Ухвала

від 03.04.2023 по справі 308/10011/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10011/22

1-кс/308/693/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання представника заявника ОСОБА_3 , - адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_3 , - адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайоннго суду Закарпатської області із клопотанням про скасувати арешту майна.

Клопотання мотивоване, тим, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду п.ОСОБА_1 від 02.09.2022р. по справі №308/10011/22 провадження 1-кс/308/3543/22, було задоволено клопотання прокурора ВНДЗРФС Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12021070000000072, відомості про яке внесено до ЄРДР 18.02.2022р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.229 КК України

Представник зазначає, що даною ухвалою накладено арешт, шляхом заборони володіти, користуватися та розпоряджатися, на майно мого Довірителів, а саме на мобільний телефон "OnePlus 5 T", моделі "ONEPLUS A5010", ІМЕІ №1 - НОМЕР_1 та ІМЕІ №2 - НОМЕР_2 , з сім-картками операторів мобільного зв`язку ПрАТ "Київстар" - НОМЕР_3 та ПрАТ "ВФ Україна" - НОМЕР_4 , вилучені в ході обшуку 31.09.2022р. (хоча фактично 31.08.2022р. - за кілька днів до винесення цієї ухвали) по АДРЕСА_1.

Представник зазначає, що згідно клопотання прокурора про арешт майна, є речовим доказом, був знаряддям вчинення кримінального правопорушення і міг зберегти на собі його сліди, чи інші відомості, які можуть бути використані у якості доказу факту, або обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.

При цьому у клопотанні про скасування арешту майна зазначено, що задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя зазначає, що на виконання вимог ч.1 ст. 173 КПК України прокурор довів необхідність арешту майна з метою збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 170 КПК України, а тому він вважає, що наявні достатні правові підстави для арешту майна, оскільки враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Слідчий суддя дійшов висновку, що з метою забезпечення збереження речових доказів, слід накласти арешт на вказане майно.

У клопотанні вказано на те, що у ході даного провадження, з моменту вилучення майна (31.08.2022)р. та накладення на нього арешту (02.09.2022р.) , було достатньо часу для проведення необхідних процесуальних дій, зняття інформації, її опрацювання, збереження, проведення всіх можливих та необхідних судових експертизи. Представник заявника вважає, що на даний момент, сліди злочину на "речових доказах" мали/могли бути зняті з арештованого майна, зафіксовані, збережені і за їх допомогою зроблені відповідні висновки експертів, які і є доказом у даному провадженні. Отже, наразі не існує підстав втручання державних органів у право на мирне володіння майна власника, відпала законність такого втручання, наразі відсутня легітимність мети "в інтересах суспільства". Позбавлення права власника є явно не пропорційним по відношенню до переслідуваної мети, порушено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідний баланс порушено, бо на власника майна, покладено особистий та надмірний тягар (наприклад п.53 рішення Європейського Суду у справі "Суханов та Ільченко проти України").

При цьому представник заявника вказує на те, що вказане порушення права власника, якщо і було необхідним та актуальним на час винесення ухвали суду про арешт майна, однак є вже неактуальним наразі. На даний час реальним та буквальним є обставини, прямо зазначені у статті І.

Окрім вже вказаного, представник заявника зазначає, що що арештоване вказаною ухвалою суду майно його Довірителя не підлягає спеціальній конфіскації, цивільний позов не заявлявся і не може бути заявлений, бо до сьогоднішнього часу, у даному провадженні, моєму Довірителеві жодних підозр не пред`являлося, тому законним є скасування арешту вказаного майна.

З огляду на вказане, та на підставі ст.ст.50, 642, 174 КПК України, заявник просить слідчого суддю: Скасувати арешт, накладений Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 02.09.2022р. по справі №308/10011/22 провадження 1-кс/308/3543/22, у кримінальному провадженні №12021070000000072, відомості про яке внесено до ЄРДР 18.02.2022р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.229 КК України, а саме на: - мобільний телефон "OnePlus 5 T", моделі "ONEPLUS A5010", ІМЕІ №1 - НОМЕР_1 та ІМЕІ №2 - НОМЕР_2 ; - сім-картку оператора мобільного зв`язку ПрАТ "Київстар" - НОМЕР_3 ; - сім-картку оператора мобільного зв`язку та ПрАТ "ВФ Україна" - НОМЕР_4 , вилучені в ході обшуку 31.09.2022р. (31.08.2022р.) по АДРЕСА_1.

ПОВЕРНУТИ власнику - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 (його уповноваженому представнику): - мобільний телефон "OnePlus 5 T", моделі "ONEPLUS A5010", ІМЕІ №1 - НОМЕР_1 та ІМЕІ №2 - НОМЕР_2 ; - сім-картку оператора мобільного зв`язку ПрАТ "Київстар" - НОМЕР_3 ; - сім-картку оператора мобільного зв`язку та ПрАТ "ВФ Україна" - НОМЕР_4

Заявник та його представник на розгляд клопотання не з`явилися, про дату та час розгляду клопотання повідомлені належним чином. Від адвоката ОСОБА_4 , надійшла заява про розгляд клопотання без їх участі, клопотання підтримують, просять скасувати арешт майна.

Прокурор, детектив в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про дату та час розгляду клопотання належним чином, від детектива надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності .

Слідчий суддя, дослідивши клопотання про скасування арешту майна, матеріали справи №308/10011/22 (1-кс/308/3543/22) приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді від 02 вересня 2022 року справа № 308/10011/22 (провадження №1-кс/308/3543/22) задоволено клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.02.2022 №12021070000000072 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України про арешт тимчасово вилученого майна. Накладено арешт, шляхом накладення заборони володіти, користуватися та розпоряджатися, на виявлений та вилучений в ході проведення обшуку 31.08.2022 за адресою: АДРЕСА_1 мобільний телефон марки «OnePlus 5 T», моделі «ONEPLUS A5010», з ІМЕІ №1 - НОМЕР_1 та ІМЕІ №2 - НОМЕР_2 , з сім-картками операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» - НОМЕР_3 та ПрАТ «ВФ Україна» - НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 .

Так, при розгляді клопотання про скасування аршту майна, слідчий суддя враховує, що прокурором, органом досудового розслідування не подано заперечень з приводу скасування арешту майна.

Зі змісту ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатскої області арешт на вилучене майно, було накладено, у звязку із доведенянм прокурором наявності ризиків передбачених ч.1 ст. 170 КПК України, з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

При цьому відповідно до ч.ч.3,4 ст. 170 КПК України, с випадку, передбаченому пунктом 1 (збереження речових доказів)частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. ..Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої (спеціальної конфіскації) цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

На момент постановлення ухвали про накладення арешту на мано, слідчий суддя вважав наявність обґрунтованих підстав, а саме наявність ризиків та доведення прокурорм мети, для задоволення клопотання та накладення арешту на майно.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Представник заявника зазначає, що у ході даного провадження, з моменту вилучення майна (31.08.2022)р. та накладення на нього арешту (02.09.2022р.) , було достатньо часу для проведення необхідних процесуальних дій, зняття інформації, її опрацювання, збереження, проведення всіх можливих та необхідних судових експертизи. А також, що на даний момент, сліди злочину на "речових доказах" мали/могли бути зняті з арештованого майна, зафіксовані, збережені і за їх допомогою зроблені відповідні висновки експертів, які і є доказом у даному провадженні. Представником заявника вказано і на те, що арештоване вказаною ухвалою суду майно не підлягає спеціальній конфіскації, цивільний позов не заявлявся і не може бути заявлений, у даному провадженні, підозр не пред`являлося.

Слідчим суддею встановлено, що прокурором, детективом не надано жодного підтвердження того, що майно на який накладено арешт, містить інформацію, що мала б роль доказів чи на ньому містяться сліди злочину, чи воно було предметом вчинення злочину, а відтак що на даний час продовжує існувати необхідність в арешті вказаного майна.

Окрім того, також встановлено, що власнику майна не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального провадження.

Положеннями ст. ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно ст. 174 КПК України….підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом…

У відповідності до вказаної норми закону, власник майна, в даному випадку має право звертатись до слідчого судді з клопотанням про зняття арешту з належного йому майна.

Вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Згідно Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або за загальними принципами міжнародного права.

Слідчий суддя вважає, що заявник в розумінні ст. 64-2 КПК України та ст. 1 Протоколу (колишнього Першого протоколу) до Європейської конвенції прав людини та основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, має гарантоване право на вільне володіння своїм майном, зокрема автомобілем, який перебуває під арештом, але знаходиться у заявника, що означає, що заявник має право пов`язаного з правом власності.

Слдічий судя вважає доведеним, що в данному випадку відпала потреба застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна у рамках данного кримінального провадження. Так, огляд вилученого майна проведено, при цьому встановлено, що майно не підлягатиме спеціальній конфіскації відповідно до ч.4 ст. 170 КПК України.

Відповідно до рішень Європейського Суду від 09.06.2005 року по справі "Бакланов проти Російської Федерації" та від 24 березня 2005 року по справі "Фрізен проти Російської Федерації", судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Доказів, які б на теперішній час свідчили про потреби досудового розслідування у такому ступеню втручання у право власності заявника, слідчому судді не представлено, а накладений арешт, з урахуванням того, що стороною обвинувачення, заперечень щодо скасування арешту в частині заборони користування таким транспортним засобом, не надходило, свідчать про порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження заявника у праві його власності та завдань кримінального провадження. Тому накладений арешт, з урахуванням недоведеності стороною обвинувачення необхідності в подальшому арешті вказаного майна в частині можливості користування таким, свідчать про порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження заявника у праві його власності та завдань кримінального провадження.

Зважаючи на доводи, викладені у клопотанні про скасування арешту на майно, керуючись принципами диспозитивності та змагальності сторін, з урахуванням відсутності заперечень в цій частині клопотання зі сторони обвинувачення, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування в застосуванні такого засобу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала потреба.

На підставі викладеного слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання є обґрунтоване та таке, що підлягає до задоволення.

При цьому слідчий суддя вважає за необхідне, щодо вимоги заявнина про повернення йому майна, на яке накладено арешт, зазначити, що відповідно до ч.3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна. Вказане майно перебуває у органу досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді від 02.09.2022 №308/10011/22 (провадження №1-кс/308/3544/22).

Керуючись ст. ст.167, 169, 170,174 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника заявника ОСОБА_3 , - адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,- задовольнити.

Скасувати арешт, накладений Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 від 02.09.2022р. по справі №308/10011/22 провадження 1-кс/308/3543/22, у кримінальному провадженні №12021070000000072, відомості про яке внесено до ЄРДР 18.02.2022р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.229 КК України, а саме на: - мобільний телефон "OnePlus 5 T", моделі "ONEPLUS A5010", ІМЕІ №1 - НОМЕР_1 та ІМЕІ №2 - НОМЕР_2 ; - сім-картку оператора мобільного зв`язку ПрАТ "Київстар" - НОМЕР_3 ; - сім-картку оператора мобільного зв`язку та ПрАТ "ВФ Україна" - НОМЕР_4 , вилучені в ході обшуку 31.09.2022р. (31.08.2022р.) по АДРЕСА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1