахуванням приписів чинного законодавства, зупинення вчинення виконавчих дій не є взаємовиключним до обов`язку накладення арешту на кошти та майно боржника, оскільки ці дії безпосередньо направлені на можливість реального забезпечення виконання судового рішення у майбутньому.

З урахуванням викладеного та зазначеного, скаржник просить суд визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Терещенко Наталі Вячеславівни щодо не накладення арешту на кошти та майно боржника Акціонерного товариства „Одеський припортовий завод за Наказом про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.12.2022 року по справі №916/2335/22 та зобов`язати державного виконавця Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Терещенко Наталю Вячеславівну накласти арешт на кошти та майно боржника - Акціонерного товариства „Одеський припортовий завод за Наказом про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.12.2022 року по справі №916/2335/22 в сумі стягнення шляхом винесення постанови про арешт майна та постанови про арешт коштів.

Надаючи пояснення щодо поданої скарги, державним виконавцем було зазначено суду, що боржник є суб`єктом господарювання державного сектору економіки та перебуває на завершальній стадії приватизації, що здійснюється Фондом державного майна України. За поясненнями державного виконавця, починаючи з 16 січня 2019р. виникли обставини, які передбачають зупинення виконавчих дій відносно боржника.

Також державним виконавцем було зазначено суду, що інформація щодо боржника у даній справі міститься в Єдиному реєстрі боржників, який ведеться з метою запобігання відчуженню боржниками майна.

Суд, розглянувши матеріали поданої скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ксімекс-Електро на бездіяльність старшого державного виконавця Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В. від 15.03.2023р. вх. № ГСОО 2-339/23 по справі №916/2335/22, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав. Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дій, що є недопустимим з огляду на положення статті 129-1 Конституції України.

Відповідно до статті 326 ГПК судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК).

Питання, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 зазначеного Закону).

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

За приписами ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

За змістом статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Отже, належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дій, є повне виконання рішення суду.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. (частина 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти/електронні гроші боржника. (ч. 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 4 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, не перешкоджає продажу шляхом приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Частиною 4 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Таким чином, Закон зобов`язує державного виконавця негайно, після відкриття виконавчого провадження накласти арешт на кошти боржника, якщо в заяві про відкриття виконавчого провадження стягувачем зазначено рахунки боржника.

Як з`ясовано судом, за матеріалами справи та відомостями, що містяться в Автоматизованій системі виконавчого провадження, постановою старшого державного виконавця Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В. від 03.03.2023р. у виконавчому провадженні №71193666 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №916/2335/22 від 29.12.2022р.

03.03.2023р. старшим державним виконавцем Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В. було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

03.03.2023р. старшим державним виконавцем Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В. було винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

03.03.2023р. старшим державним виконавцем Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В. було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, а саме приєднано виконавче провадження №71193666 з примусового виконання наказу №916/2335/22 від 29.12.2022р. до зведеного виконавчого провадження №70011961, яке веде Южненький ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса).

Також, 03.03.2023р. старшим державним виконавцем Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В. було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п. 12. Ч. 1 ст. 34, ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження».

Скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Ксімекс-Електро обґрунтована тим, що при відкриття провадження державним виконавцем не були здійснені виконавчі дії, направлені на накладення арешту на кошти та майно боржника.

Як з`ясовано судом, Акціонерне товариство „Одеський припортовий завод є суб`єктом господарювання державного сектору економіки та перебуває на завершальній стадії приватизації, що здійснюється Фондом державного майна України та Розпорядженням КМУ від 16.01.2019р. №36-р прийнято рішення про приватизацію державного пакету акцій розмірі 99,5667% Статутного капіталу Акціонерне товариство „Одеський припортовий завод.

Приймаючи до уваги, що зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна у складі єдиного майнового комплексу суб`єкта господарювання задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника та така мета досягається, зокрема, через зупинення виконавчого провадження про стягнення коштів із боржника, який включений до переліку підприємств, що підлягають приватизації, державним виконавцем правомірно було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 03.03.2023р. у виконавчому провадженні №71193666.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, старшим державним виконавцем Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В. не приймалося постанов про накладення арешту на кошти боржника або майно боржника Акціонерного товариства „Одеський припортовий завод після відкриття виконавчого провадження №71193666.

