Рішення

від 04.04.2023 по справі 760/298/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/298/22

2/760/2827/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Соколовській А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРО ЮА», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «БІ ЕМ ПІ», про визнання договору недійсним, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

04.01.2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «ЕЛЕКТРО ЮА», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, стягнення коштів.

Позов обґрунтовується тим, що між ТОВ «ЕЛЕКТРО ЮА» та ОСОБА_1 було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 30-12-2019-2 від 30.12.2019 року, предметом якого є укладення у майбутньому (не пізніше 30 грудня 2022 року) договору купівлі-продажу транспортного засобу (легковий автомобіль) марки NISSAN, модель Leaf, колір білий, рік випуску: 2014, VIN № НОМЕР_1 , у технічно справному стані придатному для користування за призначенням.

За умовами попереднього договору продавець зобов`язується передати автомобіль у користування покупця, а покупець зобов`язується прийняти автомобіль і оплатити його ціну в сумі 163 434 грн., що є еквівалентом 6900 доларів США відповідно до курсу НБУ з урахуванням ПДВ: 3450 доларів США на момент підписання договору і решту суми 3450 доларів СШВ до 30.12.2020 року.

Позивачка при підписанні попереднього договору 30.12.2019 року передала за актами приймання-передачі грошові кошти в іноземній валюті в сумі 4200 доларів США та в сумі 1000 доларів США директору ТОВ «ЕЛЕКТРО ЮА» - ОСОБА_3 , якому в подальшому також передала 1572 доларів США за актами приймання-передачі від: 02.07.2020 року - 424 долари США, 14.08.2020 року - 287 доларів США, 20.10.2020 року - 287 доларів США, 11.11.2020 року - 98 доларів США, 25.11.2020 року - 189 доларів США, 16.12.2020 року - 287 доларів США.

27.05.2020 року 300 доларів США було передано ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності № 7 від 17.09.2019 року від імені ТОВ «ЕЛЕКТРО ЮА».

Повна сума виплачених за договором коштів, засвідчена документально, складає 167 465 грн., що є еквівалентом 7072 доларам США. Проте, фактично позивач сплатила до 30.12.2020 року повну суму, зазначену в договорі, а саме - 163 434 грн., що є еквівалентом 6900 доларів США.

Разом з тим, з 26.02.2021 року позивачка позбавлена можливості користуватися автомобілем згідно з укладеним попереднім договором купівлі-продажу.

Так, після укладення вказаного договору позивачці стало відомо, що у відповідача не було на момент його укладення та на день звернення до суду з цим позовом права власності на автомобіль, який є предметом цього договору, та що він належить ТОВ «БІ ЕМ ПІ».

Позивачка вважає, що укладений попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали кошти у сумі 6600 доларів США та 300 доларів США відповідно, без відповідних правових підстав та діли у своїх власних інтересах, а не в інтересах ТОВ «ЕЛЕКТРО ЮА», з перевищенням повноважень, наданих статутом і законом.

Враховуючи викладене, сторона позивача просить:

1. визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 30-12-2019-2 від 30.12.2019 року;

2. стягнути солідарно з ТОВ «ЕЛЕКТРО ЮА» та з ОСОБА_2 7106 грн., що є еквівалентом 300 доларів США;

3. стягнути солідарно з ТОВ «ЕЛЕКТРО ЮА» та з ОСОБА_3 156 328 грн., що є еквівалентом 6600 доларів США.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19.01.2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та визначено сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19.01.2022 року повернуто заяву сторони позивача про забезпечення позову.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19.09.2022 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ «БІ ЕМ ПІ».

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відзивів на позовну заяву та пояснень у встановлений судом строк подано не було.

Положеннями ч. 8 ст. 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так як розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, сторони у судове засідання не викликалися. Суд вважає за можливе розглянути справу за матеріалами, наявними у справі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Судом встановлено, що 30.12.2019 року між ТОВ «ЕЛЕКТРО ЮА» (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 30-12-2019-2, за яким сторони зобов`язуються не пізніше 30.12.2022 року укласти договір купівлі-продажу транспортного засобу, який є предметом основного договору та має такі ідентифікаційні особливості: легковий автомобіль марки NISSAN LEAF, модель S, колір білий, рік випуску: 2014, VIN номер: НОМЕР_1 , технічно справний автомобіль придатний для користування за призначенням.

Статтею 635 ЦК України визначено, що попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Згідно з п. 1.6 попереднього договору Продавець зобов`язується передати Майно у користування Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти Майно і оплатити його ціну в сумі 163 434 грн., що є еквівалентом 6900 доларів США відповідно до курсу НБУ з урахуванням ПДВ. Дана сума є повною вартістю автомобіля. Дані кошти сплачуються відповідно графіку.

Пунктом 1.7 визначено, що продавець гарантує, що на момент підписання Сторонами цього договору Майно не є проданим, переданим у користування іншим особам, у заставі, під арештом не знаходиться, судових справ щодо нього не ведеться, будь-яких інших відомих йому прав третіх осіб на Майна немає.

Сторони погодили, що Продавець передає транспортний засіб зазначений в даному договору Покупцю в безоплатне користування Автомобіль з 30.12.2019 року, про що складається Акт прийому-передачі транспортного засобу. Покупець користується даним авто до моменту укладання основного договору, без права власності. Після підписання основного договору право власності переходить до Покупця (п. 3.1.).

На виконання вимог вказаного договору, згідно копії доданих до матеріалів справи актів приймання-передачі до попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу № 30-12-2019-2 від 30.12.2019 року, позивачем було передано ТОВ «ЕЛЕКТРО ЮА», в інтересах якого діяли директор - ОСОБА_3 та на підставі довіреності - ОСОБА_2 , грошові кошти: 30.12.2019 року - 99 482 грн., що є еквівалентом 4200 доларів США; 30.12.2019 року - 24 025 грн., що є еквівалентом 1000 доларів США; 27.05.2020 року - 300 доларів США, що еквівалентно 8151 грн.; 02.07.2020 року - 424 доларів США, що еквівалентно 11 317 грн.; 14.08.2020 року - 287 доларів США, що еквівалентно 7863 грн.; 20.10.2020 року - 287 доларів США, що еквівалентно 8144 грн.; 11.11.2020 року - 98 доларів США, що еквівалентно 2802 грн.; 25.11.2020 року - 189 доларів США, що еквівалентно 5406 грн.; 16.12.2020 року - 287 доларів США, що еквівалентно 8050 грн., що в сумі становить 175 240 грн. (7072 доларів США).

Разом з тим, як зазначає сторона позивача в позовній заяві, представниками відповідача була допущена помилка в вказаних актах, так як фактично позивач сплатила повну суму, зазначену в договорі, а саме - 163 434 грн., що є еквівалентом 6900 доларів США.

Сторона позивача у позові посилається на те, що на момент укладення з позивачем вказаного попереднього договору автомобіль, що є предметом основного договору, який сторони мали укласти до 30.12.2022 року, не належав ТОВ «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА», яке включило до договору неправдиву інформацію про відсутність прав на нього у третіх осіб.

З наданих до позовної заяви документів, а саме копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу встановлено, що власником автомобіля марки NISSAN, модель Leaf, тип загальний легковий - загальний Хетчбек-В, колір білий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , рік випуску 2014, з 23.10.2019 року є ТОВ «БІ ЕМ ПІ».

Таким чином, вбачається, що на момент укладення вищевказаного попереднього договору з позивачем ТОВ «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» не було власником зазначеного майна.

Разом з тим, попередній договір створює для сторін одне основне зобов`язання - укласти протягом узгодженого терміну певний тип цивільно-правового договору на заздалегідь узгоджених умовах.

Отже, основна відмінність попереднього договору від основного полягає в тому, що попередній не дає прав і обов`язків, пов`язаних із придбанням майна. Такий договір підтверджує наміри сторін, але водночас фактично ні до чого не зобов`язує.

Предмет договору в такому випадку - це майно (товар), яке продавець зобов`язується передати покупцеві, яке є у продавця на момент укладення такого договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

З урахуванням положень ст. 635 ЦК України саме попередній договір купівлі-продажу майна за своєю правовою природою не є правовстановлюючим в питанні визначення власника цього майна ні для продавця, ні для покупця за таким попереднім договором.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 30-12-2019-2 від 30.12.2019 року не підлягає визнанню недійсним в силу закону. В даному випадку має значення належність майна, яке мало б виступати предметом основного договору, на момент укладення останнього.

Однак, станом на дату розгляду справи відомості про те, що між сторонами укладено основний договір щодо купівлі-продажу майна, яке було обумовлене попереднім договором у визначений термін, а саме не пізніше 30.12.2022 року, відсутні.

За правилами ч. 3 ст. 635 ЦК України зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Позивачка також просить стягнути солідарно з ТОВ «ЕЛЕКТРО ЮА» та з ОСОБА_2 7106 грн., що є еквівалентом 300 доларів США, з ТОВ «ЕЛЕКТРО ЮА» та з ОСОБА_3 156 328 грн., що є еквівалентом 6600 доларів США, які як було вже встановлено були сплачені нею на виконання вимог вказаного договору.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

За правилами ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що сплачені позивачкою кошти, відповідачі отримали без достатньої правової підстави, а тому їх стягнення на користь позивачки є правомірним за викладених обставин як правової підстави.

В даному випадку слід виходити з того, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України (глава 83) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз цієї статті дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Вiдсутнiсть правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набуте поза межами правової підстави, у випадку, якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

З матеріалів справи вбачається, що договір укладений саме з ТОВ «ЕЛЕКТРО ЮА», якому позивачем і передавалися як продавцю кошти, в особі якого діяв на підставі статуту директор ОСОБА_3 та на підставі довіреності ОСОБА_2 .

За положеннями ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Частиною 1 ст. 619 цього Кодексу встановлено, що договором або законом поряд з відповідальністю боржника може бути передбачена додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, стягненню з ТОВ «ЕЛЕКТРО ЮА» підлягає сплачена позивачем сума коштів за у розмірі 163 434 грн. З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача-1 на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1634,34 грн., що становить 1 % від задоволеної суми позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 13, 509, 626-628, 635 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРО ЮА» (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6-Л, код ЄДРПОУ 41927622), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про визнання договору недійсним, стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРО ЮА» (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6-Л, код ЄДРПОУ 41927622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачені відповідно до попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу № 30-12-2019-2 від 30 грудня 2019 року кошти у розмірі 163 434 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРО ЮА» (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6-Л, код ЄДРПОУ 41927622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1634,34 грн.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: