Ухвала

від 05.04.2023 по справі 754/2020/20

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"05" квітня 2023 р. Справа № 754/2020/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря Тищенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика», третя особа: Державне науково-виробниче підприємство «Картографія» про визнання дій протиправними та спростування недостовірної інформації,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика», третя особа: Державне науково-виробниче підприємство «Картографія» про визнання дій протиправними та спростування недостовірної інформації.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26.05.2020 року відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Вишгородськогорайонного судуКиївської областівід 05.12.2022року закритопідготовче провадженняі призначеносправу досудового розглядупо суті.

У визначені судом дати судових засідань, а саме 23.01.2023 року, 22.02.2023 року та 05.04.2023 року позивач не з`являлися, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся у визначеному законом порядку про, що свідчать зворотні поштові повідомлення наявні в матеріалах справи. Крім того, позивач був повідомлений про розгляд справи шляхом направлення смс повідомлень за номерами телефону вказаним ним у поданій до суду позовній заяві. Заяв про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходило, про причини поважності неявки до суду також не повідомив.

24.01.2023 року до суду від представника позивача надійшла заява, згідно якої повідомив про припинення з 09.12.2022 року договору про надання правової допомоги та представництва інтересів позивача в суді у даній справі.

Представники відповідача та третьої особи в судові засідання також не з`являються, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Відзив на позовну заяву та пояснення суду не надали.

Частиною 3 статті 131 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Статтею 223 ч.5 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 257 ч.1 п.3 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Статтею 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом порядку.

Європейський суд з прав людини враховує принцип рівності перед законом і судом у своїх рішеннях, при тому, що засади рівності і змагальності у судовому процесі виведені ним із принципу верховенства права, якому підпорядкована вся Конвенція, та є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. (Рішення у справі «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 р., заява № 14448/88).

Процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути й поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 3 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року та пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші законодавцем не застосовані. Отже, не передбачено можливість інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. З огляду на зазначене повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відносяться до імперативних.

Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Згідно з вимогами частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом п.3 ч.1 ст. 257 та ч. 5 ст. 223 ЦПК України - приписи даних норм процесуального закону є імперативними, тому при наявності сукупності підстав, зазначених у цих нормах (належне повідомлення позивача, повторність неявки, не повідомлення про причини неявки, відсутність заяви про розгляд справи у відсутності позивача), суд зобов`язаний залишити позов без розгляду.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, про залишення позовної заяви ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та спростування недостовірної інформації без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 257, 259, 260, 261,353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика», третя особа: Державне науково-виробниче підприємство «Картографія» про визнання дій протиправними та спростування недостовірної інформації залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя: І.Ю. Котлярова