Постанова

від 05.04.2023 по справі 420/12621/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/12621/21Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,

при секретарі - Вовненко А.В.,

за участю керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "АУДІОКАСТА" Нерубащенко О.І.,

представника апелянта адвоката Ніц А.С.,

представників відповідачів Чумак О.А., Язаджи В.С.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АУДІОКАСТА" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АУДІОКАСТА" до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Одеської митниці Держмитслужби від 29 квітня 2021 року №00009500019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 8290,55 гривень, в тому числі штрафні санкції 2763,52 гривень та від 29 квітня 2021 року №00008500019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 41452,73 гривень, в тому числі штрафні санкції 13817,58 гривень;

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АУДІОКАСТА" понесені витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення. Позивач вказує, що у Одеської митниці відсутні будь-які підстави для сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, не кажучи вже про обґрунтовані сумніви, як того вимагає Протокол 1 Угоди. Також, позивач зазначає, що митні органи України безпідставно ініціювали перевірку походження товару. Незважаючи на відсутність будь-яких обґрунтованих сумнівів Державна митна служба України направила до митного органу Данії лист від 16.01.2020 року № 16/16-01/9/759, в якому просить провести подальшу перевірку щодо достовірності (автентичності) сертифіката переміщення товарів EUR.1 і коректності інформації, викладеної в цих документах. При цьому, в листі зазначено, що існують обґрунтовані сумніви в преференційному походженню товарів, але, які саме сумніви не зазначено. Під час здійснення митного оформлення товарів за митною декларацією розбіжностей у відомостях про країну походження товарів органом доходів і зборів не встановлено. Обов`язок вжити всі належні заходи для перевірки статусу походження товарів покладено на митні органи, які видають сертифікати з перевезення. У Одеської митниці Держмитслужби відсутні докази проведення уповноваженим органом Данії перевірки підтвердження походження товарів з Європейського Союзу, здійснення ними перевірки рахунків експортера або інші перевірки, які вони вважають належними.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Одеської митниці Держмитслужби №00009500019 від 29 квітня 2021 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 2357,11 грн., з яких 780,28 грн за податковими зобов`язаннями та 1576,83 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Одеської митниці Держмитслужби №00008500019 від 29 квітня 2021 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 11785,54 грн., з яких 3901,4 грн за податковими зобов`язаннями та 7884,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АУДІОКАСТА» 645,39 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові і ухвалити нове судове рішення, яким апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що лист митного органу Данії від 15.05.2020 року не може бути прийнятий у якості доказу відсутності преференційного режиму для товарів, зазначених в сертифікатах ЕІЖ.І від 12.06.2017 № АА 006913, від 14.03.2019 № А 011635, від 05.07.2019 року № А 011655, що відповідно свідчить про незаконність як самої перевірки, так і її наслідків. Цей документ був використаний ревізором під час перевірки без будь-яких офіційних перекладів або апостилювання даних документів, ревізор також не є спеціалістом-перекладачем з англійської мови на українську. Апелянт зазначає, що у даній адміністративній справі суть спору між сторонами стосується виключно встановлення країни походження (виробника) товару, який ввозився позивачем на митну територію України, та як наслідок наявності чи відсутності права на застосування преференційного режиму вільної торгівлі до ввезеного товару. В акті перевірки не містяться докази умисного надання позивачем недостовірних документів чи недостовірної інформації, або інших протиправних дій декларанта, які спричинили недобір обов`язкових платежів під час митного оформлення. У позивача не було жодних підстав для виникнення сумнівів щодо дійсності сертифікату з перевезення товару. Доказів того, що сертифікати EUR.1, які надавалися позивачем, скасовані чи визнані недійсними, відповідачем до суду не подано. Тому апелянт вважає, що вони є чинними та єдиними документами, що підтверджують походження товарів з країн Європейського Союзу, та надають пільги зі сплати митних платежів. Апелянт вказує, що в матеріалах справи відсутні докази про визнання недійсним сертифіката з перевезення товару форми EUR. 1 від 12.06.2017 № А006913, від 14.03.2019 № А011635 та від 05.17.2019 №А011655 чи про притягнення експортера до відповідальності за фальсифікацію офіційних документів. Апелянт вказує, що товар, митне оформлення якого здійснено за митними деклараціями від 07.07.2017 № UА 500200/2017/002692, від 02.04.2019 р. № UА 500200/2019/009063, від 19.07.2019 р. № UА 500200/2019/006135 на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 12.06.2017 № А006913, від 14.03.2019 р. № А011635 та від 05.17.2019 №А011655, є таким, що походить з ЄС та має преференційне походження ЄС для надання режиму вільної торгівлі в рамках Угоди, тому пільги надані (отримані) позивачем правомірно, з дотриманням вимог Протоколу 1 Угоди. Тому оскаржувані податкові рішення від 29 квітня 2021 року № 00009500019 та від 29 квітня 2021 року № 00008500019, винесені на підставі висновків Акту перевірки від 12.04.2021 року № 13/7.10-19-19/40982843, є протиправними, у зв`язку з чим підлягають скасуванню. В листі Одеської митниці ДФС України від 28.10.2019 року №15-70-19-04-08 взагалі відсутні підстави для перевірки зазначених сертифікатів. Вищезазначене, на думку апелянта, свідчить, що у Одеської митниці відсутні будь-які підстави для сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, не кажучи вже про обґрунтовані сумніви, як того вимагає Протокол 1 Угоди.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Одеської митниці зазначає, що у відповіді уповноваженого органу Данії зазначено, що сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 від 12.06.2017 № А 006913, виданий датському уповноваженому експортеру SL Audio А/S. Але товари, що зазначені у сертифікаті з перевезення товару форми EUR.1 від 12.06.2017 № А 006913 не являються товарами з Європейського Союзу і не мають права на преференційний режим. Митними органами Данії разом з відповіддю надано копію сертифікату з перевезення товару форми EUR.1 від 12.06.2017 № А 006913, у якому відповідно до проведеної перевірки проставлено позначку у графі 14 «Результат перевірки», яка означає, що виконана перевірка довела, що цей сертифікат не відповідає вимогам щодо достовірності й правильності. У зв`язку з тим, що всі тексти Угоди та її додатків є автентичними, вони не потребують перекладу. Відповідно до Конвенції, на адміністративні документи, що мають пряме відношення до комерційних та митних операцій, правила застосування апостилю не відносяться. Лист уповноваженого органу Данії від 15.05.2020 (вх. Держмислужби від 03.06.2020 №14936/11) щодо результату перевірки сертифікату з перевезення товару форми EUR.1 від 12.06.2017 № А 006913, який надавався ТОВ «Аудіокаста» (код ЄДРПОУ 40982843) до МД від 19.09.2018 №UA500200/2017/002692, є достовірним та достатнім доказом відповідно до чинного законодавства. Обов`язок вжиття належних заходів для перевірки статусу походження товарів, забезпечити правильне заповнення бланків сертифікату з перевезення товару EUR.1 покладено на митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1. Перевірка підтвердження походження товару може бути здійснена як довільно, тобто на власний розсуд відповідного органу, так і коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів, що свідчить про обґрунтованість подання відповідного запиту митним органом до повноважних органів країни експорту товару. У відповіді уповноваженого органу Данії зазначено, що сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 від 12.06.2017 № А 006913, виданий датському уповноваженому експортеру Audio A/S. Але товари, що зазначені у сертифікаті з перевезення товару форми EUR.1 від 12.06.2017 № А 006913 не являються товарами з Європейського Союзу і не мають права на преференційний режим. У відповіді уповноваженого органу Данії чітко вказано про не підтвердження преференційного походження товарів, зазначених у сертифікаті з перевезення товару форми EUR.1 від 12.06.2017 № А 006913 за результатами проведеної перевірки. У відповіді уповноваженого органу Данії від 15.05.2020 чітко вказано про непідтвердження преференційного походження товарів, зазначених у сертифікатах з перевезеній товару форми EUR.1 від 14.03.2019 № А 011635 та від 05.07.2019 №А 011655 за результатами проведеної перевірки. Саме результати перевірки підтверджень походження товару, що відображені у листі уповноваженого органу Королівства Іспанії від 05.03.2021 року № 63063/21 та наданій до нього копії сертифікату з перевезення товару ЕиД1 від 29.07.2019 року №А 0185094 Х з відповідною відміткою у 14 графі "Результати додаткової перевірки" є підставою для відмови у наданні платнику податків права на преференції, а митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару. З огляду на зазначене, представник Одеської митниці просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «АУДІОКАСТА» (далі також ТОВ «АУДІОКАСТА»), код ЄДРПОУ 40982843, зареєстроване в якості юридичної особи 25.11.2016 та взято на податковий облік в органах державної податкової служби.

Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ «АУДІОКАСТА» за КВЕД є: 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України, наказом Одеської митниці Держмитслужби від 26.03.2021 №138, Калабіною Людмилою Володимирівною, головним державним інспектором відділу митного аудиту Одеської митниці Держмитслужби, інспектором митної служби І рангу: Малішевською Вікторією Вікторівною, головним державним інспектором відділу митного аудиту Одеської митниці Держмитслужби, інспектором митної служби II рангу, проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «АУДІОКАСТА» (код ЄДРПОУ 40982843) дотриманням вимог законодавства України з питань митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при ввезені на митну території України товарів за митними деклараціями від 07.07.2017 №UA500200/2017/002692, від 02.04.2019 №UA500200/2019/003063 та від 19.07.2019 № UA500200/2019/006135.

За результатом вказаної перевірки Одеською митницею складено акт №13/7.10-19-19/40982843 від 12.04.2021 (т.а.с.10-19), яким встановлено порушення позивачем:

1. Частини п`ятої статті 280, частини першої статті 281 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ зі змінами, підпункту (а) пункту 1 статті 16 Протоколу 1 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, пункту 1 статті 15 Доповнення 1 Регіональної Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, неправомірне застосування режиму вільної торгівлі та неправомірно застосовано преференцію до товару, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 27635,15 гривень;

2. Пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VІ, зі змінами, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 5527,03 гривень.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки, відповідачем 29.04.2021 прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №00009500019 (а.с.8), яким за порушення частини п`ятої статті 280, частини першої статті 281 Митного кодексу України, підпункту (а) пункту 1 статті 16 Протоколу 1 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, пункту 1 статті 15 Доповнення 1 Регіональної Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 8290,55 грн., з яких 5527,03 грн. за податковими зобов`язаннями та 2763,52 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення №00008500019 (а.с.9), яким за порушення частини п`ятої статті 280, частини першої статті 281 Митного кодексу України, підпункту (а) пункту 1 статті 16 Протоколу 1 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, пункту 1 статті 15 Доповнення 1 Регіональної Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 41452,73 грн, з яких 27635,15 грн за податковими зобов`язаннями, 13817,58 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Перевіркою встановлено, що митне оформлення товарів № 1,2 за МД від 07.07.2017 №UA500200/2017/002692 здійснено із застосуванням преференції по сплаті ввізного мита з кодом « 410 - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС (абзац перший ч.1 ст.2 додатка 1-А «Тарифний графік України» до гл. 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони)» та наданням за товарами №1,2 звільнення від оподаткування ввізним 1 митом на підставі сертифікату з перевезення товару форми EUR.1 від 12.06.2017 №АА 006913, зазначеного у графі 44 за кодом документу « 0954», а саме:

- до товару №1 за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8518408090 застосована зменшена ставка мита - 5% (пільгова ставка ввізного мита без застосування преференції - 10%);

- до товару №2 за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8518210090 застосована зменшена ставка мита - 5% (пільгова ставка ввізного мита без застосування преференції - 10%);

Сума-звільнення від сплати ввізного мита (код митних платежів 020 «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання») склала:

- за товаром № 1 - 2201,63 грн;

- за товаром № 2 - 1699,77 грн.

Листом Департаменту митно-тарифного та нетарифного регулювання Держмитслужби від 18.06.2020 №16-3/16-01/7.10/1376 (вх. Одеської митниці Держмитслужби від 18.06.2020 № 14605/4-02-06) направлена відповідь уповноваженого органу Данії від 15.05.2020 (вх. Держмитслужби від 03.06.2020 №14936/11) щодо результату перевірки сертифікату з перевезення товару форми EUR.1 від 12.06.2017 № А 006913, який надавався ТОВ «Аудіокаста» (код ЄДРПОУ 40982843) до МД від 19.09.2018 №UA500200/2017/002692.

У відповіді уповноваженого органу Данії зазначено, що сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 від 12.06.2017 № А 006913 виданий датському уповноваженому експортеру Audio A/S. Але товари, що зазначені у сертифікаті з перевезення товару форми EUR.1 від 12.06.2017 № А 006913 не являються товарами з Європейського Союзу і не мають права на преференційний режим.

Митними органами Данії разом з відповіддю надано копію сертифікату з перевезення товару форми EUR.1 від 12.06.2017 № А 006913, у якому відповідно до проведеної перевірки проставлено позначку у графі 14 «Результат перевірки», яка означає, що виконана перевірка довела, що цей сертифікат не відповідає вимогам щодо достовірності й правильності.

Таким чином, статус походження товарів зазначених у сертифікатах з перевезення товару EUR.1 від 14.03.2019 № А 011635 та від 05.07.2019 № А 011655 не підтверджено відповідно до вимог Доповнення І і відповідних положень Доповнення II до Регіональної конвенції пан-євро-середземноморські преференційні правила походження від 08.11.2017, тобто до вказаних товарів не може бути застосований преференційний режим з наданням звільнення по ввізному миту.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення Одеської митниці Держмитслужби від 29 квітня 2021 року в частині збільшення суми грошового (податкового та/або іншого) зобов`язання №00009500019 за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання за податковими зобов`язаннями на суму 4746,75 грн., та №00008500019 за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання за податковими зобов`язаннями на суму 23733,75 грн є правомірними.

Протиправно збільшено позивачу суму грошового (податкового та/або іншого) зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 780,28 грн у податковому повідомленні-рішенні 00009500019 та за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 3901,4 грн у податковому повідомленні-рішенні №00008500019.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що є протиправними та підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення Одеської митниці Держмитслужби від 29 квітня 2021 року №00009500019 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 1576,83 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та №00008500019 від 29 квітня 2021 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 7884,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Згідно з частиною 2 статті 36 МК України, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 36 МК України передбачено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Відповідно до частини 6 статті 36 МК України, положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини 7 статті 36 МК України повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною радою України.

Частиною 9 статті 43 МК України передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фіто санітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках експертизи відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Пунктом 1 частини 3 статті 44 МК України передбачено, що у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно з ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно з частиною 5 статті 280 Митного кодексу України (далі - МК України) ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 281 МК України передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Згідно з п.7 ч.1 ст.336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, зокрема, проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи (ч.1 ст.345 Митного кодексу України).

Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території (ч.2 ст.345 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.1, 2 та 3 ст.351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України. Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АУДІОКАСТА»:

1) за МД від 07.07.2017 №UA500200/2017/002692 (а.с.72-73) здійснено митне оформлення 2 товарів:

- Електричний підсилювач звукових частот: стереопідсилювач SDA-2400 - 1шт., S/N 0631580, арт. 900010402, вмонтований в корпус, з ніжками. Для електромузичних інструментів. Потужність 2 х 400 Вт 40м, 2 х 200 Вт 80м, частотна характеристика 0,3 Гц - 31 кГц, співвідношення сигнал-шум (S/N ratio) 117 дБ. Не містять передавачі або передавачі та приймачі. Для цивільного використання. Торг. марка - LYNGDORF AUDIO. Виробник - SL Аudiо A/S. Країна вир-ва - DK. Електричний підсилювач звукових частот TDAI-2170 - 1шт., S/N 0712236, арт. 900010242, чорного кольору, вмонтований в корпус. Для електромузичних інструментів. Потужність 2 х 170 Вт 40м, Частота дискретизації даних РСМ 32 kHz, 44, kHz, 48 kHz, 88.2 kHz, 96 kHz, 176.4 kHz, 192 kHz. Не містять передавачі або передавачі та приймачі Для цивільного використання. Торг, марка - LYNGDORF AUDIO. Виробник - SL Audіо A/S. Країна вир-ва - DK» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8518408090. Країна походження Данія;

- Гучномовці вмонтовані в корпус: сабвуфер музичний BW-2 - 2шт., S/N 8300300, S/N 8300344 арт. 900030222, матово-білого кольору. Частотна характеристика: вхідна 25 до 200 Гц, байпас 25 до 800 Гц, чутливість 91 дБ (2,83 В / І м), потужність підсилювача 400Вт тип Class-D, не містять передавачі або передавачі та приймачі. Для цивільного використання. Торг, марка - LYNGDORF AUDIO. Виробник - SL Audio A/S. Країна вир-ва - DK. Гучномовець музичний МН-2 вмонтований в корпус - 6шт., S/N 8300563, S/N 830071, S/N 8300717, S/N 8300726, S/N 8300728, S/N 8300732, арт. 900030122, матово-білого кольору. Потужність 100Вт, номін. імпеданс 40м, частотна характеристика: 100 до 20,000 Гц чутливість 87 дБ (2,87 В / 1 м), не містять передавачі або передавачі та приймачі. Дяк цивільного використанні. Торг, марка - LYNGDORF AUDIO. Виробник - SL Audio A/S. Країна вирова - DK» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8518210090. Країна походження Данія.

2) за МД від 02.04.2019 №UA500200/2019/003063 (а.с.74-75 здійснено мита оформлення 2 товарів:

- Гучномовці окремі, вмонтовані в корпус, музичні: арт. 900030126, Mod.FR-1 5шт. серійні номери: 8500441, 8500408, 8500355, 8500446, 8500436; арт. 900030122, мод.МН-2 - 2 шт. серійні номери: 8301348, 8301318; арт. 900030221, мод.ВW-2 - 2шт. серійні номери 8300531, 8300623; Не містять передавачи або приймачі, а також модулі для бездротової передачі даних та шифрувальні (кріптографічні) засоби. Для цивільної використання. Торгівельна марка LYNGDORF AUDIO виробник SB Audio країна виробництв Данія» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8518210090. Країна походження Данія.

- Електричний підсилювач звукових частот: арт. 900010500, мод.МР-50 -1 шт., серійний номер: 0841438. Для електромузичних інструментів. Не містять передавачи або приймачі, а також модулі для бездротової передачі даних та шифрувальні (кріптрграфічні) засоби. Для цивільного використання. Торгівельна марка LYNGDORF AUDIO виробник SL Audi країна виробництва Данія» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8518408090. Країна походження Данія.

3) за МД від 19.07.2019 №UA500200/2019/006135 здійснено митне оформлення 1 товару, а саме: Гучномовці окремі, вмонтовані в корпус, музичні: арт. 900030121, мод.МН-2 - 3шт. с/п 8300907, 8300908, 8300905; арт. 900030221, мод.BW-2 - 4 шт. с/н 8300575, 8300625, 8300585, 8300568. Не містять передавачи або приймачі, а також модулі для бездротової передачі даних та шифрувальні (кріптографічні) засоби. Для цивільного використання. Торгівельна марка LYNGDORF AUDIO виробник SL Audio країна виробництва Данія» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8518210090. Країна походження Данія.

Митне оформлення товарів у відповідності із даними митними деклараціями проводилося за кодом преференції 410 «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС», із застосуванням преференційної ставки ввізного мита. Підстава - надані при митному оформленні товару сертифікати EUR.1 від 12.06.2017 № А006913 (а.с.23), від 14.03.2019 № А011635 (а.с.24) та від 05.17.2019 №А011655 (а.с.25), видані уповноваженими органами Данії.

Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію, Угода).

Згідно з частиною1 статті 16 розділу V «Підтвердження походження» Протоколу І Угоди товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання сертифіката з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку ІІІ до цього Протоколу, як одного з таких документів.

Згідно з частиною 1 статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Згідно з умовами вказаної Угоди її Сторони поступово створюють зону вільної торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цього кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Відповідно ст. 26 Угоди положення Глави "Національний режим та доступ товарів на ринки", розділу "ТОРГІВЛЯ І ПИТАННЯ, ПОВ`ЯЗАНІ З ТОРГІВЛЕЮ" застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін.

Для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва").

Згідно положень ст.ст. 27,29 Угоди для цілей цієї Глави "мито" включає будь-яке мито або інший платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару, зокрема будь-який додатковий податок або додатковий платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару.

Кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди (далі - Графіки).

Відповідно до пункту 1 статті 16 Розділу V Протоколу І (Протокол щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва) до Угоди товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або

(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Відповідно до статті 17 Розділу V Протоколу І Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.

Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Дата видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 повинна бути вказана в Комірці 11 цього сертифіката.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Приписами п.4 ст. 22 Протоколу І до Угоди передбачено, що складання декларації інвойсу здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку IV до цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами.

Згідно з п. 2 ст. 32 Протоколу 1, з метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Приписами п. 1 ст. 33 Протоколу 1 визначено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

Згідно із п. 5 ст. 33 Протоколу 1 митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, які походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції (п. 6 ст. 33 Протоколу 1).

Згідно положень статті 15 розділу V Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а;

(b) сертифікат з перевезення товару EUR-MED, зразок якого наведений у Додатку III b;

(c) у випадках, вказаних у статті 21 (1), декларація (надалі іменуватиметься «декларацією походження» або «декларацією походження EUR-MED»), надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товару достатньо детально для того, щоб іх можна було ідентифікувати. Текст декларації походження наведений у Додатку IV a i b.

Положеннями статті 45 Митного кодексу України передбачено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію. До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки. Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв`язку з кримінальним провадженням.

Отже, у випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання митними органами належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

В Акті перевірки вказано, що згідно до наданої відповіді уповноваженого органу Данії товари, зазначені у сертифікатах EUR.1 від 12.06.2017 № А006913, від 14.03.2019 № А011635 та від 05.17.2019 №А011655 не являються товарами з Європейського Союзу і не мають права на преференційний режим.

У нотаріально посвідченому перекладі (а.с.91 зворот 92) листа-відповіді від 15.05.2020 № 2140333659 (а.с.22) з англійської на українську мову йдеться:

«Ми перевірили докази походження та статус походження відповідних товарів, і тепер ми можемо повідомити вам про наступне.

Вищевказані і додані сертифікати EUR.1 є достовірними та видані компетентними митними органами Данії.

№ А 006913 (від 12.06.2017) НЕПРАВИЛЬНИЙ

Товари, що покриваються вищевказаним сертифікатом EUR.1 не є продуктами походження Європейського Союзу і не повинні мати права на пільговий режим.

…

№ А 011635 (від 29.01.2019) НЕПРАВИЛЬНИЙ

Товари, що покриваються вищевказаним сертифікатом EUR.1 не є продуктами походження Європейського Союзу і не повинні мати права на пільговий режим.

№ А 011655 (від 05.07.2019) НЕПРАВИЛЬНИЙ

Товари, що покриваються вищевказаним сертифікатом EUR.1 не є продуктами походження Європейського Союзу і не повинні мати права на пільговий режим».

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи те, що право на преференцію набувається виключно за умови підтвердження походження товару з країни ЄС та надання одного із документів перелічених у п. 1 ст. 16 Розділу V Протоколу 1, приймаючи до уваги надану митними органами Данії інформації про те, що товар, зазначений у сертифікатах EUR.1 від 12.06.2017 № А006913, від 14.03.2019 № А011635 та від 05.17.2019 №А011655 не являються товарами з Європейського Союзу і відповідно висновки акту про те, що такий товар не має права на преференційний режим є обґрунтованим.

При цьому, щодо твердження у листі уповноваженого органу Данії, що надані позивачем для митного оформлення сертифікати на перевезення товару EUR.1 є справжніми, тобто виданий митним органом країни Данії, колегія суддів зазначає.

Згідно до положень ст. 17 Протоколу 1, сертифікат з перевезення товару EUR.1 видається, зокрема, митними органами країни експорту на письмову заяву експортера.

Разом з цим, експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Тобто, при зверненні експортера за видачею сертифікату з перевезення товару EUR.1 очікується, що такий діятиме добросовісно, та відповідно не вимагається обов`язкове одночасне пред`явлення митному органу документів про походження товару, та відповідно сертифікат EUR.1 може бути виданий без дослідження митним органом таких документів.

Відтак, такий сертифікат може бути виданий уповноваженим митним органом країни та відповідно вважатись достовірним, однак товар у подальшому після проведеної таким органом перевірки може бути визнаний таким, що не походить з країн Європейського Союзу.

У випадку, що розглядається має перевагу суть над формою. Тобто факт наявності справжнього сертифікату не спростовує тієї обставини, що товар не є продуктом Європейського Союзу і пільги на цей товар не поширюється.

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції, що ввезений позивачем за митними деклараціями від 07.07.2017 №UA500200/2017/002692, від 02.04.2019 №UA500200/2019/003063 та від 19.07.2019 № UA500200/2019/006135 товар не має права на преференційний режим.

При цьому, позивачем до суду доказів на підтвердження того, що товар за митними деклараціями від 07.07.2017 №UA500200/2017/002692, від 02.04.2019 №UA500200/2019/003063 та від 19.07.2019 № UA500200/2019/006135 походить з країн Європейського Союзу до суду не надано.

Відтак, податкові повідомлення-рішення Одеської митниці Держмитслужби від 29 квітня 2021 року в частині збільшення суми грошового (податкового та/або іншого) зобов`язання №00009500019 за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання за податковими зобов`язаннями на суму 4746,75 грн., та №00008500019 за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання за податковими зобов`язаннями на суму 23733,75 грн є правомірними.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АУДІОКАСТА" залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06.04.2023 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик