Рішення

від 22.03.2023 по справі 140/7749/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року ЛуцькСправа № 140/7749/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозовського О.А.,

за участю секретаря судового засідання Поторась О. О.,

представників позивача Таргонія В.О., Хітроша В.О.,

представника відповідача Шеремети В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства Волинський військовий лісгосп до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Волинський військовий лісгосп» (далі ДП «Волинський військовий лісгосп», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.11.2021 №1117817000704, №111790704, №1118017000704.

Позовні вимоги вмотивовані тим, ГУ ДПС у Рівненській області в період з 08.09.2021 по 27.09.2021 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Державного підприємства «Костопільський військовий лісгосп», за результатами якої складено акт від 04.10.2021 №6550/17-00-07-04/43251937. Перевіркою, з урахуванням відповіді на заперечення №1-ДФС від 21.10.2021 до акту перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1 пункту 134 статті 134 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 1 півріччя 2021 року в сумі 133 886 грн, занижено податок на прибуток в сумі 665 566 грн, в т. ч. за 2020 року в сумі 551 067 грн, за 1 півріччя 2021 року в сумі 114 499 грн та занижено частину чистого прибутку в сумі 2 425 619 грн, в т. ч. за 2020 рік в сумі 2 008 333 грн, за 1 півріччя 2021 року в сумі 417 286 грн; пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість (далі ПДВ) в сумі 367 074 грн, у т. ч. за січень 2020 року в сумі 2122 грн, за лютий 2020 року в сумі 9368 грн, за березень 2020 року в сумі 12945 грн, за квітень 2020 року в сумі 20415 грн, за травень 2020 року в сумі 19403,01 грн, за червень 2020 року в сумі 19844 грн, за липень 2020 року в сумі 22246 грн, за серпень 2020 року в сумі 10957 грн, за вересень 2020 року в сумі 35681 грн, за жовтень 2020 року в сумі 33112 грн, за листопад 2020 року в сумі 37470 грн, за грудень 2020 року в сумі 72434 грн, за січень 2021 року в сумі 7862 грн, за лютий 2021 року в сумі 9821 грн, за березень 2021 року в сумі 36791 грн, за квітень 2021 року в сумі 15833 грн, за травень 2021 року в сумі 770 грн.

За результатами перевірки 05.11.2021 ГУ ДПС у Рівненській області прийняті податкові повідомлення-рішення №1117817000704, яким визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 665566 грн, №1117917000704, яким визначено податкове зобов`язання за платежем «Частина чистого прибутку (доходу)» в сумі 2425619 грн, №1118017000704, яким визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 367074 грн та застосовано штрафні (фінансові)санкції в сумі 91768 грн.

Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках, зроблених в акті документальної позапланової виїзної перевірки 04.10.2021 №6550/17-00-07-04/43251937, що не відповідають фактичним обставинам справи та нормам податкового законодавства.

Зокрема, щодо повноти визначення задекларованих ДП «Костопільський військовий лісгосп» показників у рядку 01 декларації з податку на прибуток «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 27.09.2019 по 07.09.2021 та встановлення його заниження на суму 3671 722,00 грн, а саме оформлення ДП «Костопільський військовий лісгосп» послуг заготівлі деревини сортиментами з трелюванням від ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 1640 382,90 грн у т. ч. ПДВ 273 397,26 грн, позивач зауважує, що отримання вищевказаних послуг було оформлено договорами та актами виконаних робіт відповідно до яких ФОП ОСОБА_1 виконав та передав замовнику роботи по заготівлі деревини сортиментами з трелюванням на рубках різних лісництв (Козлинське, Грушівське та ін.). Посилання відповідача на сторінці 5 акту перевірки на те, що у ФОП ОСОБА_1 відсутній дозвіл Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, та, відповідно, він не мав права виконувати роботи по заготівлі деревини сортиментами з трелюванням, а також відсутність трудових та матеріальних ресурсів для виконання такої кількості робіт позивач вважає безпідставним, оскільки відсутня інформація щодо перевірки ФОП ОСОБА_1 , а наявність дозволів та інших дозвільних документів у фізичної особи-підприємця для здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновків про те, що послуги не надавались, а за порушення законодавства передбачена адміністративна та інша відповідальність, що буде до нього застосована при перевірці відповідними контролюючими органами. Надання послуг з заготівлі деревини з трелюванням віднесено даним ФОП до доходів в повному обсязі про що свідчать зареєстровані податкові накладні та нараховані податкові зобов`язання з ПДВ, податки з доходу сплачені в повному обсязі.

Щодо відсутності у ДП «Костопільський військовий лісгосп» належно оформлених первинних документів, які підтверджують реальне отримання послуг від ФОП ОСОБА_1 , відповідно надходження активів від даного ФОП загальною вартістю 1366 986,00 грн, що призвело до зростання власного капіталу ДП «Костопільський військовий лісгосп», та відповідно є його доходом у розумінні п.5 П(С)БО 15 «Доходи», то позивач вважає такі факти надуманими, оскільки на сторінці 5 акту перевірки абзац 2 сказано, що для перевірки було надано договори, акти виконаних робіт та згідно лісорубних квитків ФОП ОСОБА_1 було виконано роботи. Також позивач вважає незрозумілим те, що послуги, отримані від ФОП ОСОБА_1 , що є витратами підприємства, перетворюються у доходи, а саме стають безоплатно отриманими активами, оскільки такі послуги споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, відтак, жодного активу в підприємства не залишається. Збільшення/зменшення активів, а також зменшення/збільшення зобов`язань при отриманні безкоштовної послуги не відбувається. Тобто критерії для визнання доходів/витрат з п. 5 П(С)БО 15 і п. 5 П(С)БО 16 не виконуються, а свідоме донарахування доходів і платежів до бюджету, щоб не створювати ситуації в якій під сумнів можуть бути поставлені доходи і зобов`язання підприємця, як не надані, спеціально отримані послуги не знімаються з витрат (собівартості), а робляться активом як безоплатно отримані.

Позивач вказує, що якщо відбулось фактичне здійснення господарської операції, а саме придбання послуг, то помилки, допущені при складанні документів або їх відсутність не може бути підставою вважати її не дійсною.

Аналогічно стосується оформлення ДП «Костопільський військовий лісгосп» послуг заготівлі деревини сортиментами з трелюванням від ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 1936 352,00 грн та від ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 562 061,35 грн, у т. ч. ПДВ 93676,91 грн, де придбання послуг віднесено податковим органом до доходів ДП «Костопільський військовий лісгосп».

Щодо списання ДП «Костопільський військовий лісгосп» дебіторської заборгованості, щодо якої існує впевненість про її неповернення на суму 92493,09грн, позивач вказує, що бухгалтерська довідка є єдиним документом згідно якого проводиться списання безнадійної заборгованості в якій зазначається контрагент по якому відбувається списання, дата виникнення та термін погашення, сума безнадійної заборгованості, а також підстава для списання. Для перевірки були надані первинні документи по яких виникла заборгованість та довідки бухгалтерії, де є чітке обґрунтування причини списання даної заборгованості. При цьому, позивач зауважує, що первинні документи по взаємовідносинах із ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 та інші документи щодо здійснення взаєморозрахунків за поставлені послуги були вилучені під час проведення обшуку, згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі №757/22834/21-к, що підтверджується протоколом обшуку від 12.05.2021.

Щодо отримання позивачем послуг з розробки документації з базового лісовпорядкування від Львівська державна лісовпорядна експедиція на загальну суму 67 262,04 грн, крім того ПДВ 13 452,40 грн, то позивач вказує, що ДП «Костопільський військовий лісгосп» включено до загальновиробничих витрат виконані роботи в частині розробки документації з базового лісовпорядкування, які мають відноситись до поліпшення основних засобів і підлягають включенню до збільшення первісної вартості основних засобів. Зауважує, що в акті перевірки податківцями не вказано які саме основні засоби поліпшувались та первісну вартість яких саме основних засобів потрібно збільшити. Тобто наявність основного засобу є основним критерієм, щоб витрати віднести на збільшення його балансової вартості згідно П(С)БО 7 пункти 14,15. Послуги з розробки документації з базового лісовпорядкування не відповідають критеріям визнання активом. Адже суттєвою ознакою активу є подальше його використання або реалізація, що призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Документація з базового лісовпорядкування складається з інструктивно-методичних матеріалів, що регламентують процедури, протоколи, методи збору, обробки та передачі інформації про показники, контроль робіт, інші технічні аспекти проведення польових і камеральних робіт. Технічна документація складається і затверджується організацією, що здійснює лісовпорядкування. Тобто документація з лісовпорядкування є лише нормативним документом та сама по собі не може в майбутньому призвести до отримання економічних вигод. Тому дані витрати в обліку відображено правильно, а висновки перевірки є надуманими та такими, що не відповідають законодавству України.

Щодо завищення ДП «Костопільський військовий лісгосп» податкового кредиту на суму 367 074,00 грн, позивач зазначає, що дане завищення виникло в результаті виявлених перевіркою, а саме формування податкового кредиту відбулось за рахунок отриманих послуг заготівлі деревини сортиментами з трелюванням від ФОП. Вказує, що на підприємстві є усі первинні документи на отримані послуги: договори, акти наданих послуг, платіжні доручення, та своєчасно зареєстровані податкові накладні від постачальників. Тому, на думку позивач, податковий кредит сформовано та включено в декларацію з податку на додану вартість правомірно. Оскільки визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а здійснення господарської діяльності і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Оскільки отримані послуги підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, первинними документами, а підприємство не наділене правами контролюючих органів та не має можливості перевірити можливість та правильність оформлення працівників, наявність у ФОПів матеріальних ресурсів чи дозволів на здійснення певних видів діяльності, відтак вказане не може бути підставою для того, щоб ставити під сумнів реальність здійснення операцій та донарахування доходів ДП «Костопільський військовий лісгосп».

З врахуванням викладеного позивач просить задовольнити позов повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10:00 год. 25.01.2023.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15:00 год 07.02.2023.

07.02.2023 судове засідання за клопотанням представника відповідача відкладено на 09:30 28.02.2023, в подальшому, у зв`язку із наданням відпустки судді з 13.02.2023 по 02.03.2023 включно, згідно наказу Волинського окружного адміністративного суду №02-10/9/23 від 06.02.2023, на 14:30 13.03.2023.

В судовому засіданні 13.03.2023 оголошено перерву до 14:30 22.03.2023.

У відзиві на позовну заяву від 09.01.2023 представник позивача заперечує заявлені позовні вимоги ДП «Костопільський військовий лісгосп», вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Свою позицію обгрунтовує тим, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Костопільський військовий лісгосп», контролюючим органом 05.11.2021 прийняті податкові повідомлення-рішення №1117817000704, яким визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 665566 грн, №1117917000704, яким визначено податкове зобов`язання за платежем «Частина чистого прибутку (доходу)» в сумі 2425619 грн, №1118017000704, яким визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 367074 грн та застосовано штрафні (фінансові)санкції в сумі 91768 грн.

Так, представник відповідача вказує, що в ході проведення перевірки встановлено оформлення ДП «Костопільський військовий лісгосп» послуг заготівлі деревини сортиментами з трелюванням від ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на загальну суму 1 640 382,9 грн, у т. ч. ПДВ 273397,26 грн. При дослідженні первинних документів встановлено, що на отримання вищевказаних послуг було оформлено договори та акти виконаних робіт, відповідно до яких ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) було виконано та прийнято Замовником (ДП «Костопільський військовий лісгосп») роботи по заготівлі деревини асортиментами з трелюванням на рубках різних лісництв (Козлинське, Грушівському та ін.). Станом на 30.09.2021 кредиторська заборгованість перед ОСОБА_1 становить 319393,8 грн. Відповідно до наявних документів ФОП ОСОБА_1 в середньому за один місяць надавав послуги для ДП «Костопільський військовий лісгосп» по заготівлі 1000 м3 лісу кругляка (наприклад, за грудень 2020 р. 1700 м3).

Згідно з Єдиним реєстром податкових накладних ФОП ОСОБА_1 здійснює придбання паливо-мастильних матеріалів та ліс-кругляк, а реалізує пиломатеріали обрізні (тобто здійснює переробку лісу кругляка). Крім того, у ФОП ОСОБА_1 відсутній дозвіл Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 26.10.2011 №1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», до переліку видів робіт підвищеної небезпеки, зокрема, належить лісосічні роботи, трелювання, транспортування та сплав з лісу, у тому числі: лісогосподарські, лісозаготівельні та лісотранспортні роботи на забруднених радіонуклідами територіях.

Враховуючи вищевикладене, ФОП ОСОБА_1 не мав права виконувати роботи по заготівлі деревини сортиментами з трелюванням. Крім того, вказує, що у ФОП ОСОБА_1 відсутні трудові та матеріальні ресурси для виконання такої кількості вказаних робіт. Також перевіркою встановлено, що у ДП «Костопільський військовий лісгосп» відсутні первинні документи з належним чином оформленими обов`язковими реквізитами, які підтверджують реальне отримання послуг від ФОП ОСОБА_1 . Оскільки надходження активів від фізичних осіб наведених вище (послуг заготівлі деревини) загальною вартістю 1 366 986 грн призвело до зростання власного капіталу ДП «Костопільський військовий лісгосп», то безоплатно отримані активи (послуги) загальною вартістю 1 366 986 грн є доходом у розумінні п. 5 П(С)БО 15 «Доходи». Відповідно до п.5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», п.5 П(С)БО 15 «Дохід» П(С)БО підприємство зобов`язане віднести до складу інших доходів та відобразити у рядку 2240 Звіту про фінансові результати (форма №2) дохід від безоплатно одержаних робіт, послуг в загальній сумі 1 366 986 грн., в т.ч. за 2020р. в сумі 1 155 272 грн., за 1 півр. 2021р. 211 713 грн.

Відтак, в порушення вимог п.44.1 п.44.2 ст.44, пп. 134.1 п.134 ст.134 ПК України, п.5, 21 П(С)БО 15 «Дохід», п. 5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704, підприємством занижено інші доходи на вартість безоплатно отриманих активів, в результаті чого занижено фінансовий результат в загальній сумі 1 366 986 грн, в т. ч. за 2020р. в сумі 1 155 272 грн, за 1 півріччя 2021р. 211 713 грн.

Також перевіркою встановлено оформлення ДП «Костопільський військовий лісгосп» послуг заготівлі деревини сортиментами від ФОП ОСОБА_2 ( іпн НОМЕР_2 ) на загальну суму 1 836 352 грн. При дослідженні первинних документів встановлено, що на отримання вищевказаних послуг було оформлено договори та акти виконаних робіт, відповідно до яких ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) було виконано та прийнято Замовником (ДП «Костопільський військовий лісгосп») роботи по заготівлі деревини сортиментами на рубках різних лісництв (Грушівське та ін.). Станом на 30.09.2021 кредиторська заборгованість перед ФОП ОСОБА_2 становить 41923,44 грн. Відповідно до наявних документів ФОП ОСОБА_2 в середньому за один місяць надавав послуги для ДП «Костопільський військовий лісгосп» по заготівлі 1000 м3 лісу кругляка. Відповідач зазначає, що у ФОП ОСОБА_2 відсутні трудові та матеріальні ресурси для виконання такої кількості вказаних робіт. Крім того, у ДП «Костопільський військовий лісгосп» відсутні первинні документи з належним чином оформленими обов`язковими реквізитами, які підтверджують реальне отримання послуг від ФОП ОСОБА_2 . Оскільки, надходження активів від ФОП ОСОБА_2 (послуг заготівлі деревини) загальною вартістю 1 836 352 грн призвело до зростання власного капіталу ДП «Костопільський військовий лісгосп», тому безоплатно отримані активи (послуги) загальною вартістю 1 836 352 грн є доходом у розумінні п. 5 П(С)БО 15 «Доходи». Відповідно до п.5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», п.5 П(С)БО 15 «Дохід» ДП «Костопільський військовий лісгосп» зобов`язане віднести до складу інших доходів та відобразити у рядку 2240 Звіту про фінансові результати (форма №2) дохід від безоплатно одержаних робіт, послуг в загальній сумі 1 836 352 грн., в т.ч. за 2020 р. в сумі 1 450 064 грн., за 1 півріччя 2021р. 386 288 грн.

Відтак, в порушення вимог п.44.1 п 44.2 ст. 44, пп. 134.1 п.134 ст.134 ПК України, п. п. 5, 21 П(С)БО 15 «Дохід», п.5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, підприємством занижено інші доходи на вартість безоплатно отриманих активів, в результаті чого занижено фінансовий результат в загальній сумі 1 836 352 грн, в т. ч. за 2020 р. в сумі 1 450 064 грн, за 1 півр. 2021 р. 386 288 грн.

Крім того, перевіркою встановлено оформлення ДП «Костопільський військовий лісгосп» послуг заготівлі деревини сортиментами від ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ) на загальну суму 562 061,35 грн, у т. ч. ПДВ 93 676,91 грн.

При дослідженні первинних документів встановлено, що на отримання вищевказаних послуг було оформлено договори та акти виконаних робіт, відповідно до яких ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) було виконано та прийнято Замовником (ДП «Костопільський військовий лісгосп») роботи по заготівлі деревини сортиментами на рубках різних лісництв. Станом на 30.09.2021 кредиторська заборгованість перед ФОП ОСОБА_3 Згідно наявних документів ФОП ОСОБА_3 в середньому за один місяць надавав послуги для ДП «Костопільський військовий лісгосп» по заготівлі 500 м3 лісу кругляка при тому, що послуги по заготівлі надає іншим військовим лісгоспам у Львівській області загалом на місяць 5000 6000 м3. Відповідач стверджує, що у ФОП ОСОБА_3 відсутні трудові та матеріальні ресурси для виконання такої кількості вказаних робіт. Перевіркою встановлено, що у ДП «Костопільський військовий лісгосп» відсутні первинні документи з належним чином оформленими обов`язковими реквізитами, які підтверджують реальне отримання послуг від ОСОБА_3 .

Оскільки надходження активів від ОСОБА_3 (послуг заготівлі деревини) загальною вартістю 468 384 грн призвело до зростання власного капіталу ДП «Костопільський військовий лісгосп», тому безоплатно отримані активи (послуги) загальною вартістю 468 384 грн. є доходом у розумінні п. 5 П(С)БО 15 «Доходи». Відповідно до п.5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», п.5 П(С)БО 15 «Дохід» ДП «Костопільський військовий лісгосп» зобов`язане віднести до складу інших доходів та відобразити у рядку 2240 Звіту про фінансові результати (форма №2) дохід від безоплатно одержаних робіт, послуг в загальній сумі 468 384 грн, в т. ч. за 2020 р. в сумі 320850 грн, за 1 півріччя 2021р. 147532 грн.

Відтак, в порушення вимог п.44.1 п.44.2 ст.44, пп. 134.1 п.134 ст.134 ПК України, п.п. 5, 21 П(С)БО 15 «Дохід», п.5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, підприємством занижено інші доходи на вартість безоплатно отриманих активів, в результаті чого занижено фінансовий результат в загальній сумі 468 384 грн, в т. ч. за 2020 р. в сумі 320 850 грн, за 1 півр. 2021 р. 147 532 грн.

Оскільки письмових пояснень щодо встановлених порушень посадовою особою підприємства не надано, дане порушення вплинуло на визначення податку на додану вартість.

Також відповідач звертає увагу на порушення позивачем норм п.44.1, п.44.2, пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України Закон №996, в результаті чого завищено інші витрати операційної діяльності на загальну сум 92 493 грн, в тому числі за 2020 рік в сумі 92 493 грн. Зокрема, перевіркою повноти декларування ДП «Костопільський військовий лісгосп» показників рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності», поданих Декларацій з податку на прибуток підприємств за період з 27.09.2019 по 07.09.2021 на підставі наданих до перевірки документів встановлено його заниження всього на загальну суму на суму 3 831 477 грн, у т. ч. за 2020 р. на суму З 061 483 грн, за 1 півріччя 2021 р. на суму 769994 грн, в результаті порушень викладених вище, та в результаті списання позивачем дебіторської заборгованості на підставі бухгалтерських довідок в сумі 92 493,09 грн, що відображено такими проводками:Дт949 «Інші витрати операційної діяльності»; КтЗбІ «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

Відповідач вказує, що згідно П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності. Однак, до перевірки не надано документального підтвердження щодо сплину строку позовної давності або існування впевненості щодо неповернення заборгованості.

Таким чином, оскільки платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені в абзаці першому п. 44.1 ст. 44 ПК України, тому ДП «Костопільський військовий лісгосп» безпідставно віднесено до складу інших витрат операційної діяльності суму списаної дебіторської заборгованості в розмірі 92 493,09 грн.

Крім того, в порушення п.14, п.15 П(с)БО 7 «Основні засоби», п.44.1, п.44.2, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України ДП «Костопільський військовий лісгосп» здійснено поліпшення основних засобів за рахунок розробки документації з базового лісовпорядкування (розрахунок кількості дерев у кварталах та виділах, розрахунок запасу лісу) від Львівська державна лісовпорядна експедиція, не збільшивши їх первісну вартість, а віднесено витрати по поліпшенню до витрат періоду, в якому було здійснено дане поліпшення, що призвело до заниження значення у р.02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» у сумі 67 262 грн, в т. ч. за 2020 р,- 42 802 грн, за 1 півріччя 2021р.- 24 460 грн. Дане порушення не вплинуло на визначення об`єкту оподаткування по податку на додану вартість.

Перевіркою повноти визначення частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за період з 27.09.2019 по 07.09.2021 встановлено його заниження в сумі 2 425 619 грн, у т. ч. за 2020 р. в сумі 2 008 333 грн, за 1 півріччя 2021р. в сумі 417 286 грн (пп.3.1.1.1 акта перевірки).

Перевіркою відображеного показника сум ПДВ за основною ставкою з придбаних (виготовлених) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України встановлено його завищення в сумі 367 074 грн, у т. ч. за січень 2020р. в сумі 2122 грн, за лютий 2020р. в сумі 9368 грн, за березень 2020р. в сумі 12945 грн, за квітень 2020р. в сумі 20415 грн, за травень 2020р. в сумі 19403,01 грн, за червень 2020р. в сумі 19844 грн, за липень 2020р. в сумі 22246 грн, за серпень 2020р. в сумі 10957 грн, за вересень 2020р. в сумі 35681 грн, за жовтень 2020р. в сумі 33112 грн, за листопад 2020р. в сумі 37470 грн, за грудень 2020р. в сумі 72434 грн, за січень 2021р. в сумі 7862 грн, за лютий 2021р. в сумі 9821 грн, за березень 2021р. в сумі 36791 грн, за квітень 2021р. в сумі 15833 грн, за травень 2021р. в сумі 770 грн (том 1, а. с. 140-145)

З огляду на викладене, відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними, обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 25.01.2023 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

У відповіді на відзив представник позивача з інформацією викладеною у відзиві не погодився, підтримав свою позицію, викладену у позовній заяві та просив позов задовольнити

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити. Крім того, в судовому засіданні надали пояснення, в яких зазначили додаткові аргументи протиправності оскаржуваних рішень.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що згідно пункту 1 наказу Міністерства оборони України №93 від 13.04.2021 «Про реорганізацію державного підприємства «Костопільський військовий лісгосп» припинено юридичну особу - державне підприємство «Костопільський військовий лісгосп», реорганізувавши його шляхом приєднання до державного підприємства «Волинський військовий лісгосп». Згідно п. 2 даного наказу визначено державне підприємство «Волинський військовий лісгосп» правонаступником усіх прав та обов`язків - державного підприємства «Костопільський військовий лісгосп».

На підставі Виписки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) ДП «Костопільський військовий лісгосп» від 22.11.2022 вбачається, що юридична особа ДП «Костопільський військовий лісгосп» ліквідована (припинена), та правонаступником визначено юридичну особу ДП «Волинський військовий лісгосп».

В період з 08.09.2021 по 27.09.2021 ГУ ДПС у Рівненській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП «Костопільський військовий лісгосп», за результатами якої складено акт від 04.10.2021 №6550/17-00-07-04/43251937. Перевіркою, з урахуванням відповіді на заперечення №1-ДФС від 21.10.2021 до акту перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1 пункту 134 статті 134 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 1 півріччя 2021 року в сумі 133 886 грн, занижено податок на прибуток в сумі 665 566 грн, в т. ч. за 2020 року в сумі 551 067 грн, за 1 півріччя 2021 року в сумі 114 499 грн та занижено частину чистого прибутку в сумі 2 425 619 грн, в т. ч. за 2020 рік в сумі 2 008 333 грн, за 1 півріччя 2021 року в сумі 417 286 грн; пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ в сумі 367 074 грн, у т. ч. за січень 2020 року в сумі 2122 грн, за лютий 2020 року в сумі 9368 грн, за березень 2020 року в сумі 12945 грн, за квітень 2020 року в сумі 20415 грн, за травень 2020 року в сумі 19403,01 грн, за червень 2020 року в сумі 19844 грн, за липень 2020 року в сумі 22246 грн, за серпень 2020 року в сумі 10957 грн, за вересень 2020 року в сумі 35681 грн, за жовтень 2020 року в сумі 33112 грн, за листопад 2020 року в сумі 37470 грн, за грудень 2020 року в сумі 72434 грн, за січень 2021 року в сумі 7862 грн, за лютий 2021 року в сумі 9821 грн, за березень 2021 року в сумі 36791 грн, за квітень 2021 року в сумі 15833 грн, за травень 2021 року в сумі 770 грн.

За результатами перевірки 05.11.2021 ГУ ДПС у Рівненській області прийняті податкові повідомлення-рішення №1117817000704, яким визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 665566 грн, №1117917000704, яким визначено податкове зобов`язання за платежем «Частина чистого прибутку (доходу)» в сумі 2425619 грн, №1118017000704, яким визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 367074 грн та застосовано штрафні (фінансові)санкції в сумі 91768 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України (далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до приписів пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Главою 8 ПК України визначені види перевірок контролюючих органів та порядок їх проведення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Як встановлено судом, ГУ ДПС у Рівненській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Костопільський військовий лісгосп», за результатами якої складено акт від 04.10.2021 №6550/17-00-07-04/43251937.

При цьому, в ході перевірки встановлено, що на виконання Ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 13.04.2021 слідчим управлінням Національної поліції України вилучено первинні документи фінансово-господарської діяльності ДП «Костопільський військовий лісгосп» за перевіряємий період, що неуможливує проведення перевірки, у терміни, визначені у наказі та направленнях, без отримання доступу до перевірки вилучених документів.

08.09.2021 Головним управлінням ДПС у Рівненській області надіслано запит за №7478/5/17- 00-07-04-05 до Головного слідчого управління Національної поліції України про забезпечення доступу до вилучених документів або отримання їх копій.

На підставі пункту 85.9 статті 85 розділу II ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) Головним управління ДПС у Рівненській області видано наказ за №1711-п «Про перенесення строків проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Костопільський військовий лісгосп», код ЄДРПОУ 43251937».

У зв`язку з отриманням доступу до перевірки первинних бухгалтерських документів фінансово- господарської діяльності ДП «Костопільський військовий лісгосп», вилучених Головним слідчим управлінням Національної поліції України (лист від 15.09.2021 №31056 кл/24/9-1-2021), ГУ ДПС у Рівненській області видано наказ від 22.09.2021 №1834-п «Про поновлення строків проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Костопільський військовий лісгосп», код ЄДРПОУ 43251937».

Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 05.11.2021 №1117817000704, №111790704, №1118017000704суд виходить з такого.

За змістом підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 44 ПК України встановлено вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 ПК України).

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії) (пункт 44.3 статті 44 ПК України).

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (пункт 44.6 статті 44 ПК України).

За змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом пункту 200.4 статі 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Водночас, наявність податкової накладної та факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН не є єдиною та достатньою підставою, яка надає право платнику податку на додану вартість на віднесення сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки таке право виникає за правилами приписів п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (постанова Верховного Суду України від 16.06.2020 у справі №400/987/19).

Для підтвердження фактичного здійснення господарської операції, підприємство повинно мати відповідні належно оформлені документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь-яких дій на предмет перевірки податкової «доброчесності» контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу, перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової «надійності» такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з такими контрагентами (постанова Верховного Суду України від 26.06.2018 у справі№816/1422/17).

Складання первинних документів здійснюється з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; введення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов`язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Якщо ж фактичного здійснення господарської діяльності не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбаченні чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних бухгалтерського обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише був відображений в первинних документах. Тому, така господарська операція спрямована лише на формування платником валових витрат та податкового кредиту у зв`язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Відтак правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, передбачені даною статтею.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування валових витрат та податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів (постанова Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №810/4751/13-а).

Документи, видані від імені суб`єктів господарювання - контрагентів позивача не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, та як наслідок не можуть визнаватися такими, що посвідчують факт придбання товарів, оскільки вказані обставини є доказом неналежного виконання договірних відносин та штучності укладених правочинів (постанова Верховного Суду від 30.08.2019 справа №2а-12436/11/2670).

Для підтвердження реальності господарських операцій наявність первинних документів є обов`язковою умовою, проте не виключною, адже наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування як витрат так і податкового кредиту, а отже обов`язковою умовою для підтвердження реальності є також встановлення реального руху активів в процесі господарських операцій.

При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку, та інші обставини, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит) (постанова Верховного Суду від 28.02.2020 у справі №826/4567/15).

З акту перевірки від 04.10.2021 №6550/17-00-07-04/43251937 вбачається, ДП «Костопільський військовий лісгосп» показників у рядку 01 декларації з податку на прибуток «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 27.09.2019 по 07.09.2021 та встановлення його заниження на суму 3 671 722,00 грн, а саме оформлення ДП «Костопільський військовий лісгосп» послуг заготівлі деревини сортиментами з трелюванням від ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 1 640 382,90 грн у т. ч. ПДВ 273 397,26 грн, послуг заготівлі деревини сортиментами з трелюванням від ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 1 936 352,00 грн та від ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 562 061,35 грн, у т. ч. ПДВ 93676,91 грн, де придбання послуг у вказаних підприємців віднесено податковим органом до доходів ДП «Костопільський військовий лісгосп».

При цьому, контролюючим органом визначено, що у ДП «Костопільський військовий лісгосп» відсутні первинні документи з належним чином оформленими обов`язковими реквізитами, які підтверджують реальне отримання послуг від ФОП ОСОБА_1 , від ФОП ОСОБА_2 та від ФОП ОСОБА_3 , що в результаті призвело по порушення позивачем вимог п.44.1 п 44.2 ст. 44, пп. 134.1 п.134 ст.134 ПК України, п. п. 5, 21 П(С)БО 15 «Дохід», п.5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, та як наслідок підприємством занижено інші доходи на вартість безоплатно отриманих активів, в результаті чого занижено фінансовий результат в загальній сумі 1 366 986 грн, в т. ч. за 2020 р. в сумі 1 155 272 грн, за 1 півріччя 2021 р. 211 713 грн (по ФОП ОСОБА_1 ); в сумі 1 836 352 грн, в т. ч. за 2020 р. в сумі 1 450 064 грн, за 1 півр. 2021 р. 386 288 грн (по ФОП ОСОБА_2 ) та на суму 468 384 грн, в т. ч. за 2020 р. в сумі 320850 грн, за 1 півр. 2021 р. 147532 грн (по ФОП ОСОБА_3 ).

Проте, суд не погоджується із вказаними висновками перевірки, з огляду на те, що в акті перевірки зазначено, що податковим інспекторам для перевірки позивачем було надано договори, акти виконаних робіт та лісорубні квитки з надавачами послуг по заготівлі деревини сортиментами з трелюванням, які підтверджують факт та обсяг виконаних робіт.

При цьому, відсутність у ФОП ОСОБА_1 дозволу Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а також відсутність у ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 трудових та матеріальних ресурсів для виконання такої кількості робіт суд вважає безпідставним, оскільки в матеріалах справи відсутня інформація щодо перевірки вказаних надавачів послуг, а наявність чи відсутність дозволів та інших дозвільних документів у фізичної особи-підприємця для здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновків про те, що послуги не надавались, а за порушення законодавства передбачена адміністративна та інша відповідальність, що буде до нього застосована при перевірці відповідними контролюючими органами.

Крім того, з пояснень представників в судовому засіданні встановлено, що надання послуг з заготівлі деревини з трелюванням віднесено даним ФОП до доходів в повному обсязі про що свідчать зареєстровані податкові накладні та нараховані податкові зобов`язання з ПДВ, податки з доходу сплачені в повному обсязі.

Також представники відповідача звернули увагу суду, що фізичні особи-підприємці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неодноразово в минулому надавали позивачу послуги з заготівлі деревини з трелюванням, однак жодних зауважень з боку податкового органу щодо такої діяльності не виникало.

Позивач вказує, що якщо відбулось фактичне здійснення господарської операції, а саме придбання послуг, то помилки, допущені при складанні документів або їх відсутність не може бути підставою вважати її недійсною.

Відтак, з огляду на вищезазначене, суд вважає безпідставним віднесення податковим органом до доходів ДП «Костопільський військовий лісгосп» послуг заготівлі деревини сортиментами з трелюванням від ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 1 936 352,00 грн та від ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 562 061,35 грн, у т. ч. ПДВ 93676,91 грн.

Крім того, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Суд також звертає увагу, що позивач не наділений правами контролюючих органів та не має можливості перевірити можливість та правильність оформлення працівників, наявність у фізичних осіб-підприємців матеріальних ресурсів чи дозволів на здійснення певних видів діяльності, таким чином можливі порушення, які могли мати місце у їх господарській діяльності не можуть бути підставою для того, щоб ставити під сумнів реальність здійснення операцій та донарахування доходів ДП «Костопільський лісгосп», але є підставою для їх перевірки контролюючим органом.

Щодо списання ДП «Костопільський військовий лісгосп» дебіторської заборгованості на підставі бухгалтерських довідок в сумі 92493,09 грн, що відображено проводками: Дт949 «Інші витрати операційної діяльності»; КтЗбІ «Розрахунки з вітчизняними покупцями», суд зазначає наступне.

Згідно П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

Тобто, для списання дебіторської заборгованості необхідно виконання хоча б однієї з двох умов: сплив строку позовної давності абоіснування впевненості щодо неповернення заборгованості.

Як стверджує відповідач, до перевірки позивачем не надано документального підтвердження щодо сплину строку позовної давності або існування впевненості щодо неповернення заборгованості, а тому ДП «Костопільський військовий лісгосп» безпідставно віднесено до складу інших витрат операційної діяльності суму списаної дебіторської заборгованості в розмірі 92 493,09 грн, оскільки платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені в абзаці першому п.44.1 ст.44 ПК України.

Однак, суд не погоджується з таким твердженням представника відповідача, оскільки в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачем під час перевірки надавались усі підтверджуючі документи згідно яких виникла вказана заборгованість та бухгалтерські довідки з чітким обгрунтуванням причин списання вказаної заборгованості.

Щодо отримання ДП «Костопільський військовий лісгосп» послуги з розробки документації з базового лісовпорядкування (розрахунок кількості дерев у кварталах та виділах, розрахунок запасу лісу) від Львівська державна лісовпорядна експедиція, які в бухгалтерському обліку підприємства відображені наступними бухгалтерськими записами: Дт 91 - Кт 63 - 67262,04 грн (Загальновиробничі витрати), Дт 63 - Кт 64 - 13452,4 грн (ПДВ), суд зазначає наступне.

Як зазначено в акті перевірки, ДП «Костопільський військовий лісгосп» в частині розробки документації з базового лісовпорядкування здійснено поліпшення основних засобів, при цьому не збільшивши первісну вартість основних засобів і не відобразивши дані витрати на рахунку 15 «Капітальні інвестиції». Дані витрати віднесено підприємством до витрат періоду, в якому було здійснено дане поліпшення і відображено на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» та в подальшому на 90 «Собівартість виконаних робіт».

П. п. 14, 15 до П(с)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000р. №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.05.2000 №288/4509, зазначено: первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта...; витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

П.п. 31, 32 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561 передбачено що вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням та ремонтом об`єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Тобто, як стверджує відповідач, підприємством включено до витрат виконані камеральні роботи в частині розробки документації з базового лісовпорядкування (розрахунок кількості дерев у кварталах та виділах, розрахунок запасу лісу), які відносяться до поліпшення основних засобів і підлягають включенню до збільшення первісної вартості основних засобів.

Проте, суд не погоджується з такою позиціє відповідача, оскільки в акті перевірки відсутня інформація щодо того, які саме основні засоби поліпшувались та первісну вартість яких саме основних засобів потрібно збільшити, так як наявність основного засобу є основним критерієм, щоб витрати віднести на збільшення його балансової вартості згідно П(С)БО 7 пункти 14,15.

Послуги з розробки документації з базового лісовпорядкування не відповідають критеріям визнання активом, оскільки суттєвою ознакою активу є подальше його використання або реалізація, що призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Документації з базового лісовпорядкування складається з інструктивно-методичних матеріалів, що регламентують процедури, протоколи, методи збору, обробки та передачі інформації про показники, контроль робіт, інші технічні аспекти проведення польових і камеральних робіт. Технічна документація складається і затверджується організацією, що здійснює лісовпорядкування. Тобто документація з лісовпорядкування є лише нормативним документом та сама по собі не може в майбутньому призвести до отримання економічних вигод, тому суд вважає, що дані витрати в обліку підприємства відображено правильно, а висновки податкового органу не відповідають приписам чинного законодавство України.

Таким чином, аналізуючи приписи Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» про те, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, слід дійти висновків, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. При цьому, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Крім того, при вирішенні спору суд враховує, що у матеріалах справи наявна інформація щодо дослідження контролюючим органом первинних бухгалтерських документів під час проведення перевірки, та звертає увагу, що відносно цих первинних документів у контролюючого органу відсутні зауваження щодо наявності недоліків чи дефектів, які ставлять під сумнів реальність господарських операцій.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено висновки, встановлені під час перевірки, тому з наведених вище мотивів та підстав, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.11.2021 №1117817000704, яким визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 665566 грн, №1117917000704, яким визначено податкове зобов`язання за платежем «Частина чистого прибутку (доходу)» в сумі 2425619 грн, №1118017000704, яким визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 367074 грн та застосовано штрафні (фінансові)санкції в сумі 91768 грн підлягають до задоволення.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір у розмірі 24810,00 грн згідно із платіжним дорученням від 18.11.2022 №2763. Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 24810,00 грн.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства «Волинський військовий лісгосп» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Героїв УПА, 5, код ЄДРПОУ 43250603) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, місто Рівне, вулиця Відінська, 12, код ЄДРПОУ 44070166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 05.11.2021 №1117817000704, №111790704, №1118017000704.

Стягнути на користь Державного підприємства «Волинський військовий лісгосп» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 24 810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський

Повний текст судового рішення складено 04 квітня 2023 року.