Постанова

від 05.04.2023 по справі 280/4922/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 280/4922/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області,

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року (головуючий суддя Новікова І.В.)

у справі № 280/4922/19

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос-Л»</a>,

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос-Л»</a>, в якому просило: підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос-Л»</a> застосованого на підставі рішення в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.09.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач видав наказ №90 від 09.09.2019 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Геліос-Л». Під час виходу на перевірку співробітникам контролюючого органу відмовлено у допуску до проведення перевірки. Позивач зазначає, що товариство не виконує встановлені діючим законодавством обов`язки, навмисно створює умови щодо унеможливлення проведення позапланової документальної виїзної перевірки, а саме: перешкоджає законній діяльності посадових осіб контролюючого органу під час виконання ними службових обов`язків, не виконує законні вимоги посадових осіб, не допускає посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів. Наведені обставини стали підставою для прийняття керівником Головного управління ДПС у Запорізькій області обґрунтованого рішення про застосування адміністративного арешту майна, який позивач просить підтвердити.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції встановив, що станом на час звернення контролюючого органу до суду строк у 96 годин, протягом якого має бути перевірена судом обґрунтованість рішення керівника про накладення арешту на майно платника податків, сплинув, що, в свою чергу, згідно з п.94.19 ст.94 ПК України, свідчить про припинення адміністративного арешту, накладеного рішенням Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.09.2019.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач зазначає, що оскаржуване рішення суду не містить підстави відмови окрім посилання на п. 94.10 ст. 94 ПК України, в якому зазначено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Позивач вважає, що ще ухвалою від 19.11.2019 у цій справі згідно якої, судом зупинено провадження у справі до вирішення справи №280/4441/19 предметом розгляду якої була правомірність дій співробітників Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо призначення позапланової перевірки ТОВ «Геліос Л», була вирішена доля позовної заяви управління та суд завчасно прийняв остаточне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог на підставі спливу строку звернення до суду, який не підлягає поновленню.

Також в апеляційній скарзі скаржник просить замінити позивача у справі Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) на Головне управління ДПС у Запорізькій області як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Стосовно заявленого позивачем клопотання про заміну сторони правонаступником суд апеляційної інстанції вважає, що це клопотання підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, які пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України № 893 від 30.09.2020 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, в тому числі Головне управління ДПС у Запорізькій області.

Абзацом третім пункту 2 цієї постанови установлено, що права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять до Державної податкової служби та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, в тому числі й Головне управління ДПС у Запорізькій області.

Відповідно до Положення про Головне управління ДПС у Запорізькій області, затверджене наказом ДПС № 643 від 12.11.2020, Головне управління ДПС у Запорізькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Запорізької області та є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945).

Згідно Наказу Державної податкової служби України № 755 від 24.12.2020 розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 № 529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 893.

Отже, враховуючи те, що Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП: 44118663) є правонаступником Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945), суд вважає за необхідне допустити заміну позивача у справі.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області видано наказ №90 від 09.09.2019 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Геліос-Л» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників: декларацій з податку на додану вартість, за період діяльності серпень, листопад, грудень 2016 року та січень 2017 року фінансової звітності, з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств за 2016, 2017 рік, при взаємовідносинах з ТОВ «Промторг Інвест» (код ЄДРПОУ 40149189), ТОВ «Акрос-Груп» (код ЄДРПОУ 40263515), ТОВ «Старвей» (код ЄДРПОУ 38461617), ПП «Запоріжелектротех» (код ЄДРПОУ 34869520), ТОВ «Авілл» (код ЄДРПОУ 40091931).

09.09.2019 позивачем видано направлення на проведення перевірки за №82 та №83.

З метою ознайомлення з направленням на проведення перевірки, а також для вручення наказу на проведення позапланової перевірки, співробітниками позивача здійснено вихід на юридичну адресу підприємства: 69006, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 2.

Представником ТОВ «Геліос-Л» відмовлено у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, із зазначенням на невідповідність наказу чинному законодавству та намір його оскарження до суду.

09.09.2019 на підставі п.81.2 ст.81 ПК України позивачем складений акт №23/08-01-05-07/204733137 про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

12.09.2019 у зв`язку з відмовою платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової перевірки, Головним управлінням у Запорізькій області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Геліос-Л», застосування якого контролюючий орган просить підтвердити у цій справі, звернувшись з позовом до суду 10.10.2019.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що для реалізації повноваження контролюючого органу щодо звернення до суду на предмет перевірки обґрунтованості накладеного арешту на майно протягом 96 годин з часу прийняття рішення про такий арешт статтею 283 КАС України передбачено право звернення до суду із відповідної заявою. Виключно у межах цього провадження суд наділений повноваженнями розглянути подання контролюючого органу у 96 годинний строк. З огляду на сплив такого строку як на момент звернення з позовом до суду, так і на дату ухвалення рішення у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, застосований арешт є припиненим в силу положень Податкового кодексу України.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України).

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті (п. 94.3 ст. 94 Податкового кодексу України).

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження (п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України).

Згідно п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 за № 948/30816, затверджено Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку № 632 передбачено обставини, за яких застосовується арешт майна.

Порядок застосування арешту майна визначений Розділом ІV Порядку № 632.

Так, згідно п. п. 1, 2 Розділу ІV Порядку № 632 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2).

Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що підставами, що зумовлюють звернення до суду з заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є обставини, за яких застосовується арешт майна, передбачені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України та Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку № 632, а рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків є лише підставою звернення до суду із заявою про обґрунтованість арешту майна платника податків, термін подання якого встановлено у п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України та п. 2 Розділу ІV Порядку № 632.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим (підпункт 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 ПК України); скасуванням судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт (підпункт 94.19.6 пункту 94.19 статті 94 ПК України); прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту (підпункт 94.19.7 пункту 94.19 статті 94 ПК України).

Тобто, відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10 статті 94 ПК України, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.01.2022 у справі № 805/3576/17-а.

Враховуючи вищевикладене, оскільки з моменту прийняття контролюючим органом рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (12.09.2019) минуло 96 годин, так як з позовом до суду про підтвердження обґрунтованості такого арешту позивач звернувся 10.10.2019, строк, передбачений п. 94.10 ст. 94 ПК України, є пропущеним. Отже, застосований адміністративний арешт на час звернення позивача з цим позовом до суду є припиненим відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 ПК України.

Факт того, що суд першої інстанції ухвалою від 19.11.2019 у цій справі зупинив провадження у справі №280/4922/19 до набрання законної сили рішенням у справі №280/4441/19, предметом якого була правомірність дій співробітників ГУ ДПС у Запорізькій області щодо призначення позапланової перевірки ТОВ «Геліос Л» наказом від 09.09.2019 №90, не впливає на правильність висновків суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Суд наголошує, що за наведених вище норм права адміністративний арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин з моменту його прийняття має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

Отже суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог податкового органу, оскільки за встановлених у справі обставин застосований адміністративний арешт на підставі рішення в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.09.2019 вважається припиненим відповідно до п.п.94.19.1 пункту 94.19 ст. 94 ПК України.

Наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року у справі № 280/4922/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко