Ухвала

від 05.04.2023 по справі 688/1603/21

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/1603/21

№ 2/688/10/23

Ухвала

Іменем України

05 квітня 2023 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання Зінченка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

27 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування на 1/3 частину земельних ділянок з кадастровим номером 6825584100:03:019:0016, площею 1,2001 га, вартістю 44376 грн. 51 коп.; з кадастровим номером 6825584100:01:002:0057, площею 0,25 га, вартістю 201875 грн.; з кадастровим номером 6825584100:01:002:0056, площею 0,44 га, вартістю 14271 грн. 96 коп., що належали його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2021 року відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання о 09 год. 00 хв. 25 червня 2021 року, яке за клопотанням позивача ОСОБА_1 відкладено на 09 год. 30 хв. 09 липня 2021 року.

01.07.2021 року судом отримано відзив на позов представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Ткача В.В.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09липня 2021року за клопотанням учасників справи витребувано у Шепетівської районної державної нотаріальної контори, Грицівської селищноїради Шепетівськогорайону Хмельницькоїобласті письмовідокази та відкладено проведення підготовчого засідання на 10год.00хв.14вересня 2021року,яке заклопотанням представникапозивача ОСОБА_5 відкладено на13год.00хв.29вересня 2021року.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2021 року за клопотанням представника позивача до участі у справі залучено у якості співвідповідача ОСОБА_3 та відкладено проведення підготовчого засідання на 09 год. 00 хв. 02 листопада 2021 року, яке через неявку учасників справи та відсутність інформації про повідомлення залученого співвідповідача відкладалось на 10 год. 00 хв. 03 грудня 2021 року, та за клопотаннями представників позивача та відповідача на 10 год. 00 хв. 20 січня 2022 року, на 10 год. 00 хв. 10 березня 2022 року, на 09 год. 00 хв. 15 квітня 2022 року, на 09 год. 00 хв. 17 травня 2022 року, на 11 год. 00 хв. 07 червня 2022 року, 10 год. 00 хв. 11 серпня 2022 року, на 15 год. 00 хв. 29 серпня 2022 року, на 11 год. 00 хв. 22 вересня 2022 року, та на 09 год. 30 хв. 21 жовтня 2022 року.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2022 року задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 09 год 00 хв 28 листопада 2022 року, який через відсутність електроенергії відкладено на 13 год 00 хв 09 січня 2023 року, за клопотанням представника позивача через хворобу позивача - на 13 год 00 хв 08 лютого 2023 року, за клопотанням представника позивача у зв`язку із його зайнятістю в іншій справі на 13 год 00 хв 03 березня 2023 року, за клопотанням представника позивача через хворобу позивача на 13 год 00 хв 05 квітня 2023 року.

Учасники справи та їх представники в судове засідання не з`явились, хоча про час, день та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК Україна учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ятастатті 130 ЦПК України).

Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21); від 28 жовтня 2021 року № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).

Судовий розгляд справи призначався на 09 год 00 хв 28.11.2022 року, 13 год 00 хв 09.01.2023 року, 13 год 00 хв 08.02.2023 року, 13 год 00 хв. 03.03.2023 року, 13 год 00 хв 05.04.2023 року, про що позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 були повідомлені належним чином, однак жодного разу до суду не прибули, представник позивача щоразу подавав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на хвороби позивача, на підтвердження яких жодних доказів не долучав, зайнятість в іншій справі. Про причини неявки в судове засідання, призначене на 13 год 00 хв 05.04.2023 року суд не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подали.

Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20); від 28 жовтня 2021 року № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства», від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2020 року справа № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19), 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 28 жовтня 2021 року № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).

Представник позивача, будучи обізнаним про можливість розгляду справи без його участі, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав, чим затягував розгляд справи та позбавляв суд можливості ухвалити рішення по суті заявлених вимог.

Крім того, залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явилися в судове засідання, призначене на 05 квітня 2023 року, і від них не надходило заяв про розгляд справи за їх відсутності, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина другастатті 257 ЦПК України), тому порушення вимог статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод у даному випадку не відбувається.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

Керуючись ст.ст. 257, 260, 353 ЦПК України, суд -

постановив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провизнання прававласності наспадкове майнозалишити безрозгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: С.В. Козачук