Вирок

від 06.04.2023 по справі 144/1179/21

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/1179/21

Провадження № 1-кп/144/3/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2023 року смт.Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретарів судових засідань: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю учасників судового провадження:

прокурорів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представників потерпілої особи: ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисників обвинуваченого: адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12019020000000118 від 06.03.2019

стосовно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Бершадь,Вінницької області,громадянина України,працюючого на посаді завідувача складом готової продукції ДП «Бджільнянськийспиртовий завод», з вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2ст. 367 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_9 , обіймаючи з 02.10.2017 на підставі наказу № 130-К посаду завідувача складом готової продукції ДП «Бджільнянський спиртовий завод» (надалі ДП) та будучи службовою особою, що наділена організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями у відповідності до ст. 18 КК України та положень п. 1 Примітки до ст. 364 КК України, у період часу з 01.02.2019 по 28.02.2019, неналежно виконував свої службові обов`язки щодо охорони ввіреного йому майна - спирту у спиртосховищі ДП, а саме: не здійснював належних перевірок і замірів на спиртосховищі, не вчиняв належних дій щодо попередження та припинення незаконного відвантаження спирту з спиртосховища, внаслідок чого невстановленими особами здійснене незаконне відвантаження 2 654 дал спирту етилового зі спиртосховища ДП, що призвело до нестачі спирту, яку виявлено 28.02.2019 у ході інвентаризації залишків готової продукції працівниками ДП «Укрспирт» на підставі спільного наказу ДП «Укрспирт» та концерну «Укрспирт» № 53-р від 28.02.2019.

Таким чином, внаслідок службової недбалості, що полягала у неналежному виконанні ОСОБА_9 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, охоронюваним законом державним інтересам спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди в сумі 806 285, 20 гривень, що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян , чим останній вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України.

Відповідно до ч. 1ст. 337 КПК Українисудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Обвинувачений вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та заперечував проти задоволення цивільного позову прокурора в інтересах держави в особі ДП. ОСОБА_9 зазначив, що з 02.10.2017 він працював завідувачем складом готової продукції на ДП. Згідно посадової інструкції до його повноважень входило приймання, облік, зберігання та відвантаження готової продукції з дозволу керівництва та фіскальної служби. Обвинувачений вказав, що у період з 01 по 28 лютого 2019 року ним не було допущено службової недбалості, як і відсутні факти розкрадання та відвантаження спирту. 28.02.2019 близько 17 години за розпорядженням директора ДП ОСОБА_12 він провів представників ДП «Укрспирт», які прибули на підприємство, щоб зняти глушку для відновлення виробництва (виготовлення спирту), до спиртосховища для інвентаризації залишків готової продукції, яку у цей же день через деякий час припинив за усною вказівкою свого керівника з невідомих йому причин і пішов додому, у зв`язку із закінченням робочого часу.

Нестачу готової продукції, виявлену 28.02.2019, ОСОБА_9 заперечував, пояснюючи це тим, що ревізори ДП «Укрспирт» ОСОБА_13 і ОСОБА_14 не всі ємності у спиртосховищі ДП, в яких зберігався спирт. Водночас обвинувачений зазначив, що останні раніше неодноразово проводили перевірки на підприємстві, претензій щодо нестачі спирту не було, тому вважає, що підстав говорити неправду у них немає. Обвинувачений вважає, що ревізія відбулася з рядом порушень, в акті інвентаризації, який він не підписав, не зазначені всі ємності, які були перевірені, відсутні відомості про місткість цистерн та не вказано розміру нестачі готової продукції. 13.03.2019 під час слідчої дії - огляду місця події, який відбувся у його відсутності, заміри спирту також були зроблені вибірково, без врахування того, що у березні 2019 року зі спиртосховища ДП відвантажено спирт у кількості 2500 дал ПАТ «Оболонь».

Представник потерпілої особи ОСОБА_8 надала показання про те, що з 13.08.2021 працює на посаді заступника директора на ДП (до того була бухгалтером), не підтримала обвинувачення та цивільний позов прокурора, у задоволенні якого просила відмовити та виправдати ОСОБА_9 , який тривалий час є матеріально відповідальною особою на ДП, оскільки ним не допущено службової недбалості, відсутні втрати, викрадення чи нестача спирту за вказаний в обвинувальному акті період, не заподіяно жодної шкоди ДП, з боку якого претензій до останнього немає. Доган, притягнень до адміністративної чи цивільно - правової відповідальності ОСОБА_9 не було, крім відсторонення його від посади завідувача складом готової продукції, у зв`язку з даним кримінальним провадженням.

