Рішення

від 04.04.2023 по справі 400/6000/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2023 р. Справа № 400/6000/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «НИК ФЕСТ», вул. Потьомкінська, 42, м. Миколаїв, 54030, до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, про:визнання протиправним та скасування рішення від 15.02.2022р. №58603 та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НИК ФЕСТ» (далі позивач або ТОВ «НИК ФЕСТ») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач або ГУ ДПС у Миколаївській області), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 15.02.2022 року № 58603 комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «НИК ФЕСТ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Ухвалою від 29.12.2022 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що спірне рішення не є обґрунтованим, оскільки не містить підстав та причин віднесення платника податків до ризикових, відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Так, позивач стверджував, що контролюючий орган, процитувавши зміст п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, в рядку «Податкова інформація» не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. А також, рядки Рішення № 58603 «у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» та «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від «р.№», що передують рядку «прийнято рішення про», тобто які є підставою для прийняття рішення, не заповнені.

Відповідач надав відзив на позов, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та зазначає, що підставою для ухвалення оскарженого рішення став п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку зазначеного вище Порядку № 1165 (у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування). Також, відповідач просив взяти до уваги практику Верховного Суду в аналогічних справах (постанови від 20.11.2019 року у справі № 480/4006/18, від 03.03.2020 року у справі № 240/3665/19, від 10.07.2020 року у справі № 520/5168/19, у справі № 826/1902/15), а саме: позовна вимога про скасування рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не підлягає задоволенню як така, що заявлена внаслідок неправильно обраного способу захисту прав позивача, враховуючи, що таке рішення відповідача є проміжним та само по собі не порушує права позивача. Відтак, спірне рішення є правомірним, а позовні вимоги безпідставними і необгрунтованими.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій заперечив доводи відповідача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

ТОВ «НИК ФЕСТ» зареєстровано як юрилична особа та з 08.07.2017 року перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Миколаївської області (Миколаївське управління, ДПІ у м. Миколаєві). Основним видом діяльності пзивача є КВЕД 45.31 «Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів». Також профільними видами діяльності є КВЕД 46.12 «Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами», 46.14 «Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками», 46.62 «Оптова торгівля верстатами», 46.63 «Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва» та інші.

Позивач зазначає, що в електронному кабінеті платника податків ним отримано Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 58603 від 15.02.2022 року (далі рішення № 58603), яке прийнято комісією Головного управління ДПС в Миколаївській області.

В рішенні № 58603 зазначено, що комісією регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку «п. 8 Критеріїїв ризиковості платника податку».

Позивач не погодився із зазначеним рішенням та звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо доводів відповідача про те, що спірне рішення не породжує правових наслідків для платника податків та не порушує його права, а тому не може бути оскаржено до суду, суд зазначає наступне.

Так, додатком 4 до Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року (далі Порядок №1165) встановлено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання:

«Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Отже, з наведеного вбачається, що, положення Порядку №1165, яким і керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті спірного рішення, встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Відтак, надання оцінки правомірності такому рішенню у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідає завданням адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення № 58603 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку є індивідуальним актом у відношенні до позивача у розумінні п. 19 ч. 1 ст .4 КАС України, а тому може бути оскаржене у судовому порядку.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 року у справі № 340/474/20, від 05.01.2021 року у справі №640/11321/20, від 16.02.2021 року у справі № 280/3235/20.

Оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення як акта індивідуальної дії, суд зазначає наступне:

За правилами п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. 62.1.2 п. 62.2 ст. 62 ПК України, способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до ст. 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У відповідності до п. 74.1 ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

За приписами п. 74.3 ст. 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (що набрала чинності з 01.02.2020 року) затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. «а» або «б» п. 185.1 ст. 185, пп. «а» або «б» п. 187.1 ст. 187, абз. 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: пунктом 8 - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому, Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле податкова інформація (заповнюється у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку).

Так, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення, побудовано на припущеннях, адже відсутній жодний доказ на підтвердження інформації ризиковості здійснення ТОВ «НИК ФЕСТ» господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Так, суд зазначає, що Комісія приймаючи рішення про ймовірність участі товариства у формуванні схемного податкового кредиту, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації зроблений такий висновок та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 року у справі № 340/474/20.

У розрізі наведеного, суд вважає за необхідне звернути увагу, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З огляду на викладене, а також зважаючи на те, що оскаржуване рішення № 58603 прийнято ГУ ДПС у Миколаївській області без наявних на те правових підстав та з порушенням, передбачених Порядком № 1165 і Додатку 1 до нього, процедури і передумов його прийняття, суд дійшов висновку про його протиправність та необхідність його скасування.

Разом з тим, положеннями п.6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15 та від 02.02.2016 року у справі № 804/14800/14.

За таких обставин, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання ГУ ДПС в Миколаївській області виключити позивача з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.

Посилання відповідача на постанови Верховного Суду у справах № 480/4006/18 від 20.11.2019 року, від 03.03.2020 року у справі № 240/3665/19, від 10.07.2020 року у справі № 520/5168/19, у справі № 826/1902/15 суд відхиляє, оскільки вони здійсненні з питань застосування норм Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 року, який втратив чинність 01.02.2020 року, і положення якого не надавали платнику права оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника зокрема в судовому порядку.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 22.07.2021 року у справі № 520/111/20, від 16.12.2020 року у справі № 340/474/20, від 05.01.2021 року у справі № 640/11321/20.

Інші доводи відповідача не спростовують обґрунтування позивача та не дають підстав для висновку про правомірність спірного рішення.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НИК ФЕСТ» (вул. Потьомкінська, 42, м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 41791982) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 15.02.2022 року № 58603 комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «НИК ФЕСТ» (вул. Потьомкінська, 42, Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 41791982) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НИК ФЕСТ» (вул. Потьомкінська, 42, м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 41791982) судові витрати у сумі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.04.2023 року.

Суддя О.В. Малих