За змістом ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Тобто за результатами розгляду скарги на дії органу державної виконавчої служби виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Як з`ясовано судом, у даному випадку, в заяві стягувача було зазначено інформацію про конкретні транспортні засоби боржника , а тому, на думку суду, старший державний виконавець Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В. відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", одразу ж після відкриття виконавчого провадження мав би накласти арешт на кошти та майно боржника, а після цього винести постанову про зупинення цього виконавчого провадження відповідно до п. 12 ч. 1, ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Однак, як вбачається із матеріалів справи, старшим державним виконавцем не приймалося постанов про накладення арешту на кошти боржника або майно боржника, одразу ж після відкриття виконавчого провадження.

Зважаючи на встановлене, суд доходить до висновку, що старшим державним виконавцем допущено бездіяльність, така бездіяльність є протиправною, порушує вимоги Закону України "Про виконавче провадження", а також права та інтереси стягувача, а тому скарга стягувача в цій частині є обґрунтованою.

Як вже було зазначено судом, ч. 4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини 1 статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Окрім того, суд приймає до уваги те, що наявність підстав для зупинення провадження у виконавчому провадженні не тягне за собою в якості безумовного наслідку зняття арешту (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 р. у справі № 908/2559/17).

На думку суду наявність на виконанні у відділі ДВС інших виконавчих проваджень про стягнення коштів з Акціонерного товариства „Одеський припортовий завод, провадження у яких зупинене на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", не свідчить про відсутність підстав для накладення арешту на кошти та майно боржника у виконавчому провадженні № 7119366 одразу ж після його відкриття.

При розгляді скарги судом враховано, вимоги статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" та пункт 14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, які передбачають, що кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника об`єднані у зведене виконавче провадження виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження.

Судом враховано, що прийняття постанови про арешт майна (коштів) боржника у розумінні статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" є вчиненням виконавчих дій, які відбуваються після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, і відповідно до частини 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" саме під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Варто зазначити, що за наявними матеріалами справи не є за можливе встановити та оцінити, які саме заходи примусового виконання рішення були/не були вчинені виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження, було чи не було накладено арешт на кошти та майно боржника в межах зведеного провадження (на які також просить накласти арешт позивач у даній справі), чи не порушить права інших стягувачів у зведеному виконавчому провадженні накладення арешту на кошти та майно боржника за заявою стягувача у виконавчому провадженні №71193666, оскілки державним виконавцем не було надано відповідних доказів до суду.

З урахуванням викладеного та зазначеного, суд приходить до висновку щодо задоволення скарги в частині визнання протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Терещенко Наталі Вячеславівни щодо не накладення арешту на кошти та майно боржника Акціонерного товариства „Одеський припортовий завод за Наказом про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.12.2022 року по справі №916/2335/22.

В іншій частині скарга залишається без задоволення, оскільки частиною 4 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану, поряд з цим, упродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться, у зв`язку з чим скарга в частині зобов`язання державного виконавця Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Терещенко Наталю Вячеславівну накласти арешт на кошти та майно боржника - Акціонерного товариства „Одеський припортовий завод за Наказом про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.12.2022 року по справі №916/2335/22 в сумі стягнення шляхом винесення постанови про арешт майна та постанови про арешт коштів не може бути задоволена судом.

Керуючись ст.ст. 234, 340, 342 Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про виконавче провадження суд

У Х В А Л И В:

1.Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ксімекс-Електро на бездіяльність старшого державного виконавця Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Терещенко Н.В. від 15.03.2023р. вх. № ГСОО 2-339/23 по справі №916/2335/22 задовольнити чатсково.

2.Визнання неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Терещенко Наталі Вячеславівни щодо не накладення арешту на кошти та майно боржника Акціонерного товариства „Одеський припортовий завод за Наказом про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.12.2022 року по справі №916/2335/22.

3.В іншій частині скаргу залишити без задоволення.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.04.2023р.

Ухвала набирає чинності 03.04.2023р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Т.Г. Д`яченко