Ухвала

від 27.03.2023 по справі 320/7053/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

27 березня 2023 року 320/7053/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши у м. Києві позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія" АТ "Укрзалізниця" до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія" АТ "Укрзалізниця" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема: чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Цією ж статтею передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа, в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника.

У відповідності до висновку Конституційного Суду України (рішення від 08.04.1999 за №3-рп/99) за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом пунктом 1 частини 1 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

В той же час, частиною 6 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Частиною 3 статті 244 Цивільного кодексу України визначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно з ч. 8 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо у справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.

Разом з цим, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них покладається на нотаріусів.

Крім того, виходячи з положень пункту 3 Глави 7 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за №282/20595, вірність копії документа, виданого фізичною особою, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису фізичної особи на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування або за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування фізичної особи.

Отже, у разі якщо повноваження представника визначені у довіреності, яка посвідчена нотаріально, належною копією такої довіреності може бути виключно нотаріально засвідчена копія такої довіреності.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.01.2018 у справі №490/11396/16-а (провадження №К/9901/970/18) та від 15.01.2019 у справі №6/14-НМ (№К/9901/67269/18), від 03.07.2019 у справі №820/148/18 (провадження №К/9901/17803/19) та у постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі №810/5119/18 (провадження №К/9901/6328/19).

Судом встановлено, що позовна заява підписана представником позивача - Онищенко О.Ф.

На підтвердження повноважень Онищенко О.Ф. на підписання позовної заяви та представництва в суді до позовної заяви було надано копію довіреності від 29.07.2022 від імені заступника директора філії "Українська залізнична швидкісна компанія" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" Попова Є.М. та заступника директора філії "Українська залізнична швидкісна компанія" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" Леоненка О.М., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованої в реєстрі за №330.

Водночас, відповідність цієї копії довіреності оригіналу засвідчена представником Онищенко О.Ф., на ім`я якої вона видана.

Суд зазначає, засвідчена самим представником копія нотаріальної довіреності юридичної особи, в силу викладених вимог законодавства, не є належним та допустимим доказом підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву, не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси, а відтак повноваження Онищенко О.Ф. діяти від імені Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія" АТ "Укрзалізниця" не підтверджені в установленому законом порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, відтак підлягає поверненню.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 25.05.2018 по справі №826/6/17 та від 18.12.2018 по справі №826/10020/17.

Суд звертає увагу, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, ст. 57 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з позовною заявою до суду.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/939/18.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія" АТ "Укрзалізниця" до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку, - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Балаклицький А. І.