Постанова

від 28.03.2023 по справі 260/4190/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/4190/21 пров. № А/857/18343/22

Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівМатковської З.М., Улицького В.З.,

за участю секретаряПославського Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року (ухвалене головуючим суддею Рейті С.І. о 14 год. 28 хв. у м. Ужгород, повне судове рішення складено 14 листопада 2022 року) у справі № 260/4190/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просили визнати протиправним та скасувати рішення ІХ сесії VІІІ скликання Ужгородської міської ради від 07.09.2021 № 424 «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва».

В обґрунтування позовних вимог вказували на те, що спірне рішення прийнято не уповноваженим на це органом та за відсутності законодавчо визначених підстав для його прийняття.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ІХ сесії VІІІ скликання Ужгородської міської ради від 07.09.2021 року № 424 «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва».

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що для скасування містобудівних умов та їх обмежень є відповідний порядок, та скасування таких здійснюється через органи судової влади чи за ініціативою замовника адміністративної послуги. Скасування таких в інший спосіб буде порушенням конституційних прав позивача.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що вони скасували не своє рішення, а акт підконтрольного та підзвітного їй виконавчого органу міської ради та прийняла рішення в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Позивачі скористалися своїм правом та подали відзив на апеляційну скаргу в якому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Крім цього представник апелянта подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на, що суд вважає за потрібне зазначити таке.

За результатами розгляду згаданого клопотання колегія суддів ухвалила його відхилити, оскільки відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи (їх представників). Водночас, будь-яких нових доказів або обставин по справі останнім не наведено.

Більше того, суд вважає за потрібне зауважити, що вказана справа є незначеною складності і може бути повно і всебічно вирішена за наявними в неї доказами.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 20.05.2020 року між громадянами ОСОБА_3 (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), ОСОБА_2 (орендар) укладено Договір оренди землі, б/н, зі змісту якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,5179 га кадастровий номер 2110100000:24:001:0592, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Зі змісту п.1.3 Договору, цільове призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (а.с.22 Т.2).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 05.06.2020 року, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Котляровою Л.В. внесено запис про державну реєстрацію іншого речового права - право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 20.05.2020 року укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 зі строком дії до 20.05.2023. Цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (а.с.20-21 Т.2).

Зі змісту Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.12.2020 року, земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592 зареєстрована відділом в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області 24.06.2019. Цільове призначення вказаної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (а.с.15 Т.2).

Так, громадяни ОСОБА_4 , ОСОБА_2 звернулися до начальника управління містобудування та архітектури заяву про надання містобудівних умов та обмежень на проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення» по АДРЕСА_1 із загальною площею 30743,14 кв.м. на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592 (а.с.14 Т.2).

З наявного в матеріалах справи містобудівного розрахунку із техніко-економічними показниками щодо об`єкту будівництва багатоквартирного будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення, виконаного інженером проектувальником ОСОБА_5 23.12.2020 вбачається, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592 планується будівництво будинку зблокованого типу, що складається із п`яти блоків Б1-Б5 відповідно. Площа забудови орієнтовно складатиме 2734,71 кв.м., що становить 53 % забудови земельної ділянки. Блоки Б1 та Б5 пропонується одинадцятиповерховими, а Б3 дванадцятиповерховим. Суміжні блоки Б2 та Б4 двоповерхові, в яких планується розташування вбудованих нежитлових приміщень. На даху даних блоків (Б2; Б4) розміщуватимуться зони озеленення із місцями для відпочинку мешканців багатоквартирного житлового будинку та ін. (а.с.28-31 Т.2)

30.12.2020 року начальником Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради Боршовським О.І. виданий Наказ за № 309-М, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення» по АДРЕСА_2 (а.с.6 Т.2).

Вказана адреса містобудівних умов та обмежень є фактично адресою земельної ділянки в місті Ужгороді Закарпатської області за кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, площею 0,5179 га по Слов`янській набережній, 31.

16.08.2021 депутатом Ужгородської міської ради Віталієм Глаголою на ім`я Ужгородського міського голови Богдана Андріїва подано прохання про включення в порядок денний та винесення на розгляд чергової сесії питання скасування містобудівних умов та обмежень для проектування будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 ), затверджені наказом управління містобудування та архітектури від 30.12.2020 року № 309-М.

Відповідно до рішення ІХ сесії VIII скликання (2-ге пленарне засідання) від 07.09.2021 року з метою недопущення порушень, встановленої генпланом зональності Ужгорода, міська рада вирішила скасувати містобудівні умови та обмеження на проектування об`єкта будівництва № 201/03-01/20 від 30.12.2020 року «Будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення» по АДРЕСА_2 , виданих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та наказ управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради № 309-М від 30.12.2020, якими вони були затверджені.

Так, приймаючи спірне рішення, Ужгородська міська рада керувалась п. 15 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», з метою недопущення порушень встановленої генпланом зональності Ужгорода.

При цьому, як встановлено судом, в матеріалах справи міститься зауваження начальника управління правового забезпечення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Артема Ленько до проєкту рішення «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва» зі змісту якого - наведений у ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» перелік суб`єктів, що мають право на скасування містобудівних умов та обмежень, є вичерпним, і остаточним, розширеному тлумаченню не підлягає. Вказаною нормою Закону не передбачена можливість скасування містобудівних умов та обмежень на підставі рішення міської ради. (а.с.132-133 Т.1).

Крім цього, як вбачається зі змісту протоколу другого пленарного засідання чергової ІХ сесії Ужгородської міської ради, що відбулось 07.09.2021, та на розгляд якого винесено проєкт Рішення № 450 «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва», представник газети «Правозахист» ОСОБА_6 зазначив, що відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону України «Про містобудування» правом скасування містобудівних умов наділено ДБІ, яка діє згідно з наказом. Зауважив, що тільки ДБІ може видати наказ про скасування містобудівних умов. Наголосив, що підставою для скасування може бути заява власника або безпосереднє рішення суду, чого наразі немає. Резюмував, що це питання потрібно зняти з голосування як незаконне, бо з прийняттям незаконного рішення буде порушена кримінальна справа (а.с.259 Т.1).

Натомість, депутат міської ради ОСОБА_7 наголосив, що обов`язково потрібно підтримати цей проєкт рішення, оскільки порушено декілька кримінальних справ, крім того, будівельники порушили висотність будинку, замість дев`яти поверхів були надані містобудівні умови на дванадцять. Зауважив, що будівництво вийшло за свої межі на землі комунальної власності, порушена кримінальна справа. Наголосив, що якщо управління містобудування та архітектури робить помилку, надаючи містобудівні умови і обмеження, то депутати мають можливість їх скасувати (а.с.259 Т.1).

Присутній на засіданні міської ради власник будівництва ОСОБА_2 зазначив, що на його думку, депутати хочуть незаконно скасувати містобудівні умови. Висловив припущення, що депутат ОСОБА_7 упереджено ставиться до цієї справи. Нагадав, що містобудівні умови видані згідно з чинним законодавством. Крім того, є дозвіл Украероруху, Ужгородського аеропорту, які встановлюють максимальну висотність (а.с.259 Т.1).

Так, більшістю голосів (21), Ужгородської міської радою прийнято спірне рішення.

Позивач вважаючи оскаржуване рішення протиправним, звернувся до суду із відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038), який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів та Законом України «Про місце самоврядування в України» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР), який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Статтею 26 Закону № 280/97-ВР передбачено виключний перелік питань, які належать до компетенції сільських, селищних, міських рад.

Так, згідно п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Відповідно до п. п. 1.1-1.3 положення про Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (https://rada-uzhgorod.gov.ua/upravlinnya-mistobuduvannya-ta-arhitektury/#gl1yydvhgcb).

Управління містобудування та архітектури (далі - управління) є виконавчим органом міської ради, утворюється міською радою, підзвітне і підконтрольне міській раді, підпорядковане виконавчому комітету міської ради, міському голові та заступнику міського голови відповідно до розподілу повноважень, а з питань здійснення делегованих повноважень підконтрольне відповідним органам виконавчої влади.

Управління у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», « Про архітектурну діяльність», іншими законами України, постановами Верховної Ради України, Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, нормативними актами інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, а також цим Положенням.

Діяльність управління здійснюється відповідно до планів роботи ради та виконкому на основі перспективних і поквартальних планів роботи, погоджених із профільним заступником міського голови.

Проаналізувавши вищенаведені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що до повноважень міської ради віднесено, зокрема, скасування актів виконавчих органів відповідної ради.

Враховуючи те, що згідно положення про Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, вказане управління, є виконавчим органом міської ради, утворюється міською радою, підзвітне і підконтрольне цій міській раді, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що Ужгородська міська рада має право скасувати акти свого виконавчого органу.

Аналогічна правова позиція викладена у подібних правовідносинах у постанові Верховного Суду від 04.10.2021 справа № 380/6518/20.

Однак, спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини щодо організаційних основ містобудівної діяльності є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011.

Так, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-VI, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 29 Закону № 3038-VI, фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови, обмеження та технічні умови для проектування об`єктів будівництва в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, можуть надаватися приватному партнеру, концесіонеру на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки)

Суд апеляційної інстанції зауважує, що підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, а також для їх скасування передбачено ст. 29 Закону № 3038-VI.

Зокрема, ч. 8 ст. 29 Закону № 3038-VI, передбачено, що скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 3) за рішенням суду.

Крім цього, передбачено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що наведений у статті 29 Закону № 3038-VI, перелік підстав для скасування містобудівних умов та обмежень, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Аналіз наведених вище правових норм дає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, наявність або відсутність підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, перелік яких є вичерпним, встановлюється на стадії їх надання або у подальшому здійснюється за заявою замовника або під час судового контролю.

Тобто, скасувати такі містобудівні умови та обмеження, можливо лише за рішенням суду або органом місцевого самоврядування за заявою замовника.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що замовники - позивачі, зверталися до відповідача із заявою про скасування містобудівних умов та обмежень. Крім цього, відсутні докази того, що затвердженні містобудівні умови та обмеження, оскаржені в судовому порядку і наявне рішення суду з цього приводу.

Отже, за наведеного правового регулювання та встановлених обставин цієї справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття спірного рішення Ужгородською міською радою від 07 вересня 2021року № 152 «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва».

Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ужгородської міської ради залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року у справі № 260/4190/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді З. М. Матковська В. З. Улицький Повне судове рішення складено 06 квітня 2023 року