Постанова

від 05.04.2023 по справі 580/1544/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/1544/22 Суддя першої інстанції: Валентин ГАРАЩЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Височанської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася у суд з позовом до Черкаської міської ради (також далі - відповідач) про:

- визнання протиправним і скасування рішення від 11 листопада 2021 року №13-203 в частині відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на розі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , виготовленого за замовленням позивача;

- визнання протиправним і скасування рішення від 11 листопада 2021 року №13-203 у частині відмови в передачі ОСОБА_1 земельної ділянки на розі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 площею 0,0660 га (кадастровий номер 7110136700:06:027:0050) безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- зобов`язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на розі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (кадастровий номер 7110136700:06:027:0050), виготовленого за замовленням позивача;

- зобов`язання передати ОСОБА_1 земельної ділянки на розі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 площею 0,0660 га (кадастровий номер 7110136700:06:027:0050) безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Черкаської міської ради від 11 листопада 2021 року №13-203 в частині відмови ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки на розі АДРЕСА_1 . Зобов`язано відповідача повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на розі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 площею 0,0660 га (кадастровий номер 7110136700:06:027:0050) та передачу позивачу безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та прийняти обґрунтоване рішення про затвердження проекту землеустрою або про відмову у його затвердженні, з урахуванням висновків суду викладених у судовому рішенні. У задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн та оплати правової допомоги в сумі 2000,00 грн.

Не погодившись із судовим рішенням у частині стягнення судових витрат на правову допомогу, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення в цій частині та прийняте нове, яким відмовити у задоволенні таких вимог.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що: в договорі про надання правничої допомоги не визначено розмір та/або порядок нарахування та оплати такої допомоги; матеріали справи не містять доказів оплати правової допомоги; ОСОБА_1 та її адвокат Березенко Євген Анатолійович є подружжям, а тому позивач фактично не понесла витрати на правничу допомогу.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин 4, 5 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Задовольняючи частково вимогу позивача про стягнення на її користь судових витрат на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 2000,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, що в контексті складності справи (спір не є складним, розглядається у спрощеному провадженні), обсягу та якості виконаних адвокатом робіт, витраченого часу, сума витрат на правничу допомогу у розмірі 10300 грн не є співмірною та не відповідає принципу справедливості, у зв`язку з чим заявлені витрати є обґрунтованими частково.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження обсягу та вартості наданих послуг позивачем надано копії договору про надання правничої допомоги від 15 листопада 2021 року, додаток до вказаного договору, орієнтовний розрахунок суми гонорару від 23 лютого 2022 року на суму 10300,00 грн, акт про прийняття-передачі наданих послуг від 23 лютого 2022 року на суму 10300,00 грн, квитанцію від 23 лютого 2022 року про сплату адвокату 10300,00 грн.

Колегією суддів установлено, що в пунктах 4.1 - 4.4 договору про надання правничої допомоги від 15 листопада 2021 року, укладеного між позивачем та адвокатом Березенко Є.А., сторонами погоджені питання сплати гонорару, за якими:

« 4.1.На визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та суть спірних правовідносин, ступінь складності справи, обсяг правових чи представницьких послуг, що необхідні для досягнення бажаного результату для Замовника.

4.2. Розмір гонорару визначається Адвокатом за погодженням із Замовником.

4.3. За прийняття доручення до виконання, згідно цього Договору, Замовник виплачує суму гонорару, що зазначена у Додатковій угоді до Договору.

4.4. У разі зміни Замовником у процесі розгляду справи підстав або предмету позову (якщо це процесуально можливо (залежить від стадії судового розгляду), збільшення, або зменшення розміру позовних вимог, або зміну за ініціативою Замовника завдання Адвокату (у разі здійснення Адвокатом функцій представництва, що не пов`язані з судовим спором) сторони по Договору зобов`язані переглянути умови оплати нового доручення Замовника, враховуючи час, витрачений Адвокатом на підготовку до справи, при цьому розмір гонорару визначається сторонами у додатковій угоді до Договору».

Відповідно до наданого суду додатку від 15 листопада 2021 року до вказаного вище договору сторони узгодили, що «Загальна сума винагороди складає - одна тисяча гривень за кожну годину роботи адвоката у справі про визнання протиправним та скасування рішення Черкаської міської ради від 11.11.2021 №13-203 в частині відмови в затвердженні проекту землеустрою та передачі ОСОБА_1 земельної ділянки на розі АДРЕСА_1 площею 0,0660 га (кадастровий номер 7110136700:06:027:0050) безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

Ураховуючи зазначене, твердження відповідача, що в договорі про надання правничої допомоги не визначено розмір та/або порядок нарахування та оплати такої допомоги, є необґрунтованими.

Твердження апелянта про відсутність у матеріалах справи доказів оплати правової допомоги спростовуються наданою позивачем квитанцією від 23 лютого 2022 року.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №813/481/18 зроблено такий висновок: «Зважаючи на положення частини 7 статті 139 КАС України, суд касаційної інстанції констатує помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, адже у пункті 2 вищенаведеного додатку від 11 лютого 2019 року до договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року №01/2019-02 сторони узгодили, що клієнт (позивач) зобов`язаний сплатити гонорар протягом шести місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті».

Цю правову позицію було розвинуто в постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20, в якій зазначено, що «КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15 грудня 2017 року, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів - суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року в справі №160/15983/20.

Поряд з цим апеляційний суд критично сприймає посилання відповідача на перебування ОСОБА_1 у шлюбі з адвокатом Березенко Є.А., як на підставу для відмови в стягненні на користь позивача витрат на правничу допомогу, оскільки ані КАС України, ані Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не визначено обмежень щодо представництва одним з подружжя іншого. Своєю чергою адвокатські послуги надаються на відплатній основі, факт понесення позивачем таких витрат підтверджується документально.

Щодо співмірності цих витрат зі складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт, колегія суддів зазначає таке.

У постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №200/9888/19-а Верховний Суд уже виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України в контексті ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що: «Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною 7 цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини 6 статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19».

Колегія суддів звертає увагу, що до відзиву на позов, в якому заявлено клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, відповідачем не додано жодних доказів на підтвердження їх неспівмірності.

Своєю чергою апеляційний суд уважає правильним висновок суду першої інстанції, що в контексті складності справи (спір не є складним, розглядається у спрощеному провадженні), обсягу та якості виконаних адвокатом робіт, витраченого часу сума витрат на правничу допомогу у розмірі 10300 грн не є співмірною та не відповідає принципу справедливості, водночас справедливими та співмірними є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Ураховуючи вищезазначене, а також зважаючи на встановлені в частині 1 статті 308 КАС України межі перегляду судом апеляційної інстанції, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Черкаської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька