Рішення

від 06.04.2023 по справі 320/2566/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2023 року справа №320/2566/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.06.2021р. за №9671828-2410-1016, від 02.11.2021р. за №1454237-2410-1016, від 05.10.2022р. за №11256720-2412-1016 і №11256719-2412-1016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за 2021 та 2022 роки протиправно нараховував позивачу у подвійному розмірі податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку, розмір та нормативно-грошова оцінка якої визначена у Договорі оренди земельної ділянки. Позивач стверджує, що починаючи з 2007 року за орендовану земельну ділянку розміром 0,2878 га сплачував разовий річний платіж з орендної плати за земельну ділянку, який розраховувався у розмірі 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у Договорі оренди земельної ділянки, помноженої на коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у відповідному році.

08.02.2023р. ухвалою суду, відповідно до положень ст. 257 та ст. 262 КАС України, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про розгляд справи (ухвалу про відкриття провадження отримано представником відповідача під розписку 09.02.2023р.).

Відтак, суд, з урахуванням приписів ст. 162 КАС України, здійснюватиме розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали та викладені сторонами правові позиції, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

Між позивачем та Підгірською сільською радою Київської області (далі рада) укладено договір оренди земельної ділянки від 01.11.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мельник М.В., зареєстровано в реєстрі №1685. Договір зареєстрований в Обухівському відділі Київської регіональної Філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.11.2007р. №040733100012 (далі Договір оренди).

Об`єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 2878 кв. м. (пункт 2 Договору оренди).

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 89851, 16 гривень (пункт 5 Договору оренди).

У подальшому, вказана земельна ділянка загальною площею 0,2878 га була розподілена та внесена у Державний земельний кадастр про земельну ділянку 10.08.2016р. як дві окремі земельні ділянки і їм присвоєно кадастрові номери: 3223186800:03:029:0028 (земельна ділянка площею 0,0650 га) та 3223186800:03:029:0027 (земельна ділянка площею 0,2228 га).

Рішенням сімдесят сьомої сесії VII скликання Підгірської сільської ради 22.10.2020р. року на підставі витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки було вирішено погодити ОСОБА_1 внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, а саме:

1.1.Замінити в договорі словосполучення «земельна ділянка» на «земельні ділянки».

1.2.Викласти пункт 2 Договору оренди в наступній редакції:

-В оренду передаються земельні ділянки: площею 0,0650 га з кадастровим номером: 3223186800:03:029:0028 та площею 0,2228 га з кадастровим номером: 3223186800:03:029:0027.

05.11.2020р. між позивачем та Підгірською сільською радою укладено Договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мельник М.В. 01.11.2007р. за реєстровим №1686 (далі - Договір про внесення змін), зареєстровано в реєстрі за №3805.

Пункт 2 викладено у редакції рішення сімдесят сьомої сесії VII скликання Підгірської сільської ради від 22.10.2020.

Згідно з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 231209238 та 231194336 по земельним ділянкам з кадастровими номерами 3223186800:03:029:0027 та 3223186800:03:029:0028 визначено площу кожної земельної ділянки: 0,2228 га та 0,065 га відповідно.

З урахуванням застосування коефіцієнтів індексу споживчих цін який застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель за 2007 рік в розмірі - 1,028, за 2008 рік в розмірі - 1,152, за 2009 рік в розмірі - 1,059, за 2014 рік в розмірі -1,249, за 2015 рік в розмірі -1,433, та за 2016 рік в розмірі -1,06 нормативна грошова оцінка зазначених земельних ділянок становила 213786,23 грн.

З урахуванням застосування коефіцієнтів індексу споживчих цін який застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель за 2007 рік в розмірі - 1,028, за 2008 рік в розмірі - 1,152, за 2009 рік в розмірі - 1,059, за 2014 рік в розмірі -1,249, за 2015 рік в розмірі -1,433, та за 2016 рік в розмірі -1,06 та за 2021 рік в розмірі - 1,1 нормативна грошова оцінка зазначених земельних ділянок становить 235164,85 грн.

Вказані розміри нормативно-грошової оцінки земельної ділянки не заперечуються позивачем.

Починаючи з 2021р. відповідач почав виносити по два податкові повідомлення-рішення з орендної плати з фізичних осіб по Договору оренди.

Так, відповідно до попередніх податкових періодів за 2019, 2020 роки відповідачем винесено по одному податковому повідомленню-рішенню на суму 21378, 62 грн. за кожен рік.

За 2021р. відповідачем винесено вже 2 податкові повідомлення-рішення №9671828-2410-1016 від 23.06.2021р. та №1454237-2410-1016 від 02.11.2021р. кожне з яких на суму 21378, 62 грн.

08.11.2021р. позивачем було сплачено суму у розмірі 21378, 62 грн. за платежем: Орендна плата з фізичних осіб.

ОСОБА_1 до Державної податкової служби України 04.01.2022р. було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 02.11.2021р. №1454237-2410-1016.

У скарзі ОСОБА_1 звертав увагу, що податкове повідомлення-рішення від 02.11.2021р. винесено повторно на один і той же об`єкт оренди, за один і той же податковий період (2021 рік), і просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.11.2021р. №1454237-2410-1016.

Позивач до винесення податкових повідомлень-рішень від 05.10.2022р. вважав винесене податкове повідомлення-рішення від 02.11.2021р. №1454237-2410-1016 помилковим у зв`язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов`язання за 2021р.

З матеріалів справи вбачається, що рішення за результатами розгляду скарги отримано не було, відповідач вказане твердження позивача не спростував.

05.10.2022р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №11256720-2412-1016 та №1256719-2412-1016.

Так, податкове повідомлення-рішення від 05.10.2022р. №11256720-2412-1016 винесено на суму 21378,62 грн. З розрахунку суми вбачається, що орендна плата з фізичних осіб стягується за земельну ділянку площею 0,2228 га з кадастровим номером: 3223186800:03:029:0027.

Податкове повідомлення-рішення від 05.10.2022р. №11256719-2412-1016 винесено на суму 23516,48 грн. З розрахунку суми вбачається, що орендна плата з фізичних осіб стягується за земельну ділянку площею 0,0650 га з кадастровим номером: 3223186800:03:029:0028.

З матеріалів справи встановлено, що сума податкового зобов`язання за 2019, 2020, 2021 роки становила 21378,62 грн. За 2022 рік вказана сума податкового зобов`язання повинна становити 23516,48 грн. (з урахуванням коефіцієнту інфляції - 1,1) за земельну ділянку розміром 0,2878 га. (незалежно від її розподілу на 2 земельні ділянки без зміни загальної площі та нормативно-грошової оцінки).

Вважаючи податкові повідомлення-рішення №9671828-2410-1016 від 23.06.2021р., №1454237-2410-1016 від 02.11.2021р. та №11256720-2412-1016 і №11256719-2412-1016 від 05.10.2022р. протиправними і такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями, далі - ПК України) та виданими на його основі підзаконними нормативно - правовими актами.

Порядок справляння плати за землю регламентовано Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями (далі - ЗК України) та розділом XII Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями.

ПК України встановлено, що земельний податок це обов`язковий платіж, який справляється з власників-земельних ділянок та земельних часток (паїв), та постійних землекористувачів (п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України).

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог пп. 14.1.147 п. 14.1 статті 14 цього Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із п.п.14.1.73 п.14.1 ст. 14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п.п.14.1.74 п.14.1 ст. 14 ПК України земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.

Згідно зі ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У ст. 270 ПК України зазначено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно із п.285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю (земельного податку) є календарний рік.

Відповідно до п.286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення - рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно із п.287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 287.2 статті 287 ПК України облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Згідно з п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби.

Відповідно до п.287.5 ст. 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Положеннями ст. 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Відповідно до п.п.54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно зі ст. 22 ЗК України громадянам передаються у власність та надаються у користування землі сільськогосподарського призначення для ведення садівництва .

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно із ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 ПК України визначено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнтів індексації (ст. 271 ПК України).

Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни, зокрема, в частині плати за землю.

Так з 01.01.2015 плату за землю віднесено до місцевих податків і зборів.

Відповідно до п.12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 ПК України).

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПК України).

Відповідно до п. 286.1ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земель підлягає індексації. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, та функціонального і локального коефіцієнтів.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно- ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко- планувальної зони.

Тариф земельного податку для земель з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розраховано виходячи з наступних показників, а саме: нормативно грошової оцінки землі населеного пункту, функціонального, локального коефіцієнтів, коефіцієнта індексації, та ставки податку відповідно до рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 288 ПК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Слід відмітити, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 0,2878 га становить 89851,16 копійок згідно з Договором оренди, що не заперечується відповідачем згідно з наданої інформацією від Козинської селищної ради (на території якої наразі знаходиться земельна ділянка, передана позивачу в оренду).

Договором про внесення змін було лише фактично деталізовано об`єкт оренди - земельна ділянка загальною площею 0,2878 га замінено на дві окремі земельні ділянки з присвоєнням кадастрових номерів: 0,2228 га та 0,0650 га, що разом і становить 0,2878 га.

Відповідач з 2021 року почав виносити податкове повідомлення-рішення по кожній земельній ділянці, не розділяючи при цьому суму податку на частини у відповідному співвідношенні до розмірів кожної земельної ділянки.

Враховуючи викладене, відповідач за 2021 та 2022 роки протиправно виносив по два податкові повідомлення-рішення на одну й ту ж саму суму податкового зобов`язання.

Факт необхідності сплачувати податкове зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку не заперечується позивачем, але така сума повинна бути у 2021 році - 21378,62 грн., у 2022 році з урахуванням коефіцієнта інфляції - 23516,48 грн.

Однак, податкові повідомлення-рішення відповідачем повинні виноситися у відповідній пропорції до площі земельної ділянки - по 0,065 га та 0,228 га., оскільки загальна площа і нормативна грошова оцінка земельної ділянки не змінювалась з 2007 року.

Суд зважає на те, що широко застосовний ЄСПЛ «принцип належного урядування» як багатоаспектний принцип, котрий, серед іншого, зводиться до того, що держава зобов`язана організувати роботу державного апарату таким чином, щоб забезпечувалась юридична визначеність у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси, без сумніву є дотичним і до податкових спорів.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок. Водночас згідно з концепцією «принципу належного урядування» ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Суд констатує, що спірні податкові повідомлення-рішення податкового органу підлягають скасуванню повністю, а не частково не через відсутність у платника вказаного податкового обов`язку у відповідній сумі, а через здійснений таким органом неправильного розрахунку відповідної суми податкового зобов`язання.

Оскільки завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Тим більше, п.286.5 ст. 286 ПК України визначено, що разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю саме відповідач протягом десяти робочих днів проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Уразі скасування податкових повідомлень-рішень в якійсь частині, це не буде сприяти захисту прав та інтересів позивача.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно із ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачаєтеся, що позивачем сплачено судовий збір в 1073, 60 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5А) про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.06.2021р. №9671828-2410-1016, від 02.11.2021р. №1454237-2410-1016 та від 05.10.2022р. №11256720-2412-1016 і №11256719-2412-1016.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5А).

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.