Ухвала

від 05.04.2023 по справі 753/16673/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Ухвала

05 квітня 2023 року

м. Київ

справа №753/16673/22

провадження №22-ц/824/7760/2023

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кравець В.А., перевіривши відповідність вимогам статті 356 ЦПК України апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 лютого 2023 року у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Осокорки-2000» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року ОСББ «Осокорки-2000» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 лютого 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з указаним рішенням, 21 березня 2023 року відповідач звернулася до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою.

04 квітня 2023 року у відповідь на запит Київського апеляційного суду надійшли матеріали цивільної справи.

Згідно з вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Отже, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Безпосередньо в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що копія рішення суду їй вручена не була, зі змістом оскаржуваного рішення остання ознайомилася 22 лютого 2023 року під час ознайомлення з матеріалами справи.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 дійсно отримала копію оскаржуваного рішення лише 22 лютого 2023 року, а отже існують всі підстави для поновлення останній строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Однак, заявником не порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції ані у відповідному клопотанні, ані безпосередньо в апеляційній скарзі.

Згідно частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Окрім того, дослідивши матеріали справи, суд уважає, що подана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття апеляційного провадження, оскільки вона також не відповідає вимогам пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України.

Разом з апеляційною скаргою відповідач подала клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої, частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки вона отримує невелику пенсію та в неї відсутні кошти для сплати одноразово судового збору у сумі 2 977,20 грн, який перевищує 5% від суми отриманого нею доходу за 2022 рік.

У відповідності до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Згідно частини другої вказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом частини першої статті 136 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій статті 136 ЦПК України, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkovv. Russia).

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У доданих апелянтом до клопотання документах відсутні будь-які відомості щодо наявності у останньої рухомого та нерухомого майна, відкритих на її ім`я рахунків у банківських установах тощо.

Доводи ОСОБА_1 щодо неможливості сплатити судовий збір у зв`язку з її незадовільним майновим станом не підтверджені належними та допустимими доказами з огляду на наявність у матеріалах справи лише довідки про доходи №4224 8821 0226 1200 з Пенсійного фонду України, з якої вбачається, що дохід ОСОБА_1 за період з 01 серпня 2022 року по 31 січня 2023 року склав 12 294 грн, та яка не відображає дохід за весь попередній календарний рік, а також відсутність інших доказів, які б свідчили про незадовільний майновий стан скаржника, який би перешкоджав їй сплатити судовий збір. Інформація, зазначена в указаній довідці Пенсійного фонду України відображає лише відомості щодо розміру пенсії відповідача та не може свідчити про відсутність будь-якого іншого доходу ОСОБА_1 .

Таким чином, дослідивши матеріали справи, додані ОСОБА_1 докази, суд доходить висновку, що доводи, наведені апелянтом, не дають підстав для задоволення її клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки на їх підтвердження не надано належних доказів, а безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

Ураховуючи наведене, заявлене ОСОБА_1 клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить достатніх доводів, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» є підставою для звільнення від сплати судового збору, а тому у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Згідно частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Нормами статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено порядок сплати судового збору.

Так, згідно частини першої вказаної статті судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

За подання до суду процесуальних документів в електронній формі судовий збір може бути сплачено за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі.

Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов`язкові реквізити касового документа.

Відповідно до частин першої-другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

У статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 1 984,80 грн.

Таким чином, за подання апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 997,20 грн на реквізити Київського апеляційного суду:

Отримувач коштівУК у Солом. р-ні/Соломян. р-н Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувачаUA548999980313101206080026010 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Адреса суду м. Київ, вул. Солом`янська, 2-АЗ огляду на викладене, апелянту на виконання вищевказаних положень закону необхідно надіслати на адресу апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також докази сплати судового збору, які відповідатимуть вищевказаним нормам закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 лютого 2023 року - залишити без руху.

Надати апелянту строк до 27 квітня 2023 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, для надіслання на адресу апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доказів сплати судового збору.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені статтями 357, 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя В.А. Кравець