Рішення
від 07.04.2023 по справі 904/160/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2023м. ДніпроСправа № 904/160/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Фермерського господарства "Овен", с. Інгулець, Широківський район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Паркану", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 172 298, 11 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Фермерське господарство "Овен" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Паркану" про стягнення заборгованості у розмірі 172 298, 11 грн.

Ухвалою від 11.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 13.01.2023 позовну заяву залишено без руху. Позивачу запропоновано протягом п`яти днів з дня вручення ухвали господарського суду про залишення позовної заяви без руху (направленої поштовим чи електронним зв`язком), усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати належним чином завірену копію договору постачання від 26.05.2020.

19.01.2023 позивач подав до суду заяву про долучення копії договору постачання від 26.05.2020.

Ухвалою від 23.01.2023 продовжено розгляд справи. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою від 20.03.2023 направлено відповідачу ухвалу від 20.03.2023 на його юридичну адресу засобами поштового зв`язку.

05.04.2023 вказана ухвала повернулася до суду з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

07.04.2023 здійснено розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару відповідно до договору постачання від 26.05.2020, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 128 428,80 грн.

У зв`язку з простроченням оплати вартості поставленого товару, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 5 109,00 грн. за період прострочення з 01.09.2022 по 29.12.2022 та інфляційні втрати у розмірі 38 760,31 грн. за період прострочення з вересня 2021 по листопад 2022.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач про наявність справи у суді повідомлений належним чином, відзив на позов не надав.

Ухвала суду від 20.03.2023, направлена на адресу відповідача, повернулися до суду з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, в разі, коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Отже, у разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Більше того, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення ухвали суду відбулось через недотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про наявність справи у суді повідомлений належним чином.

Крім того, судом робилося оголошення для відповідача на офіційному сайті Господарського суду Дніпропетровської області про наявність справи в суді.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є обставини щодо укладання договору, встановлення факту оплати вартості товару, факту поставки товару за договором, порушення відповідачем договору в частині поставки товару, правомірність нарахування штрафних санкцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Між Фермерським господарством "Овен" (далі покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Паркану" (далі покупець) був укладений договір постачання від 26.05.2020. (далі- договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, здійснити постачання та передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, оплатити та прийняти товар (надалі іменується товар):

- габіона корзина 2200х300х3000 мм вічко 50х100 прут 4 мм (покриття гор.цинк) у кількості 18 комплектів за ціною 4369,50 грн. без ПДВ вартістю 78651,00грн без ПДВ,

- габіона корзина 2200х250х3000 мм вічко 50х100 прут 4 мм (покриття гор.цинк) у кількості 3 комплекти за ціною 838,50 грн. без ПДВ вартістю 2515,50грн без ПДВ,

- габіона корзина згідно схеми вічко 50х100 прут 4 мм (покриття гор.цинк) у кількості 1 комплект за ціною 25857,50 грн. без ПДВ вартістю 25857,50грн без ПДВ,

Ціна договору становить 107024,00 грн. без урахування ПДВ. Повна вартість товару 128428,80 грн. з ПДВ. (п. 2.1. договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 ,в частині фінансових зобов`язань до повного їх виконання сторонами (п. 7.1. договору).

Відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 66 від 26.05.2020 на суму 128 428,80 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 6.1. договору, оплата здійснюється покупцем у повній сумі (100%) відповідно до рахунку-фактури (рахунка) продавця.

На виконання умов договору позивач оплатив вартість товару на суму 128428,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 761 від 26.05.2020.

Згідно п. 3.1. договору товар має бути поставлений покупцю протягом 3 місяців з дати оплати. Про готовність відвантаження товару продавець попереджає покупця за 3 дні від дати постачання.

Відповідач повідомив позивача про готовність до відвантаження відповідним повідомленням № 1 від 10.03.2021 (а.с. 17).

Товар відвантажується зі складу продавця та вивозиться покупцем самостійно його транспортом.

Умови поставки: за рахунок покупця. (п.п. 3.2-3.3. договору).

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 29/21 від 19.05.2021 про поставку товару на суму 128428,80 грн, або повернення оплати за товар.

Також позивач звертався з вимогою № 137 від 18.07.2021 про повернення оплати за товар.

Неповернення оплати вартості товару в розмірі 128428,80 грн. стало причиною звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до вимог ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 3.1. договору товар має бути поставлений покупцю протягом 3 місяців з дати оплати. Про готовність відвантаження товару продавець попереджає покупця за 3 дні від дати постачання.

Відповідач повідомив позивача про готовність до відвантаження відповідним повідомленням № 1 від 10.03.2021.

Враховуючи викладене, а також те, що товар відвантажується зі складу продавця та вивозиться покупцем самостійно його транспортом, позивач не з`явився на склад продавця та не отримав сплачений ним товар.

Доказів того, що позивач, прибувши на склад відповідача, не зміг отримати товар позивачем не надано.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення попередньої оплати в розмірі 128 428,80 грн.

Враховуючи відмову в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення основного боргу, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 5 109,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 38 760,31 грн.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Овен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Паркану" про стягнення заборгованості у розмірі 172 298, 11 грн. відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 07.04.2023.

Суддя Н.Г. Назаренко

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення07.04.2023
Оприлюднено10.04.2023
Номер документу110079345
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —904/160/23

Судовий наказ від 07.08.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Судовий наказ від 07.08.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Постанова від 31.07.2023

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Ухвала від 05.06.2023

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Ухвала від 16.05.2023

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Рішення від 07.04.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 20.03.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 23.01.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 13.01.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 11.01.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні