Ухвала

від 05.04.2023 по справі 320/8771/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 квітня 2023 року справа № 320/8771/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми "Ф" від 28.04.2021 №112230-2409-2615, відповідно до якого громадянину ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було визначено суму податкового зобов`язання за платежем "земельний податок з фізичних осіб" за 2021 рік у сумі 80376,26 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми "Ф" від 28.04.2021 №112231-2409-2615, відповідно до якого громадянину ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було визначено суму податкового зобов`язання за платежем "земельний податок з фізичних осіб" за 2021 рік у сумі 98841,07 грн.

Вказану позовну заяву зареєстровано відділом канцелярії суду 29.03.2023, та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2023 передано для розгляду судді Кушновій А.О.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 58 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 за результатом комплексного аналізу правового регулювання зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відтак, для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, Верховний Суд зазначає, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права.

Одночасно Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.

Також Верховний Суд зробив висновок, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено лише спеціальний строк у податкових правовідносинах (строк давності), протягом якого у платника податків за загальним правилом існує право ініціювати в суді спір щодо правомірності податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.

Водночас правового висновку про те, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено процесуальний строк звернення до суду, а так само і про те, що він становить 1095 днів, постанова Верховного Суду не містить.

У розвиток наведеного правозастосування, з урахуванням змін, що відбулися в суспільних відносинах, а також практичних результатів існування тривалий час судової практики, відповідно до якої процесуальний строк звернення до суду в податкових спорах становить 1095 днів, Верховний Суд у складі судової палати вважає за необхідне змінити попередні підходи до застосування норм права, які регулюють питання строку звернення до суду в податкових правовідносинах.

Верховний Суд у складі судової палати вважає, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України. При цьому мова йде не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, Верховний Суд у складі судової палати вважає, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Таким чином, у випадку досудового вирішення спору, тобто оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, встановлюється місячний строк звернення до суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. У разі, якщо процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення не застосовувалась, для оскарження податкового повідомлення-рішення застосовується шестимісячний строк звернення до суду, передбачений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.

Предметом розгляду у даній справі є оскарження податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у м. Києві форми "Ф" від 28.04.2021 №112230-2409-2615 та від 28.04.2021 №112231-2409-2615, у яких не застосовувалась процедура адміністративного оскарження.

До суду дану позовну заяву подано представником позивача - адвокатом Мілян Марією Василівною через канцелярію суду 29.03.2023 згідно із штампом відділу канцелярії суду на оригіналі позовної заяви.

При цьому, до позовної заяви представником позивача подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 28.03.2023.

Так, в обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 28.03.2023 представник позивача зазначає, що отримавши на свою адресу 19.06.2021 податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві форми "Ф" від 28.04.2021 №112230-2409-2615 позивач був упевнений, що зможе оскаржити це рішення протягом наступних 1095 днів після його отримання. Зазначає, що після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України пріоритетом було захист родини, тому позивач для безпеки своєї родини вимушений був покинути м. Київ, а в подальшому на деякий час виїхати за кордон. Наприкінці грудня 2022 року на адресу позивача надійшов позов Головного управління ДПС у м. Києві про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи на загальну суму 179217,33 грн., зі змісту якого позивачу стало відомо про нарахування йому податкового боргу із земельного податку на суму 80376,26 грн. по ППР від 28.04.2021 №112230-2409-2615, а також нарахування податкового боргу із земельного податку на суму 98841,07 грн. по ППР від 28.04.2021 №112231-2409-2615, котре на адресу позивача не надсилалося і не надходило. Провадження в адміністративній справі за вказаним позовом було відкрито ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №320/2471/23.

Позивач вказує, що коли у такий спосіб позивачу стало відомо про нарахування йому податкового боргу із земельного податку на суму 80376,26 грн. по ППР від 28.04.2021 №112230-2409-2615, з яким позивач не погоджується, стала до того часу практика Верховного Суду змінилася, та відповідно до постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається ч. 2 ст. 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому позивач посилається, що задля додержання принципу визначеності та забезпечення права на справедливий суд зміна сталої практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових відносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

В частині строку оскарження податкового повідомлення-рішення від 28.04.2021 №112231-2409-2615 на суму 98841,07 грн., яке своєчасно не надсилалося та не надходило на податкову адресу позивача, просить суд прийняти до уваги те, що у відповідь на адвокатський запит відповідач супровідним листом від 15.03.2023 №17502/6/26-15-24-01-11-18 (відправлене 20.03.2023 рекомендованим повідомленням за трекінгом Укрпошти №0101136908236 та вручене адресату 23.03.2023) надав ксерокопію корінця ППР форми "Ф" від 28.04.2021 №112231-2409-2615, ксерокопію розрахунку податкового зобов`язання по земельному податку та ксерокопію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення Форми 119 (номер поштового відстеження 0100192518479). При цьому, у даному супровідному листі відповідач вказав, що вказане поштове відправлення 0100192518479 вручено адресату 19.06.2021. Проте позивач вважає такі твердження не відповідають дійсності та не підтверджуються наданими ГУ ДПС у м. Києві документами, оскільки рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення Форми 119 за № 0100192518479 не підтверджує факт надсилання/вручення податкового повідомлення-рішення від 28.04.2021 №112231-2409-2615, а містить відмітку про надсилання цим поштовим відправленням зовсім іншого ППР - за №112230-2409-2615/3497412798, отримання якого 19.06.2021 позивачем не заперечується.

Таким чином, на думку представника позивача, розрахунок податкового зобов`язання до ППР від 28.04.2021 №112231-2409-2615 (зі змісту якого і вбачається помилка в розрахунку податкового зобов`язання) фактично був отриманий позивачем лише 23.03.2023 у відповідь на адвокатський запит разом із корінцем ППР від 28.04.2021 №112231-2409-2615.

На підтвердження вказаних обставин до заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 28.03.2023 представником позивача додано: копію супровідного листа ГУ ДПС у м. Києві від 15.03.2023 №17502/6/26-15-24-01-11-18 "Про розгляд адвокатського запиту"; копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за трекінгом Укрпошти 0100192518479; копію розрахунку податкового зобов`язання по земельному податку до ППР від 28.04.2021 №112231-2409-2615; роздруківку з офіційного порталу ДПС України у розділі "Новини" щодо роз`яснення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 11.01.2023 з питання "Які строки давності та строки оскарження в суді повідомлень-рішень або інших рішень контролюючого органу (є/без процедури адміністративного оскарження).

Дослідивши доводи представника позивача, викладені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 28.03.2023, суд зазначає таке.

Як було зазначено у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 28.03.2023, податкове повідомлення-рішення від 28.04.2021 №112230-2409-2615 він отримав 19.06.2021, тобто до зміни судової практики згідно постанови Верховного Суду у справі №160/11673/20. Проте після зміни судової практики (27.01.2022) пройшло вже більше року до звернення із цим позовом до суду (28.03.2023). При цьому доказів поважності причин пропуску строку позивач до заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду не додав.

Крім того, на підтвердження вказаних обставини про те, що після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України пріоритетом було захист родини, тому позивач для безпеки своєї родини вимушений був покинути м. Київ, а в подальшому на деякий час виїхати за кордон, позивачем жодних доказів не надано.

Отже, на думку суду, позивачем порушено шестимісячний строк для оскарження ППР від 28.04.2021 №112230-2409-2615, отримане позивачем 19.06.2021, у той час як із зазначеним позовом щодо оскарження цього податкового повідомлення - рішення позивач звернувся до суду 28.03.2023.

При цьому суд звертає увагу на те, що постанову Верховного Суду у справі №160/11673/20, на яку посилається представник позивача, опубліковано в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 09.02.2022, отже облік шестимісячного строку починається з 10.02.2022, та закінчується 10.08.2022.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 27.01.2022 у справі №160/11763/20 судова палата зазначила, що стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).

Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, судова палата відступає від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Зазначені обставини впливають на вирішення судом питання про дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 28.04.2021 №112230-2409-2615.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, суд доходить висновку, що для запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, останньому необхідно надати докази поважності причин пропуску строку оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 28.04.2021 №112230-2409-2615.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду в частині оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 28.04.2021 №112230-2409-2615.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.