Постанова

від 25.07.2023 по справі 400/6000/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/6000/22

Перша інстанція: суддя Малих О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаШляхтицького О.І.,

суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі № 400/6000/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НИК ФЕСТ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 15.02.2022 № 58603 та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2022 року представник ТОВ «НИК ФЕСТ» звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 15.02.2022 № 58603 комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «НИК ФЕСТ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірне рішення не є обґрунтованим, оскільки не містить підстав та причин віднесення платника податків до ризикових, відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Так, позивач стверджував, що контролюючий орган, процитувавши зміст п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, в рядку «Податкова інформація» не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. А також, рядки Рішення № 58603 «у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» та «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від «р.№», що передують рядку «прийнято рішення про», тобто які є підставою для прийняття рішення, не заповнені.

Відповідач надав до суду першої інстанції відзив на позов, у якому просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та зазначив, що підставою для ухвалення оскарженого рішення став п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку зазначеного вище Порядку № 1165 (у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування). Також, відповідач просив взяти до уваги практику Верховного Суду в аналогічних справах (постанови від 20.11.2019 року у справі № 480/4006/18, від 03.03.2020 року у справі № 240/3665/19, від 10.07.2020 року у справі № 520/5168/19, у справі № 826/1902/15), а саме: позовна вимога про скасування рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не підлягає задоволенню як така, що заявлена внаслідок неправильно обраного способу захисту прав позивача, враховуючи, що таке рішення відповідача є проміжним та само по собі не порушує права позивача. Відтак, спірне рішення є правомірним, а позовні вимоги безпідставними і необґрунтованими.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій заперечив доводи відповідача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 04.04.2023 у справі № 400/6000/22 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НИК ФЕСТ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення від 15.02.2022 року № 58603 комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язав Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «НИК ФЕСТ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НИК ФЕСТ» судові витрати у сумі 2481,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- судом першої інстанції не враховано, що оскаржуване рішення відповідача було прийнято на підставі відомостей про ризиковість платника ТОВ «НИК-ФЕСТ» вказаних в листі ДПС від 27.01.2021 № 2516/7/99-00-18-01-03-07 від ДПС України отриманих в межах оперативного обміну інформацією;

- суд першої інстанції не взяв до уваги, що рішення контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є внутрішнім документом податкового органу, саме по собі не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків.

Представник позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому вказує, що вважає рішення суду першої інстанції правильним, таким що ухвалене з дотриманням норм процесуального, правильним застосуванням норм матеріального права та повним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Обставини справи.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «НИК ФЕСТ» зареєстровано як юридична особа та з 08.07.2017 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Миколаївської області (Миколаївське управління, ДПІ у м. Миколаєві). Основним видом діяльності позивача є КВЕД 45.31 «Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів». Також профільними видами діяльності є КВЕД 46.12 «Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами», 46.14 «Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками», 46.62 «Оптова торгівля верстатами», 46.63 «Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва» та інші.

Позивач зазначає, що в електронному кабінеті платника податків ним отримано Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 58603 від 15.02.2022 (далі рішення № 58603), яке прийнято комісією Головного управління ДПС в Миколаївській області.

В рішенні № 58603 зазначено, що комісією регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку «п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку».

Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення, побудовано на припущеннях, адже відсутній жодний доказ на підтвердження інформації ризиковості здійснення ТОВ «НИК ФЕСТ» господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд зазначив, що Комісія приймаючи рішення про ймовірність участі товариства у формуванні схемного податкового кредиту, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації зроблений такий висновок та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

На підстави наведеного суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення № 58603 від 15.02.2022 та необхідність його скасування.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі частини 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України, способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до статті 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

На підставі пункту 74.1 статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

За правилами пункту 74.3 статті 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (що набрала чинності з 01.02.2020) затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. а або б п. 185.1 ст. 185, пп. а або б п. 187.1 ст. 187, абз. 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатками № 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: пунктом 8 - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле податкова інформація (заповнюється у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «НИК ФЕСТ» віднесено до переліку ризикових на підставі рішення Комісії ГУ ДПС у Миколаївській області від 15.02.2022 № 58603, надано копію вказаного рішення (а.с. 31).

Із вказаного рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку вбачається, що поле податкова інформація (заповнюється у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку) не заповнене, що прямо суперечить вищенаведеним вимогам Порядку № 1165.

Як зазначено відповідачем, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відповідно до п. 26, 27 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно пунктам 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з витягу з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.02.2022 № 23, Комісією прийнято рішення про відповідність платника податку критерію ризиковості у зв`язку з отриманням оперативного повідомлення про ризиковість платника ТОВ «НИК ФЕСТ» в межах оперативного обміну інформацією, визначеного листом ДПС від 27.01.2021 № 2516/7/99-0018-01-03-07 (а.с. 68).

Відповідно до інформації додатку № 1 до листа ДПС від 27.01.2021 № 2516/7/99-0018-01-03-07, який долучено представником відповідача до відзиву, ДПС повідомляє, що за результатом проведеного аналізу операцій між ТОВ «НИК ФЕСТ» та ТОВ «ГРОУТ» виявлено ймовірно фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (а.с. 76).

Будь-яких доказів на підтвердження вказаної інформації до листа не долучено.

Доказів на підтвердження наведеної інформації також не долучено й відповідачем до матеріалів справи.

В оскаржуваному рішенні Комісія лише обмежилась цитуванням положень п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також суд касаційної інстанції зазначав, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження у постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року по справі № 520/111/20 (№К/9901/27921/20).

Колегія суддів зазначає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано достатніх доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення № 58603 від 15.02.2022, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по певній поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення ТОВ «НИК ФЕСТ" до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема п. 8 Критеріїв.

При цьому, рішення № 58603 від 15.02.2022 не містить конкретних підстав його прийняття, як це передбачено Порядком № 1165, що свідчить про його необґрунтованість та невмотивованість.

Таким чином, суд першої інстанції, враховуючи те, що оскаржуване рішення № 58603 прийнято ГУ ДПС у Миколаївській області без наявних на те правових підстав та з порушенням, передбачених Порядком № 1165 і Додатку 1 до нього, процедури і передумов його прийняття, дійшов правильного висновку про його протиправність та необхідність його скасування.

Всупереч частині 2 статті 77 КАС України відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено належними та допустимими доказами правомірності віднесення позивача до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо "принципу правової визначеності" (наприклад, справа Hashman and Harrup v. The United Kingdom, Арр. 25594/94, 25 November 1999), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У постанові від 20.08.2019 по справі № 2540/3009/18 Верховний Суд зазначив, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Відтак, на думку колегії суддів, правильним є висновок суду першої інстанції, що рішення № 58603 від 15.02.2022, є необґрунтованим та протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про виключення його з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає, що наведеним вище пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, можливість (та навіть обов`язок) виключення комісією платника податків з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, за наявності відповідного судового рішення, передбачена самим Порядком № 1165.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що вимога позивача про зобов`язання Головного управління ДПС у Миколаївській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «НИК ФЕСТ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому апеляційний суд зауважує, що саме до повноважень комісії регіонального рівня належить прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та про виключення платника податку з відповідного переліку.

Доводи апеляційної скарги.

Щодо доводу апелянта стосовно того, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії не породжують правових наслідків для платника податків, та не порушують його права, колегія суддів зазначає про таке.

У відповідності до положень Порядку № 1165 внесення скаржника до переліку ризикових платників, перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Отже, прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Реєстрі, а рішення Комісії регіонального рівня про реєстрацію виписаної такою собою податкової накладної в Реєстрі не виконується одразу, а надсилається до Комісії центрального рівня для ревізії та узгодження.

Відтак, визнання контролюючим органом платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, впливає на його господарську діяльність, та може завдати шкоди його діловій репутації.

Оскаржуване рішення не містить, а апелянтом не було наведено, жодних обґрунтувань щодо наявності передбачених законодавством підстав для віднесення позивача до переліку платників податків з ознаками ризиковості, як і не надано доказів наявності податкової інформації, що свідчила б про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, тобто вказані рішення не можна визнати таким, що відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України.

Також у цій справі суд враховує правову позицію, висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.10.2011 у справі Щокін проти України (заява №23759/03) та від 07.07.2011 у справі Серков проти України (заява №39766/05) в яких Суд дійшов висновку: по-перше національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі якості закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 по справі № 400/6000/22 залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі № 400/6000/22 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк