Рішення

від 04.04.2023 по справі 400/1116/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2023 р. Справа № 400/1116/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод», вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57286, до відповідача:Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, пр. Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49031, про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2022 року № 000/12/32-00-51-03-33133003,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (далі позивач або ТОВ «МГЗ») звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач або ДПС, податкова), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000/12/32-00-51-03-33133003 від 14.01.2022.

Ухвалою від 31.01.2022 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін у судове засідання).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним правомірно визначено суму бюджетного відшкодування та від`ємного значення з ПДВ в податковій декларації з ПДВ за вересень 2021 та угоди, які були укладені з його контрагентами у вересні 2021 були реальні, що підтверджується первинними документами наданими при проведенні перевірки.

Відповідач надав відзив, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що оскільки за результатами проведення перевірки було встановлено порушення позивачем норм Податкового кодексу та угоди укладені з його контрагентом ТОВ «Спецпоставка-Николаев» у вересні 2021 мали характер нереальних господарських операцій, тому спірне податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує проти обґрунтувань відповідача та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

У період з 15.11.2021 по 19.11.2021, 29.11.2021 по 10.12.2021 ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МГЗ» з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість , яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з ПДВ за вересень 2021 року, результати якої оформлено актом 17.12.2021 № 867/32-00- 51-01-22/33133003 (далі акт).

У висновках акта зазначається, що ТОВ «МГЗ» порушено о вимоги пп. «а» п. 198.1, абз. 1 - 3 п. 198.2, абз. 1- 2 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, пп. «в» п.200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого у декларації з ПДВ за вересень 2021 року завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 50136,00 грн.

За наслідками перевірки ДПС прийняла податкове повідомлення - рішення № 000/12/32-00-51-03-33133003 від 14.01.2022 року (за формою В4), яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 50136,00 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Згідно п. 200.1, пп. «б», «в» п. 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, податкова інформація про порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Так, у перевіряємий період позивачем з ТОВ «Спецпоставка-Николаев» укладено договір поставки № НГЗ-Д-21-336 від 20.07.2021 року, згідно з яким постачальник (ТОВ «Спецпоставка-Николаев») зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити засоби індивідуального захисту в асортименті, кількості та за цінами згідно додатків (специфікацій), що є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до додатку № 1 (специфікації) від 20.07.2021 року до цього договору, постачальник зобов`язався поставити покупцю рукавички бавовняно паперові з брезентовими надолонниками, фартух брезентовий, фартух прогумований, рукавички антивібраційні у кількості та за цінами, наведеними у вказаній специфікації.

На підтвердження реальності господарської операції за вищезазначеним договором і додатку до нього позивачем надано видаткову накладну № 253 від 10.09.2021 року, ТТН № Р253 від 10.09.2021 року, прибутковий ордер № 5005710123 від 10.09.2021 року, платіжне доручення № 05606 від 11.10.2021 року.

Пстачальником складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 273 від 10.09.2021 року, на підставі якої позивач включив ПДВ в сумі 50136,21 грн. до податкового кредиту у декларації з ПДВ за вересень 2021 року.

Таким чином, факт отримання товару позивачем від його контрагента підтверджується вищезазначеними первинними документами.

Суд не приймає в якості належного доказу нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Спецпоставка-Николаев`у перевіряємому періоді посилання відповідача на відсутність в ТТН № Р253 від 10.09.2021 року відомостей про вантажно розвантажувальні операції (час прибуття/вибуття/простою) та супровідного документа до цієї ТТН, оскільки самі по собі ці обставини не можуть бути підставами для позбавлення покупців цих підприємств права на віднесення сплачених на їх користь коштів до податкового кредиту.

Так, наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

Аналогічна правова позиція підтверджена постановами Верховного Суду від 15.07.2023 року у справі № 826/3616/18, від 25.11.2022 року у справі № 200/4458/20-а, від 13.07.2022 року у справі № 520/223/20.

Також, суд відхиляє посилання відповідача на порушення строку оплати, визначений п. 3.1 договору № НГЗ-Д-21-336 від 20.07.2021 року, згідно якого оплата за поставлену продукцію має бути здійснена покупцем протягом 20 банківських днів з дати підписання сторонами видаткової накладної, оскільки порушення умов договору у господарській діяльності є підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, а не підставою для визнання для визнання нереальності господарської операції.

Щодо посилання відповідача у акті на те, що згідно ЄРПН, ТОВ «Спецпоставка Николаев» не здійснювало придбання транспортних послуг у ПП ОСОБА_1 (який зазначений як перевізник у вищезгаданій ТТН) та ТОВ «Спецпоставка-Николаев» не здійснювало виплату в адресу ПП ОСОБА_1 згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого ЄСВ та відсутні виплати в адресу водія ОСОБА_2 . А також щодо доводів акту перевірки про те, що проведеним аналізом податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН в адресу ТОВ «Спецпоставка-Николаев» у вересні 2021 року та попередніх періодах не встановлено придбання або імпорту товарів, які реалізовувалися останнім Позивачу (фартухи, рукавички); податковий кредит ТОВ «Спецпоставка-Николаев» формує за рахунок придбання скла, черевик, касок, тканин тощо та придання тканини є незначним в порівнянні з реалізацією готової продукції, необхідно зазначити наступне.

Так, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту та в подальшому бюджетного відшкодування, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, не встановлення фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.08.2018 року у справі № 820/4428/17.

Отже, позивач не може нести відповідальність за те, що на думку відповідача він не може встановити по ланцюгу постачання виробника або експортеру товару, який придбав позивач.

Крім того, відповідачем не зазначено та не надано доказів, який саме більш ранній період ним було досліджено і не встановлено придбання або імпорту товарів, які реалізовувалися контргентом Позивачу, адже цей товар міг бути придбаний у інший період (раніше періоду реалізації та періоду, що був перевірений відповідачем).

В постановах Верховного Суду від 13.08.2021 року у справі № 2а-5011/12/1370, від 12.08.2021 року у справі № П/811/884/14, від 30.07.2021 року у справі № 160/2286/19 зазначено, що суд не приймає посилання відповідача на наявну податкову інформацію про не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і на податкову інформацію про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, оскільки така інформація не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку; неналежне виконання контрагентом покупця свого обов`язку, а також наявність інших обставин, що можуть свідчити про недобросовісне ведення господарської діяльності таким контрагентом, не може створювати негативних наслідків для самого покупця.

Згідно правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 05.08.2021 року у справі № 813/5824/15, від 19.03.2021 року у справі № 460/143/19, від 22.11.2019 року у справі № 820/2908/17, від 26.06.2018 року у справі № 826/3006/14, від 05.02.2018 року у справі № 821/589/17, від 07.03.2018 року у справі № 816/809/17 з аналогічними обставинами, податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах контролюючих органів відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, не може прийматися як доказ на обґрунтування висновків акту перевірки, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

При використанні податкової інформації з інформаційно-аналітичних баз ДПС фактично будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.03.2021 року у справі № 826/9061/17.

Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача, що основним постачальником ТОВ «Спецпоставка Николаев» є ТОВ «Нью Елів», у відношенні якого прийнято рішення № 36885 від 08.12.2021 року про відповідність платника податку критеріям ризиковостідо уваги посилання відповідача, оскільки зазначене рішення прийняте у грудні 2021 року, тоді як господарські правовідносини між позивачем та його контрагентом ТОВ «Спецпоставка Николаев» мали місце у вересні 2021 року, а також як вже зазначалось судом вище, недобросовісне ведення господарської діяльності контрагентом, не може створювати негативних наслідків для самого покупця, враховуючи, що ТОВ «Нью Елів» не є контрагентом позивача безпосередньо, а є одним із контрагентів ТОВ «Спецпоставка Николаев».

Щодо посилання відповідача в акті про те, що у контрагента позивача ТОВ «Спецпоставка-Николаев» відсутні необхідні основні фонди, трудові та матеріальні ресурси для самостійного виробництва тих товарів, які поставлялися останнім позивачу у вересні 2021 року, слід зазначити, що відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу (оренда персоналу).

А щодо відсутності сертифікату якості, то суд зазначає, що він взагалі не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерській та податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію. Тому, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікату на поставлені позивачу товари не є доказом порушення позивачем податкового законодавства.

Отже, на підтвердження реальності угоди і додатку (специфікації до нього), укладеного позивачем з ТОВ «Спецпоставка Николаев», позивач надав належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, тому формування позивачем податкового кредиту за результатами господарської діяльності з цим контрагентом та визначення суми бюджетного відшкодування є правомірним.

Відтак, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57286, код ЄДРПОУ 33133003) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 000/12/32-00-51-03-33133003 від 14.01.2022 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57286, код ЄДРПОУ 33133003) судові витрати у сумі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.04.2023 року.

Суддя О.В. Малих