Окрім того, ОСОБА_8 вказала, що 28.02.2019 на завод приїхали представники ДП «Укрспирт» ОСОБА_13 та ОСОБА_14 для зняття пломб і глушки з метою відновлення виробництва. Ними була проведена інвентаризація не належним чином, із рядом грубих порушень, в акті складеному у довільній формі, у відсутності завідувача складом готової продукції ОСОБА_9 , не зазначено місць зберігання спирту та розмір його нестачі. Назвати точної кількості ємностей на ДП і пояснити, чому керівництвом підприємства результати інвентаризації від 28.02.2019 не оскаржувались та не вимагалась повторна (комісійна) ревізія, у зв`язку з незгодою з актом, пояснити не змогла. 13.03.2019 під час огляду місця події працівниками поліції з участю представників ДП «Укрспирт» виявлено нестачу готової продукції у кількості 2500 дал. Одночасно на території ДП зафіксовано спиртовоз ПАТ «Оболонь», завантажений 07.03.2019 спиртом на підставі відповідних документів у такій же кількості. Автомобіль випустили з території підприємства лише 13.03.2019, після проведеного огляду і відібрання зразків.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про те, що винуватість ОСОБА_9 підтверджується сукупністю доказів (показаннями свідків та письмовими документами), які безпосередньо досліджені під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Так, допитаний свідок ОСОБА_13 , який працював провідним інженером відділу контролю, обліку виробництва управління організації захисту та контролю ДП «Укрспирт» надав суду показання про те, що вони разом із колегою ОСОБА_14 відповідно до спільного наказу ДП «Укрспирт» та концерну «Укрспирт» від 28.02.2019 № 53-р прибули на ДП 28.02.2019, щоб зняти металеву глушку з комунікацій для запуску виробництва (виготовлення спирту). Керівництвом їм було наказано провести перевірку пломб та інвентаризацію залишків готової продукції у спиртосховищі ДП, директор якого ОСОБА_12 організував зустріч із матеріально-відповідальною особою ОСОБА_9 , з яким вони пішли до спиртосховища, де останнім у їхній присутності проведено перевірку всіх ємностей, у яких могла зберігатися готова продукція. За допомогою вимірювальної рулетки зробили заміри та обрахували наявну кількість спирту, про що доповіли своєму керівнику відділу, який повідомив, що залишків спирту значиться більше та наказав провести комісійну інвентаризацію спільно із представниками ДП, склавши акт інвентаризації форми П-27. Проте, директор ДП ОСОБА_12 відмовився видати наказ про створення комісії, в яку окрім них мали входити бухгалтер підприємства, завідувач лабораторії, матеріально-відповідальна особа та представник податкового посту, а також не погодився скласти та підписати відповідний акт.

У зв`язку з цим вони склали свій внутрішній акт, із зазначенням кількості встановленого фактичного залишку спирту, який роздрукували у двох примірниках у приймальній ДП, використовуючи ноутбук та флешку. Від підпису даного акту представники підприємства, у тому числі ОСОБА_9 , відмовилися, не надаючи жодних пояснень щодо виявленої нестачі готової продукції. Про це ревізори повідомили директора ДП та свого керівника. Після завершення перевірки, у спиртосховищі ними були встановлені пломби, які наступного дня вже були відсутні, глушку вони не знімали. Свідок зазначив, що 13.03.2019 слідчими проведено огляд території та приміщень ДП, під час якого він був також присутнім разом із іншими особами, проводилась процедура аналогічна інвентаризації, робились заміри залишків готової продукції лінійкою, відбирались проби спирту, у лабораторії здійснювався підрахунок та виявлено нестачу спирту у такій самій кількості, що і 28.02.2019. При цьому, у лютому та березні 2019 року перевіряли одну й ту саму кількість резервуарів у спиртосховищі, кожен з яких занесений до Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту.

Свідок ОСОБА_14 надав показання про те, що він працював провідним інженером відділу контролю та обліку спирту ДП «Укрспирт» і разом із колегою ОСОБА_13 28.02.2019 на підставі наказу прибули до ДП для відновлення його діяльності, перед чим провели інвентаризацію залишків спирту, в якій за розпорядженням керівника ДП брав участь ОСОБА_9 , який у їхній присутності зробив перевірку всіх ємностей із готовою продукцією у спиртосховищі за допомогою рулетки, металевого пробовідбірника, термометру та аерометру, після перенесення даних до калібрувальної таблиці встановлено нестачу спирту у розмірі близько 2500 дал.

У актівони зазначилифактично виявленукількість спирту,оскільки дляпідрахунку нестачі,представником податковогопосту їмне булонадано дляспівставлення довідкупро залишкиготової продукції. Встановлену інформацію вони довели до відома директора ДП та ОСОБА_9 , які відмовились підписати акт, не надаючи жодних пояснень, при цьому останній був схвильований і розгублений. Після проведення замірів, спиртосховище опломбували, проте, акт прийому передачі пломб на відповідальне зберігання представники ДП підписати відмовилися, вже наступного дня пломби були пошкоджені. 13.03.2019 він також був присутнім при проведенні слідчої дії огляду місця події, під час якого оглянута така сама кількість ємностей, як і 28.02.2019 і встановлена однакова кількість залишків спирту та розмір його нестачі.

Свідок ОСОБА_15 головний державний аудитор Управління північного офісу Держаудитслужби України у Вінницькій області надав показання про те, що на підставі направлення на проведення ревізії від 10.06.2019 № 345 у липні 2019 року проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП за період із квітня 2017 року по квітень 2019 року, про що складено та підписано акт № 07-30/01 від 31.07.2019.

У ході ревізії комісією, створеною на підприємстві, члени якої зазначені в акті обстеження, за допомогою рулетки проведено контрольний вимір ємностей, в яких зберігався спирт та при звірці з даними бухгалтерського обліку, на підставі документів щодо відпуску та реалізації продукції, виявлено нестачу готової продукції, розбіжність становила близько 900 тисяч гривень, у зв`язку з чим матеріали були передані до правоохоронних органів для проведення розслідування. Свідок підтвердив, що перевірялись всі ємності, в яких були наявні залишки спирту. ОСОБА_9 не був присутнім під час ревізії. Представники ДП жодних пояснень стосовно нестачі готової продукції не надавали.

Свідок ОСОБА_16 , яка працює старшим державним інспектором Гайсинського сектору контролю за підакцизними товарами ГУ ДФС у Вінницькій області надала суду показання про те, що на даній посаді вона працює з грудня 2018 року. В її посадові обов`язки входить контроль за надходженням сировини, виробництвом та реалізацією спирту, як постійного представника ГУ ДФС у Вінницькій області на складі ДП, її робоче місце на прохідній. 01.02.2019 вона була присутня на черговій інвентаризації, яка проводилась комісією у присутності ОСОБА_9 , нестачі зафіксовано не було.

Про перевірку, що відбулася 28.02.2019, їй нічого невідомо, оскільки присутньою під час її проведення вона не була. 07.03.2019 на ДП заїхав автомобіль ПАТ «Оболонь», який на підставі належних документів і відповідного письмового дозволу завантажений спиртом у її присутності та завідувача складом готової продукції, однак з території заводу спиртовоз виїхав лише 13.03.2019, після проведеного огляду місця події працівниками поліції. Чи заїхав автомобіль на територію ДП порожній та хто був присутній при відвантаженні спирту свідок чітко не відповіла , наявності чи відсутності пломб на вхідних дверях спиртосховища та резервуарах при проведенні огляду не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_17 надала показання про те, що у 2019 році вона працювала на посаді заступника головного бухгалтера ДП, у період з 01.03.2019 по 07.03.2019 перебувала на лікарняному, під час якого її посадові обов`язки ніхто не виконував. Директор підприємства їй повідомив, що під час її відсутності відбулося відвантаження спирту ПАТ «Оболонь» у кількості 2500 дал, хто від її імені підписав документи за допомогою електронно-цифрового підпису вона не знає. Щодо виявленої нестачі спирту вона дізналась після виходу з лікарняного. Їй відомо, що станом на 28.02.2019 та на 13.03.2019 залишок спирту на ДП становив 3193,05 дал, окрім того 2500 дал спирту було завантажено в автомобіль ДП «Оболонь». При цьому свідок повідомила, що на території підприємства до 01.03.2019 автоцистерни не було.

Крім показань свідків, вина обвинуваченого підтверджується наступними письмовими документами, безпосередньо дослідженими судом, а саме:

- наказом № 130-к від 02.10.2017 про переведення ОСОБА_9 на посаду завідувача складом готової продукції, який підписано останнім;

- інформацією з особової картки працівника та посадовою інструкцією завідувача складом готової продукції, затвердженої т.в.о. директора ОСОБА_12 , копію якої отримав та з нею ознайомлений ОСОБА_9 02.10.2017, за змістом якої на останнього покладено наступні організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції:

2.1. Здійснення керівництва роботами з приймання, зберігання та відпуску спирту в спиртосховище. Забезпечення своєчасного приймання спиртів і побічних продуктів ректифікації спирту, які поступають у спиртосховище. Організація раціонального розміщення їх по цистернах і слідкування за виконанням режиму зберігання.

2.2. Організація відпуску спирту покупцям; Відвантаження готової продукції згідно нарядів залізничним та автомобільним транспортом.

2.3. Забезпечення обліку продукції і дотримання правил оформлення і здачі первинних прибутково-видаткових документів.

2.4. Участь у проведені інвентаризації спиртів у спиртосховищі.

2.6. Забезпечення збереження, попередження втрат спирту при виконанні погрузочно-розгрузочних робіт і дотримання правил техніки безпеки.

4.1. Завідувач складом готової продукції несе відповідальність за неналежне виконання своїх службових обов`язків та використання прав, які передбачені цією інструкцією;

- наказом про облікову політику ДП № 47 від 26.12.2018 та інструкцією зі зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту етилового, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України № 264 від 13.04.2009;

- наказом ДП № 45 від 14.12.2018 про поновлення складу комісії для проведення інвентаризації спирту та спиртопродуктів у місцях їх зберігання протягом 2019 року, відповідно до якого відповідальним за приймання, збереження, відпуск спирту та спиртопродуктів є завідувач складу готової продукції ОСОБА_9 ;

- наказами № 53-р ДП «Укрспирт» від 28.02.2019 про відрядження провідного інженера відділу контролю, обліку виробництва управління організації захисту та контролю ОСОБА_14 та ОСОБА_13 до ДП терміном на 7 днів для виконання, в тому числі перевірки наявності та стану пломб на місцях можливого доступу до спирту та спиртовмісних рідин, зняття залишків готової продукції та сировини, перевірка виробничих, невиробничих, складських та допоміжних приміщень, проведення інвентаризації на підприємстві;

- актом ДП «Укрспирт» про проведення інвентаризації залишків готової продукції на ДП «Бджільнянський спиртовий завод» від 28.02.2019 б/н, відповідно до якого встановлено фактичний наявний залишок спирту в кількості 3039,05 дал;

- даними протоколу огляду від 13.03.2019 і відтворених під час судового провадження відеофайлів до нього, відповідно до яких оглянуто територію та будівлі ДП, спиртосховище та резервуари для зберігання готової продукції (спирту). В ході огляду відібрано рідину прозорого кольору з характерним запахом спирту з ємностей та автоцистерни ПАТ «Оболонь», що припаркована на території ДП;

- відомостями, наявними у протоколі огляду вилучених речей та документів від 14.03.2019, згідно якого оглянуто 8 пакетів із вмістом скляних ємностей із зразками прозорої речовини, вилучені в ході проведення огляду ДП;

- інформацією, що міститься у протоколі обшуку від 24.02.2020 і відтворених під час судового провадження відеофайлах до нього, відповідно до яких оглянуто територію ДП та резервуари для зберігання готової продукції у приміщенні спиртосховища;

- висновком судово економічної експертизи № 35 Вінницького НДЕКЦ МВС України від 04.08.2020, яким документально підтверджено результати інвентаризації залишків готової продукції ДП відповідно до акту від 28.02.2019 та нестачу спирту етилового у кількості 2 654 дал станом на 28.02.2019;

- висновком судової почеркознавчої експертизи Вінницького НДЕКЦ МВС України № 2174/2175/21-21 від 07.04.2021, який підтверджує, що підписи в акті інвентаризації № 102 від 01.02.2019 виконані ОСОБА_9

- висновком судової товарознавчої експертизи, проведеної Вінницьким НДЕКЦ МВС № 725 від 29.09.2020, згідно якого вартість 2654 дал спирту етилового станом на 28.02.2019 без ПДВ та акцизного податку становить 806285, 00 грн., а з ПДВ та акцизним податком складає 5010 964, 32 грн.;

- висновком експерта Вінницького НДЕКЦ № 100 від 08.07.2019 матеріалів, речовин та виробів з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого надані на експертне дослідження зразки є спиртовмісними рідинами міцністю 96,1 та 96,3 % об`ємних, які можливо віднести до спирту етилового, що за перевіреним фізико-хімічним показником не відповідає вимогам діючого ДСТУ 4221:2003 «Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови»;

- даними акту ревізії окремих питань фінансово господарської діяльності ДП «Бджільнянський спиртовий завод» за період з 01.04.2017 по 30.04.2019 № 07-30/01 від 31.07.2019, акт огляду та замірів ємності № 5 від 31.07.2019;

- відомостями з акту перевірки наявності пломб у місцях можливого доступу до спирту та спиртовмісних рідин, їх накладення на БРУ ДП від 09.02.2019 та 21.02.2019;

- даними протоколів тимчасового доступу до речей та документів від 29.10.2020, 24.03.2021, 08.07.2021, 23.02.2021, 03.03.2021 та 24.03.2021 на ДП «Укрспирт», консерні «Укрспирт» та ДП;

- повідомленням ДФС України (управління ліцензування та організації контролю за обігом підакцизних товарів) вих. № 941/7/99-99-12-01-02-16 від 01.03.2019, згідно якого залишки готової продукції (спирту) станом на 28.02.2019 на ДП складають 5 693,05 дал. абсолютного алкоголю.

- повідомленням т.в.о. директора радника директора ДП «Укрспирт» про проведення інвентаризації залишків спирту сорту «Люкс» у спиртосховищі на ДП «Бджільнянський спиртовий завод», відповідно до якого нестача спирту етилового ректифікованого становить 2 654 дал безводного спирту;

- інформацією, що містяться у довідці ДФС України щодо можливого розкрадання державного майна службовими особами ДП, згідно якої нестача спирту етилового становить 2 654 дал безводного спирту, вартість якого з урахуванням акцизного збору становить 3450 200 грн.;

- актами інвентаризації на ДП № 100 від 01.02.2019 та № 102 від 01.02.2019 форми № П-27, згідно якого матеріальні цінності перевірені і прийняті на відповідальне зберігання у присутності ОСОБА_9 , яким підписано акти;

- наказом ДП № 6 від 16.01.2014, актом обстеження і проведення замірів для калібрування ємностей зберігання спирту етилового та спиртопродуктів від 27.01.2014;

- протоколом перевірки резервуара геометричним методом таблиця Б.1, ескіз, таблиця Б.4, таблиця Б.8.2, градуювальна таблиця на сталевий вертикальний циліндричний резервуар тип РВС-200 № 5 від 27.01.2014 з градуювальними таблицями у кількості 3 шт тощо;

На підтвердження невинуватості обвинуваченого ОСОБА_9 його захисником адвокатом ОСОБА_11 надані наступні копії документів:

- копію дозволу на відвантаження спирту з акцизного складу ДП № 6 від 06.03.2019 згідно договору № 90 від 27.02.2019 на 12 500 дал, підписаного представником ДПІ ОСОБА_16 ;

- копію договору поставки спирту на внутрішній ринок № 90 від 27.02.2019, укладений між ДП «Укрспирт» з однієї сторони, ДП з другої сторони та ПАТ «Оболонь» на поставку спирту в 2019 році у кількості 12500 дал;

- копію товаро-транспортної накладної про переміщення спирту етилового від відправника ДП для одержувача ПАТ «Оболонь» у кількості 2500 дал зі штампом «дозвіл дозволено» від 07.03.2019;

- копію довідки про відвантаження спирту № 6 від 07.03.2019, відповідно якої ДП на адресу ПАТ «Оболонь» відвантажено спирт у кількості 2500 дал;

- копію акту № 6 від 07.03.2019 про відвантаження спирту із спиртосховища ДП на адресу ПАТ «Оболонь» у кількості 2500 дал та відомості про вантаж;

- копію довідки ДФС про сплату ПАТ «Оболонь» суми акцизного податку в сумі 3174 000 грн. для отримання від ДП спирту етилового в кількості 2500 дал;

- копію повідомлення про відвантаження спирту етилового «Вища очистка» № 6 від 07.03.2019, згідно якого на ПАТ «Оболонь відвантажено з ДП спирт у кількості 2500 дал;

- копію посвідчення про якість ДП № 6 від 07.03.2019, відповідно якого спирт етиловий ректифікований відповідає вимогам ДСТУ 4221:2003;

- копію довіреності № 217/1 від 05.03.2019, виданої ПАТ «Оболонь» водію ОСОБА_18 для отримання від ДП «Укрспирт» (ДП) спирту вищої очистки 12500 дал. та копія посвідчення водія;

- копію клопотання адвоката АО «АКСІС» ОСОБА_10 про долучення до матеріалів кримінального провадження документів, які мають значення для встановлення істини в порядку ст. 290 КПК України (вих. № 187 від 30.07.2021).

Інші наданісторонами тадосліджені судомдокументи,зокрема:витяг зЄРДР,повідомлення провчинення кримінальногоправопорушення,ухвали слідчогосудді Вінницькогоміського судувід 12.03.2019про дозвілна проведенняогляду тавід 20.02.2020на проведенняобшуку,постанови слідчогопро приєднаннядо справиречових доказів,рапорт,постанова прооб`єднання матеріалівдосудових розслідувань,постанова провиділення матеріалівдосудового розслідуванняз додаткомдо неї,постанови слідчогопро призначенняекспертиз,ухвали слідчогосудді пропродовження строкудосудового розслідування,довідки провартість експертиз,постанова слідчогопро залученнядо кримінальногопровадження якпотерпілого від26.06.2020,характеризуюючі особуобвинуваченого данітощо,не єдоказами за визначенням, однак містять відомості процесуального характеру, тому враховуються судом при вирішенні питання про допустимість здобутих під час досудового розслідування доказів, процесуальних витрат, речових доказів і заходів забезпечення кримінального провадження.

Зберігаючи об`єктивність та неупередженість, суд створив необхідні умови для реалізації сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності переконливості перед судом, у межах пред`явленого обвинувачення, безпосередньо дослідив докази та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення письмові докази, здобуті у порядку, встановленомуст. 93 КПК України, порушень вимог статтей 87 та 99 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено та стороною захисту не доведено, тому суд визнає їх належними та допустимими доказами, оскільки вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК України, як і інших обставин, які мають для цього значення.

Оцінюючи надані захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_11 копії документів, суд відкидає їх та не бере до уваги, оскільки вважає, що такі докази зібрані всупереч положенням ст. 93 КПК України, надані в копіях, незавірених належним чином, стороною захисту не виконано обов`язку щодо надання оригіналів вказаних документів, які безпосередньо у судовому засіданні не досліджувались, не підтверджено правові підстави їх отримання (адвокатський запит та супровідний лист про отримання документів тощо), як і не доведено джерела походження та допустимості даних доказів.

У судовому засіданні захисником обвинуваченого зазначено про те, що оригінали вказаних документів знаходяться на ДП «Бджільнянський спиртовий завод», натомість дій, спрямованих на доведення їх достовірності та автентичності стороною захисту не вчинено, незважаючи на наявність такої можливості.

Водночас представник потерпілої особи ОСОБА_8 , яка у судовому засіданні заперечувала винуватість і причетність обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, також не надала суду оригіналів документів, поданих захисником обвинуваченого у копіях, не підтвердила їх наявність на підприємстві та не заявляла клопотання про їх витребування.

Положеннями ч. 2 ст.92КПК України, ч. 3 ст. 99 КПК України передбачено, що обов`язок доказування належності і допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає. Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документає самдокумент,а оригіналомелектронного документа-його відображення,якому надаєтьсятаке жзначення,як документу.

Отже, надані захисником письмові матеріали не несуть доказового значення в розумінні ст. 84 КПК України і будь-яким чином не підтверджують версію сторони захисту про те, що обвинувачений не допустив службової недбалості, як і не доводять фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, в межах висунутого обвинувачення, встановлених безпосередньо у судовому засіданні, а тому суд їх виключає з числа доказів та не покладає в обґрунтування вироку.

Разом із тим, як встановлено під час розгляду справи, головному бухгалтеру ДП ОСОБА_17 , яка надала показання в якості свідка, невідомо хто від її імені підписав електронно-цифровим підписом дозвільні документи на відвантаження спирту ПАТ «Оболонь» під час перебування її на лікарняному, що може вказувати на неправомірність оформлення дозвільних документів (ТТН) та штучне створення доказів із метою приховування злочину.

З огляду на принцип диспозитивності, змагальності сторін і свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, сторона захисту не надала будь-яких визнаних судом належними та допустимими доказів на спростовування обвинувачення, тоді як суд позбавлений можливості з власної ініціативи вживати заходи, пов`язані зі збиранням доказів жодної із сторін, які мали таку можливість і не були обмежені в реалізації своїх прав.

Зауваження сторони захисту стосовно акту проведення інвентаризації залишків готової продукції від 28.02.2019, складеного та підписаного провідними інженерами відділу контролю, обліку виробництва, управління організації захисту та контролю ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , який наданий прокурором на підтвердження обгрунтованості внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне провадження, суд відкидає, оскільки форма даного акту не змінює суті та змісту самого документу, відомості зазначені у ньому не спростовані іншими дослідженими в ході розгляду справи доказами, а навпаки підтверджуються встановленими обставинами щодо проведення інвентаризації 28.02.2019, зокрема показаннями обвинуваченого та представника потерпілої особи, які цього не заперечували.

Суд звертає увагу на те, що в акті, зміст якого доведено до керівництва ДП, відсутній підпис директора та відповідальної за збереження спирту особи ОСОБА_9 , який був присутнім при проведенні інвентаризації, що підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_14 і ОСОБА_13 , але відмовився підписати акт, за наявності об`єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби.

Вирішуючи клопотання сторони захисту про визнання недопустимим доказом висновку судової економічної експертизи, проведеної Вінницьким НДЕКЦ МВС України № 35 від 04.08.2020 суд вважає, що викладені адвокатом доводи не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

У своєму клопотанні захисник ОСОБА_11 посилається на вихід висновку судової економічної експертизи за межі завдань економічної експертизи, до яких не належить проведення ревізійних дій, експерту не надано жодного документу, який би встановлював нестачу, тоді як наданий акт інвентаризації залишків готової продукції від 28.02.2019 містить лише дані про об`єм залишків. У вступній частині висновку експерта не вказано переліку методик проведення судової експертизи, які застосовувалися під час проведення дослідження, не зазначено їх докладний опис, методи, результати та їх експертна оцінка, що свідчить про неузгодженість між дослідницькою та підсумковим висновком експертизи. Експертизу проведено з урахуванням неповних даних, що були надані у розпорядження експерта. На думку захисника, вказане свідчить про невідповідність висновку експертизи іншим матеріалам справи.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про призначення судово економічної експертизи від 17.06.2020 на вирішення експерта поставлено питання наступного змісту: чи підтверджуються документально результати інвентаризації залишків готової продукції (спирту) на ДП відповідно до акту від 28.02.2019 у кількості 2654 дал станом на 28.02.2019.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ст.94КПК України).

Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч. 2 ст. 91 КПК України).

Згідно ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання (ч. 1 ст. 242 КПК України).

Вирішуючи питання про застосування положеньст. 87 КПКУкраїни щодо висновку судової економічної експертизи № 35 від 04.08.2020, проведеної Вінницьким НДЕКЦ МВС Укрїни, суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у нормативно-правових актах, що вказані у цій статті.

Аналізуючи даний висновок експерта, суд констатує, що він містить фактичні данні, що є беззаперечними та не викликають сумніву, отриманий з дотриманням встановленого порядку, має значення для кримінального провадження, належить до обставин, які підлягають доказуванню, не ґрунтується на доказах, що визнані судом недопустимими та не отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Як вбачається з супровідного листа № 317/24-20 від 18.06.2020, експерту для дослідження слідчим надані матеріали кримінального провадження № 12019020000000118 на 214 арк., що отримані у спосіб, передбачений КПК України. Для вирішення запитань, поставлених перед судовим експертом, відповідно до ст. 69 КПК України, особі, яка призначила експертизу, направлено клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, на виконання якого органом досудового розслідування експерту такі були надані. Інших запитів про надання додаткових документів, необхідних для експертного дослідження, не було, що свідчить про їх достатність для складення висновку.

Доводи захисника щодо проведення експертизи з урахуванням неповних даних, що були надані у розпорядження експерта, зокрема оборотно-сальдової відомості по рахунку № 26 і реєстру реалізації спирту за період з 01.03.2019 по 13.03.2019, не заслуговують на увагу, оскільки такі документи охоплюють період, що виходить за межі поставленого на вирішення експерта запитання.

Також судом встановлено, що у висновку експертизи містяться посилання на інформаційні джерела, які використовувалися при проведенні експертизи та зазначені методичні прийоми дослідження, що спростовує твердження захисника про відсутність таких.

Водночас суд звертає увагу на те, що стороною захиступід часрозгляду справине заявленоклопотань провиклик експертадля роз`ясненнявисновку в порядку ст. 356 КПК України, а також про призначення додаткової, повторної або комісійної експертизи, як і не запропоновано висновку експертизи, складеного за зверненням сторони захисту для спростування висновку судової економічної експертизи № 35 від 04.08.2020.

За вказаних обставин, зважаючи на те, що даний висновок експерта складений компетентною особою в порядку, передбаченому КПК України, а доводи захисника зводяться до оцінки доказу, підстав для визнання якого недопустимим у порядку ст.89КПК України, судом не встановлено.

Твердження захисника, висловлені під час дослідження письмових матеріалів справи, з приводу неправомірного відібрання зразків при проведенні огляду місця події 13.03.2019 із посиланням на порушення ст. ст. 242, 245 КПК України, що свідчить про недопустимість даних доказів, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 12.03.2019, дослідженої у судовому засіданні, слідчому надано дозвіл на проведення огляду території ДП із можливістю відібрання зразків спирту в цистернах автотранспорту на території підприємства.

Враховуючи ретельно досліджені під час розгляду кримінального провадження письмові докази та показання свідків, суд критично оцінює показання обвинуваченого, надані в ході судового розгляду, які на думку суду, є непослідовними, суперечливими та непереконливими, що викликає сумніви у їх істинності та правдивості, тому невизнання ОСОБА_9 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, розцінюється судом як обрану ним захисну позицію з метою уникнення відповідальності та покарання.

Сумнівними суд також вважає показання обвинуваченого стосовно того, що не всі ємності були перевірені ревізорами 28.02.2019, оскільки як зазначив ОСОБА_9 та вказали свідки ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , що до вказаних подій останні неодноразово здійснювали перевірки на даному ДП, знали місцезнаходження спиртосховища, підстав говорити неправду у них не було, що підтвердив сам обвинувачений.

Нелогічними суд вважає показання обвинуваченого в частині того, що 28.02.2019 за вказівкою директора ОСОБА_12 він припинив проведення інвентаризації, не завершивши її до кінця з невідомих йому причин, не показав ревізорам всі ємності з залишками готової продукції, при цьому, маючи можливість це зробити у разі належного виконання своїх службових обов`язків.

Водночас суд звертає увагу на те, що керівництво підприємства результат інвентаризації від 28.02.2019 не оскаржувало, не вимагало повторної ревізії у випадку незгоди з актом, а навпаки директор підприємства уникав проведення інвентаризації комісією за спільної участі представників ДП «Укрспирт» та ДП, ухиляючись від складання та підписання відповідного акту, що підтвердили свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_13 .

Суд у певній мірі критично оцінює показання представника потерпілої особи ОСОБА_8 , вважаючи їх сумнівними та недостатньо чіткими, з урахуванням того, що остання тривалий час є колегою ОСОБА_9 та може бути зацікавлена у непритягненні обвинуваченого до кримінальної відповідальності.

Даних, передбачених ч. 2 ст. 96 КПК України, стосовно допитаних свідків сторони обвинувачення ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , стороною захисту для доведення недостовірності їх показань, як то показання, документи, які підтверджують їх репутацію, зокрема, щодо засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність останніх, суду не надано.

На переконання суду показання даних свідків, на яких грунтується обвинувачення ОСОБА_9 , зокрема щодо перевірки ними всіх ємностей, в яких зберігався спирт у спиртосховищі ДП, суд вважає їх послідовними, переконливими і правдивими та такими, що відповідають встановленим судом фактичним обставинам кримінального правопорушення та узгоджуються з іншими дослідженими під час розгляду справи письмовими доказами, тому суд покладає їх в основу обвинувального вироку.

При цьому суд враховує, що вказані свідки, які не вперше проводили перевірку на ДП, підтвердили, що ними здійснено обміри всіх резервуарів із готовою продукцією, наявною у спиртосховищі. Разом з тим, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 зазначили, що при проведенні слідчої дії 13.03.2019 оглянуто ту саму кількість резервуарів, що і під час інвентаризації 28.02.2019, при чому встановлено однаковий об`єм залишків спирту та його нестачі, що свідчить про достовірність інформації, зазначеної у складеному ними акті. Певні незначні суперечності та неточності у їх показаннях, які критично не змінюють встановлених судом обставин, суд вважає такими, що обгрунтовано пов`язані зі спливом значного проміжку часу після даної події.

Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , показання яких є не послідовними і непереконливими, не повідомили суду будь-яких обставин кримінального правопорушення, що охоплені межами обвинувачення. Разом з тим, суд не знаходить логіки у показаннях останньої стосовно залишків спирту станом на 28.02.2019 у кількості 3193, 05 дал та 2500 дал, які відвантажені в автомобіль ПАТ «Оболонь», якого до 01.03.2019 (початок її лікарняного) на території ДП не було.

Про допитінших осібв якостісвідків укримінальному провадженністорона обвинуваченнята стороназахисту клопотаньне заявляли.Від допитусвідка ОСОБА_19 прокурор відмовився.

Варто зауважити, що твердження сторони захисту щодо відвантаження зі спиртосховища ДП спирту на початку березня 2019 року для ПАТ «Оболонь» виходять за межі пред`явленого обвинувачення, клопотань про зміну якого у даному кримінальному провадженні не заявлено, а суд позбавлений можливості з власної ініціативи вирішити дане питання.

З огляду на наведене, суд не бере до уваги заперечення ОСОБА_9 , його захисника та представника потерпілої особи щодо невинуватості та непричетності обвинуваченого до вчинення злочину, передбаченого ч. 2ст. 367 КК України, оскільки вони не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами, а навпаки спростовані сукупністю досліджених судом беззаперечних доказів, наданих стороною обвинувачення.

При ухваленні вироку стосовно ОСОБА_9 суд, відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», вважає за необхідне застосувати як джерело права практику Європейського суду з прав людини.

Так, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06.12.1998, Європейський Суд наголошує про те, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь - яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).

За таких обставин, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні та зіставленні всіх фактичних обставин кримінального провадження, керуючись законом та правосвідомістю, оцінюючи кожний доказ із точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - їх достатності та взаємозв`язку у відповідності до ст. 94 КПК України, дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) та кваліфікує діяння обвинуваченого за ч. 2 ст. 367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Згідно з положенням ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання ОСОБА_9 керується положеннями статтей 65-67 КК України і роз`ясненнями, викладеними у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обираючи виді мірупокарання обвинуваченому,суд враховує,що відповідност.12КК Україникримінальне правопорушення,передбачене ч.2ст.367КК України,в редакціїна моментйого вчиненняза ступенемтяжкості кваліфікувалосьяк злочинсередньої тяжкості та відповідно доЗакону України № 2617-VIII від 22.11.2018, віднесений до нетяжких злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг.

Крім того, суд бере до уваги обставини, характер та ступінь тяжкості суспільно небезпечного діяння, вчиненого ОСОБА_9 , відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має вищу освіту, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину, характеризується посередньо, а також враховує його майновий стан, з огляду на те, що останній офіційно працевлаштований.

Разом з тим, суд критично ставиться до невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що свідчить про те, що він не став на шлях виправлення та не усвідомив соціального негативу вчиненого кримінального правопорушення.

Також судом враховано висновок досудової доповіді Гайсинського районного сектору № 2 філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області від 06.10.2021, відповідно до якого виправлення ОСОБА_9 можливе без ізоляції від суспільства на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи характер та ступінь тяжкості злочину, тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди, завдані охоронюваним законом державним інтересам, зважаючи на дані про особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих покарання обставин та враховуючи позицію державного обвинувача, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 2ст.367КК України у виді позбавлення волі в межах санкції статті зі сплатою штрафу у максимальному розмірі.

За змістом пунктів 17, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 № 7 судам роз`яснено, що відповідно до Кримінального кодексу України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю. Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину.

Оскільки інкримінований ОСОБА_9 злочин, пов`язаний із посадою завідувача складом готової продукції ДП, суд вважає за необхідне також призначити обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій на певний строк.

Разом із тим, враховуючи необережну форму вини, характеристику обвинуваченого, який раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, з огляду на те, що не визнання вини не є оціночним поняттям при призначенні покарання та враховуючи мету покарання та призначене додаткове покарання, суд вважає за можливе на підставі ст.75ККУкраїни звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного основого покарання, з встановленням іспитового строку та покладенням на нього обов`язків, передбаченихст. 76 КК України.

При цьому, відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому ст. 69, 69-1 КК України, судом не встановлено.

На переконання суду саме такий захід примусу зможе забезпечити досягнення мети покарання, відповідатиме тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та загальним засадам призначення покарання, за своїм видом і розміром буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, при цьому не буде становити для нього особистий надмірний тягар, а також не потягне порушення засад виваженості, що включає наявність справедливого балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.

У кримінальному провадженні прокурором заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі ДП про стягнення з ОСОБА_9 завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди в сумі 806285 грн. 20 коп., заподіяної внаслідок неналежного виконання обвинуваченим своїх службових обов`язків, що призвело до втрати майна ДП, посилаючись на бездіяльність потерпілої особи щодо її відшкодування.

ОСОБА_9 позовні вимоги не визнав та заперечував проти задоволення позову, від підтримання якого також відмовилася представник потерпілої особи ОСОБА_8 , обгрунтовуючи це відсутністю нестачі готової продукції та службової недбалості з боку обвинуваченого.

Дослідивши зміст позовної заяви та окремі матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторін, суд вважає за необхідне залишити даний позов без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом.

Представництво інтересів громадянина або держави прокурором у суді врегульовано у ст.23Закону України«Про прокуратуру» (далі Закону).

За змістом ч. 3 ст. 23 Закону(в редакції, чинній на момент звернення прокурора з позовом у цій справі) не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (провадження№ 12-20гс21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що «заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ у частині таких вимог. Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПКУкраїни суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Враховуючи наведене вище, цивільний позов прокурора підлягає залишенню без розгляду.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів Вінницького НДЕКЦ МВС України для проведення експертиз: судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № 100 від 08.07.2019 вартістю 1 570, 10 грн., судово-товарознавчої експертизи № 725 від 29.09.2020 вартістю 653, 80 грн., судово економічної експертизи, № 35 від 04.08.2020 вартістю 5 230, 40 грн. та Вінницького відділенням КНДІСЕ судово-почеркознавчої та технічної експертизи № 2174/2175/21-21 від 07.04.2021 вартістю 4 118,64 грн., а всього на загальну суму 11 572, 94 грн. у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.03.2020, на спирт етиловий об`ємом 3 199, 59 дал, який знаходиться на складі готової продукції в ємності № 5 ДП за адресою: вул. Заводська, 53, с. Бджільна, Вінницької області підлягає скасуванню на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.

Питання стосовно речових доказів суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Зважаючи напризначене покараннята поведінкуобвинуваченого підчас судовогорозгляду кримінальногопровадження, підстав для застосування запобіжного заходу суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 65,66,67,75,76,367КК України, ст. ст.100,124, 128,174, 349,368, 371,373,374,394-395КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 3 (три) роки та сплатою штрафу у розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень у дохід держави.

Відповідно до ст. 75 ККУкраїни звільнити ОСОБА_9 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_9 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ст. 165 Кримінально - виконавчого кодексу Україниіспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_9 не обирати.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі ДП «Бджільнянський спиртовий завод» до ОСОБА_9 про відшкодування шкоди - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати на залучення експертів у сумі 11572 (одинадцять тисяч п`ятсот сімдесят дві) гривні 94 коп.

Речові докази:

8 полімерних пакетів із вмістом скляних ємностей із зразками прозорої рідини, вилучені на ДП під час огляду 13.03.2019 - знищити.

спирт у кількості 3 199, 59 дал, виявлений 24.02.2020 у ході обшуку, який знаходиться на складі готової продукції в ємності № 5 на ДП за адресою: вул. Заводська, 53, с. Бджільна, Вінницької області залишити у розпоряджені власника ДП «Бджільнянський спиртовий завод».

наказ ДП «Бджільнянський спиртовий завод» № 6 від 16.01.2014, акт обстеження і проведення замірів для калібрування ємностей зберігання спирту етилового та спиртопродуктів від 27.01.2014, протокол перевірки резервуара геометричним методом таблиця Б.1, ескіз, таблиця Б.4, таблиця Б.8.2, градуювальна таблиця на сталевий вертикальний циліндричний резервуар тип РВС-200 № 5 від 27.01.2014 із градуювальними таблицями у кількості 3 шт. залишити у матеріалах справи (судового провадження).

2 накази ДП «Укрспирт» № 53-р від 28.02.2019, акт б/н від 28.02.2019 про проведення інвентаризації залишків готової продукції на ДП «Бджільнянський спиртовий завод» на 1 арк залишити у матеріалах справи (судового провадження).

Акти інвентаризації № 100 від 01.01.2019 та № 102 від 01.02.2019, два акти б/н від 01.09.2017 залишити у матеріалах справи (судового провадження).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.03.2020, на спирт етиловий об`ємом 3 199, 59 дал, виявлений у ході обшуку 24.02.2020, який знаходиться на складі готової продукції в ємності № 5 ДП за адресою: вул. Заводська, 53, с. Бджільна, Вінницької області скасувати після набрання вироком законної сили.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 29.07.2021, на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_9 , а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 110, 9 кв.м. скасувати після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Теплицький районний суд Вінницької області протягом 30 днів, починаючи з дня його проголошення, обвинуваченим протягом того ж строку з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: