Ухвала

від 04.04.2023 по справі 755/4241/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/4241/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

"04" квітня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЦФЕР-Україна» про зобов`язання опублікувати на офіційному сайті публікацію про порушення авторських прав, стягнення грошової компенсації,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із позовної заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЦФЕР-Україна» про зобов`язання опублікувати на офіційному сайті публікацію про порушення авторських прав, стягнення грошової компенсації.

Згідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК України.

Позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» вказано, що позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою і діями відповідача.

Належним відповідачем у справі про захист авторського права і (або) суміжних прав є особа, яка своїми діями порушила особисті немайнові чи майнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав( п. 11 постанови).

При вирішенні цих спорів суд повинен установити, чи перебуває веб-сторінка та розміщена на ньому інформація в розпорядженні особи, якій пред`явлено позовні вимоги, а також, чим підтверджується факт порушення нею авторського права.

У позові вказано, що веб-сторінка належить відповідачу, однак позивачем не зазначено, чим це підтверджується.

Тому позивачу необхідно зазначити, чим підтверджується, що відповідачу належить веб-сайт.

Відповідно до статті 1 Закону України про авторське право і суміжні права, власник веб-сайту - особа, яка є власником облікового запису і встановлює порядок і умови використання сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, по якому здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Отже, відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності у мережі Інтернет несе особа, яка розмістила відповідний об`єкт творчості на веб-сайті. У разі неможливості встановлення такої особи - відповідальність несе власник веб-сайту, оскільки вказана особа формує зміст веб-сайту, має технічну можливість наповнювати сайт відповідними графічними, текстовими матеріалами, оформлює його зовнішній вид.

Якщо на веб-сайті немає реквізитів його власника, то відповідачем за позовом буде реєстрант доменного імені і (або) отримувач послуг хостингу.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет (пункт 31 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 04.06.2010 № 5).

У випадку, якщо дані про реєстранта закриті, слід звернутися до Департаменту "Центр компетенції" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес", який може надати інформацію про реєстратора доменного імені, реєстранта доменного імені, власника веб-сайту й іншу корисну інформацію.

Факт порушення авторського права необхідно довести належними та допустимими доказами.

Згідно з частиною першою статті 71 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються таким засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідачем на його веб-сайті було використано твори позивача «Які виплати надаються лікарю-стажисту під час навчання» та «Чи потрібно зазначати залишок коштів за минулі періоди у фінансовому плані на 2023 вік», в результаті чого було спотворено сутність самого твору, його зміст та форму викривлено до абсолютно протилежного значення, відмінну від того, що вклав у нього творець. Контрафактний примірник твору розміщено за наступними посиланнями:

https://1med-vip.expertus.ua/#/document/12/45403/bssPhr324;

https://1med-vip.expertus.ua/#/document/12/45649/.

На підтвердження позовних вимог позивач надав скріншоти веб-сторінок.

Однак, при проведенні фіксації змісту веб-сторінки у мережі Інтернет повинен враховуватися вихідний код веб-сторінки. Саме за допомогою вихідного коду можливо встановити, на якому веб-сайті розміщено відповідний об`єкт права інтелектуальної власності і, відповідно, визначити належного відповідача.

Жоден з візуальних способів фіксації змісту веб-сторінок не в змозі дати належне і достовірне уявлення про те, що ж насправді розміщується (і чи розміщується) на даній веб-сторінці і чи не була вона модифікована, оскільки такий спосіб є лише зовнішнім сприйняттям зображення, яке подається на пристрій виведення інформації та не є дослідженням її внутрішньої структури.

До технологічних способів фіксації (тобто таких, що приділяють увагу технічним аспектам функціонування веб-сторінок) віднесено:

1) Довідки, отримані від провайдерів (log-файли). У зазначених файлах може міститись інформація щодо дій користувачів з приводу розміщення інформації.

2) Миттєва фіксація веб-сторінок за допомогою приватних онлайн-сервісів.

3) Використання сервісу InternetArchive. WaybackMachine який здійснює фіксацію змісту окремих веб-сторінок в автономному режимі.

4) Проведення експертного дослідження за експертизою 10.17 - дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 89 ЦПК України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Тому для забезпечення всебічного, повного і об`єктивного розгляду доказів у судовому процесі суду необхідно досліджувати відповідну інформацію самостійно та безпосередньо, зокрема шляхом дослідження контенту веб-сайту у мережі Інтернет (за місцезнаходженням доказів) з урахуванням вихідного коду такої веб-сторінки та перевірки відомостей про доменні імена за допомогою сервісу who.is (джерело публічної інформації про доменні імена).

У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, ст. 258 - 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

Керуючись ст. 177, 185 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЦФЕР-Україна» про зобов`язання опублікувати на офіційному сайті публікацію про порушення авторських прав, стягнення грошової компенсації залишити без руху.

Строк для усунення недоліків не може перевищувати 10-ти днів з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Арапіна