Рішення

від 27.03.2023 по справі 920/21/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.03.2023м. СумиСправа № 920/21/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., за участі секретаря судового засідання Бардакової О.М., розглянувши матеріали справи №920/21/23

за позовом: Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1; код ЄДРПОУ 24432974),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімко Україна" (40000, м. Суми, вул. Козацький Вал, буд. 2Б; код ЄДРПОУ 42392487),

про стягнення 849 019,56 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Охріменко А.А., адвокат, довіреність від 31.10.2022 №14-233 (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився;

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.01.2023 провадження у справі № 920/21/23 відкрито за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 09.02.2023, 11:00.

Відповідно до ухвали суду від 09.02.2023 було відкладено підготовче засідання на 02.03.2023, 11:00 у зв`язку з неявкою відповідача та неподанням ним відзиву на позов.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.03.2023 у справі №920/21/23 закрито підготовче провадження; призначено розгляд справи по суті на 27.03.2023.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь неустойку у розмірі 849 019,56 грн, відповідно до договору № 1367 від 02.09.2020 року та специфікації № 6 до договору, а також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав. З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду від 13.01.2023, 09.02.2023 та 02.03.2023 надіслані на адресу відповідача, яка вказана позивачем у позовні заяві та відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 40000, м. Суми, вул. Козацький Вал, буд. 2Б, повернулися до суду з відміткою пошти "адресат не знайден".

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами першою та другою ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина перша ст. 4 цього Закону).

Відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників справи про розгляд вказаної справи Господарським судом Сумської області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасника справи, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

Судом встановлено, що 02.09.2020 року між Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімко-Україна» (Продавець) укладено Договір № 1367 (далі -Договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця продукцію відповідно до специфікації, узгодженої до договору, кожна одиниця якої повинна комплектуватися інструкцією з експлуатації, а покупець прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 2.1. договору загальна вартість Продукції за Договором складається з суми вартості всіх партій Продукції, узгоджених по всім Специфікаціям до даного Договору.

Пунктом 2.2. договору визначено, що ціна продукції, що поставляється Покупцю, договірна і вказується для кожної позиції в Специфікації(ціях), що є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 3.1. договору передбачено, що умови поставки Продукції викладаються Сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції, зазначеній у відповідній специфікації, та узгоджуються у відповідній(их) Специфікації(ях). Якщо редакція Інкотермс не визначена у відповідній специфікації, застосовуватиметься Інкотермс в редакції 2010 року.

Пунктом 3.2. договору визначено, що поставка Продукції Продавцем здійснюється в строки, зазначені у відповідній(них) Специфікації(ціях), але тільки після надання Покупцем письмового замовлення на поставку. Датою подачі замовлення на поставку вважається дата його направлення електронною поштою на е-mail akhomukha@simcomining.com. Замовлення на поставку повинно містити перелік номенклатури (асортимент) та обсяги поставки Продукції, точно відповідати по номенклатурі і не перевищувати обсяги, зазначені в Специфікації(ціях).

Відповідно до п. 6.1. договору, у випадку одержання Продукції, що не відповідає вимогам, наведеним в Договорі (неякісна, некомплектна, не замовлена, в ушкодженій упаковці, що була у використанні та ін.) або при виявленні будь-якої невідповідності в документах кількості і номенклатури фактично поставленої Продукції, Покупець зобов`язаний прийняти її на відповідальне зберігання і негайно сповістити Продавця для розпорядження Продукцією.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов узгодженої сторонами Специфікації № 6 від 23.06.2021 р. до Договору, відповідач повинен був поставити позивачу продукцію - трансмісія 0R4054 для навантажувача САТ 992 на суму 2 482 512,00 грн протягом 45 календарних днів з моменту надання замовлення №4500348786 (надіслане покупцем на електронну адресу продавця 25.06.2021р.), тобто до 09.08.2021.

Позивачем було здійснено оплату за замовлення №4500348786 відповідно до видаткової накладної № 6 від 29.10.2021 на суму 2 482 512,00 грн.

У листі №27-01 від 01.12.2021, надісланому відповідачем позивачу, зазначено про те, що відбулась помилка у поставці продукції за специфікацією № 6 від 23.06.2021 р., а саме було поставлено іншу продукцію ніж та, що передбачена специфікацією. Листами від 06.10.2021 та від 13.10.2021 відповідачем повідомлено про неможливість поставки продукції у зв`язку з форс-мажорними обставинами.

Відповідно до товарно-транспортної накладної №26 від 29.10.2021 було поставлено відповідачем продукцію, а саме: трансмісія 0R4054 для навантажувача САТ 992. Згідно акту приймання продукції за якістю від 03.12.2021 №5-29 здійснене приймання поставленої відповідачем продукції, але вона виявилася такою, що не відповідає умовам вищевказаної Специфікації №6.

Також, поставка зазначеної незамовленої продукції підтверджується листом відповідача від 01.12.2021р. про необхідність її вивезення як помилково поставленої.

В подальшому, відповідачем була здійснена чергова спроба поставки продукції 20.01.2022 р., яка також виявилася такою, що не відповідає умовам вищевказаної Специфікації №6 вже за якістю та була вивезена ним для усунення недоліків, що підтверджуються листом продавця №32-01 від 26.01.2022 та актом приймання продукції за якістю від 26.01.2022 №5-2.

Листом №33-01 від 25.02.2022р. відповідач відмовився від подальшого постачання/заміни продукції, необґрунтовано посилаючись на форс-мажорні обставини.

Факт прострочення поставки продукції підтверджений листами відповідача від 06.10.2021р. та від 13.10.2021р.

Також, з метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено відповідачу претензію №14-u-086-22 від 12.10.2022 р., яка не була вручена відповідачу через відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідач порушив умови договірних зобов`язань, стосовно строків та поставки товару належної якості, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача неустойки, яка передбачена договором №1367 від 02.09.2020 року у розмірі 849 019,56 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Частиною першою ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями статті 549 ЦК України та статті 230 ГК України визначено загальне поняття штрафних санкцій, яке у господарському судочинстві включає неустойку, штраф, пеню, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил господарської діяльності, невиконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 7.1. договору передбачено, що у випадку прострочення поставки Продукції проти строків, обумовлених в договорі, Продавець сплачує Покупцю неустойку в розмірі 0,3% від вартості недопоставленої Продукції, але не менше суми в гривнях, що еквівалентна 500 доларів США на момент складання вимоги про сплату даних штрафних санкцій за кожний день прострочення. Нарахування неустойки починається з першого дня прострочення та припиняється на дату поставки Продукції.

Письмовими матеріалами справи підтверджується факт оплати позивачем за поставку товару згідно специфікації №6 від 23.06.2021р., поставку відповідачем продукції, яка не відповідає умовам вказаної специфікації та нарахування позивачем неустойки за несвоєчасну поставку продукції, розмір якої визначений в п. 7.1 Договору.

Враховуючи те, що вартість продукції за специфікацією №6 до Договору складає 2482512,00 грн, поставка продукції відбулась з простроченням, тому позивачем правомірно нараховано неустойку у розмірі 849 019,56 грн. Заперечень відповідачем щодо стягнення неустойки подано не було.

Суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача та враховуючи доведеність факту несвоєчасної поставки продукції по Договору, заявлена позовна вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 849 019,56 грн є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України "Про судовий збір" та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовною заявою, позивачем було сплачено 12 735,29 грн судового збору згідно платіжного інструкції № 600025085 від 15.12.2022.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору 12 735,29 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімко Україна" (40000, м. Суми, вул. Козацький Вал, буд. 2Б; код ЄДРПОУ 42392487) на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1; код ЄДРПОУ 24432974) неустойку у розмірі 849 019,56 грн (вісімсот сорок дев`ять тисяч дев`ятнадцять гривень 56 коп.), 12 735,29 грн (дванадцять тисяч сімсот тридцять п`ять гривень 29 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 06.04.2023.

Суддя О.Ю. Соп`яненко