Ухвала

від 06.04.2023 по справі 910/20566/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/20566/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Бондарчук В. В.

від 18.07.2022 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Буравльов С. І., Пашкіна С. А., Шапран В. В.

від 21.02.2023

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекосервіс"

про стягнення 180 602,52 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекосервіс"

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекосервіс" про стягнення коштів, нарахованих за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, у розмірі 180 602,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог чинного законодавства та здійсненням скиду стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, у зв`язку з чим нараховано 180 602,52 грн.

У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будекосервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про визнання незаконними (протиправними) дії по відбору проб на аналіз від 18.09.2020 та дії по нарахуванню суми за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин згідно з рахунком № 06010868 від 12.10.2020.

Вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що дії Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" порушують вимоги Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1879 від 12.10.2011.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 у справі № 910/20566/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021, первісний позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволено. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекосервіс" відмовлено.

Постановою від 17.02.2022 Верховний Суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021; справу № 910/20566/20 направив до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

За результатом нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі № 910/20566/20 у задоволенні первісного позову Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекосервіс" відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі № 910/20566/20 в частині відмови у задоволенні первісного позову та ухвалити нове рішення про його задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Постановою від 21.02.2023 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі № 910/20566/20.

15 березня 2023 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі № 910/20566/20, в якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині відмови в задоволенні вимог Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекосервіс" коштів, нарахованих за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, у розмірі 180 602,52 грн.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" цієї норми.

За змістом частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102,00 грн.

Предметом касаційного перегляду у справі № 910/20566/20 є спір про стягнення 180 602,52 грн, що менше, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову.

У пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку справи з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

В касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт "а" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України), а також має для нього виняткове значення (підпункт "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України). Скаржник наголошує, що відкриття касаційного провадження у цій справі не призведе до порушення принципу "правової визначеності", а її розгляд впливатиме на широку масу спорів з актуальною правовою проблемою. Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" також звертає увагу, що питання правомірності нарахування плати за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, порядку відбору стічних вод та проведення лабораторних досліджень має виняткове значення, оскільки скаржник здійснює забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території міста Києва, шляхом очищення стічних вод за допомогою Бортницької станції аерації, стосується регулювання відносин у сфері охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, та прямо впливає на фінансовий стан Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та екологічну обстановку у місті Києві, оскільки порушення юридичними особами скиду стічних вод з недотриманням у них допустимих концентрацій забруднюючих речовин може призвести до непередбачуваних наслідків від порушення функціонування окремої мережі водовідведення з локальним масштабом припинення приймання стічних вод від окремих об`єктів і до порушення роботи Бортницької станції аерації та неможливості приймання стічних вод всіх об`єктів міста Києва та частини об`єктів Київської області, їх очищення, що призведе до скиду у річку Дніпро недостатньо очищених стічних вод і забруднення ними ріки, тощо.

Розглянувши викладені скаржником доводи щодо наявності випадків, передбачених підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку, що твердження заявника, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).

Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.

При цьому, фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Водночас, формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права є метою вирішення виключної правової проблеми, яка має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів.

Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.

Поряд із цим Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", вказуючи на фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, не навело обґрунтованих доводів та не надало жодних доказів кількісного та якісного виміру наявності питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваних судових рішень не дає підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки у поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами. При цьому незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Крім того, Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" не обґрунтовано і те, що справа має виняткове значення та значний суспільний інтерес. Зазначення скаржником таких обставин має загальний характер, позаяк будь-яким чином ніж посиланням на власні припущення, не обґрунтоване.

Суд звертає увагу, що самі лише посилання скаржника на наявність відповідних обставин, що не обґрунтовані іншими доводами, автоматично не презюмує їх існування.

Використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "виняткове значення", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що скаржник не навів обґрунтованих доводів, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа № 910/20566/20 має виняткове значення та значний суспільний інтерес, отже Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" не дотримано умови допуску справи, ціна позову якої не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, до касаційного оскарження, передбачені підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/20566/20 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами на 8 аркушах (в тому числі платіжне доручення № 779 від 13.03.2023 про сплату 9 958,08 грн). Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді С. В. Бакуліна

І. Д. Кондратова