Ухвала

від 03.04.2023 по справі 904/666/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

У Х В А Л А

03.04.2023м. ДніпроСправа № 904/666/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод", м. Дніпро

до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Локотранссервіс", м. Дніпро

про стягнення 422 884,15грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: Казанцев С.В., адвокат

Від відповідача-1: Чапала Ю.О., адвокат

Від відповідача-2: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Локотранссервіс" заборгованість у розмірі 422 884,15грн, з яких: основний борг у розмірі 331 200,00грн; пеня у розмірі 6 027,84грн; 3 % річних у розмірі 9 446,01грн; інфляційні втрати у розмірі 76 210,30грн.

Позовні вимоги до відповідача-1 обгрунтовані неналежним виконанням умов договорі підряду № 496-52-10 в частині своєчасної та повної оплати вартості виконаних ремонтних робіт. Позовні вимоги до відповідача-2 мотивовані тим, що відповідно до договору № 1102/22 ТОВ "Локотранссервіс" поручилося перед ТОВ "Дніпровський електро-механічний завод" за своєчасне та повне виконання зобов`язань відповідача-1 за договором підряду № 496-52-10 від 15.03.2021, у тому числі щодо суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язань.

Відповідач-1 заперечує проти вирішення спору в господарському суді, подав клопотання, в якому просить:

- визнати дії ТОВ "Дніпровський електро-механічний завод" щодо об`єднання позовних вимог та залучення відповідача-2, ТОВ "Локотранссервіс", в якості співвідповідача, спрямовані на зміну підсудності справи, зловживанням правами в розумінні п.4 ч. 2 ст. 43 ГПК України;

- позовну заяву повернути позивачу без розгляду.

Клопотання мотивовано тим, що позивачем та відповідачем-1 було укладено третейську угоду у вигляді третейського застереження в договорі №496-52-10 від 15.03.2021, з визначенням всіх істотних умов такої угоди. Відповідно до третейського застереження, сторонами зазначено назву конкретного третейського суду - Постійно діючий регіональний третейський суд України при Асоціації "Регіональна правова група", що у свою чергу, виключає можливість фіктивності такої угоди, а навпаки вбачається спрямованість на чинність та виконуваність останньої, а відтак, й на дійсність самого третейського застереження.

Щодо наявності в діях позивача ознак зловживання процесуальними правами. 11.02.2021 між ТОВ "Дніпровський електро-механічний завод" та ТОВ "Локотранссервіс" укладено договір поруки. Відповідач-1 вважає, що договір поруки укладено з порушенням умов договору підряду № 496-52-10 від 15.03.2021, зокрема п.15.8 якого передбачено, що сторони не повноважні передавати права або обов`язки за цим договором третім особам без письмової згоди іншої сторони. Укладення поручителем договору з кредитором без відома боржника і без наявності будь-яких відносин з боржником ("невідомий боржнику поручитель") є нетиповою діловою практикою, яка може свідчити про те, що договір поруки укладається з іншою метою, аніж забезпечення виконання боржником основного зобов`язання. На думку відповідача-1, договір поруки має на меті саме зміну територіальної юрисдикції спорів з огляду на те, що:

- боржник і поручитель між собою не знайомі, жодних ділових або інших стосунків між ними немає;

- із відомостей загальнодоступного сервісу моніторингу реєстраційних даних українських компаній вбачається, що ТОВ "ДЕМЗ" та ТОВ "Локотранссервіс" були учасниками електронних торгів - послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки, а відтак існує вірогідність зв`язку між позивачем та відповідачем-2;

- кінцеві бенефіціарні власники поручителя та кредитора є сусідами, тобто знайомими між собою;

- на сайті "Опендатабот" вказано дві фінансові звітності ТОВ "Локотранссервіс" станом на 2020 рік, з яких вбачається, що підприємство є збитковим.

Отже, в діях ТОВ "ДЕМЗ" наявні ознаки зловживання процесуальними правами та порушення правил об`єднання позовних вимог.

Позивач проти задоволення клопотання заперечує, надав письмові пояснення.

Розглянувши клопотання Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Таким чином, гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина 5 статті 55 Конституції України). І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина 2 статті 22, стаття 64 Конституції України).

Згідно з статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1-4 ст. 13 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 2 ст. 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою (п. 4).

Частиною 3 ст. 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Проте, у даному спорі, суд не погоджується з доводами відповідача-1 про те, що позивач, звертаючись з позовом до суду про стягнення заборгованості, діяв недобросовісно та допустив "зловживання правом", оскільки, будучи обізнаним про наявність заборгованості за договором підряду саме відповідач-1 з березня 2022 року уникає від сплати заборгованості.

Суд відхиляє посилання відповідача-1 на порушення умов п. 15.8 договору підряду, відповідно до якого сторони не повноважні передавати права або обов`язки за цим договором третім особам без письмової згоди іншої сторони. Договір поруки, який є видом забезпечення виконання зобов`язання, недійсним не визнавався.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Посилання відповідача-1 на те, що: боржник і поручитель між собою не знайомі, жодних ділових або інших стосунків між ними немає; ТОВ "ДЕМЗ" та ТОВ "Локотранссервіс" були учасниками електронних торгів, а відтак існує вірогідність зв`язку між позивачем та відповідачем-2; кінцеві бенефіціарні власники поручителя та кредитора є сусідами, тобто знайомими між собою; згідно фінансової звітності ТОВ "Локотранссервіс" станом на 2020 рік підприємство є збитковим, не свідчить та не підтверджує наявність в діях ТОВ "ДЕМЗ" ознак зловживання процесуальними правами та порушення правил об`єднання позовних вимог.

Відтак, клопотання відповідача-1 про визнання дій ТОВ "Дніпровський електро-механічний завод" щодо об`єднання позовних вимог та залучення відповідача-2, ТОВ "Локотранссервіс", в якості співвідповідача та які спрямовані на зміну підсудності справи, зловживанням правами в розумінні п.4 ч.2 ст. 43 ГПК України, задоволенню не підлягає.

Крім цього, суд зазначає, що у вирішенні питань про визнання тих чи інших дій зловживанням правами, позиція учасників справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить ці повноваження до виключної компетенції судів й не ставить у залежність від волі учасників справи.

Відповідно до п.1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч. 1 ст. 4 ГПК України).

Частиною 5 даної статті передбачено, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається.

Відповідно до ст. 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

За таких умов, суд вважає, що незважаючи на те, що сторони передбачили право на вирішення спору у третейському суді, проте, таке право може бути реалізовано за наявності згоди обох сторін на вирішення спору третейським судом.

Залишення позову без розгляду у зв`язку із запереченнями однієї із сторін третейського застереження на розгляд справи у господарському суді, за умов бажання другої сторони вирішити спір у суді господарської юрисдикції, на думку суду є порушенням прав сторони на звернення до господарського суду, що є прямою нормою закону.

Закон України "Про третейські суди" передбачає виключно право, а не обов`язок сторін на звернення до цього суду і для виникнення у третейського суду підстав для розгляду господарського спору по суті необхідна наявність волі обох сторін. У разі відсутності у позивача волевиявлення на звернення до третейського суду чинне законодавство України жодним чином не позбавляє його конституційного права на звернення до господарського суду, чим позивач правомірно скористався.

Керуючись статтями 43, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання зловживанням правами дій ТОВ "Дніпровський електро-механічний завод" щодо об`єднання позовних вимог та залучення відповідача-2, ТОВ "Локотранссервіс", в якості співвідповідача та повернення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили - 03.04.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено - 07.04.2023.

Суддя Н.М. Євстигнеєва