Постанова

від 21.11.2023 по справі 320/2566/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2566/23 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року (справу розглянуто в порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.06.2021р. за №9671828-2410-1016, від 02.11.2021р. за №1454237-2410-1016, від 05.10.2022р. за №11256720-2412-1016 і №11256719-2412-1016.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року адміністративний позов задоволено:

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.06.2021р. №9671828-2410-1016, від 02.11.2021р. №1454237-2410-1016 та від 05.10.2022р. №11256720-2412-1016 і №11256719-2412-1016.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказує, що позивач з оригіналами документів для проведення звірки не звертався, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ф» на сплату податкового зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб за 2021-2022 роки відсутні.

У тексті апеляційної скарги відповідач просить здійснювати розгляд справи за участі його представника.

Щодо заявленого відповідачем клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

29 вересня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив позивача, в якому останній підтримує правову позицію суду першої інстанції та просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач зазначає, що він не заперечує факту необхідності сплати податкового зобов`язання з орендної плати на земельну ділянку, однак вказує, що така сума має становити 21378,62 грн у 2021 році та 23516,48 грн у 2022 році за всю земельну ділянку 2228 кв м, в той час як відповідач, не враховуючи того, що розділена земельна ділянка на дві окремі становить ту ж саму площу, починаючи з 2021 року виносить подвійне зобов`язання на однакову суму.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та Підгірською сільською радою Київської області (далі - рада) укладено договір оренди земельної ділянки від 01.11.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мельник М.В., зареєстровано в реєстрі №1685. Договір зареєстрований в Обухівському відділі Київської регіональної Філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.11.2007р. №040733100012 (далі - Договір оренди).

Об`єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 2878 кв. м. (пункт 2 Договору оренди).

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 89851, 16 гривень (пункт 5 Договору оренди).

У подальшому, вказана земельна ділянка загальною площею 0,2878 га була розподілена та внесена у Державний земельний кадастр про земельну ділянку 10.08.2016р. як дві окремі земельні ділянки і їм присвоєно кадастрові номери: 3223186800:03:029:0028 (земельна ділянка площею 0,0650 га) та 3223186800:03:029:0027 (земельна ділянка площею 0,2228 га).

Рішенням сімдесят сьомої сесії VII скликання Підгірської сільської ради 22.10.2020р. року на підставі витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки було вирішено погодити ОСОБА_1 внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, а саме:

1.1. Замінити в договорі словосполучення «земельна ділянка» на «земельні ділянки».

1.2. Викласти пункт 2 Договору оренди в наступній редакції:

- В оренду передаються земельні ділянки: площею 0,0650 га з кадастровим номером: 3223186800:03:029:0028 та площею 0,2228 га з кадастровим номером: 3223186800:03:029:0027.

05.11.2020р. між позивачем та Підгірською сільською радою укладено Договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мельник М.В. 01.11.2007р. за реєстровим №1686 (далі - Договір про внесення змін), зареєстровано в реєстрі за №3805.

Пункт 2 викладено у редакції рішення сімдесят сьомої сесії VII скликання Підгірської сільської ради від 22.10.2020.

Згідно з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 231209238 та 231194336 по земельним ділянкам з кадастровими номерами 3223186800:03:029:0027 та 3223186800:03:029:0028 визначено площу кожної земельної ділянки: 0,2228 га та 0,065 га відповідно.

Як вказував відповідач, з урахуванням застосування коефіцієнтів індексу споживчих цін який застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель за 2007 рік в розмірі - 1,028, за 2008 рік в розмірі - 1,152, за 2009 рік в розмірі - 1,059, за 2014 рік в розмірі -1,249, за 2015 рік в розмірі -1,433, та за 2016 рік в розмірі -1,06 нормативна грошова оцінка зазначених земельних ділянок становила 213786,23 грн.

З урахуванням застосування коефіцієнтів індексу споживчих цін який застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель за 2007 рік в розмірі - 1,028, за 2008 рік в розмірі - 1,152, за 2009 рік в розмірі - 1,059, за 2014 рік в розмірі -1,249, за 2015 рік в розмірі -1,433, та за 2016 рік в розмірі -1,06 та за 2021 рік в розмірі - 1,1 нормативна грошова оцінка зазначених земельних ділянок становить 235164,85 грн.

Вказані розміри нормативно-грошової оцінки земельної ділянки не заперечуються позивачем.

Відповідно до попередніх податкових періодів (за 2019, 2020 роки) відповідачем винесено по одному податковому повідомленню-рішенню на суму 21378, 62 грн. за кожен рік.

Однак, починаючи з 2021 року, відповідач почав виносити по два податкові повідомлення-рішення з орендної плати з фізичних осіб по Договору оренди.

За 2021р. відповідачем винесено 2 податкові повідомлення-рішення:

№9671828-2410-1016 від 23.06.2021 та №1454237-2410-1016 від 02.11.2021, кожне з яких на суму 21378, 62 грн.

08.11.2021р. позивачем було сплачено суму у розмірі 21378, 62 грн. за платежем: Орендна плата з фізичних осіб.

ОСОБА_1 до Державної податкової служби України 04.01.2022р. було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 02.11.2021р. №1454237-2410-1016. У скарзі ОСОБА_1 звертав увагу, що податкове повідомлення-рішення від 02.11.2021р. винесено повторно на один і той же об`єкт оренди, за один і той же податковий період (2021 рік), і просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.11.2021р. №1454237-2410-1016.

Рішення за результатами розгляду скарги отримано не було, відповідач вказане не спростував.

В подальшому 05.10.2022 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №11256720-2412-1016 та №1256719-2412-1016.

Так, податкове повідомлення-рішення від 05.10.2022 №11256720-2412-1016 винесено на суму 21378,62 грн. З розрахунку суми вбачається, що орендна плата з фізичних осіб стягується за земельну ділянку площею 0,2228 га з кадастровим номером: 3223186800:03:029:0027.

Податкове повідомлення-рішення від 05.10.2022 №11256719-2412-1016 винесено на суму 23516,48 грн. З розрахунку суми вбачається, що орендна плата з фізичних осіб стягується за земельну ділянку площею 0,0650 га з кадастровим номером: 3223186800:03:029:0028.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що відповідач за 2021 та 2022 роки протиправно виносив по два податкові повідомлення-рішення на одну й ту ж саму суму податкового зобов`язання. Факт необхідності сплачувати податкове зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку не заперечується позивачем, але така сума повинна бути у 2021 році - 21378,62 грн., у 2022 році з урахуванням коефіцієнта інфляції - 23516,48 грн.

Однак, податкові повідомлення-рішення відповідачем повинні виноситися у відповідній пропорції до площі земельної ділянки - по 0,0650 га та 0,2228 га, оскільки загальна площа і нормативна грошова оцінка земельної ділянки не змінювалась з 2007 року.

При цьому, суд першої інстанції вказав, що у разі скасування податкових повідомлень-рішень в якійсь частині, це не буде сприяти захисту прав та інтересів позивача.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню у повному обсязі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Податковим кодексом України (далі - ПК України) встановлено, що земельний податок це обов`язковий платіж, який справляється з власників-земельних ділянок та земельних часток (паїв), та постійних землекористувачів (п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України).

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог пп. 14.1.147 п. 14.1 статті 14 цього Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із п.п.14.1.73 п.14.1 ст. 14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п.п.14.1.74 п.14.1 ст. 14 ПК України земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.

Згідно із ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 ПК України визначено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнтів індексації (ст. 271 ПК України).

Згідно із п.285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю (земельного податку) є календарний рік.

Відповідно до п.286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення - рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно із п.287.1-287.2 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Згідно з п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби.

Відповідно до п.287.5 ст. 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Положеннями ст. 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Відповідно до п.п.54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни, зокрема, в частині плати за землю.

Так з 01.01.2015 плату за землю віднесено до місцевих податків і зборів.

Відповідно до п.12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 ПК України).

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПК України).

Відповідно до п. 286.1ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земель підлягає індексації. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, та функціонального і локального коефіцієнтів.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно- ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко- планувальної зони.

Тариф земельного податку для земель з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розраховано виходячи з наступних показників, а саме: нормативно грошової оцінки землі населеного пункту, функціонального, локального коефіцієнтів, коефіцієнта індексації, та ставки податку відповідно до рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 288 ПК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Підгірською сільською радою Київської області (далі - рада) укладено договір оренди земельної ділянки від 01.11.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мельник М.В., зареєстровано в реєстрі №1685. Договір зареєстрований в Обухівському відділі Київської регіональної Філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.11.2007р. №040733100012 (далі - Договір оренди).

Об`єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 2878 кв. м. (пункт 2 Договору оренди).

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 89851, 16 гривень (пункт 5 Договору оренди).

У подальшому, вказана земельна ділянка загальною площею 0,2878 га була розподілена та внесена у Державний земельний кадастр про земельну ділянку 10.08.2016р. як дві окремі земельні ділянки і їм присвоєно кадастрові номери: 3223186800:03:029:0028 (земельна ділянка площею 0,0650 га) та 3223186800:03:029:0027 (земельна ділянка площею 0,2228 га).

Рішенням сімдесят сьомої сесії VII скликання Підгірської сільської ради 22.10.2020р. року на підставі витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки було вирішено погодити ОСОБА_1 внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, а саме:

1.1. Замінити в договорі словосполучення «земельна ділянка» на «земельні ділянки».

1.2. Викласти пункт 2 Договору оренди в наступній редакції:

- В оренду передаються земельні ділянки: площею 0,0650 га з кадастровим номером: 3223186800:03:029:0028 та площею 0,2228 га з кадастровим номером: 3223186800:03:029:0027.

05.11.2020р. між позивачем та Підгірською сільською радою укладено Договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мельник М.В. 01.11.2007р. за реєстровим №1686 (далі - Договір про внесення змін), зареєстровано в реєстрі за №3805.

Пункт 2 викладено у редакції рішення сімдесят сьомої сесії VII скликання Підгірської сільської ради від 22.10.2020.

Згідно з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 231209238 та 231194336 по земельним ділянкам з кадастровими номерами 3223186800:03:029:0027 та 3223186800:03:029:0028 визначено площу кожної земельної ділянки: 0,2228 га та 0,065 га відповідно.

Таким чином, колегія суддів наголошує, що в межах спірних правовідносин, позивач з 2007 року та станом на сьогодні продовжує орендувати земельну ділянку площею 2878 кв м (0,2878 га).

При цьому, вказана земельна ділянка загальною площею 0,2878 га була розподілена та внесена у Державний земельний кадастр про земельну ділянку 10.08.2016р. як дві окремі земельні ділянки і їм присвоєно кадастрові номери: 3223186800:03:029:0028 (земельна ділянка площею 0,0650 га) та 3223186800:03:029:0027 (земельна ділянка площею 0,2228 га). Загальна площа останніх складає ті ж 0,2878 га.

Так, як вказував відповідач, з урахуванням застосування коефіцієнтів індексу споживчих цін який застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель за 2007 рік в розмірі - 1,028, за 2008 рік в розмірі - 1,152, за 2009 рік в розмірі - 1,059, за 2014 рік в розмірі -1,249, за 2015 рік в розмірі -1,433, та за 2016 рік в розмірі -1,06 нормативна грошова оцінка зазначених земельних ділянок становила 213786,23 грн.

З урахуванням застосування коефіцієнтів індексу споживчих цін який застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель за 2007 рік в розмірі - 1,028, за 2008 рік в розмірі - 1,152, за 2009 рік в розмірі - 1,059, за 2014 рік в розмірі -1,249, за 2015 рік в розмірі -1,433, та за 2016 рік в розмірі -1,06 та за 2021 рік в розмірі - 1,1 нормативна грошова оцінка зазначених земельних ділянок становить 235164,85 грн.

Апеляційний суд звертає увагу, що вказані розміри нормативно-грошової оцінки земельної ділянки не заперечуються позивачем.

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідно до попередніх податкових періодів (за 2019, 2020 роки) відповідачем винесено по одному податковому повідомленню-рішенню на суму 21378, 62 грн. за кожен рік.

Однак, починаючи з 2021 року, відповідач почав виносити по два податкові повідомлення-рішення з орендної плати з фізичних осіб по Договору оренди.

За 2021 рік відповідачем винесено 2 податкові повідомлення-рішення: №9671828-2410-1016 від 23.06.2021 та №1454237-2410-1016 від 02.11.2021, кожне з яких на суму 21378, 62 грн. У вказаних ППР не зазначено, за яку саме земельну ділянку (якою площею) визначено зобов`язання.

В подальшому за 2022 рік відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 05.10.2022 №11256720-2412-1016 та №1256719-2412-1016.

Так, податкове повідомлення-рішення від 05.10.2022 №11256720-2412-1016 винесено на суму 21378,62 грн. З розрахунку суми вбачається, що орендна плата з фізичних осіб стягується за земельну ділянку площею 0,2228 га з кадастровим номером: 3223186800:03:029:0027.

Податкове повідомлення-рішення від 05.10.2022 №11256719-2412-1016 винесено на суму 23516,48 грн. З розрахунку суми вбачається, що орендна плата з фізичних осіб стягується за земельну ділянку площею 0,0650 га з кадастровим номером: 3223186800:03:029:0028.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач у 2021 та 2022 роках протиправно почав виносити податкове повідомлення-рішення по кожній земельній ділянці, не розділяючи при цьому суму податку на частини у відповідному співвідношенні до розмірів кожної земельної ділянки, таким чином податковий орган за 2021 та 2022 роки протиправно виносив по два податкові повідомлення-рішення на одну й ту ж саму суму податкового зобов`язання.

Разом з тим, апеляційний суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що у разі скасування податкових повідомлень-рішень в якійсь частині, це не буде сприяти захисту прав та інтересів позивача, у зв`язку з чим податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню у повному обсязі, з огляду на наступне.

Колегія суддів наголошує, що скасування чотирьох податкових повідомлень-рішень (№9671828-2410-1016 від 23.06.2021 та №1454237-2410-1016 від 02.11.2021 з зобов`язаннями за 2021 рік та від 05.10.2022 №11256720-2412-1016 та №1256719-2412-1016 з зобов`язаннями за 2022 рік) призведе до того, що позивачем взагалі не будуть сплачені податкові зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки у 2021 та 2022 роках.

Так, в межах спірних правовідносин відповідачем визначено двічі податкове зобов`язання з орендної плати за 2021 рік на однакову суму 21378, 62 грн: №9671828-2410-1016 від 23.06.2021 та №1454237-2410-1016 від 02.11.2021.

З огляду на вищевикладене, а саме те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки (всієї - 0,2878 га) становила 213786,23 грн, сплаті підлягає 10% у сумі 21378, 62 грн за 2021 рік.

Таким чином, первинно винесене податкове повідомлення-рішення №9671828-2410-1016 від 23.06.2021, яким визначено податкове зобов`язання ОСОБА_1 по орендній платі за земельну ділянку 2228 кв м в сумі 21378, 62 грн за податковий період 2021 року, є правомірним.

В той же час, податкове повідомлення-рішення №1454237-2410-1016 від 02.11.2021, яким так само визначено податкове зобов`язання ОСОБА_1 по орендній платі за земельну ділянку 0,2878 га в сумі 21378, 62 грн за податковий період 2021 року, підлягає скасуванню, оскільки останнє призводить до сплати податку за 2021 рік позивачем за один і той самий об`єкт в подвійному розмірі.

Суд першої інстанції вищевикладеного не врахував, та визнавши протиправним обидва ППР за 2021 рік, скасував загалом всі податкові зобов`язання з орендної плати позивача за вказаний період, що спричинить недотримання бюджетом суми податку, яку має сплатити позивач, що свідчить про наявність підстав для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №1454237-2410-1016 від 02.11.2021 з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні вказаних вимог.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 05.10.2022 №11256720-2412-1016 та №1256719-2412-1016, апеляційний суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, податкове повідомлення-рішення від 05.10.2022 №11256720-2412-1016 винесено на суму 21378,62 грн. З розрахунку суми вбачається, що орендна плата з фізичних осіб стягується за земельну ділянку площею 0,2228 га з кадастровим номером: 3223186800:03:029:0027.

Таким чином, відповідач протиправно стягнув з позивача орендну плату за земельну ділянку площею 0,2228 га, тобто, лише частину земельної ділянки 0,2878 га, у повній сумі як за всю земельну ділянку, не розділяючи при цьому суму податку на частини у відповідному співвідношенні до розміру земельної ділянки.

Також податкове повідомлення-рішення від 05.10.2022 №11256719-2412-1016 винесено на суму 23516,48 грн, і з розрахунку суми вбачається, що орендна плата з фізичних осіб стягується за земельну ділянку площею 0,0650 га з кадастровим номером: 3223186800:03:029:0028, тобто, аналогічно податковим органом не було розділено суму податку у співвідношенні до меншого розміру земельної ділянки.

Як вже було зазначено вище, відповідач вказував, що з урахуванням застосування коефіцієнтів індексу споживчих цін який застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель за 2007 рік в розмірі - 1,028, за 2008 рік в розмірі - 1,152, за 2009 рік в розмірі - 1,059, за 2014 рік в розмірі -1,249, за 2015 рік в розмірі -1,433, та за 2016 рік в розмірі -1,06 та за 2021 рік в розмірі - 1,1 нормативна грошова оцінка зазначених земельних ділянок становить 235164,85 грн.

Як позивач, так і відповідач не заперечували, що податкове зобов`язання позивача з орендної плати за всю земельну ділянку 2878 кв м (0,2878 га) за 2022 рік становить 23516, 48 грн.

Таким чином, пропорційно орендна плата за земельну ділянку становить

площею 2228 кв м:

235164,85 грн х 2228 / 2878 х 10% = 18 205,26 грн;

площею 650 кв м

235164,85 грн х 650 / 2878 х 10% = 5 311,23 грн;

Загальна ж сума буде становити ту, яку вираховано відповідачем за всю земельну ділянку - 23 516, 48 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 05.10.2022 №11256720-2412-1016 на суму 21 378,62 грн за земельну ділянку площею 0,2228 га з кадастровим номером: 3223186800:03:029:0027 підлягає скасуванню в частині суми 3 173,36 грн (21 378,62 грн - 18 205,26 грн), а повідомлення-рішення від 05.10.2022 №11256719-2412-1016 на суму 23 516,48 грн за земельну ділянку площею 0,0650 га з кадастровим номером: 3223186800:03:029:0028 підлягає скасуванню в частині суми 18 205,25 грн (23 516,48 грн - 5 311,23 грн).

З огляду на вищевикладене, рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 05.10.2022 №11256720-2412-1016 та №1256719-2412-1016 підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині постанови про часткове задоволення вказаних вимог шляхом визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2022 №11256720-2412-1016 в частині суми 3 173,36 грн, податкового повідомлення-рішення від 05.10.2022 №11256719-2412-1016 в частині суми 18 205,25 грн.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в зазначеній частині з прийняттям нової постанови про часткове задоволення вказаних позовних вимог.

Так, відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 132 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною сьомою статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір згідно з платіжною інструкцією від 03.02.2023 на суму 1073,60 грн (а.с. 8) за заявлені майнові вимоги на загальну суму 87 652,34 грн.

З врахуванням висновків апеляційного суду, заявлені вимоги задоволені на суму 42 757,23 грн, що становить 48,78% позовних вимог.

А тому, з огляду на задоволення позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області у загальному розмірі 523,70 грн, що відповідає 48,78% задоволених позовних вимог, тому розподіл судових витрат підлягає зміні.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень № 1454237-2410-1016 від 02.11.2021, № 11256720-2412-1016 та № 1256719-2412-1016 від 05.10.2022 та прийняти в цій частині нову постанову.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.10.2022 №11256720-2412-1016 в частині суми 3 173,36 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.10.2022 №11256719-2412-1016 в частині суми 18 205,25 грн

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Змінити розподіл судових витрат, зазначивши, що стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) підлягають витрати, пов`язані із сплатою судового збору, в сумі 523 (п`ятсот двадцять три) гривні 70 копійок.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна