Постанова

від 28.03.2023 по справі 914/1260/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2023 р. Справа №914/1260/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

Плотніцький Б.Д.

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури за вх.№15/1-1593вих-22 від 11.11.2022 (вх. № ЗАГС 01-05/2756/22 від 14.11.2022)

та апеляційну скаргу Львівської міської ради б/н та б/д (вх. № ЗАГС 01-05/3103/22 від 16.12.2022)

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2022 (суддя Король М.Р., повний текст складено 24.10.2022)

у справі № 914/1260/22

за позовом: Заступника керівника Львівської обласної прокуратури

до відповідача-1: Львівської міської ради

до відповідача-2: Приватного підприємства "Еко Україна" (надалі ПП "Еко Україна"), м. Львів

до відповідача-3: Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз" (надалі ПП "Фірма "Сомгіз"), м. Львів

про визнання недійсними результатів проведення земельних торгів, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації прав

за участю учасників справи:

від прокуратури: Максимовська С.С. - прокурор

від відповідача-1: Наумець А.Г. - представник

від відповідача-2: Семенечко Ю.Е. - адвокат

від відповідача-3: Бойко В.В. - адвокат

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради, ПП "Еко Україна", ПП "Фірма "Сомгіз" про:

- визнання недійсними результатів земельних торгів, оформлених протоколом № 38 від 11.01.2019, у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:001:0326, площею 1,6420 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № б/н від 11.01.2019, укладеного між Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області та ПП "Еко Україна", щодо земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:001:0326, площею 1,6420 га;

-скасування державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4623683800:001:0326, площею 1,6420 га, що здійснена державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області на підставі договору оренди земельної ділянки № б/н від 11.01.2019, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 29934845, припинивши інше речове право - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4623683800:001:0326, площею 1,6420 га.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.10.2022 у справі № 914/1260/22 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсними результатів земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки, оформлених протоколом №38 від 11.01.2019, місцевий господарський суд, з врахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладенимх в постанові від 15.09.2022 у справі №910/12525/20, дійшов висновку, що така вимога є неналежним та неефективним способом захисту, оскільки процедура набуття майна на прилюдних торгах завершується оформленням договору, тому оскаржувати в судовому порядку достатньо лише договір.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди, то суд встановив, що під час укладення спірного договору було порушено вимоги земельного законодавства, однак таке порушення відбулося з вини органу місцевого самоврядування. При цьому суд зазначив, що орган місцевого самоврядування, з врахуванням принципу "належного урядування" може виправити власну «помилку» самостійно, а не за рахунок ПП "Еко Україна", як добросовісного набувача права на оренду, який покладався на легітимність дій державного органу. Відтак, суд дійшов висновку, що обраний прокурором спосіб захисту прав та інтересів держави є неналежним в силу того, що він покладає на ПП "Еко Україна" надмірний індивідуальний тягар та порушує принцип пропорційності, закріплений в ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод..

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, заступник керівника Львівської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, судове рішення винесено з неповним з`ясуванням усіх обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що судом не було враховано, що оскаржувані земельні торги з продажу права оренди спірної земельної ділянки були проведені з порушенням вимог ст.136 ЗК України, тобто, за відсутності витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки і, як наслідок, невідповідність умов укладеного договору від 11.01.2019 вимогам законодавства, що в свою чергу є підставою для визнання такого правочину недійсним. Також прокурор не погоджується з висновком суду першої інстанції про покладання відповідальності за допущені порушення при проведенні земельних торгів та укладені договору в повному обсязі на державу. Прокурор зазначає, статтею 136 Земельного кодексу України чітко визначено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї. А відтак, ПП «Еко Україна» під час участі у земельних торгах та під час укладення договору оренди знало про відсутність вказаного витягу, або повинно було та могло знати, проявивши принаймні розумну обачність і ознайомившись з документацією про лот.

Також скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у випадку задоволення такого позову - це призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо втручання у мирне володіння майном ПП «Еко Україна». Прокурор вважає такий висновок суду безпідставним, оскільки, враховуючи незаконність передачі спірної земельної ділянки відповідачу, саме задоволення позовних вимог забезпечить дотримання рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та інтересами ПП «Еко Україна».

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, Львівська міська рада також подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, судове рішення винесено з неповним з`ясуванням усіх обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що Львівська міська рада є правонаступником прав та обов`язків Лисичанської сільської ради, в т.ч. з 07.12.2021 є власником спірної земельної ділянки та стороною договору оренди землі - орендодавцем. Апелянт вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки судом першої інстанції встановлено порушення проведення земельних торгів без здійснення нормативної грошової оцінки, що суперечить вимогам ст.136 ЗК України, ст. 13 Закону України «Про оцінку земель», ст.ст.15,21 Закону України «Про оренду землі», що в свою чергу є підставою для визнання такого правочину недійсним на підставі ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України та є підставою скасування наявного в ПП «Еко Україна» права оренди. Апелянт також зазначає, що постановлення судового рішення про задоволення позовних вимог буде відповідати критерію законності. Відповідні норми законодавства є доступними, чіткими та передбачуваними у питаннях застосування та наслідків їх дії.

Щодо суспільного інтересу, то скаржник звертає увагу суду на те, що такий полягає у необхідності правильного застосування законодавства при передачі в оренду земель та, зокрема, забезпечення економічних інтересів держави шляхом наповнення відповідного бюджету. Однак, у даній справі, на думку апелянта, «суспільний інтерес» порушений у зв`язку з недоотриманням місцевим бюджетом значних сум від оренди спірної земельної ділянки. Під час проведенням земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на землях громадської та житлової забудови було незаконно застосовано середню нормативну грошову оцінку ріллі по Львівській області. Відтак, стартовий розмір річної орендної плати міг би бути істотно більшим, ніж той, який було визначено кінцевим за результатами проведених земельних торгів.

Прокурор в судовому засідання доводи своєї апеляційної скарги та доводи апеляційної скарги Львівської міської ради підтримав повністю. На підтвердження своїх доводів долучив до матеріалів справи письмові пояснення (зареєстровані в канцелярії суду за вх№ 01-04/7344/22 від 21.12.2022).

Представник Львівської міської ради в судовому засіданні доводи своєї апеляційної скарги та доводи апеляційної скарги Львівської обласної прокуратури підтримав повністю.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні проти доводів скаржників заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційні скарги (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/6946/22 від 06.12.2022). Зокрема, зазначає, що для визначення розміру орендної плати за спірну земельну ділянку було взято до уваги лист відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру Львівської області від 29.11.2018 №18-13-0.29-1360/113-18, у якому було повідомлено Лисиничівську сільську раду про те, що середня нормативна грошова оцінка ріллі у Львівській області станом на 01.10.2018 становила 22049,66 грн/га. Відтак, орендна плата була визначена земельними торгами та складалась із стартової ціни лоту та збільшилась на 30 кроків аукціону. Також відповідач-2 не погоджується з твердженнями прокурора про недобросовісність поведінки ПП "Еко Україна" з тих підстав, що підприємству не було відомо про відсутність витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку на земельну ділянку. Відповідач-2 зазначає, що стартовий розмір річної орендної плати на земельну ділянку було встановлено у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у рішенні Лисиничівської сільської ради від 30.03.2018 № 26-650. Окрім того, вказує на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту щодо позовних вимог про визнання недійсними торгів, оскільки торги є правочином, і якщо вони завершуються оформленням договору, то оскарженню в судовому порядку підлягає лише договір. Відповідач -2 просить суд оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Представник відповідача-3 в судовому засіданні проти доводів скаржників заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційні скарги (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/7066/22 від 12.12.2022), просить суд оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення. Зокрема, зазначає, що жодна норма закону або положення договору, що укладений між організатором земельних торгів (Лисиничівською сільською радою) та виконавцем земельних торгів (ПП фірма «Сомгіз») не покладають на виконавця обов`язку перевіряти надані організатором документи на лот на предмет їх відповідності ст. 136 ЗК України. Відтак, вважає, неможливим є притягнення виконавця проведення торгів до відповідальності за невчинення відповідних дій, які не передбачені законом.

Встановивши обставини справи, вивчивши апеляційні скарги, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши учасників справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

Рішенням Лисиничівської сільської ради №18-452 від 21.07.2017 "Про затвердження детального плану території в урочищі "Свинна-2" в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області" затверджено детальний план території згаданого урочища (а.с. 32 том І).

30.03.2018 Лисиничівською сільською радою прийнято рішення № 26-656 "Про надання дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в урочищі "Свинна-2" в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку для передачі в оренду шляхом проведення торгів у формі аукціону", яким, зокрема надано дозвіл на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,64 га, для передачі в оренду шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03 згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему України №548 від 23.07.2010) в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області (а.с. 37-38 том І).

Згідно з витягом з Державного земельного реєстру про земельну ділянку, земельна ділянка кадастровий номер 4623683800:01:001:0326 зареєстрована 20.09.2018, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (а.с. 63-65 том І).

Рішенням Лисиничівської сільської ради №32-836 від 05.10.2018 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,6426 га, (кадастровий номер 4623683800:01:001:0326, код 02.03 згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель), яка розташована в селі Лисиничі (в межах населеного пункту) Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, з метою продажу права оренди на неї на земельних торгах у формі аукціону для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку на землях житлової та громадської забудови ( п.1 рішення) (а.с. 26-31 том І).

Пунктами 5, 7, 8 вказаного рішення затверджено стартовий розмір річної орендної плати за земельну ділянку у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлено значення кроку земельних торгів у формі аукціону у розмірі 0,5% від стартового розміру річної орендної плати за користування земельною ділянкою. Торги провести в порядку, визначеному статтями 137-139 Земельного кодексу України ( а.с. 27 том І).

18.10.2018 Лисиничівською сільською радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4623683800:01:001:0326, площею 1,6426 га. Номер запису про право власності 28469628 (а.с. 68 том І).

11.01.2019 було проведено земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4623683800:01:001:0326, площею 1,6426 га, переможцем яких визначено ПП "Еко Україна", що підтверджується протоколом №38 (а.с. 82-83 том І).

Як вбачається зі змісту протоколу №38, організатором земельних торгів виступала Лисиничівська сільська рада, виконавцем - ПП "Фірма "Сомгіз", стартовий розмір річної орендної плати зазначено 1810 грн 94 коп.

Відтак, з урахуванням п.5 рішення Лисиничівської сільської ради №32-836 від 05.10.2018, оцінка земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0326, площею 1,6426 га, яка була об`єктом земельних торгів, становить 36218 грн 80 коп (1810,94 х 100 : 5).

За результатами земельних торгів, 11.01.2019 між Лисиничівською сільською радою (орендодавець) та ПП "Еко Україна" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № б/н, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на землях житлової та громадської забудови, з кадастровим номером 4623683800:01:001:0326 загальною площею 1,6426 га (у тому числі: ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ - 0 га, інших угідь - 1,6426 га), яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Лисиничівська сільська рада, село Лисиничі (в межах населеного пункту) (а.с. 71-75 том І).

На земельній ділянці об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури відсутні (п. 3 договору).

У п.5 договору зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 1810 грн. 94 коп.

Пунктом 9 договору передбачено, що за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Розмір річної орендної плати визначається за результатами земельних торгів (протокол №38 від 11.01.2019) і становить 54 002,29 грн в рік та сплачується на поточний рахунок до місцевого бюджету Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Договір укладено на 10 років з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

15.01.2019 зареєстровано право оренди земельної ділянки за ПП "Еко Україна", номер запису про інше речове право 29934845 (а.с. 95-96 том І).

Згідно з актом приймання-передачі об`єкта оренди до договору оренди земельної ділянки від 11.01.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв у фактичне володіння та користування об`єкт оренди, що визначений договором: земельну ділянку, площею 1,6426 га, несільськогосподарського призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на землях житлової та громадської забудови з кадастровим номером 4623683800:01:001:0326, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Лисиничівська сільська рада, село Лисиничі (в межах населеного пункту) (а.с. 81 том І).

Як встановлено судом, Розпорядженням Кабінету Міністрів України №718-р від 12.06.2020 на виконання п. 7-1 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" було визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Львівської області згідно з додатком. Додатком до вказаного Розпорядження передбачено утворення Львівської територіальної громади до складу якої увійшли території Львівської, Брюховицької, Винниківської, Грибовицької, Грядівської, Дублянської, Зашківської, Лисиничівської, Малехівської, Рудненської, Рясне-Руської територіальних громад. Адміністративним центром новоствореної територіальної громади визначено місто Львів.

Ухвалою Львівської міської ради №6 від 29.12.2020 "Про функціонування Львівської міської територіальної громади" Львівську міську раду визначено правонаступником прав та обов`язків місцевих рад, які приєднуються до Львівської територіальної громади (а.с. 97-98 том І).

Ухвалою Львівської міської ради №7 від 29.12.2020 "Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради" Лисиничівську сільську раду припинено шляхом приєднання до Львівської міської ради (а.с. 99-101 том І).

Ухвалою Львівської міської ради №1572 від 04.11.2021 "Про прийняття у комунальну власність та реєстрацію за Львівською міською радою права комунальної власності на об`єкти нерухомого майна територіальної громади Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, що увійшла до складу Львівської міської територіальної громади" ухвалено зареєструвати Львівській міській територіальній громаді в особі Львівської міської ради право комунальної власності на ряд об`єктів нерухомого майна, в тому числі на земельну ділянку, площею 1,6426 га, кадастровий № 4623683800:01:001:0326 (а.с. 102-107 том І).

07.12.2021 державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0326 за Львівською міською радою. Номер запису про право власності 45569667 (а.с. 95-96 том І).

Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з даним позовом:

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.4 цієї статті, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч.4 ст.23 Закону).

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" дійшов висновку, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовною заявою, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор обґрунтував необхідність захисту інтересів держави тим, що спірна земельна ділянка є комунальною власністю та всупереч чинному законодавству України незаконно передана в оренду юридичній особі. Відтак, наявна необхідність захисту як інтересів територіальної громади, права кожного громадянина, так і публічного, суспільного інтересу, як складової державного інтересу. Такий інтерес полягає у забезпеченні економічних інтересів держави, зокрема можливості відчужити спірну земельну ділянку у власність чи користування після проведення її нормативної грошової оцінки, а відтак і забезпечити належне наповнення відповідного бюджету. Окрім цього, звернення прокурора до суду з позовною заявою спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - законності передачі в оренду земель, яку проведено з порушенням вимог чинного законодавства.

Обґрунтовуючи звернення до суду в інтересах держави саме як позивача, прокурор покликається на те, що в цьому спорі відсутній орган, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави. Зокрема, Державний орган виконавчої влади, який здійснює контроль у сфері земельних відносин - Держгеокадастр, не наділений правом на звернення до суду з позовом про визнання недійсними результатів проведення земельних торгів, визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації прав, оскільки дана земельна ділянка не є землею сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу.

Тобто, даний позов подано прокурором не в межах заходів, які належать до державного контролю за використанням та охороною земель, передбачених в ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", а в межах спору про право користування земельною ділянкою комунальної власності несільськогосподарського призначення.

Відтак, органи Держгеокадастру, згідно з ч.4 ст.122 та ст.15-1 ЗК України, не є уповноважені державою здійснювати захист її інтересів в даному спорі.

Натомість, в силу вимог ч.1 ст.122 та п. а) ч.1 ст.12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад для всіх потреб.

А тому, саме Львівська міська рада є уповноваженим органом для здійснення захисту держави, в межах спору про право користування земельною ділянкою комунальної власності несільськогосподарського призначення.

Водночас, як зазначає прокурор, в межах відносин з розпорядження землями територіальної громади та надання в користування спірної земельної ділянки Лисиничівська сільська рада порушила делеговані їй права щодо розпорядження цією ділянкою, відтак орган місцевого самоврядування (Львівська міська рада, як правонаступник) є одним із співвідповідачів у справі. Інший орган, який відповідно до чинного законодавства здійснює функції з розпорядження землями територіальної громади, відсутній.

За таких умов, прокурор вправі подавати позов в інтересах держави та виступати самостійним позивачем у справі. Аналогічна позиція викладена у постанові ВПВС від 20.07.2022 у справі №910/5201/19.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор у позовній заяві повідомив суд про те, що здійснюючи перевірку законності набуття права користування спірною земельною ділянкою, та виявивши порушення земельного законодавства під час проведення земельних торгів та передачі такої земельної ділянки в оренду, прокурором було повідомлено Львівську міську раду про даний факт. Однак, міською радою не було вжито будь-яких заходів після того, як їй стало відомо про порушення інтересів держави, тому вказане свідчить про нездійснення захисту таких інтересів компетентним органом (а.с. 84-94 том І).

З огляду на наведене суд вважає, що прокурором наведено обґрунтовані підстави для представництва інтересів держави прокуратурою.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. "а"-"г" ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належать розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу.

Приписами ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч.1 ст. 122 ЗК України).

За змістом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього кодексу (ч.2 ст. 127 ЗК України у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч.1 ст.134 ЗК України у вказаній редакції).

За змістом ч.1, ч.2 ст.136 ЗК України (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Як зазначалося вище, з метою продажу права оренди на спірну земельну ділянку, Лисиничівська сільська рада 05.10.2018 рішенням №32-836 затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,6426 га, (кадастровий номер 4623683800:01:001:0326, код 02.03 згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель), яка розташована в селі Лисиничі (в межах населеного пункту) Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (а.с. 26-31 том І).

Згідно з ч.5 ст. 135 Земельного кодексу земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем.

Відповідно до договору № 301118/02-О на організацію та проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки від 30.11.2018 організатором земельних торгів визначено Лисиничівську сільську раду, виконавцем - ПП "Фірма "Сомгіз" (а.с. 126-130 том І).

Частиною 4 ст. 136 ЗК України встановлено, що підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Підготовка лотів до проведення земельних торгів, зокрема включає отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї (п. г, ч.4 ст. 136 ЗК України у вказаній редакції).

У ч.1 ст. 137 Земельного кодексу зазначено, що організатор земельних торгів не пізніше десяти робочих днів після підписання договору про проведення торгів передає, а виконавець земельних торгів приймає документи та матеріали на лот, зазначені у ч.4 ст. 136 цього Кодексу.

Тобто, з наведено слідує, що виконавець земельних торгів, отримавши від організатора відповідні документи, мав пересвідчитися чи відповідають такі переліку документів, які зазначені у ч.4 ст. 136 Земельного кодексу.

Стаття 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачає обов`язкове проведення грошової оцінки земельних ділянок, зокрема нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ч.2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до ч.1 ст.135 ЗК України (в редакції, чинній на момент проведення аукціону) земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

З наведених вище положень вбачається, що законодавством України встановлено обов`язок здійснювати нормативну грошову оцінку земельних ділянок державної або комунальної власності, право оренди на які продається на земельних торгах. Це зумовлено тим, що вказана оцінка є основною для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а також необхідною умовою, що б зазначена в договорі орендна плата відповідала актам цивільного законодавства України. Крім того, отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки державної чи комунальної власності є необхідною умовою процедури проведення земельних торгів з реалізації права оренди на неї.

11.01.2019 було проведено земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4623683800:01:001:0326, площею 1,6426 га, стартовий розмір річної орендної плати зазначено 1810,94 грн, переможцем яких визначено ПП "Еко Україна", що підтверджується протоколом №38 (а.с. 82-83 том І).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у п.5, п.7 рішення Лисиничівської сільської ради №32-836 від 05.10.2018 зазначено, що стартовий розмір річної орендної плати за земельну ділянку затверджено у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Значення кроку земельних торгів у формі аукціону встановлено у розмірі 0,5% від стартового розміру річної орендної плати за користування земельною ділянкою (а.с. 27 том І).

Тобто, стартовий розмір річної орендної плати за земельну ділянку мав визначатися у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Проте, як встановлено судом та не заперечується сторонами, станом на момент проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки не була проведена, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель до лоту не додано.

Наведене підтверджується інформацією з ГУ Держгеокадастру у Львівській області №10-13-0.10-698/2-22 від 16.02.2022, в якому зазначено, що протягом 2019 року витяги з технічної документації на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0326 не видавалися (а.с. 86 том І).

Також, відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Львівській області №10-13-0.10-1162/2-22 від 04.05.2022 протягом 2018 року, витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0326 не видавалися. Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг невідомо про проведення нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки (а.с. 89 том І).

Згідно з інформацією Львівської міської ради №2403вих-25379 від 07.04.2022 при проведенні розрахунків для укладення договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4623683800:01:001:0326, брався до уваги лист відділу у Пустомитівському районі ГУ Держгеокадастру Львівської області від 29.11.2018 №18-13-0.29-1360/113-18, відповідно до якого середня нормативно-грошова оцінка ріллі у Львівській області станом на 01.10.2018 становила 22049,66 грн/га. Львівською міською радою також зазначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у переданих їй матеріалах відсутній (а.с. 70, 93 том І).

Відтак, колегія суддів констатує, що при проведенні земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки було порушено вимоги ст. 136 ЗК України та ст.ст.13, 20 Закону України «Про оцінку земель».

За змістом ст. 15 та ст. 16 ЦК України особа чиї майнові права та інтереси порушені має право на їх захист та на звернення за цим захистом до суду.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.03.2019 у справі №331/6927/16-ц при виборі позивачем способу захисту слід виходити з того, що обраний спосіб захисту цивільного права, має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові (п. 69).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 і ін.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

Прокурором заявлено вимогу про визнання недійсними результатів земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки, оформлених протоколом №38 від 11.01.2019.

Однак, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 зазначила, що правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажі майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу ч.1 ст. 650, ч.1 ст. 655 та ч.4 ст. 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу (п. 103). Отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту (п. 104).

Враховуючи те, що оскаржувані земельні торги завершилися оформленням договору оренди землі від 11.01.2019 та реєстрацією ПП «Еко України» в Державному реєстрі права оренди на спірну земельну ділянку, то предметом оскарження може бути вказаний договір та право оренди, а не результати земельних торгів, оформлені протоколом №38 від 11.01.2019.

З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними результатів земельних торгів, оформлених протоколом від 11.01.2019 № 38 слід відмовити, в силу того, що така вимога є неналежним та неефективним способом захисту.

Щодо вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11.01.2019 та скасування державної реєстрації права оренди за ПП «Еко України» на спірну земельну ділянку суд зазначає таке.

Частиною 1 ст.6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Як зазначалося вище, за результатами проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності площею 1,6426 га, кадастровий №4623683800:01:001:0326, оформленого протоколом №38 від 11.01.2019, між ПП "Еко Україна" та Лисиничівською сільською радою укладено договір оренди від 11.01.2019 вказаної земельної ділянки строком на 10 років. Право оренди на спірну земельну ділянку ПП "Еко Україна" зареєструвало 15.01.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У п.5 договору оренди земельної ділянки зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 1810,94 грн (а.с. 71 том І)

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Станом на момент укладення договору оренди від 11.01.2019 положеннями ст. 15 Закону України "Про оренду землі" передбачалося, що істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із визначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Водночас згідно з пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку. Подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі" необхідно враховувати і вимоги Податкового кодексу України.

Пунктом 271.1 ст. 271 ПК України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового кодексу України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПК України).

Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачалося, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок обов`язково проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель").

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про оцінку земель").

Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто, з аналізу наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Судом встановлено, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, передану відповідачу -2 в оренду, не проводилась.

Прокурором до матеріалів справи долучено лист ГУ Держгеокадастру у Львівській області, в якому зазначено, що враховуючи коефіцієнт індексації (Кі), середня базова вартість 1 м.кв. землі в селі Лисиничі у 2018, 2019 роках становила 117,80 грн. Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) цільове призначення 02.03.- для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку становить 1 (а.с. 248 том І).

Тобто, орієнтовна нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, у випадку її проведення, могла б бути 1 934 982,80 грн (враховуючи розмір спірної земельної ділянки та середню базову вартість 1 м.кв. землі в селі Лисиничі (16426х117,80)).

Відповідно стартовий розмір річної орендної плати міг бути 96 749,14 грн (5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки), а не 1810,94 грн.

Відтак, враховуючи фактичні обставини даної справи, суд зазначає, що встановлений стартовий розмір орендної плати за неї, а також кінцевий розмір, який зазначено в договорі оренди від 11.01.2019 було визначено всупереч вищенаведеним нормам права. Така позиція суперечить базовим принципам використання землі.

Приписами ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до вказаних норм, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно зі ст. 207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Оскільки договір оренди укладений за результатами земельних торгів, які, як встановлено судом апеляційної інстанції, проведені із порушенням земельного законодавства, а також, враховуючи, що орендну плату за користування земельною ділянкою визначено в договорі без проведення її нормативної грошової оцінки, що є порушенням вимог ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ст. 12, 13, 15, 23 Закону України "Про оцінку землі", тому договір оренди земельної ділянки є таким, що суперечить положенням вищевказаних актів цивільного законодавства та підлягає визнанню недійсним.

Враховуючи те, що дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави, апеляційна інстанція вважає, що доводи прокурора про суперечність оскаржуваного договору оренди землі вимогам законодавства України та порушення прав територіальної громади є обґрунтованими.

Щодо покликання відповідачів на те, що наявний у справі суспільний інтерес може бути забезпечений шляхом здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та внесення змін до договору оренди землі від 11.01.2019 із приведенням його умов у відповідність до норм чинного законодавства України як за спільної згоди сторін, так і в судовому порядку на вимогу держави (Львівської міської ради), якщо згоди орендаря на зміну його умов не буде, то колегія суддів зазначає таке.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постановах від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, від 09.11.2021 у справі №635/4233/19 неодноразово зазначала, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

Суд апеляційної інстанції вважає, що внесення змін до договору оренди землі, у зв`язку із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, можливо застосовувати коли сторонами такий договір був укладений у відповідності до норм чинного законодавства (на підставі рішення органу місцевого самоврядування) . Натомість, у даній справі, як зазначалося вище, при укладенні спірного договору оренди земельної ділянки істотна умова договору - орендна плата формувалася на торгах, а не була визначена органом місцевого самоврядування.

Не може вважатися прийнятним також довід відповідача-2 про те, що він є добросовісним набувачем права оренди та не може нести відповідальності за «помилки» органу місцевого самоврядування, у зв`язку з тим, що він лише приєднався до умов, визначених типовим договором оренди землі та конкретизованих у рішенні органу місцевого самоврядування.

Так, кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію.

Як зазначалося вище, ні типовим договором оренди землі, ні рішенням Лисиничівської сільської ради від 05.10.2018 не було встановлено розміру нормативної грошової оцінки. Замість витягу з нормативної грошової оцінки до документів на лот було долучено лист відділу у Пустомитівському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 29.11.2018, відповідно до якого середня нормативно-грошова оцінка ріллі у Львівській області станом на 01.10.2018 становила 22 049,66 грн/га, який і було взято до уваги при проведені розрахунків для укладення договору оренди землі.

За загальним правилом, відповідальність за невідповідність умов укладеного договору актам цивільного законодавства несуть всі сторони цього договору, оскільки ст.6 та ст.627 ЦК України надають сторонам право вільно визначати умови цього договору, які б не суперечили умовам законодавства України. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відтак, ПП «Еко Україна» під час участі у земельних торгах та під час укладення договору оренди знало про відсутність вказаного витягу, або повинно було та могло знати про це, проявивши принаймні розумну обачність і ознайомившись з документацією про лот.

Порушення визначеного наведеними вище нормами земельного законодавства порядку оформлення земельної ділянки в обхід встановленої законом процедури, очевидно свідчить про недобросовісність поведінки останнього, враховуючи чіткість і однозначність умов договору та вимог чинного законодавства у сфері земельних правовідносин.

Покликання відповідача 2 на те, що задоволення позову призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо втручання у мирне володіння майном ПП «Еко Україна» є безпідставним, оскільки, враховуючи незаконність передачі спірної земельної ділянки відповідачу-2, колегія суддів вважає, що саме задоволення позовних вимог буде відповідати критерію законності та забезпечить дотримання рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) і інтересами ПП «Еко Україна». Відповідні норми законодавства є доступні, чіткі та передбачувані у питаннях застосування та наслідків їх дії.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20.11.2018 у справі №372/2592/15-ц зазначила, що висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а із урахуванням фактичних обставин справи, оскільки ЄСПЛ рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Це пов`язано з тим, що певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, можуть бути пов`язані із протиправною поведінкою самого набувача майна.

За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як зазначалося вище, 15.01.2019 за ПП "Еко Україна" зареєстровано право оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право 29934845 (а.с. 95-96 том І).

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб`єктами права власності на землю є, зокрема територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Станом на момент розгляду справи власником спірної земельної ділянки є Львівська міська рада.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.3 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомостями про земельну ділянку, що вносяться до Державного реєстру прав, є відомості про її кадастровий номер.

Державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку (ч.4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

У ст.26 Закону зазначено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому п.1 ч.7 ст.37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Згідно з пп. 3 п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

За змістом п.9 ч.1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що обраний прокурором спосіб захисту щодо скасування державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 462368800:001:0326 відповідає вимогам законності, оскільки проведення земельних торгів щодо продажу права оренди на земельні ділянки комунальної власності без здійснення нормативної грошової оцінки цих ділянок суперечить вимогам ст. 136 ЗК України, ст. 13 Закону України «Про оцінку земель», ст. ст. 15, 21 Закону України «Про оренду землі», а також положенням підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Вказані порушення в силу вимог ст. ст. 16, 203 та 215 ЦК України є підставою для визнання недійсним договору оренди землі від 11.01.2019 та скасування наявного в ПП «Еко Україна» права оренди.

Такий спосіб захисту порушеного права є ефективним, оскільки призведе до потрібного результату, матиме найбільший ефект щодо відновлення відповідних прав, свобод та інтересів настільки, наскільки це можливо, а також відповідатиме принципу процесуальної економії, тобто позбавить необхідності звертатися до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.03.2023 у справі № 909/221/22.

Відповідно до ст. 256 та ст. 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Еко Україна", а також ПП "Фірма "Сомгіз" подали заяви про застосування строку позовної давності, мотивуючи їх тим, що, оскільки існує орган місцевого самоврядування, який вправі в спірних правовідносинах захищати права та законні інтереси відповідної територіальної громади (в даному випадку Львівська міська рада), відтак строки позовної давності за вимогами, які заявлені в цьому позові розпочали свій перебіг для прокурора так само, як і для цього органу - з 11.01.2019 та спливли 11.01.2022 (а.с. 223-225 том І, а.с. 1-3 том ІІ). Позов прокурором подано 14.06.2022 .

Прокурор заперечив факт пропущення ним строків позовної давності (235-239, 254-258 том І).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17.10.2018 у справі №362/44/17, якщо з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Водночас, якщо прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів, позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор.

Враховуючи, що в даній справі прокурор виступає самостійним позивачем, а орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах виступає відповідачем, то строк позовної давності необхідно обчислювати з того моменту, коли про порушення стало відомо прокурору, а не Львівській міській раді.

З огляду на те, що ПП "Еко Україна" 15.01.2019 зареєструвало своє право оренди на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, саме з вказаної дати прокурор міг довідатися про існування договору оренди від 11.01.2019, адже відомості з реєстру є загальнодоступними.

Однак, суд погоджується з доводами прокурора, що про порушення прав та інтересів держави фактом укладення договору оренди від 11.01.2019 він зміг довідатися лише з моменту, коли йому стало відомо, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1,6426 га, кадастровий №4623683800:01:001:0326 не проводилася.

Як зазначив прокурор, інформація щодо видачі та отримання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки для проведення Лисиничівською сільською радою 11.01.2019 земельних торгів у формі аукціону, не перебуває у вільному доступі. Про відсутність цієї оцінки йому стало відомо лише з моменту отримання відповідей на його запити від Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (16.02.2022 та 04.05.2022) та від Львівської міської ради (12.04.2022).

Слід зазначити, що відповідачі не надали належних доказів, які б свідчили про обізнаність прокурора про відсутність нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки до моменту, ніж про це вказує сам прокурор.

Оскільки даний позов подано в господарський суд 15.06.2022, тобто в межах строку позовної давності, то відповідно заяви про застосування строків давності до задоволення не підлягають.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (рішення від 28.10.2010 № 4241/03, § 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що суд надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК кодексу України).

Зважаючи на викладене, за результатами дослідження та оцінки за правилами статті 86 ГПК України зібраних у справі доказів та обставин у сукупності, з урахуванням ст.ст. 2, 13, 14, 76-79 ГПК України, колегія суддів вважає, що заявлені позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про відмову у задоволені позову, місцевий господарський суд не повно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав не вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке не відповідає вимогам закону та обставинам справи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід скасувати частково, а апеляційні скарги задовольнити частково.

Судовий збір за розгляд позовної заяви та розгляд апеляційних скарг, в силу положень ч.4 ст.129 ГПК України, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги Львівською міською радою залишаються за скаржником, з огляду на те, що відповідач-1 визнав позов.

Керуючись, ст.ст. 269, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Апеляційну скаргу Львівської міської ради задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2022 у справі № 914/1260/22 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації прав. В цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 11.01.2019, укладений між Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області (81126, Львівська область, Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Т. Шевченка,48, ЄДРПОУ 04369535) та Приватним підприємством «Еко Україна» (79053, м. Львів, вул. Княгині Ольги, 100 Ж, ЄДРПОУ 37864187) щодо земельної ділянки площею 1,6426 га, кадастровий номер 4623683800:01:001:0326).

Скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4623683800:01:001:0326, площею 1,6426 га, що здійснена державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 11.01.2019, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 29934845, припинивши інше речове право - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4623683800:01:001:0326, площею 1,6426 га.

В решті рішення залишити без змін.

4. Стягнути з Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок,1, код 04055896) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, код 02910031) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1654,00 грн.

5. Стягнути з Приватного підприємства "Еко Україна" (79053, м. Львів, вул. княгині Ольги, 100 Ж, код 13836800) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, код 02910031) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1654,00 грн.

6. Стягнути з Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок,1, код 04055896) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, код 02910031) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3721,50 грн.

7. Стягнути з Приватного підприємства "Еко Україна" (79053, м. Львів, вул. княгині Ольги, 100 Ж, код 13836800) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, код 02910031) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3721,50 грн.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

9. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст складено 06.04.2023.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Кордюк Г.Т.

Плотніцький Б.Д.