Ухвала

від 11.05.2023 по справі 914/1260/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 травня 2023 року

м. Київ

Справа № 914/1260/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Могил С. К., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Еко Україна" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 (колегія суддів: Кравчук Н. М., Кордюк Г. Т., Плотніцький Б. Д.) у справі

за позовом заступника керівника Львівської обласної прокуратури до відповідачів: 1) Львівської міської ради; 2) Приватного підприємства "Еко Україна"; 3) Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз", про визнання недійсними результатів проведення земельних торгів, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації прав,

ВСТАНОВИВ:

У 2022 році заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради, Приватного підприємства "Еко Україна" (далі - ПП "Еко Україна") і Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз", в якому просив:

- визнати недійсними результати земельних торгів, оформлені протоколом від 11.01.2019 № 38, у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:001:0326, площею 1,6420 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку;

- визнати недійсним договір оренди цієї земельної ділянки від 11.01.2019, укладений між Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області та ПП "Еко Україна";

- скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права оренди зазначеної земельної ділянки.

12.10.2022 Господарський суд Львівської області ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.

28.03.2023 Західний апеляційний господарський суд прийняв постанову, повний текст якої склав 06.04.2023, про скасування цього рішення в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації прав і прийняв в цій частині нове - про задоволення позову; в решті рішення місцевого господарського суду залишив без змін.

18.04.2023 ПП "Еко Україна" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, що надійшла до суду 24.04.2023, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2023 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Багай Н. О.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2023 на підставі розпорядження заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 02.05.2023 у зв`язку з перебуванням суддів Мачульського Г.М. та Багай Н. О. у відпустках, відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснов Є. В. - головуючий, Могил С. К., Рогач Л. І.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що її подано з дотриманням вимог статей 287- 291 ГПК України, у зв`язку з чим ці матеріали є достатніми для відкриття касаційного провадження. Підстави для застосування судом касаційної інстанції статей 292 та 293 цього ж Кодексу до касаційної скарги ПП "Еко Україна" відсутні.

До Верховного Суду 27.04.2023 та 10.05.2023 відповідно надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження від заступника керівника Львівської обласної прокуратури та Львівської міської ради, в яких вони просять відмовити ПП "Еко Україна" у відкритті касаційною провадження. Так, прокурор та Львівська міська рада зазначили, що правовідносини у справах, на які посилається у касаційній скарзі скаржник, не є подібними із правовідносинами у цій справі, а зі змісту касаційної скарги не вбачається, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваної постанови сформованій правозастосовчій практиці Верховного Суду. Тому вважають, що доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, не обґрунтовані підставою, передбаченою в пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, не доводять порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, а направлені на переоцінку доказів та обставин справи, що були предметом розгляду та яким була надана належна правова оцінка. Прокурор не погоджується також із доводами скаржника щодо відсутності у нього підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

Колегія суддів відхиляє такі доводи прокурора та Львівської міської ради з огляду на те, що ПП "Еко Україна" при зверненні із касаційною скаргою дотрималось вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, зазначивши підставу, на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 цього Кодексу підстави. Водночас надання оцінки спірним правовідносинам на предмет подібності із правовідносинами у справах, наведених у касаційній скарзі, вирішення питання щодо обґрунтованості доводів скаржника, буде здійснено під час розгляду касаційної скарги по суті.

Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Беручи до уваги обґрунтування скаржника підстави касаційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження на підставі, визначеній в пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України.

За змістом статті 295 цього ж Кодексу учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, то в разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву.

Крім того, у касаційній скарзі та у відповідному клопотанні скаржник просить зупинити виконання оскаржуваного судового рішення. Обґрунтовуючи наведене клопотання, скаржник зазначає, що виконання оскаржуваної постанови призведе до нерівного процесуального становища, зробить касаційний перегляд справи неактуальним. Скаржник зазначив, що протягом дії оспорюваного договору сплачував орендну плату, отримав містобуди, розробив технічну документацію на будівлю багатоповерхового житлового будинку, розробив ескізний проект забудови, що призвело до значних витрат. ПП "Еко Україна" наголошує, що захист його прав, та інтересів стане неможливим без зупинення виконання судового рішення, оскільки для відновлення порушеного права необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а у разі відчуження, або передачі в оренду земельної ділянки іншому суб`єкту господарювання, поворот виконання судових рішень буде неможливим, або вимагатиме докладання значних зусиль та витрат для поновлення порушеного права.

У запереченнях Львівська міська рада просить відмовити у задоволенні клопотання скаржника про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, що після отримання повного тексту постанови апеляційного господарського суду на підставі відповідної заяви Львівської міської ради державний реєстратор 05.05.2023 вніс до Державного реєстру речових прав відомості про припинення права оренди ПП "Еко Україна". Крім того у Департаменті міської агломерації Львівської міської ради відсутня інформація щодо надання ПП "Еко Україна" містобудівних умов та обмежень на спірну земельну ділянки.

Право суду зупинити дію оскаржуваного судового рішення передбачене абзацом 2 частини четвертої статті 294 та частиною першою статті 332 ГПК України.

З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення (зокрема, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування).

Верховний Суд виходить з того, що для зупинення виконання (дії) судового (их) рішення (ь), яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Ураховуючи характер правовідносин та викладені у клопотанні доводи про необхідність врахування забезпечення збалансованості інтересів сторін, недопущення невідворотних наслідків, які можуть виникнути з огляду на виконання судового рішення, що набрало законної сили, а також заперечення відповідача-1, Верховний Суд вважає за доцільне зупинити виконання оскаржуваної постанови до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

У справі, що розглядається, предметом позову є вимога прокурора про визнання недійсними результатів проведених органом місцевого самоврядування земельних торгів, визнання недійсним договору оренди землі та припинення права оренди земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначав, що оскаржувані земельні торги з продажу права оренди спірної земельної ділянки були проведені з порушенням вимог статті 136 Земельного кодексу України, а саме: за відсутності витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки і, як наслідок - невідповідність умов укладеного на цих торгах договору вимогам законодавства, що зі свого боку є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Суди попередніх інстанцій у цій справі встановили, що під час укладення спірного договору оренди було порушено вимоги земельного законодавства, оскільки не була проведена нормативна грошова оцінка земельної ділянки комунальної власності, що передавалась в оренду.

Утім, відмовляючи у задоволенні вимоги про визнання недійсним договору оренди, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що орган місцевого самоврядування, з урахуванням принципу "належного урядування" може виправити власну "помилку" самостійно, а не за рахунок ПП "Еко Україна", як добросовісного набувача права на оренду, який покладався на легітимність дій державного органу. Тож суд дійшов висновку, що обраний прокурором спосіб захисту прав та інтересів держави є неналежним в силу того, що він покладає на ПП "Еко Україна" надмірний індивідуальний тягар та порушує принцип пропорційності, закріплений в статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Натомість суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання договору оренди землі недійсним з урахування того, що орендну плату за користування земельною ділянкою визначено в договорі без проведення її нормативної грошової оцінки в порушенням вимог статті 21 Закону України "Про оренду землі", статей 12, 13, 15, 23 Закону України "Про оцінку землі".

Під час вивчення матеріалів касаційної скарги колегія суддів з`ясувала, що 02.11.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 912/2797/21 з метою відступу від висновку про те, що не проведення нормативної грошової оцінки у порядку, встановленому законодавством, є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, який викладено у постанові Верховного Суду України від 11.05.2016 у справі № 6-824цс16.

На думку колегії суддів у справі № 912/2797/21, укладення договору оренди землі за відсутності нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є підставою для визнання договору оренди недійсним, правомірним буде внесення змін до такого договору після здійснення нормативної грошової оцінки землі. Також касаційний суд зазначив, що сумнівною є економічна доцільність визнання договору недійсним, оскільки при визнанні договору недійсним держава в особі орендодавця не буде отримувати орендну плату, а відповідно зменшаться надходження до державного бюджету, тоді як при внесенні змін до договору буде дотримано баланс між поставленими цілями та використаними засобами та досягнуто справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав орендаря, який мав "законне сподівання" на отримання можливості ефективно здійснити майнове право.

01.02.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла зазначену справу до розгляду.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України зупинити провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2797/21.

Керуючись статтями 234, 228, 287- 290, 294, 295, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Еко України" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 914/1260/22.

2. Учасники справи мають право подати до Верховного Суду на адресу: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, або через систему "Електронний суд" відзиви на касаційну скаргу до 07 червня 2023 року, відсутність яких не перешкоджає здійсненню касаційного перегляду.

3. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет" за вебадресою: http://supreme.court.gov.ua.

4. Зупинити виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 914/1260/22 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

5. Витребувати з Господарського суду Львівської області та/або Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 914/1260/22.

6. Зупинити провадження у справі № 914/1260/22 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2797/21.

Надіслати копію цієї ухвали до Господарського суду Львівської області та Західного апеляційного господарського суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя С. К. Могил

Суддя Л. І. Рогач