Ухвала

від 07.04.2023 по справі 638/2717/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/2717/23

Провадження № 2/638/2624/23

УХВАЛА

Іменем України

07 квітня 2023 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Смирнов В.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Харківської медичної академії післядипломної освіти про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовом до Харківської медичної академії післядипломної освіти про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Судом встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно п. 1 ч. 1ст.5ЗУ «Просудовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить окрім вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст.94КЗпП України та ч. 1 ст.1ЗУ «Прооплату праці» заробітна плата -це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Статтею 2Закону України«Про оплатупраці» передбачено, що в структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні компенсаційні виплати. До останніх належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсації та інші грошові та матеріальні виплати, які передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, а тому заявлена позивачкою ОСОБА_1 позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу не підпадає під категорію пільгової та підлягає оплаті судовим збором.

Такі ж положення містяться у правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/4518/16 від 30.01.2019.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст.4Закону України«Про судовийзбір» за подання заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене, позивачці необхідно сплатити судовий збір, передбачений ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору або докази про звільнення від сплати судового збору.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 13 грудня 2022 року по дату прийняття судового рішення.

Однак, позивач не зазначає розмір середнього заробітку, який просить стягнути, та в позовній заяві відсутня ціна позову.

Крім того, позивач не надає обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Таким чином, позивачці варто надати розрахунок середнього заробітку, який просить стягнути, на час звернення до суду, зазначити ціну позову та сплатити судовий збір за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору або докази про звільнення від сплати судового збору.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст.23ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру.

Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц, де зазначено, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, яка визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою. Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди.

Отже до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Відповідно до п.п. 2 п. 5 ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви по відшкодування моральної шкоди сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не сплата становить 2684,00 грн. по вимозі про стягнення моральної шкоди.

За таких обставин, суд вважає позовну заяву такою, що не відповідає вимогам ст.ст.175, 177ЦПК України та пропонує позивачу усунути недоліки вказані у цій Ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 175,177,185,258-261,353 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської медичної академії післядипломної освіти про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без руху, надавши Позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Для усунення недоліків необхідно:

-Надати розрахунок середнього заробітку, який позивачка просить стягнути, на час звернення до суду.

-зазначити ціну позову

-сплатити судовий збір за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору або докази про звільнення від сплати судового збору.

-Сплатити судовий збір у розмірі 2684,00 грн. за вимогу про стягнення моральної шкоди та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору або докази про звільнення від сплати судового збору.

Роз`яснити Позивачу, що якщо відповідно до цієї ухвали суду у встановлений строк Позивач виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, та усуне вказані в цій ухвалі недоліки, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.А. Смирнов