Ухвала

від 26.06.2023 по справі 320/8771/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

26 червня 2023 року справа № 320/8771/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми "Ф" від 28.04.2021 №112230-2409-2615, відповідно до якого громадянину ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було визначено суму податкового зобов`язання за платежем "земельний податок з фізичних осіб" за 2021 рік у сумі 80376,26 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми "Ф" від 28.04.2021 №112231-2409-2615, відповідно до якого громадянину ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було визначено суму податкового зобов`язання за платежем "земельний податок з фізичних осіб" за 2021 рік у сумі 98841,07 грн.

Вказану позовну заяву зареєстровано відділом канцелярії суду 29.03.2023, та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2023 передано для розгляду судді Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом якого позивачу слід було надати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду в частині оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 28.04.2021 №112230-2409-2615.

06.05.2023 на адресу суду від представника позивача - адвоката Мілян Марії Василівни надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви від 17.04.2023 разом із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом.

Розглянувши заяву представника позивача від 17.04.2023 про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 58 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 за результатом комплексного аналізу правового регулювання зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відтак, для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, Верховний Суд зазначає, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права.

Одночасно Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.

Також Верховний Суд зробив висновок, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено лише спеціальний строк у податкових правовідносинах (строк давності), протягом якого у платника податків за загальним правилом існує право ініціювати в суді спір щодо правомірності податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.

Водночас правового висновку про те, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено процесуальний строк звернення до суду, а так само і про те, що він становить 1095 днів, постанова Верховного Суду не містить.

У розвиток наведеного правозастосування, з урахуванням змін, що відбулися в суспільних відносинах, а також практичних результатів існування тривалий час судової практики, відповідно до якої процесуальний строк звернення до суду в податкових спорах становить 1095 днів, Верховний Суд у складі судової палати вважає за необхідне змінити попередні підходи до застосування норм права, які регулюють питання строку звернення до суду в податкових правовідносинах.

Верховний Суд у складі судової палати вважає, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України. При цьому мова йде не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, Верховний Суд у складі судової палати вважає, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Таким чином, у випадку досудового вирішення спору, тобто оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, встановлюється місячний строк звернення до суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. У разі, якщо процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення не застосовувалась, для оскарження податкового повідомлення-рішення застосовується шестимісячний строк звернення до суду, передбачений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.

Предметом розгляду у даній справі є оскарження податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у м. Києві форми "Ф" від 28.04.2021 №112230-2409-2615 та від 28.04.2021 №112231-2409-2615, у яких не застосовувалась процедура адміністративного оскарження.

До суду дану позовну заяву подано представником позивача - адвокатом Мілян Марією Василівною через канцелярію суду 29.03.2023 згідно із штампом відділу канцелярії суду на оригіналі позовної заяви.

При цьому, до позовної заяви представником позивача подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 28.03.2023.

Так, у заяві про усунення недоліків позовної заяви від 17.04.2023 представник позивача зазначає, що позивач здійснює журналістську діяльність та активно займається волонтерством, у тому числі в рамках діяльності Благодійної організації "Благодійний фонд "Гуманітарні сили України", співзазсновником якої є позивач (благодійна організація в ЄДР зареєстрована 29.04.2022, код за ЄДРПОУ 44706135). В рамках виконання волонтерських місій позивач постійно перебуває у роз`їздах, як по території України, так і здійснює поїздки за кордон, з метою перевезення (налагодження поставок) для потреб Збройних Сил України та інших, утворених відповідно до законів України військових формувань, вантажів гуманітарної допомоги, транспортних засобів для виконання бойових завдань.

Так, при сприянні у виконанні волонтерської місії за зверненням Громадської організації "Всеукраїнська організація "Зміни" (лист від 05.02.2022 №05-02/22) позивач здійснював регулярні поїздки до Краматорського району Донецької області з метою налагодження зв`язків постачання гуманітарної допомоги для військових формувань та передачі гуманітарної допомоги (продовольчі товари - 5 т., медичні препарати - 1 т., автомобіль для виконання бойових задач - 1 шт.) чотирьом військовим частинам у період з 05.02.2022 по 05.05.2022.

Також вказує, що в рамках діяльності Благодійної організації "Благодійний фонд "Гуманітарні сили України" (лист від 29.04.2022 №29/04-1), з метою створення гуманітарного штабу для зберігання гуманітарної допомоги для військових угрупувань у місті Покровськ Донецької області з 29.04.2022 по 07.08.2022 позивач здійснював регулярні поїздки до Донецької області, а також поїздки за кордон з метою сприяння у налагодженні комунікаційних відносин з міжнародними партнерами з метою налагодження поставок гуманітарної допомоги до БО "Гуманітарні сили України". Зокрема, 29.07.2022 позивач покинув територію України та виїхав до Республіки Польща, а з 30.07.2022 по 05.08.2022 перебував у Республіці Хорватія, а 30.09.2022 через Республіку Польща повернувся до України. У подальшому, з 10.03.2023 та до кінця місяця позивач також перебував за кордоном з метою здійснення поставок гуманітарних вантажів.

Активна волонтерська діяльність позивача на сході України протягом 2022 року і по цей час, а також встановлення за кордоном комунікаційних відносин з міжнародними партнерами, надали можливість налагодити поставки гуманітарної допомоги з-за кордону до України та, зокрема, до БО "БФ "Гуманітарні сили України", а в подальшому - до військових частин та інших військових формувань, гуманітарних штабів.

У зв`язку з викладеним, представник позивача просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду в частині оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 28.04.2021 №112230-2409-2615 та поновити позивачу пропущений процесуальний строк.

На підтвердження вказаних обставин до заяви позивачем додано копію листа Громадської організації "Зміни" від 05.02.2022 №05-02/22; копію листа Благодійної організації "Благодійний фонд "Гуманітарні сили України" від 29.04.2022 №29/04-1; копію виписки з ЄДР по Благодійній організації "Благодійний фонд "Гуманітарні сили України"; копію протоколу №1 від 29.04.2022 Загальних зборів засновників Благодійної організації "Благодійний фонд "Гуманітарні сили України"; копії актів приймання-передачі транспортних засобів, у якості благодійної допомоги, укладених між БО "БФ "Гуманітарні сили України" та військовими частинами; копію першої сторінки та сторінок паспорту ОСОБА_1 для виїзду за кордону; копію Витягу з розпорядження Київської обласної військової адміністрації від 03.03.2023 №134; копрію прес-карти №8541.

Згідно з ч.1 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Аналізуючи зміст заяви 17.04.2023 про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та додані до цієї докази, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.

У той же час, суд звертає увагу на те, що частиною 4 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, позивачем в установлений судом строк та спосіб усунуто недоліки позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п.12 ч.9 ст.171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: у разі розгляду справи за місцезнаходженням суб`єкта владних повноважень - повідомлення про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб`єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 49, 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

1. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у м. Києві від 28.04.2021 №112230-2409-2615.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі.

Справа буде розглядатися одноособово суддею Кушновою А.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

3. Витребувати докази від відповідача:

- копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень із доказами направлення та вручення платнику;

- письмові пояснення із нормативним обґрунтуванням нарахованої позивачу суми грошового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 80376,26 грн. та 98841,07 грн. із відповідними розрахунками та доказами щодо об`єкту та бази оподаткування земельним податком з фізичних осіб за 2021 рік.

Витребувані докази надати суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі із доказами направлення іншому учаснику справи.

4. Запропонувати відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

5. Запропонувати позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

6. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

7. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

8. У зв`язку з недостатнім фінансуванням суду на здійснення витрат на закупівлю поштових марок та оплати послуг відправлення поштової кореспонденції копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

9. Повідомити відповідача про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

10. У зв`язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв`язку або нарочно у паперовому вигляді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.