Постанова

від 30.03.2023 по справі 521/11926/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3561/23

Справа № 521/11926/21

Головуючий у першій інстанції Плавич І.В.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Князюка О.В.,

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.,

за участю секретаря - Дерезюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Одеська обласна школа вищої спортивної майстерності «Олімпієць» про стягнення заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до комунального закладу «Одеська обласна школа вищої спортивної майстерності «Олімпієць», про стягнення заробітної плати.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що є пенсіонером за віком та працює у комунальному закладі «Одеська обласна школа вищої спортивної майстерності «Олімпієць» на посаді заступника директора з навчально-спортивної роботи з 07.08.2017 року. Оплата праці заступника директора з навчально-спортивної роботи Закладу здійснюється відповідно до щорічних штатних розписів та поіменних додатків до штатного розпису, затверджених директором Закладу та погоджених начальником Управління фізичної культури і спорту облдержадміністрації, начальником Управління обласної ради з майнових відносин.

За штатним розписом з 01 січня 2020 р. за посадою заступника директора з навчально- спортивної роботи та встановлено посадовий оклад у розмірі 5572,00 грн., надбавка за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, надбавка за складність та напруженість у роботі у розмірі 50% посадового окладу, надбавка за спортивне звання у розмірі 10% посадового окладу. Всього нарахування: 10586,80 грн. на місяць.

За штатним розписом з 01 березня 2020 р. за посадою заступника директора з навчально- спортивної роботи та встановлено посадовий оклад у розмірі 5898,00 грн., надбавка за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, надбавка за складність та напруженість, надбавка за спортивне звання у розмірі 10% посадового окладу. Всього нарахування: 11206,20 грн. на місяць.

За період з 16 лютого по 31 грудня 2020 р. фактичні нарахування складали посадовий оклад, надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, надбавку за спортивне звання у розмірі 10% посадового окладу без надбавки за складність та напруженість у роботі у розмірі 50 % посадового окладу.

За штатним розписом з 01 січня 2021 р. за посадою заступника директора з навчально-спортивної роботи встановлено посадовий оклад у розмірі 7077,00 грн., надбавка за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, надбавка за складність та напруженість у роботі у розмірі 50% посадового окладу, надбавка за спортивне звання у розмірі 10% посадового окладу. Всього нарахування: 13446,30 грн. на місяць.

За період з 01 січня по 31 травня 2021 р. фактичні нарахування складали посадовий оклад, надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, надбавку за спортивне звання у розмірі 10% посадового окладу без надбавки за складність та напруженість у роботі у розмірі 50 % посадового окладу.

18.05.2020 р. та 04.01.2021 р. позивач надав директору закладу заяву та обґрунтовані рапорти про поновлення нарахування та виплати надбавки за складність і напруженість у роботі в розмірі 50% посадового окладу на 2020 р. та 2021 р., однак заява та рапорти директором закладу залишені без розгляду та реагувань.

19.04.2021 р., 06.05.2021 р. звернувся зі скаргою до Головного управління Держпраці в Одеській області (далі - ГУДП) щодо нарахування та виплати йому заробітної плати у 2020-2021 роках.

30.04.2021 р. позивач звернувся до директора закладу з заявою-вимогою про надання розрахункових листів та наказів про зміни істотних умов оплати праці.

31.05.2021 р. Закладом надані розрахункові листи про нарахування та виплату заробітної плати за періоди січень-грудень 2020р. та січень-травень 2021 р.

07.06.2021 р. та 14.06.2021 р. позивач на ім`я директора Закладу подав скарги щодо звільнення, нарахування та виплати заробітної плати у 2020-2021 роках, подання недостовірних даних до Пенсійного фонду, порушення норм та вимог трудового законодавства, які директором Закладу залишені без розгляду та реагувань.

При цьому позивач вважає, що в період з 16.02.2021 р. по 31.12.2020 р. та з 01.01.2021 р. по 31.05.2021 р. роботодавець в протиправний спосіб в односторонньому порядку здійснив зміни затверджених ним діючих умов оплати моєї праці в бік погіршення без попередження позивача за два місяці, що є порушенням норм Закону України «Про оплату праці».

31 травня 2021р., позивач на ім`я директора закладу подав власноручно написану заяву у паперовому вигляді та електронну заяву за власним електронним цифровим підписом на електронну пошту закладу, про припинення трудових відносин та звільнення відповідно до пункту 6 статті 36 КЗпП за підставами відмови від продовження роботи у зв`язку із змінами істотних умов оплати праці та відмови від продовження роботи у зв`язку із змінами істотних умов праці на новому робочому місці, що склалися після переведення працівників закладу до однокімнатного службового приміщення КП «Спортивно-концертний комплекс Одеський палац спорту» на нові робочі місця за іншим фактичним адресом.

31.05.2021р. позивач подав заяву про відмову від раніше запропонованих умов звільнення за угодою сторін, цього ж дня позивач подав заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати з причин незадовільного стану здоров`я та наявністю шкідливих небезпечних для його здоров`я умов праці на новому робочому місці, згоди на які не давав.

Посилаючись на вищевикладене просив суд стягнути з комунального закладу «Одеська обласна школа вищої спортивної майстерності «Олімпієць» на його користь різницю нарахованої заробітної плати з надбавкою за складність, напруженість у роботі за штатними розписами на 2020-2021 роки та фактично нарахованих сум заробітної плати за період з 16 лютого 2020 року по 31 травня 2021 року у розмірі 30601,81 грн.; звільнити його 01 червня 2021 року відповідно до пункту 6 статті 36, частини З статті 38 КЗпП; стягнути з комунального закладу «Одеська обласна школа вищої спортивної майстерності «Олімпієць» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 червня 2021р. по 18 червня 2021р. та з 19 липня 2021р. по 06 серпня 2021р. на день пред`явлення позову у розмірі 19365,73 грн.; відповідно до ст.44 КЗпП виплатити вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку у розмірі 40338,90 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 26 травня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу «Одеська обласна школа вищої спортивної майстерності «Олімпієць» про стягнення заробітної плати - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що оскільки відповідач не порушував прав та інтересів позивача у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

10 серпня 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 травня 2022 року відповідно до вимог якої апелянт просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Узагальнені доводи осіб, що подали апеляційну скаргу

Апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх хибними та необґрунтованими, а рішення ухвалене на їх підставі незаконним з огляду на настпуне.

ОСОБА_1 зазначає, що у зв`язку з обставинами які склалися, в теперішній час порушуються його права та інтереси як апелянта, як пенсіонера, а тому він змушений звернутися до суду з позовною заявою за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Апелянт зазначає, що відповідач не надав документальних доказів будь-яких порушень виконання посадових обов`язків позивачем, погіршення якості його робити або порушень трудової дисципліни та не надав доказів та підстав для скасування позивачу надбавки за складність та напруженість роботи.

Отже, з 16.12.2021 року відповідач в противоправний спосіб в односторонньому порядку здійснив зміни істотних умов оплати праці позивача в бік погіршення без попередження працівника за два місяці, що є порушенням норм вимог ч. 3 ст. 32, ст. 103, ст. 110 КЗпП України. Ст. 22, ч. 2 ст. 29 Закону України «Про оплату праці».

Однак суд першої інстанції необґрунтовано прийняв наказ від 13.02.2020 року №33 «Про скасування надбавки за складність, напруженість у роботі ОСОБА_1 » як доказ для безпідставного скасування цієї надбавки.

Водночас наказ від 13.02.2020 року №33 наданий позивачу лише 27.10.2021 року у матеріалах справи, є доказом зміни істотних умов оплати праці позивача.

Позивач зауважує, що надбавка за складність, напруженість у роботі є вагомою нормативною складовою та істотною умовою системи оплати праці серед інших надбавок та складових систем оплати праці відповідно до підпункту 2 п. 3 нормативного наказу Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту від 23.09.2005 року №2097 «Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій галузі фізичної культури і спорту».

Судом першої інстанції не було враховано вищезазначене, що призвело до ухвалення необґрунтованого та незаконного рішення.

Суд першої інстанції не взяв до уваги та не врахував усіх обставин справи та порушення відповідачем прав позивач на звільнення за сукупністю норм та вимог КЗпП, Закону України «Про відпустки».

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.08.2022 року провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Одеська обласна школа вищої спортивної майстерності «Олімпієць» про стягнення заробітної плати було відкрито.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.08.2022 року справу було призначено до розгляду на 30 березня 2023 року на 10 годину 15 хвилин в приміщенні Одеського апеляційного суду.

30 березня 2023 року в судове засідання з`явився ОСОБА_1 та представник КЗ «Одеська обласна школа вищої спортивної майстерності «Олімпієць» - Кравченко А.М.

ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити.

Представник КЗ «Одеська обласна школа вищої спортивної майстерності «Олімпієць» - Кравченко А.М. заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив суд рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 травня 2022 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що наказом директора КЗ «ШВСМ «Олімпієць» № 33 від 13 лютого 2020 р. у зв`язку з несвоєчасним виконанням завдань, погіршенням якості роботи, порушенням трудової дисципліни, на підставі підпункту «а» підпункту 2 пункту 3 постанови кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнту оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»(зі змінами), підпункту «а» підпункту 3 пункту 2наказу Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту від 23 вересня 2005 року № 2097 «Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних закладів та організацій галузі фізичної культури і спорту», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.10.2005 року за № 1236/11516 (зі змінами) скасовано з 16 лютого 2020 року ОСОБА_1 , заступнику директора з навчально-спортивної роботи, надбавку за складність, напруженість у роботі у розмірі 50,0 % посадового окладу, встановлену пунктом 1 наказу КЗ «ШВСМ «Олімпієць» від 02.01.2020 року № 08 «Про в становлення надбавок заступнику директора» (т.2 а.с. 31).

З зазначеним наказом позивач відмовився ознайомлюватися, зміст наказу доведено до його відома в присутності інших працівників закладу, про що складено відповідний акт. (т.2 а.с. 32)

З 16 лютого 2020 року до кінця 2020 року та у 2021 році надбавка за складність, напруженість у роботі ОСОБА_1 керівником закладу не встановлювалась.

Оплата праці працівників КЗ «ШВСМ «Олімпієць» здійснюється відповідно до чинного законодавства: КЗпП України, Закон України «Про оплату праці», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», наказу Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту від 23.09.2005 р. № 2097 «Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій галузі фізичної культури і спорту», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.10.2005 р. за № 1236/11516 (далі - наказ Мінмолодьспорту від 23.09.2005 р. №2097), наказу Мінмолодьспорту від 17.07.2015 р. № 2581 «Про затвердження Положення про школу вищої спортивної майстерності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.08.2015 р. за № 936/27381 (далі- Положення про ШВСМ), інших нормативно-правових актів та локальних актів закладу, заробітна плата працівникам закладу нараховується виходячи з посадового окладу у розмірі, встановленому штатним розписом, який затверджується керівником закладу та погоджується управлінням обласної ради з майнових відносин та управлінням фізичної культури і спорту Одеської обласної державної адміністрації, додатково до посадового окладу в межах затвердженого фонду оплати праці на відповідний рік встановлюються надбавки та доплати. Надбавка за складність, напруженість у роботі, виплату якої вимагає позивач, відноситься до стимулюючих виплат, виплачується в межах фонду оплати праці та не носить обов`язкового характеру. Право встановлювати таку надбавку надано керівнику закладу в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, та відповідно до підпункту 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (зі змінами), підпункту 3 пункту 2 наказу Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту від 23.09.2097 р. № 2097 «Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій галузі фізичної культури і спорту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2005 р. за №1236/11516 (зі змінами).

Наказ директора КЗ «ШВСМ «Олімпієць» № 33 від 13 лютого 2020 р. «Про скасування надбавки за складність, напруженість у роботі ОСОБА_1 » позивач не оскаржує.

В період з 12 травня 2021 р. по 21 травня 2021 р. в КЗ «ШВСМ «Олімпієць» Головним управлінням Держпраці в Одеській області проводився позаплановий захід (інспекційне відвідування) державного контролю за додержанням законодавства про працю відповідно до наказу від 11 травня 2021 р. № 502, вимог міжнародних конвенцій, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з урахуванням погодження Державної служби України з питань праці, щодо розгляду звернень ОСОБА_1 до ГУ Держпраці в Одеській області з питань умов та оплати праці, встановлення надбавок тощо.

За результатами перевірки, аналізу документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, розпорядчо-облікової документації з кадрових питань, бухгалтерських документів нарахування заробітної плати, виконання норм та вимог КЗпП України, оплати праці, охорони праці, зміни умов праці в період з 2020 р. по 21 травня 2021 р. порушень не встановлено. Зміни діючих умов оплати праці в бік погіршення перевіркою також не встановлено.

Закладу за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці у зв`язку із зверненнями ОСОБА_1 . Головним управлінням Держпраці в Одеській області не надавались розпорядчі документи про усунення порушень, не застосовувались заходи впливу (реагування), санкції тощо.

Мотивувальна частина

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Цивільний процесуальний кодекс України (далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст. 2 ЦПК ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Трудові правовідносини врегульовані Кодексом Законів про працю України ( далі КЗпП).

За змістом ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Крім того, п.6 ст. 51 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від незаконного звільнення.

Таким чином, трудове законодавство не тільки зазначає перелік підстав розірвання трудового договору, але й встановлює юридичні гарантії забезпечення прав працівника від незаконного звільнення.

Відповідно до ст.55 Конституції України та ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у тому числі трудових. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України та КЗпП України.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, позивач був прийнятий на роботу наказом № 77-К від 07.08.2017 року на посаду заступника директора з навчально-спортивної роботи в КЗ «ШВСМ «Олімпієць».

Відповідачем, як роботодавцем відповідно до пункту 1 наказу КЗ «ШВСМ «Олімпієць» від 02.01.2020 року № 08 «Про в становлення надбавок заступнику директора» була встановлена позивачу, як працівнику надбавка за складність, напруженість у роботі в розмірі 50,0 % посадового окладу з 01 січня 2020 року по 31 березня 2020 року (т.2 а.с. 30).

Судом встановлено, що наказом директора КЗ «ШВСМ «Олімпієць» № 33 від 13 лютого 2020 р. у зв`язку з несвоєчасним виконанням завдань, погіршенням якості роботи, порушенням трудової дисципліни, на підставі підпункту «а» підпункту 2 пункту 3 постанови кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнту оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»(зі змінами), підпункту «а» підпункту 3 пункту 2наказу Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту від 23 вересня 2005 року № 2097 «Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних закладів та організацій галузі фізичної культури і спорту», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.10.2005 року за № 1236/11516 (зі змінами) скасовано з 16 лютого 2020 року ОСОБА_1 , заступнику директора з навчально-спортивної роботи, надбавку за складність, напруженість у роботі у розмірі 50,0 % посадового окладу, встановлену пунктом 1 наказу КЗ «ШВСМ «Олімпієць» від 02.01.2020 року № 08 «Про в становлення надбавок заступнику директора» (т.2 а.с. 31).

З зазначеним наказом позивач відмовився ознайомлюватися, зміст наказу доведено до його відома в присутності інших працівників закладу, про що складено відповідний акт. (т.2 а.с. 32)

З 16 лютого 2020 року до кінця 2020 року та у 2021 році надбавка за складність, напруженість у роботі ОСОБА_1 керівником закладу не встановлювалась.

Оплата праці працівників КЗ «ШВСМ «Олімпієць» здійснюється відповідно до чинного законодавства: КЗпП України, Закон України «Про оплату праці», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», наказу Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту від 23.09.2005 р. № 2097 «Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій галузі фізичної культури і спорту», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.10.2005 р. за № 1236/11516 (далі - наказ Мінмолодьспорту від 23.09.2005 р. №2097), наказу Мінмолодьспорту від 17.07.2015 р. № 2581 «Про затвердження Положення про школу вищої спортивної майстерності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.08.2015 р. за № 936/27381 (далі- Положення про ШВСМ), інших нормативно-правових актів та локальних актів закладу, заробітна плата працівникам закладу нараховується виходячи з посадового окладу у розмірі, встановленому штатним розписом, який затверджується керівником закладу та погоджується управлінням обласної ради з майнових відносин та управлінням фізичної культури і спорту Одеської обласної державної адміністрації, додатково до посадового окладу в межах затвердженого фонду оплати праці на відповідний рік встановлюються надбавки та доплати. Надбавка за складність, напруженість у роботі, виплату якої вимагає позивач, відноситься до стимулюючих виплат, виплачується в межах фонду оплати праці та не носить обов`язкового характеру. Право встановлювати таку надбавку надано керівнику закладу в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, та відповідно до підпункту 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (зі змінами), підпункту 3 пункту 2 наказу Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту від 23.09.2097 р. № 2097 «Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій галузі фізичної культури і спорту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2005 р. за №1236/11516 (зі змінами).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що у структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже, при вирішенні спорів про виплату та скасування надбавок необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.

На підприємствах можуть затверджуватися положення про надання надбавок.

Отже, положення ч. 3 ст. 97 КЗпП України, тільки зобов`язує власника встановлювати конкретні розміри премій з урахуванням вимог колективного договору, зміст якого повинен відповідати законодавству та угодам.

Законодавство не вимагає, щоб власник реалізував свої повноваження збільшувати, зменшувати розміри премій, які виплачуються конкретним працівникам, повноваження повністю або частково позбавляти конкретного працівника премій обов`язково за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Власник має право самостійно вирішувати ці питання, якщо інше не передбачено положенням про преміювання (колективним договором).

Частина четверта ст. 97 КЗпП України, забороняє власникові приймати одностороннє рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, встановлені у відповідному порядку, не стосується випадків, коли власник застосовує встановлені на підприємстві відповідно до законодавства умови оплати праці. Прийняття керівником підприємства на основі положення про преміювання і в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» № 1298 від 30 серпня 2020 р. визначено, що працівникам установ, закладів та організацій освіти, науки, культури, які мають статус національних може зберігатися при визначенні максимальних розмірів посадових окладів (ставок заробітної плати, тарифних ставок) та ставок погодинної оплати праці додатковий коефіцієнт підвищення посадових окладів, що застосовувався для зазначених працівників до набрання чинності цією постановою. Установлено надбавки працівникам:

- у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки): за високі досягнення у праці; за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання); за складність, напруженість у роботі.

Цим же пунктом визначено, що у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначені надбавки скасовуються або зменшуються.

Стимулюючі надбавки встановлюються за наказом ректора та передбачають диференційований підхід у їх встановленні, враховуючи відповідальність у роботі, специфіку цієї роботи; високих досягнень у роботі; стажу роботи та особистих досягнень у їх діяльності та в цілому відповідача. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначені надбавки скасовуються або зменшуються.

Скасування позивачу надбавки за складність, напруженість у роботі не пов`язано із зміною в організації виробництва і праці (що є обов`язковою умовою статті 32 КЗпП України), а відбулось у зв`язку із несвоєчасним виконанням завдань, погіршенням якості роботи, порушенням трудової дисципліни, тому істотних змін умов праці позивача не відбулось.

Відповідний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017р. в справі № 755/22151/15-ц, провадження № 6-2790цс16, при цьому касаційна інстанція виходила з того, що при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.

У відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв`язку з тим, що зняття надбавок не є зміною істотних умов праці, повідомляти позивача, як працівника за два місяці про скасування його надбавок непотрібно.

Отже, надбавки за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи та за складність, напруженість у роботі не мають обов`язкового характеру, рішення про їх встановлення (скасування, зменшення розміру) приймає керівник в залежності від виконання працівником трудових обов`язків, тобто відповідач діяв відповідно до умов передбачених трудовим законодавством і зокрема відповідно до Положення, тому скасування відповідних надбавок позивачу не можна вважати зміною умов оплати праці.

Наказ директора КЗ «ШВСМ «Олімпієць» № 33 від 13 лютого 2020 р. «Про скасування надбавки за складність, напруженість у роботі ОСОБА_1 » позивач не оскаржує.

Протягом 2020 та 2021 року позивач звертався до відповідача з відповідними заявами про зміну умов праці та переведення тимчасово на дистанційну роботу, що зумовлено поширенням пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19 на території Одеської області та з метою дотримання вимог обмежувальних протиепідемічних заходів та охорони праці.

Відповідач задовольнив вказані заяви позивача та своїми наказами: Наказ № 100-К від 30.10.2020року; наказ № 16-К від 22.03.2021року;№28-К від 12.04.2021року; № 40-К від 13.05.2021 року , запроваджував дистанційну роботу ОСОБА_1 - без зміни істотних умов праці з встановленням режиму роботи тривалістю робочого тижня - 40 годин з понеділка по п`ятницю з 9 год. 00 хв - 18.00 хв. Із самостійним визначенням часу перерви для відпочинку та харчування(одна година протягом робочого дня) вихідний день : субота, неділя, які доведено до відома працівника шляхом відправлення сканованої копії наказу на електрону пошту ІНФОРМАЦІЯ_1

Наказом № 40-К від 13.05.2021 року позивачу на його прохання змінено умови праці, переведено тимчасово на дистанційну роботу з 14.05.2021 року по 31.05.2021 р., що зумовлено поширенням пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19 на території Одеської області та з метою дотримання вимог обмежувальних протиепідемічних заходів та охорони праці.

31 травня 2021 року позивач подав заяву про звільнення з займаної посади за власним бажанням з 01.06.2021 року за пунктом 6 статті 36 КЗпП з підстав відмови від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов оплати праці за складність і напруженість у роботі; відмови від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов оплати праці на робочому місці у службовому приміщенні; відмови від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці за наказом від 13.05.2021 р. №40-К«Про запровадження дистанційної роботи ОСОБА_1 » (т.1а.с.13-зворот).

На вказану заяву відповідач направив на адресу позивача лист від 31.05.2021 р. № 222 з додатком - Угода про припинення трудового договору в якому роз`яснює, що звільнення за пунктом 6 статті 36 КЗпП відбувається не за ініціативою працівника, що передбачено статтею 38 КЗпП, а за наявності підстав, умов, визначених положеннями статей 32,36 КЗпП, також пропонували припинити трудові відносини за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, у взаємоузгоджений термін. При цьому позивач повідомлений, що при звільненні за угодою сторін йому буде здійснений відповідний розрахунок сум, що вам належить при звільненні, та нарахована грошова виплата (допомога) у розмірі місячного посадового окладу, просили позивача визначитись з підставою припинення трудових відносин відповідно до КЗпП України та надати відповідь на вказаний лист і запропонувати угоду в термін до 16.00 год 31.05.2021 р.

31.05.2021 року позивач надав відповідь на лист відповідача від 31.05.2021р. № 222 в кій повідомляє, що не може погодитися з пропозицією та умовами, викладеними у проекті Угоди про припинення трудового договору за угодою сторін, оскільки остання за суттю та формою без номера та дати, та просить розглянути заяву від 31.05.2021 року про звільнення з підстав викладених у ній (т.2 а.с.165).

Розпорядженнями відповідача: №17-р від 02.06.2021 року; №18-р від 03.06.2021 року; №19-р від 04.06.2021 року; № 20-р від 07.06.2021 року; № 21-р від 08.06.2021 року; № 22-р від 09.06.2021 року; № 23-р від 10.06.2021 року; № 24-р від 11.06.2021 року; № 25-р від 14.06.2021 року; № 26-р від 15.06.2021 року; № 27-р від 16.06.2021 року; № 28-р від 17.06.2021 року; № 30-р від 18.06.2021 року; № 32-р від 26.07.2021 року; № 33-р від 26.07.2021 року; № 34-р від 27.07.2021 року; № 35-р від 28.07.2021 року; № 36-р від 29.07.2021 року; № 37-р від 30.07.2021 року позивачу запропоновано надати письмові пояснення щодо відсутності позивача на роботі з 31.05.2021 по 30.07.2021 включно (т.2 а.с.166-191,194,215,217,219).

15.06.2021 року позивач на електронну пошту відповідача направив заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати з 15.06.2021 року по 18.06.2021 року.

15.06.2021 року відповідачем на електронну адресу позивача направлено лист вих. № 244 на заяву від 15.06.2021 року про надання відпустки без збереження заробітної плати з 15.06.2021 року по 18.06.2021 року, в якій сповіщається, що для вирішення питання щодо надання відпустки необхідно надати письмові пояснення та підтверджуючі документи, які підтверджують поважність причин не виконувати трудові обов`язки (т.2 а.с.184).

З 21.06.2021р. по 30.06.2021р.за заявою позивача надана відпустка на 10 календарних днів без збереження заробітної плати (т.2 а.с.197).

З 01.06.2021р. по 16.07.2021р.за заявою позивача надана відпустка на 16 календарних днів без збереження заробітної плати (т.2 а.с.202,203).

З 19.07.2021р. по 22.07.2021р.за заявою позивача надана відпустка на 4 календарних дні без збереження заробітної плати.

Таким чином, після завершення відпустки без збереження заробітної плати, наданої позивачу наказом КЗ «ШВСМ «Олімпієць» від 15 липня 2021 р. № 84-К на підставі п.6 ст. 25 Закону України «Про відпустки», 23 липня 2021 р. він мав стати до роботи для виконання трудових обов`язків за займаною посадою та відповідно до посадової інструкції. Про що позивачу повідомлено листом КЗ «ШВСМ «Олімпієць» від 20.07.2021 р. № 284, відправленим через АТ «Укрпошта» на адресу проживання позивача, лист позивач отримав, що засвідчив своїм підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (т.2 а.с. 229).

З 23 липня 2021 року по 30 липня 2021 року позивач був відсутній на роботі без поважних причин та без попереднього погодження з керівником закладу, самовільно вирішив використати відпустку без збереження заробітної плати без надання згоди керівника. Повідомлення та розпорядження директора, надіслані на електрону адресу позивача в період з 23.07.2021 р. по 30.07.2021 р. щодо надання письмових пояснень про причини відсутності па роботі та необхідність прибути на роботу для виконання трудових обов`язків він відверто ігнорував, (т.2 а.с.102). Жодних пояснень та будь-яких підтвердних документів про поважність причин такої відсутності позивачем не було надано.

30.07.2021 року наказом № 97-К у зв`язку з відсутністю на роботі без поважних причин, без попереднього погодження з керівництвом закладу, самовільним використанням відпустки без збереження заробітної плати без надання згоди керівника, враховуючи ненадання працівником в установлений термін письмових пояснень та підтверджених документів щодо поважності причин відсутності на роботі, позивача звільнено на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, який направлено на адресу позивача рекомендованим листом, який отримано ОСОБА_1 02.08.2021р. (т.2 а.с.228-230).

Відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку із тривалою відсутністю працівника на роботі, в день звільнення тощо, на його адресу проживання поштовим відправленням через АТ «Укрпошта» відповідачем надіслані:

- лист КЗ «ШВСМ «Олімпієць» від 30.07.2021 р. № 307 про розгляд заяв від 14 липня 2021 р., від 28 липня 2021 р. щодо надання відпустки без збереження заробітної плати відповідно до п.6 статті 25 Закону України «Про відпустки», (т.2 а.с. 226)

- лист КЗ «ШВСМ «Олімпієць» від 30.07.2021 р. № 308 про звільнення за прогул без поважних причин на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України, (т.2 а.с. 227)

- завірена належним чином копія наказу КЗ «ШВСМ «Олімпієць» від 30 липня 2021 р. № 97-К «Про звільнення ОСОБА_1 », (т.2 а.с. 225)

- розрахунковий лист за липень 2021 р.,

- лист КЗ «ШВСМ «Олімпієць» від 30.07.2021 р. № 309 з повідомленням про необхідність отримати трудову книжку у зв`язку із звільненням, (т.2 а.с. 228).

Поштове відправлення було вручено позивачу 02.08.2021 р., що засвідчено підписом на рекомендованому повідомленні про вручення, (т.2 а.с. 229)

На час звернення позивача до суду на роботу не з`являвся, будь-які документи не надавав, а також не звертався до закладу для отримання трудової книжки.

Відповідно до ч.1 ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення:1) догана; 2) звільнення.

Згідно з вимогами ст.ст.148,149 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Крім того, слід зазначити, що дисциплінарна відповідальність настає лише в разі вчинення працівником дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком визнається винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього законодавством про працю, колективним і трудовим договорами трудових обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Таким чином, метою отримання власником або уповноваженим органом письмових пояснень порушника трудової дисципліни є з`ясування обставин, за яких вчинено проступок, для їх урахування поряд з іншими обставинами при оранні виду стягнення, а тому сам по собі факт не отримання таких пояснень за відсутності даних про поважність причини вчинення проступку не може бути підставою для визнання рішення про застосування дисциплінарного стягнення незаконним.

Безпосередні обов`язки працюючих закріплені в ст.139 КЗпП України та правилах внутрішнього трудового розпорядку. Конкретні завдання та обов`язки працівника, його права та відповідальність закріплюються у посадовій інструкції. Саме за невиконання або неналежне виконання працівником з його вини таких трудових обов`язків може настати дисциплінарна відповідальність цього працівника.

Невиконання наказу чи розпорядження посадової особи становить дисциплінарний проступок і може викликати застосування до працівника заходів правового впливу.

При цьому суд зазначив, що в період з 12 травня 2021 р. по 21 травня 2021 р. в КЗ «ШВСМ «Олімпієць» Головним управлінням Держпраці в Одеській області проводився позаплановий захід (інспекційне відвідування) державного контролю за додержанням законодавства про працю відповідно до наказу від 11 травня 2021 р. № 502, вимог міжнародних конвенцій, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з урахуванням погодження Державної служби України з питань праці, щодо розгляду звернень ОСОБА_1 до ГУ Держпраці в Одеській області з питань умов та оплати праці, встановлення надбавок тощо.

За результатами перевірки, аналізу документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, розпорядчо-облікової документації з кадрових питань, бухгалтерських документів нарахування заробітної плати, виконання норм та вимог КЗпП України, оплати праці, охорони праці, зміни умов праці в період з 2020 р. по 21 травня 2021 р. порушень не встановлено. Зміни діючих умов оплати праці в бік погіршення перевіркою також не встановлено.

Закладу за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці у зв`язку із зверненнями ОСОБА_1 . Головним управлінням Держпраці в Одеській області не надавались розпорядчі документи про усунення порушень, не застосовувались заходи впливу (реагування), санкції тощо.

Стаття 36 КЗпП України визначає підстави припинення трудового договору якими, крім іншого, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41).

Так, згідно ч.3 ст.38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Згідно з п.4 ч.1ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (ст.139 КЗпП України).

Згідно ст.140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створення необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Статтею 235 КЗпП України передбачено, що виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюється у випадках: звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу; у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству; у затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу. Тобто вимушений прогул - час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений змоги працювати. Вимушений прогул працівника має місце при незаконному його звільненні.

Законодавством не визначено переліку обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі позивача, звільненого за пунктом четвертим статті 40 КЗпП України, суд виходить з конкретних обставин і враховує докази, передбачені статтею 76 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги є такими, що не заслуговують на той факт, що були досліджені судом першої інстанції. та судом вмотивовано та обґрунтовано було відмовлено в їх задоволенні з посиланням на відповідні норми закону. Апелянтом не зазначено жодних аргументів, які б не досліджувались судом першої інстанції, та не надано суду будь-яких нових доказів в обґрунтування своїх вимог.

За викладених обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи нічим не обґрунтовані, висновків суду не спростовують, в зв`язку з чим рішення суду у відповідності до ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України новий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється. Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 15 січня 2020 року у справі №145/1330/17.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 травня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках передбачених п. 2 «а» - 2 «г» ч. 3 ст 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 31.03.2023 року.

Головуючий: О. В. Князюк

Судді: А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе