Рішення

від 06.02.2023 по справі 932/3720/20

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/3720/20

Провадження № 2/932/4087/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2023року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Куцевола В.В.

при секретарі - Рибалці В.І.

за участі

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача -Штирхунової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: ВП № 7 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Державна казначейська служба України, про відшкодуванняматеріальної таморальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеним позовом, в якому посилався на те, що 17.05.2019 року о 17.40 годин він під час руху на своєму автомобілі «Hyundai Getz 1/4 5dr», державний знак НОМЕР_1 по проїжджій частині вулиці Січових Стрільців у м. Дніпро, біля будинку № 3, був зупинений працівниками поліції після чого його силою витягнули з автомобіля працівники поліції спецпризначення КОРД, силою поклали його на асфальт, надягнули кайданки та декілька разів вдарили по тілу. В результаті вказаних дій йому були спричинені тілесні ушкодження, які відповідно до висновку спеціаліста судово-медичного експерта № 1580 від 20.05.2019 року мали вигляд: внутрішньо-шкіряного крововиливу та саден обох верхніх кінцівок, синців на тулубі, (по передній га задній поверхні), садна колінного суглобу, що спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів), частина при об такий (такі), садна та внутрішньо - шкіряний крововилив в області променево - зап?ясткових суглобів - від дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути і кайданки, можливо в термін на який вказує обстежений. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі: «п.2.3.4. «правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6.Після чого до позивача підійшов невідомий йому чоловік, який представився слідчим Шевченківського відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та повідомив, що зараз буде проходити обшук у його автомобілі, при цьому ухвалу про проведення обшуку не надав, увесь цей час позивач знаходився на землі, коли його підняли, він побачив, що його автомобіль «Hyundai Getz 1/4 5dr», державний знак НОМЕР_1 має наступні пошкодження:1) Рамки номерного знаку переднього бамперу;2) Скла опускного правої та лівої передньої дверцяти;3) Ручки зовнішньої правої передньої дверцяти;4) Обліцовки внутрішньої лівої передньої дверцяти;5) Скла опускного правої та лівої задньої дверцяти;6) Накладки зовнішньої задньої лівої дверцяти;7) Обліцовки переднього бамперу. Відповідно до висновку експерта № 87/194 від 17 червня 2019 року матеріальний збиток, спричинений ОСОБА_1 в результаті дій працівників поліції складає 19196, 90 гривень.

З урахуванням викладених обставин, позивач звернувся до суду та просить стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (ЕДРПОУ: 40108866) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_2 ) в якості відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти в розмірі 21004 гривні 84 копійки; стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 40108866) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_2 ) грошові кошти в розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень в якості відшкодування моральної шкоди; стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 40108866) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору.

В наданому відзиві представник відповідача в особі ГУНП в Дніпропетровській області, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ГУНП не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 щодо відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 21004 грн. 84 коп., виходячи з наступного. Так, 06.05.2019 р. СВ Шевченівського ВП Дніпровського ВІ ГУНП розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12019040650001079 за ч. 1 ст. 259 КК України, за фактом завідомо неправдивого повідомлення про мінування торгово-розважального центру «Дафі». В ході досудового розслідування кримінального провадження № 2019040640001079 Управлінням карного розшуку ГУНП проведено додатковий комплекс заходів, перевірка за наявними обліками та аналіз наявної оперативної інформації, у ході чого встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично мешкає з родиною за адресою: АДРЕСА_1 . Аналізом відомостей було встановлено, що ОСОБА_1 має у приватній власності частку у розмірі однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 має у власності та особисто використовує автомобілі: - hyundai «Getz», н. з. НОМЕР_3 , 2005 р.в., сірого кольору, VIN: НОМЕР_4 , двигун НОМЕР_5 (з 19.09.2018 року Соборним відділом державної виконавчої служби накладений арешт та/або заборона відчуження):- 3 29.11.2005 Fiat «Ducato 244» н. 3. AE3435Ai, 2002 p.B., VIN: НОМЕР_6 , двигун НОМЕР_7 (19.09.2018 року Соборним Відділом державної виконавчої служби накладений арешт та/або заборона відчуження). Згідно отриманої та перевіреної інформації, ОСОБА_1 на теперішній час офіційно працевлаштований в ТОВ «Аверс Канцелярія» ЄДРПОУ: 39417349, офіс якого розташований в нежитловій будівлі комерційного призначення за адресою: АДРЕСА_3 (право приватної власності у розмірі частки 1, належить ТОВ «Аверс Логістика» (ЄДРПОУ:39411352). Промислові потужності та оптові склади зазначеного ТОВ розташовані за адресою: вул. Суворова, буд. 35, м. Дніпро, Дніпропетровської області (право приватної власності належить ТОВ «Т.С.У.» (ЄДРПОУ: 41675288).Згідно оперативної інформації, у 2002 році ОСОБА_1 був співзасновником зазначеного товариства з обмеженою відповідальністю, а на теперішній час, внутрішнім наказом призначений на посаду генерального менеджера з продажу, відповідно має повноцінний доступ до приміщень та електронних ресурсів підприємства. 02.09.2015 ОСОБА_1 одружився та спільно мешкає з громадянкою України ОСОБА_3 . Згідно відомостей МВС ОСОБА_3 з 2009 року має у власності фактично користується автомобілем Hyundai «Getz», н. з. НОМЕР_8 , 2007 р. синього кольору, VIN: НОМЕР_9 ,2005 p.в., двиг.NG48C7665311 (особа з правом керування ОСОБА_1 ). 17.05.2019 слідчим направлено до Бабушкінського районного суду Дніпропетровська клопотання про проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .17.05.2019 отримано ухвалу слідчого судді щодо проведення обшуку за вищевказаною адресою. 17.05.2019 проведено обшук за вищевказаною адресою під час якого внявлено та вилучено: роутер, 2 ноутбука. 17.05.2019 направлено клопотання до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська про проведення обшуку в автомобілі Hyundai «Getz», н.з. НОМЕР_3 . 17.05.2019 отримано ухвалу слідчого судді щодо проведення обшуку в автомобілі Hyundai «Getz», н. 3. НОМЕР_1 . 17.05.2019 проведено обшук у вищевказаному автомобілі, під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон та документацію. 12.01.2021 кримінальне провадження №12019040640001079 було закрито (за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, за відсутністю складу кримінального правопорушення). Крім того, зазначили, що дії поліцейських ГУНП не визнані незаконними або протиправними, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для відшкодування ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 21004 грн. 84 коп. Також не погодились з твердженням позивача ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 200 000 грн. Таким чином, зазначили, що ОСОБА_1 не надав доказів завдання йому моральних страждань, та причинно-наслідкового зв`язку з притягненням останнього до кримінальної відповідальності та начебто завданням моральної шкоди.

Внаслідок закінчення строку відрядження судді Лукінової К.С. до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, справу протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2022 року передано у провадження цього складу суду.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.04.2022 року позов було прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та посилаючись на викладені в ньому підстави, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ГУНП в Дніпропетровській області просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених в поданому відзиві на позовну заяву.

Представники третіх осіб, в призначене судове засідання не з`явилися.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи, викладені сторонами в поданих заявах по суті справи та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З матеріалів справи, зокрема з долучених копій процесуальних документів, встановлено що 06.05.2019 СВ Шевченівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12019040650001079 за ч. 1 ст. 259 КК України, за фактом завідомо неправдивого повідомлення про мінування торгово-розважального центру «Дафі».

17.05.2019 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук автомобіля Hyundai Getz, н. з. НОМЕР_1 .

Судом оглянуто долучений позивачем відеозапис, на якому зафіксовано проведення обшуку працівниками поліції 17.05.2019 на вул. Січових Стрільців. На відео присутній чоловік схожий позивача, у автомобілі якого проходить обшук. Також на відеозаписі зафіксовано відсутність передніх бокових вікон автомобіля.

Висновком судового експерта Пилипенка О.С. від 17 червня 2019 № 87/19А визначено розмір матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «Hyundai Getz 1/4 5dr», державний знак НОМЕР_1 у розмірі 19 196, 90 грн.

Висновком спеціаліста судово-медичного експерта №1580 від 20.05.2019 р. у обстеженого ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: внутрішньо-шкіряного крововиливу та саден обох верхніх кінцівок, синців на тулубі, (по передній га задній поверхні), садна колінного суглобу, що спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів), частина при об такий (такі), садна та внутрішньо - шкіряний крововилив в області променево - зап?ясткових суглобів - від дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути і кайданки, можливо в термін на який вказує обстежений. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі: «п.2.3.4. «правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6.

З довідки про затвердження штатів районних управлінь та відділів поліції ГУНП в Дніпропетровській області вбачається, що для обслуговування Дніпровського району Дніпропетровської області було затверджено штат Дніпровського районного управління ГУНП в Дніпропетровській області, розташованого за адресою вул. Троїцька площа, 2-а, м. Дніпро, у тому числі у його складі: відділення поліції № 7 (проспект Пилипа Орлика, 3 м. Дніпро), одночасно було реорганізовано ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та скорочено усі посади цього підрозділу, у тому числі усі посади Шевченківського відділення поліції , розташованого на проспект Пилипа Орлика, 3 у м. Дніпрі.

З відзиву вбачається та встановлено судом під час розгляду справи, що 12.01.2021 кримінальне провадження №12019040640001079 було закрито за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1176 ЦК України, право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до ч. 7 ст. 1176 ЦК України, порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до вимог ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Як роз`яснив у своїй постанові від 27.11.2019 р. у справі № 242/4741/16-ц Верховний Суд, ч. 1 ст. 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Правовою підставою для цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження, є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби, інші докази. Відповідно до частини другої статті 2, частини першої статті 170 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Згідно частини другої статті 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Тлумачення частини другої статті 30 ЦПК України (в редакції, чинній на момент пред`явлення позову) дозволяє зробити висновок, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяною органом державної влади, їх посадовою або службовою особою є держава як учасник цивільних відносин. При цьому держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого заподіяну шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки ДКСУ чи її територіальний орган не є тим суб`єктом який порушив права чи інтереси позивача. Так, сам факт стягнення коштів із Державного бюджету України не може бути підставою для обов`язкового залучення до участі у справі відповідачем ДКСУ чи її територіального органу. У разі сприйняття подібного підходу до участі у справах про стягнення коштів, відшкодування шкоди завжди необхідно було б щоразу залучати суб`єкта, який здійснює управління рахунком, на якому розміщені грошові кошти відповідача. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган. Порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу визначений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI, яким встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. ДКСУ та її територіальний орган можуть бути залучені до участі у справі з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, однак їх незалучення не може бути підставою для відмови у позові. Враховуючи вищевикладене, Велика Палата Верховного Суду вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову з підстав незалучення відповідного територіального органу ДКСУ. Таким чином, пред`явлення позову про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади до органу казначейства є безпідставним, оскільки відповідний орган казначейства не є тим органом, діями, рішеннями чи бездіяльністю якого заподіяно шкоду, а є органом, закликаним до виконання судового рішення про відшкодування шкоди.

Суд враховує висновок експерта № 87/194 від 17 червня 2019 року, яким визначено, що матеріальний збиток, спричинений ОСОБА_1 в результаті дій працівників поліції складає 19196, 90 грн. Також позивачем було сплачено судову експертизу, яка коштувала 1500,00 грн. Таким чином, розмір матеріальної шкоди завданої позивачу, складає 20696 грн. 90 коп.

Відповідачем не надано доказів на спростування розміру матеріальної шкоди.

Щодо витрат на проведення судово-медичної експертизи, то вказані витрати не підлягають стягненню, скільки не пов`язані з завданням позивачу матеріальної шкоди працівниками поліції під час проведення обшуку.

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 4 Постанови встановлено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачу, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Пункт 5 Постанови встановлює, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обґрунтовуючи позов про відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 000 грн. позивач посилався на спричинення йому моральних страждань, які він зазнав у зв`язку з незаконними діями посадових осіб органів досудового розслідування та втрату ділової репутації.

Будь-якого обґрунтування ця сума у позовній заяві не містить. Позивачем не вказано співвідношення розміру завданої йому моральної шкоди залежно від характеру та обсягу його душевних страждань, характеру майнових втрат, можливості їх відновлення, тяжкість вимушених змін, часу та зусилля, які необхідні для відновлення попереднього стану.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстав для задоволення позову в частинні відшкодування моральної шкоди відсутні та є безпідставним та не обґрунтованими. А тому позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач за законом був звільнений від сплати судового збору, судові витрати підлягають віднесенню на рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: ВП № 7 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Державна казначейська служба України, про відшкодуванняматеріальної таморальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 20696 грн. 90 коп., шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.

В іншій частині позовні вимоги - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 10.02.2023 року.

Суддя В.В. Куцевол