Ухвала

від 06.04.2023 по справі 343/832/23

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/832/23

Провадження №: 2-о/0343/55/23

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

06 квітня 2023 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич С. М., розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Долина Калуського району, є рідною мамою ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Дослідивши зміст та матеріали заяви, вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ЦПК України, з таких підстав:

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає справи в порядку окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб. Такий склад учасників визначений і ч. 3 ст. 42 ЦПК України.

У постанові від 07.04.2020 року по справі № 638/4/19 Верховний Суд зазначив, що права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав.

Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.

Нормами процесуального законодавства не передбачено права суду за власною ініціативою залучати до участі у справі заінтересованих осіб.

Звертаючись до суду з вимогою про встановлення факту родинних відносин, який необхідний для юридичного офрмлення спадщини, що слідує зі змісту заяви, заявниця зазначає як заінтересовану особу - завідувача Долинської державної нотаріальної контори Ігнатову Тетяну (як вказала заявниця - Татьяну) Олексіїну .

Проте, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008, у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Тобто заінтересованими особами у даному випадку можуть бути інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені). За відсутності інших спадкоємців заінтересованою особою залучається територіальна громада.

Всупереч викладеному, заявниця не вказує на наявність чи відсутність інших спадкоємців, не зазначає про неприйняття ними спадщини, відмови від її прийняття, як і не залучає як заінтересовану особу територіальну громаду в особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, хоча правильне визначення кола заінтересованих осіб має важливе значення для вирішення питання наявності/відсутнсті спору та можливості розгляду справи в порядку окремого провадження чи необхідності вирішення такої у позовному провадженні.

Крім того, суд зважає на те, що, згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Всупереч викладеним нормам, викладаючи обставини, якими заявниця обгрунтовує свої вимоги, вона не надає докази, які їх підтверджують. Так, у матеріалах справи відсутня відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, хоча посилання на таку є у заяві про встановлення факту. У заяві ОСОБА_1 вказує на те, що вона є спадкоємцем першої черги та проживала з матір`ю на час її смерті. Про наявність чи відсутність інших спадкоємців нічого не зазначає, однак долучає довідку з міської ради від 13.02.2023, в якій вказано, що на день смерті ОСОБА_2 з нею були зареєстровані, крім заявниці ще і ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з якої не представляється можливим встановити відношення цих осіб до померлої, а відтак і визначити коло заінтересованих осіб.

Також суд звертає увагу заявниці і на те, що, відповідно до вимог ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Як вбачається з матеріалів заяви, копії додатків, які були до неї подані, не завірені належним чином.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне заяву про встановлення факту родинних відносин залишити без руху та надати заявниці строк для усунення недоліків заяви, шляхом подачі заяви, оформленої відповідно до вимог ЦПК України, а саме: уточнити осіб, які можуть бути заінтересованими у вирішенні даної справи, надати докази на обгрунтування обставин, якими вона обгрунтовує свої вимоги, а також подати належним чином завірені копії документів, долучених до заяви.

Суд звертає увагу, що залишення заяви без руху не є обмеженням її права на доступ до правосуддя з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини та враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95), про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

При цьому враховує, що встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України покладає обов`язок на суд перевірити виконання заявницею цих вимог та прийнятності заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається йому (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

На підставі викладеного, статей 175, 177, 293, 294 ЦПК України та керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин залишити без руху та надати заявниці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити заявниці, що у разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк заява вважатиметься неподаною і буде повернута їй.

Копію даної ухвали направити заявниці по справі.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич