Ухвала

від 04.08.2023 по справі 420/12621/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 420/12621/21

адміністративне провадження № К/990/27120/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудіокаста»

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року

у справі №420/12621/21

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудіокаста»

до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудіокаста» звернулось до суду з позовною заявою до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Одеської митниці Держмитслужби №00009500019 від 29 квітня 2021 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 8290,55 грн, у тому числі штрафні санкції 2763,52 грн; №00008500019 від 29 квітня 2021 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 41452,73 грн, у тому числі штрафні санкції 13817,58 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Одеської митниці Держмитслужби від 29 квітня 2021 року №00009500019 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 2357,11 грн, з яких 780,28 грн за податковими зобов`язаннями та 1576,83 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); від 29 квітня 2021 року №00008500019 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 11785,54 грн, з яких 3901,4 грн за податковими зобов`язаннями та 7884,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудіокаста» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі №420/12621/21.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України є наступне.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник підставою касаційного оскарження визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували відсутність легалізації листа митного органу Данії від 15 травня 2020 року, який став підставою проведення перевірки, не враховано постанову Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі №821/2067/17.

При цьому, скаржник не конкретизував, які саме норми матеріального права (абзац, пункт, частина статті відповідного нормативно-правового акту) неправильне застосовано судами попередніх інстанцій в даному випадку. На це звертав увагу Верховний Суд в ухвалі від 09 червня 2023 року, повертаючи первинну касаційну скаргу Товариства, з огляду на відсутність належного обґрунтування підстав касаційного оскарження.

Також скаржник визначає підставою касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає про відсутність практики Верховного Суду щодо визначення походження товару з Європейського Союзу та права на преференцію, зокрема щодо не врахування судом частини першої статті 43 МК України та пункту 1 статті 16 Протоколу 1.

Суд звертає увагу на положення норми частини першої статті 43 МК України, яка є загальною нормою та передбачає, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

В межах спірних правовідносин, як вбачається зі змісту судових рішень (дані з сайту ЄДРСР) та касаційної скарги, суди врахували позицію контролюючого органу, яка базується на інформації, наданої митними органами Данії про те, що товар, зазначений у сертифікатах EUR.1 від 12.06.2017 № А006913, від 14.03.2019 № А011635 та від 05.17.2019 №А011655 не являються товарами з Європейського Союзу і відповідно висновки акта про те, що такий товар не має права на преференційний режим, суди визнали обґрунтованим.

Тобто в даному випадку висновки судів ґрунтуються на дослідженні конкретних обставин та оцінці доказів у справі, що не вказує на неправильне застосування, зокрема, частини першої статті 43 МК України. Скаржник не доводить в касаційній скарзі порушення судами норм процесуального права щодо оцінки доказів, відсутнє посилання на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

На час звернення позивача з адміністративним позовом - 2021 рік, відповідно до норм Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2021 року встановлено 2270,00 гривень.

Предметом позову у цій справі є вимога про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Одеської митниці Держмитслужби №00009500019 від 29 квітня 2021 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 8290,55 грн, у тому числі штрафні санкції 2763,52 грн; №00008500019 від 29 квітня 2021 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 41452,73 грн, у тому числі штрафні санкції 13817,58 грн., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, є справою незначної складності, а тому відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Касаційна скарга не містить обґрунтувань щодо наявності випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які могли б давати підстави суду здійснити перегляд судових рішень в касаційному порядку.

Слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Товариства підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудіокаста» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі №420/12621/21 - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяР.Ф. Ханова