Рішення

від 10.03.2023 по справі 580/626/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року справа № 580/626/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Руденко А.В., за участю:

секретаря судового засідання - Могили І.,

представника позивача - Аполонова О.В. (за ордером),

представника відповідача - Покотілової І.Ю. (самопредставництво);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу №580/626/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТМС Груп» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ТМС Груп» з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №7274/23-00-07-08-01 від 15.12.2022, яким до позивача застосовано пеню у розмірі 177 694 грн. 70 коп. за платежем «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства», код платежу 21081000.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу нараховану пеню у розмірі 177 694,70 грн за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, позаяк обставини, викладені в акті перевірки, в частині порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями та визначення пені за порушення таких строків є необгрунтованими. Вказує, що дійсно окремі партії імпортного товару надійшли до позивача після закінчення 365 денного строку, встановленого Постановою Правління Національного Банку України від 02.01.2019 № 5, з дня здійснення попередньої оплати. При цьому наголошує, що вчинив всі можливі та необхідні дії з імпорту товару за специфікацією №8 для запобігання прострочення терміну імпорту товару, а порушення таких термінів відбулось поза волею та відсутності зловживань з боку товариства. Замовлений експедитору орієнтовний строк постачання від дати замовлень на транспортування 01.06.2022 у 60 календарних днів дозволяв забезпечити перевезення у строк до 01.02.2022, тобто у межах 365 днів від дати здійснення попередньої оплати за обладнання за платіжним дорученням № 2 від 08.09.2021, однак внаслідок карантину у країні виробника - Китаї та військової агресії Російської Федерації проти України строк постачання обладнання в Україну збільшився і не міг бути передбачуваним. Введення воєнного стану на початковому етапі зумовило ускладнення транспортного сполучення між країнами, а обставини затримки з імпортом товару в Україну стали очевидними. Наголошує, що сертифікат Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати №3500-23-0195 є документом, який засвідчує форс-мажорні обставини, які унеможливили імпорт товару, оплаченого ТОВ «ТМС Груп» платіжним дорученням № 2 від 08.09.2021 на суму 140 800,00 євро в термін до 07.09.2022, а тому є підставою для звільнення позивача від нарахування пені за ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні цінності». Також позивач стверджує, що констановлених цим Кодексом.

астини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалоВідповідач надав до суду 21.02.2023 відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову з тих підстав, що TOB «ТМС Груп» та «FLSmidth GmbH» в контракті чітко передбачили, що сертифікат, виданий Торгово - Промисловою Палатою країни Продавця та Покупця є достатнім доказом таких обставин та їх тривалості. Такі ж вимоги містяться в положенні частини шостої статті 13 Закону № 2473. Разом з тим, сертифікат ТПП України, який підтверджує дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), у зв`язку з воєнними діями на території України під час проведення перевірки не було надано. При цьому, лист - повідомлення нерезидента від 20.04.2022 щодо карантинних обмежень в м. Шанхай не може бути документом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Також вказує, що в наданому під час розгляду заперечень сертифікаті № 3500-22-1612 від 01.12.2022 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Кіровоградською регіональною ТПП, не зазначено попередню оплату, здійснену згідно платіжного доручення від 08.09.2021, тому висновки акта перевірки в цій частині залишено без змін. Відтак, на думку відповідача, проведеною документальною позаплановою виїзною перевіркою TOB «ТМС Груп» достовірно та в повному обсязі враховано обставини, які існували на момент її проведення, факти порушень є доведеними письмовими доказами, а спірне податкове повідомлення-рішення винесено у чіткій відповідності до вимог Податкового кодексу України.

07.03.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій просив позов задовольнити повністю, посилаючись на те, що відповідач не обґрунтував правомірність прийняття оскаржуваного рішення та не спростував позиції позивача про його протиправність.

Ухвалою судді від 06.02.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.02.2023.

У судовому засіданні 28.02.2023 суд оголосив перерву до 10.03.2023.

10.03.2023 у судовому засідання представник позивача позов підтримав, просив задовольнити, а представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ТМС Груп» зареєстроване як юридична особа 23.09.2013, про що включені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код товариства 38843511.

З 08.11.2022 до 14.11.2022 Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ТМС Груп» з питань додержання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій з імпорту товарів по зовнішньоекономічному контракту № КЕЕ 34198/21-2202-21 від 22.02.2021.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській області складений акт №6814/23-00-07-08-01/38843511 від 18.11.2022, де зазначено, що позивач порушив вимоги ч. 1, 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII щодо граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним банком України, по контракту від 22.02.2021 № КЕЕ 34198/21-2202-21, укладеним з FLSmidth GmbH (Австрія), в розмірі 9 564,50 євро на 3 дні, в розмірі 42 343,30 євро на 50 днів, в розмірі 18 645,68 євро на 50 днів, в розмірі 18 478,58 євро на 50 днів, в розмірі 15 968,19 євро на 50 днів, в розмірі 13 694,83 євро на 6 днів, в розмірі 14 874,44 євро на 6 днів, в розмірі 21 275,38 євро на 12 днів, в розмірі 27 329,84 євро на 12 днів, в розмірі 18 817,04 євро на 47 днів, в розмірі 17 395,48 євро на 19 днів, в розмірі 20 016,27 євро на 21 день, в розмірі 50 782,00 євро на 21 день та в розмірі 36 579,45 євро на 33 дні.

02.12.2022 ТОВ «ТМС Груп» подало заперечення на акт №6814/23-00-07-08-01/38843511 від 18.11.2022.

Листом про розгляд заперечень № 16932/6/23-00-07-08-07 від 14.12.2022 Головне управління ДПС у Черкаській області повідомило позивача про те, що заперечення на висновки акта перевірки враховано частково. Також, зважаючи на наданий під час розгляду заперечень сертифікат №3500-22-1602 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Кіровоградською регіональною Торгово-промисловою палатою, в період з дати настання - 24.02.2022 по дату закінчення - тривають на 30.11.2022 та те, що товари за авансовими платежами, здійсненими згідно платіжних доручень від 19.07.2021 та 06.10.2021, поставлені на територію України до закінчення дії форс-мажорних обставин, відповідно до частини шостої статті 13 Закону №2473 порушення граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів за зазначеними авансовими платежами відсутнє, та нарахування пені не здійснюється.

Враховуючи, що в наданому під час розгляду заперечень сертифікаті №3500-22-1602 не зазначено попередню оплату, здійснену згідно платіжного доручення від 08.09.2021, висновки акта перевірки від 18.11.2022 №6814/23-00-07-08-01/38843511 в цій частині залишено без змін та викладено їх в новій редакції: «Перевіркою встановлено порушення TOB «ТМС Груп»: частин 1, 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (зі змінами та доповненнями), з урахуванням пункту 21 розділу 11 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним банком України, по контракту №КЕЕ 34198/21-2202-21 від 22.02.2021, укладеним з «FLSmidth GmbH» (Австрія), в розмірі 13 694,83 євро на 6 днів, в розмірі 14 874,44 євро на 6 днів, в розмірі 21 275,38 євро на 12 днів, в розмірі 27 329,84 євро на 12 днів, в розмірі 18 817,04 євро на 47 днів».

15.12.2022 Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення №7274/23-00-07-08-01, яким до позивача застосований штраф у сумі 177 694,70 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став акт перевірки та виявлене перевіркою порушення позивачем вимог частин 1, 3 ст. 13 Закону № 2473 з урахуванням п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, щодо дотримання законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортним контрактом № КЕЕ 34198/21-2202-21 від 22.02.2021.

Позивач не скористався процедурою адміністративного (досудового) оскарження рішення відповідача. Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №7274/23-00-07-08-01 від 15.12.2022 позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 6, 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7, (далі - Інструкція), банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за, зокрема:

- операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

- імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

Банк перевіряє операції, не зазначені в підпунктах 1 - 3 пункту 6 розділу II цієї Інструкції, під час настання події (переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, отримання реєстру МД за відповідною операцією) і надалі банк не здійснює за ними валютний нагляд щодо дотримання резидентом граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів згідно з вимогами цієї Інструкції.

Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до вимог п. 9 розділу ІІІ зазначеної Інструкції банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;

3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 Імпорт, IM-41 Реімпорт, ІМ-51 Переробка на митній території, IM-72 Безмитна торгівля, IM-75 Відмова на користь держави, IM-76 Знищення або руйнування (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);

4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);

5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;

6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

Вимоги підпункту 1 пункту 9 розділу III цієї Інструкції не застосовуються до операцій з експорту, імпорту товарів у разі дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі Закон № 2473-VIII).

Особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями, зокрема, з імпорту товарів регламентується відповідно до статті 13 Закону № 2473-VIII. Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (ч. 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Згідно з вимоги ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління

Національного банку України від 02.01.2019 № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (ч. 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Частиною 6 статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до вимог статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР від 02.12.1997 торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Суд звертає увагу, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Як вбачається із вищенаведеного, обмежувальні/забороняючі заходи, рішення органів державної влади Китайської Народної Республіки, викликані необхідністю протидії COVID-19, військова агресія Російської Федерації проти України, введення воєнного стану підпадають під визначення форс-мажорних обставин.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України було розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Отже, ТПП України підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до ст. 112 Податкового кодексу України:

112.1. Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

112.2. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

112.7. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Як встановив суд, товариство з обмеженою відповідальністю «ТМС Груп» звернулося до Кіровоградської торгово-промислової палати з метою отримання сертифіката про настання форс-мажорних обставин.

Кіровоградська торгово-промислова палати на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТИП України від 18.12.2014 р. №44(5) видала сертифікат № 3500-22-1602 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), період дії яких 24.02.2022 30.11.2022.

Позивач надав відповідачу копію сертифіката № 3500-22-1602, подаючи вищезазначені заперечення на акт перевірки.

Після чого, розглянувши заперечення позивача, податковий орган встановив відсутність порушення граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів за авансовими платежами від 19.07.2021 та 06.10.2021, врахувавши сертифікат № 3500-22-1602, та те, що товари за авансовими платежами, здійсненими згідно платіжних доручень, поставлені на територію України до закінчення дії форс-мажорних обставин.

Однак, акт перевірки №6814/23-00-07-08-01/38843511 від 18.11.2022 в іншій частині залишив без змін, враховуючи, що в сертифікаті №3500-22-1602 не зазначено попередню оплату, здійснену згідно з платіжним дорученням від 08.09.2021.

Позивач листом № 191/007-22 від 19.12.2022 звернувся до Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати щодо уточнення даних сертифікату про форс-мажорні обставини.

Кіровоградська торгово-промислова палати на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТИП України від 18.12.2014 р. №44(5) видала сертифікат № 3500-23-0195 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який містить посилання на попередню оплату, здійснену згідно з платіжним дорученням АБ «УКРГАЗБАНК» в іноземніій валюті № 2 від 08.09.2021.

Тобто, наголошує суд, вказаний сертифікат № 3500-23-0195 підтверджує відсутність у позивача порушень внаслідок настання форс-мажорних обставин.

Також суд звертає увагу на те, що п. 112.8. ст. 112 Податкового кодексу України визначає обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такими обставинами, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 Податкового кодексу України, зокрема є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Таким чином, наявність підтверджених ТПП України форс-мажорних обставин, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 Податкового кодексу України та п. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», звільняють товариство з обмеженою відповідальністю «ТМС Груп» від відповідальності за порушення вимог п. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII та нарахування позивачу пені за ч. 5 ст. 13 зазначеного Закону.

Водночас, слід зазначити, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про безпідставність винесення податкового повідомлення-рішення №7274/23-00-07-08-01 від 15.12.2022, яким до позивача застосовано пеню у розмірі 177 694 грн. 70 коп., отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позов підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на те, що сертифікат не був наданий контролюючому органу під час перевірки, суд відхиляє з огляду на те, що, не дивлячись на відсутність сертифікату про форс-мажорні обставини на час проведення перевірки позивача обставини, які зазначені в ньому як форс-мажорні (обставини непереборної сили), існували і об`єктивно унеможливили виконання позивачем зобов`язань, передбачених умовами договору, та обов`язків згідно із законодавчими актами.

Суд відхиляє твердження позивача як необґрунтоване щодо заборони відповідача застосовувати штрафні санкції в період дії карантину відповідно до п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, крім санкцій за виключним переліком, у якому відсутній вид санкцій за порушення законодавства у сфері ЗЕД з таких підстав.

Пункт 52-1 підрозділу Х розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачає, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, за виключенням певних штрафних санкцій. Перелік штрафних санкцій, які застосовуються незалежно від дії карантину, не містить штрафних санкцій за порушення валютного законодавства. Тобто встановлено мораторій на застосування певних штрафних санкцій на період дії карантину, в тому числі за порушення валютного законодавства.

В свою чергу пунктом 69 підрозділу Х розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно підпункту 69.2 «б» пункту 69 податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема, документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Абзацем 18 пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 р. ХХ ПК України встановлено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій на період дії воєнного, надзвичайного стану та на період дії карантину не застосовуються у цій справі під час перевірки здійсненого контролю за дотриманням валютного законодавства.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 15.12.2022 №7274/23-00-07-08-01 про застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 177 694 (сто сімдесят сім тисяч шістсот дев`яносто чотири) гривні 70 копійок.

Стягнути з Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235. М. Черкаси, 18029, код ЄДРПОУ 38843511) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТМС Груп» (вул. 30 років Перемоги, буд. 56/4, кв. 46, м. Черкаси, 18029. код ЄДРПОУ 38843511) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 04 квітня 2023 року.

Головуючий Алла РУДЕНКО