Постанова

від 27.07.2023 по справі 580/626/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/626/23 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Кучми А.Ю., Вівдиченко Т.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМС ГРУП" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ТМС Груп» з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №7274/23-00-07-08-01 від 15.12.2022, яким до позивача застосовано пеню у розмірі 177 694 грн. 70 коп. за платежем «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства», код платежу 21081000.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу та вказує, що оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ТМС Груп» зареєстроване як юридична особа 23.09.2013, про що включені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код товариства 38843511.

З 08.11.2022 до 14.11.2022 Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ТМС Груп» з питань додержання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій з імпорту товарів по зовнішньоекономічному контракту № КЕЕ 34198/21-2202-21 від 22.02.2021.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській області складений акт №6814/23-00-07-08-01/38843511 від 18.11.2022, де зазначено, що позивач порушив вимоги ч. 1, 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII щодо граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним банком України, по контракту від 22.02.2021 № КЕЕ 34198/21-2202-21, укладеним з FLSmidth GmbH (Австрія), в розмірі 9 564,50 євро на 3 дні, в розмірі 42 343,30 євро на 50 днів, в розмірі 18 645,68 євро на 50 днів, в розмірі 18 478,58 євро на 50 днів, в розмірі 15 968,19 євро на 50 днів, в розмірі 13 694,83 євро на 6 днів, в розмірі 14 874,44 євро на 6 днів, в розмірі 21 275,38 євро на 12 днів, в розмірі 27 329,84 євро на 12 днів, в розмірі 18 817,04 євро на 47 днів, в розмірі 17 395,48 євро на 19 днів, в розмірі 20 016,27 євро на 21 день, в розмірі 50 782,00 євро на 21 день та в розмірі 36 579,45 євро на 33 дні.

02.12.2022 ТОВ «ТМС Груп» подало заперечення на акт №6814/23-00-07-08-01/38843511 від 18.11.2022.

Листом про розгляд заперечень № 16932/6/23-00-07-08-07 від 14.12.2022 Головне управління ДПС у Черкаській області повідомило позивача про те, що заперечення на висновки акта перевірки враховано частково. Також, зважаючи на наданий під час розгляду заперечень сертифікат №3500-22-1602 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Кіровоградською регіональною Торгово-промисловою палатою, в період з дати настання - 24.02.2022 по дату закінчення - тривають на 30.11.2022 та те, що товари за авансовими платежами, здійсненими згідно платіжних доручень від 19.07.2021 та 06.10.2021, поставлені на територію України до закінчення дії форс-мажорних обставин, відповідно до частини шостої статті 13 Закону №2473 порушення граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів за зазначеними авансовими платежами відсутнє, та нарахування пені не здійснюється.

Враховуючи, що в наданому під час розгляду заперечень сертифікаті №3500-22-1602 не зазначено попередню оплату, здійснену згідно платіжного доручення від 08.09.2021, висновки акта перевірки від 18.11.2022 №6814/23-00-07-08-01/38843511 в цій частині залишено без змін та викладено їх в новій редакції: «Перевіркою встановлено порушення TOB «ТМС Груп»: частин 1, 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (зі змінами та доповненнями), з урахуванням пункту 21 розділу 11 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним банком України, по контракту №КЕЕ 34198/21-2202-21 від 22.02.2021, укладеним з «FLSmidth GmbH» (Австрія), в розмірі 13 694,83 євро на 6 днів, в розмірі 14 874,44 євро на 6 днів, в розмірі 21 275,38 євро на 12 днів, в розмірі 27 329,84 євро на 12 днів, в розмірі 18 817,04 євро на 47 днів».

15.12.2022 Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення №7274/23-00-07-08-01, яким до позивача застосований штраф у сумі 177 694,70 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став акт перевірки та виявлене перевіркою порушення позивачем вимог частин 1, 3 ст. 13 Закону № 2473 з урахуванням п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, щодо дотримання законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортним контрактом № КЕЕ 34198/21-2202-21 від 22.02.2021.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №7274/23-00-07-08-01 від 15.12.2022 позивач звернувся з позовом до суду.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Спірні правовідносини врегульовані Законом № 2473, Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі Положення) та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі Інструкція).

Статтею 13 Закону № 2473, визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти належать зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до пункту 21 Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до приписів підпункту 1 пункту 7 Інструкції, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України належать митному оформленню), або підписання акту або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), -за операціями з експорту товарів. Банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів самостійно визначає систему заходів (уключаючи фіксацію цих операцій з дотриманням принципів актуальності, достовірності та інформативності) (пункт 8 Інструкції).

Згідно з підпунктом 2 пункту 9 Інструкції, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону № 2473, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Частиною третьою статті 3 Закону № 2473, визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

Частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473, передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Тож, з наведеного слідує, що порушення резидентом строків розрахунків тягне нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (ч. 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Частиною 6 статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до вимог статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР від 02.12.1997 торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Суд звертає увагу, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Як вбачається із вищенаведеного, обмежувальні/забороняючі заходи, рішення органів державної влади Китайської Народної Республіки, викликані необхідністю протидії COVID-19, військова агресія Російської Федерації проти України, введення воєнного стану підпадають під визначення форс-мажорних обставин.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України було розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Отже, ТПП України підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до ст. 112 Податкового кодексу України:

112.1. Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

112.2. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

112.7. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Як встановлено колегією суддів, товариство з обмеженою відповідальністю «ТМС Груп» звернулося до Кіровоградської торгово-промислової палати з метою отримання сертифіката про настання форс-мажорних обставин.

Кіровоградська торгово-промислова палати на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТИП України від 18.12.2014 р. №44(5) видала сертифікат № 3500-22-1602 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), період дії яких 24.02.2022 - 30.11.2022.

Позивач надав відповідачу копію сертифіката № 3500-22-1602, подаючи вищезазначені заперечення на акт перевірки.

Після чого, розглянувши заперечення позивача, податковий орган встановив відсутність порушення граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів за авансовими платежами від 19.07.2021 та 06.10.2021, врахувавши сертифікат № 3500-22-1602, та те, що товари за авансовими платежами, здійсненими згідно платіжних доручень, поставлені на територію України до закінчення дії форс-мажорних обставин.

Однак, акт перевірки №6814/23-00-07-08-01/38843511 від 18.11.2022 в іншій частині залишив без змін, враховуючи, що в сертифікаті №3500-22-1602 не зазначено попередню оплату, здійснену згідно з платіжним дорученням від 08.09.2021.

Позивач листом № 191/007-22 від 19.12.2022 звернувся до Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати щодо уточнення даних сертифікату про форс-мажорні обставини.

Кіровоградська торгово-промислова палати на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТИП України від 18.12.2014 р. №44(5) видала сертифікат № 3500-23-0195 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який містить посилання на попередню оплату, здійснену згідно з платіжним дорученням АБ «УКРГАЗБАНК» в іноземніій валюті № 2 від 08.09.2021.

Тобто, вказаний сертифікат № 3500-23-0195 підтверджує відсутність у позивача порушень внаслідок настання форс-мажорних обставин.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що п. 112.8. ст. 112 Податкового кодексу України визначає обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такими обставинами, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 Податкового кодексу України, зокрема є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Таким чином, наявність підтверджених ТПП України форс-мажорних обставин, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 Податкового кодексу України та п. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», звільняють товариство з обмеженою відповідальністю «ТМС Груп» від відповідальності за порушення вимог п. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII та нарахування позивачу пені за ч. 5 ст. 13 зазначеного Закону.

Водночас, слід зазначити, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність винесення податкового повідомлення-рішення №7274/23-00-07-08-01 від 15.12.2022, яким до позивача застосовано пеню у розмірі 177 694 грн. 70 коп., отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позов підлягає задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційної не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції

Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи та обґрунтування апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді А.Ю. Кучма

Т.Р. Вівдиченко