Рішення

від 05.04.2023 по справі 911/171/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 911/171/23

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства "Статус-С"

до Державного спеціалізованого підприємства "Північна Пуща"

про стягнення 71 545,65 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Без виклику представників сторін.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Статус-С" (далі - позивач, ПП "Статус-С") до Державного спеціального підприємства "Північна пуща" (далі - відповідач, ДСП "Північна Пуща") про стягнення 71 545,65 грн., з яких 62 245,85 грн. інфляційних та 9 299,80 грн. 3 % річних у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з повернення суми забезпечення виконання Договору, встановлену рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2022 року справі № 911/1162/22 в сумі 164 220,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.01.2023 року відкрито провадження у справі № 911/171/23, справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

13.02.2023 року відповідачем подано відзив на позов, яким останній проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем неправомірно заявлено періоди нарахування цивільно-правої відповідальності за невиконання грошового зобов`язання в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач вважає, що оскільки згідно з п. 2. ч. 2. ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» забезпечення виконання договору про закупівлю повертається за рішенням суду, а тому обов`язок по поверненню коштів у відповідача виник на наступний день після набрання відповідним рішенням законної сили, а простроченим зобов`язання стало через 5 банківських днів після набрання таким рішенням законної сили.

У зв`язку з чим, відповідач зазначає, що право у позивача на відповідні нарахування виникло з 31.12.2022 року по 16.01.2023 року, оскільки рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2022 року справі № 911/1162/22 набрало законної сили 23.12.2022 року та сума такого нарахування становить 2 364,32 грн.

Окрім того, відповідач посилається на необґрунтованість вимог позивача, щодо нарахування в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки в порядку п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦУ України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання)часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідач вважає, що в даному випадку застосовується аналогія закону.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд

Встановив:

Державним спеціалізованим підприємством "Північна Пуща" на веб-сайті "prozorro.gov.ua" було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UА-2020-08-20-003546-с (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-08-20-003546-c) для спеціалізованого робочого одягу (захисного одягу пожежника).

Приватне підприємство "Статус-С" було одним із учасників, подальшому, згідно Протоколу засідання тендерного комітету № 315 від 08 грудня 2020 року - переможцем вказаних торгів.

Відповідно до пунктів 1-3 розділу VI тендерної документації (Результати тендеру та укладання договору про закупівлю):

- Замовником вимагається від учасника-переможця внесення ним забезпечення виконання договору не пізніше 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір;

- Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю: 3% від вартості договору. Забезпечення виконання договору надається у вигляді перерахування коштів (завдатку) на розрахунковий рахунок замовника НОМЕР_1 в Іванківському відділені КРД АТ "Райффайзен Банк "Аваль" МФО 380805 ЄДРПОУ 40247540;

- Не надання переможцем забезпечення виконання договору в строки, передбачені цією тендерною документацією, буде вважатися відмовою переможця від укладання договору та буде підставою для відхилення тендерної пропозиції відповідно до абзацу 1 пункту 3 частини 1 статті 31 Закону.

У відповідності до умов тендерної документації та на підставі ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), позивачем на користь відповідача було сплачено в якості забезпечення виконання договору поставки 164220,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1711 від 18 грудня 2020 року.

На підставі наказу від 10.02.2021 року Державною аудиторською службою України було вдруге здійснено моніторинг відкритих торгів на закупівлю спеціального робочого одягу (захисний одяг пожежника) UА-2020-08-20-003546-с та відповідно до висновку від 19 лютого 2021 року за результатами аналізу питання укладання договору про закупівлю та його оприлюднення встановлено порушення вимог статті 631 Цивільного кодексу України, частини першої статті 41 Закону та абзацу 3 частини першої статті 4 Закону. За результатами аналізу питання щодо відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця установлено порушення вимог частини четвертої статті 41 та пункту 2 частини першої статті 43 Закону. За результатами аналізу питання внесення змін до договору встановлено порушення пунктів 4,7 частини п`ятої статті 41 Закону.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

При цьому, ДСП "Північна Пуща" висновки у порядку адміністративного судочинства не оскаржувало, що свідчить про те, що наразі Висновки Держаудитслужби є чинними та підлягають виконанню.

З матеріалів справи слідує, що за результатами процедури закупівлі ДСП "Північна Пуща" уклав договір з переможцем торгів ПП "Статус-С" від 17.02.2021 року № 23-06-В, відповідно до пункту 11.1 якого, даний Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2021 року, а в частині своїх зобов`язань за цим договором Сторонами до повного його виконання.

Додатковою угодою від 17.02.2021 року № 1 до договору № 23-06-В внесено зміни до умов договору (пунктів 5.1 та 5.3) в частині збільшення строків постачання продукції до 31.12.2021 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону "Про публічні закупівлі".

Таким чином, суд прийшов до висновку, що внесення змін до істотних умов Договору від 17.02.2021 року № 23-06-В, а саме збільшення строків постачання товарів до 31.12.2021 року, без документального підтвердження об`єктивних обставин, що спричинили таке збільшення, порушує вимоги пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та умови тендерної документації.

Крім того, Замовник (відповідач) в договорі, який укладений 17.02.2021 року, визначив строки поставки, які не можуть бути виконані постачальником продукції у строки зазначені в договорі, а саме до 14.12.2020 року, що є порушенням статті 631 Цивільного кодексу України, частини першої статті 41 Закону "Про публічні закупівлі" та абзацу 3 частини першої статті 4 Закону "Про публічні закупівлі".

З урахуванням вказаного, проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що укладений між сторонами правочин є недійсним в силу закону (нікчемний правочин), а отже, не потребує визнання його нікчемним та/або недійсним судом та подання окремого позову щодо визнання такого правочину недійсним.

Враховуючи, що договір вважається нікчемним, суд прийшов до висновку, що відповідач має повернути позивачу сплачені ним грошові кошти в сумі 164 220,00 грн.

У зв`язку з чим, рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2022 року у справі № 911/1162/22 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Державного спеціалізованого підприємства "Північна Пуща" на користь Приватного підприємства "Статус-С" 164 220,00 грн. заборгованості.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У зв`язку з невиконанням відповідачем обв`язку з повернення суми забезпечення виконання Договору, встановлену рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2022 року справі № 911/1162/22 в сумі 164 220,00 грн. позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в якому просив суд стягнути з відповідача 62 245,85 грн. інфляційних та 9 299,80 грн.3 % річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України за період 27.02.2021 року по 16.01.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскільки висновком Державної аудиторської служби України від 19.02.2021 року було встановлено порушення ч. 4 ст. 41 Закону, що свідчить про нікчемність Договору поставки від 17.02.2021 року № 23/06-В та додатку до нього, тому у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 27 Закону "Про публічні закупівлі", замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону.

Також позивач зазначає, що відповідно до підпункту 4 пункту 6 розділу VI Тендерної документації (Результати тендеру та укладання договору про закупівлю) встановлено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 43 Закону, а також згідно з умовами, зазначеними у договорі, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі, якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету.

Оскільки висновок Державної аудиторської служби України від 19.02.2021 року було опубліковано 19.02.2021 року на веб-сайті «prozorro.gov.ua», у відповідному розділі закупівлі (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-08-20-003546-c), тому з огляду на підпункту 4 пункту 6 розділу VI Тендерної документації, на думку позивача, відповідач зобов`язаний повернути забезпечувальний платіж у розмірі 164 220,00 грн. протягом 5 банківських днів з моменту публікації висновку Державної аудиторської служби України, тобто, не пізніше 26.02.2021 року.

У зв`язку з тим, що станом на момент подання даної позовної заяви до суду, грошові кошти відповідачем сплачено не було, позивач просить стягнути з відповідача 62 245,85 грн. інфляційних та 9 299,80 грн. 3 % річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України за період 27.02.2021 року по 16.01.2023 року.

Проаналізувавши вищезазначене та враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем не погашена суд дійшов наступних висновків виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю: 1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю; 2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; 3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; 4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Згідно з ст. 43 Закону України "Про публічні закупівлі"Договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;

2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;

3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

У відповідності до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Як зазначалося вище, висновок Державної аудиторської служби України від 19.02.2021 року було опубліковано 19.02.2021 року на веб-сайті «prozorro.gov.ua», у відповідному розділі закупівлі (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-08-20-003546-c), яким встановлено порушення законодавства у сфері закупівель, а саме ч. 4 ст. 41 Закону, при цьому, ДСП «Північна Пуща» висновки у порядку адміністративного судочинства не оскаржувало, що свідчить про те, що наразі висновки Державної аудиторської служби України є чинними і набрав законної сили саме 19.02.2021 року.

З огляду на означене суд погоджується з твердженням позивача що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідач мав повернути забезпечення виконання договору про закупівлю у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону України "Про публічні закупівлі" (в силу Закону), а не на наступний день після набрання рішенням Господарського суду Київської області від 22.11.2022 року у справі № 911/1162/22 законної сили, як зазначає відповідач.

Тобто у даному випадку застосовується правило першої події, тобто події, яка сталася раніше.

Однак суд не погоджується с твердженням позивача, щодо строку повернення забезпечувального платежу, а саме у строк встановлений підпункту 4 пункту 6 розділу VI Тендерної документації, протягом 5 банківських днів з моменту публікації висновку Державної аудиторської служби України, оскільки у кожного правочину є строк на його виконання у відповідності до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" і саме 5 банківських днів в силу положень ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлений лише для п. 4 ч. 2.

З огляду на те, що Законом не встановлений строк виконання відповідачем свого обов`язку щодо повернення коштів, отриманих ним на виконання нікчемного правочину, а відтак вказаний строк має обчислюватися з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача 14.06.2022 року з претензією № 14/06/2022-1 невідкладно повернути кошти у розмірі 164 220,00 грн., які були сплачені в забезпечення виконання договору від 17.02.2021 року № 23-06-В.

Претензія була отримана відповідачем 29.06.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0505080129135 (копія наявна в матеріалах справи).

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач зобов`язаний був повернути позивачу грошові кошти, у розмірі 164220,00 грн., отримані в якості забезпечення виконання договору, а саме до 06.07.2022 року включно.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у ст. 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Також, суд враховує, що прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо не повернення відповідачем коштів у розмірі 164 220,00 грн., які були сплачені в забезпечення виконання договору та факту прострочення платежу, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення 3% річних та інфляційних за період з 07.07.2022 року по 16.01.2023 року.

Виходячи з наведеного вище, судом було здійснено власний розрахунок за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга Закон» 3% річних та інфляційних, згідно з яким з відповідача підлягає стягненню 2 618,52 грн. 3% річних та 14 274,24 грн. інфляційних.

Відтак, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних правомірні і підлягають задоволенню у вищезазначених сумах.

Надавши оцінку доводам відповідача щодо періоду нарахування з 31.12.2022 року по 16.01.2023 року цивільно-правої відповідальності за невиконання грошового зобов`язання в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України, то суд зазначає, що вказані доводи є не обґрунтованими та не спростовують наведених вище висновків суду.

Також Відповідач щодо нарахованих 3% річних та індексу інфляції заперечує та вважає їх незаконними посилаючись на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Однак суд зазначає, що таке посилання не є коректним оскільки відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд звертає увагу, що вказана норма стосується грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), що є відмінним від грошового зобов`язання у цій справі.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 16 892,76 грн. з яких 2 618,52 грн. 3% річних та 14 274,24 грн. інфляційних. В решті позов задоволенню не підлягає.

Відшкодування понесених позивачем витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру заявлених та задоволених позовних вимог в сумі 633,72 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства "Північна Пуща" (07270, Київська обл., Іванківський р-н, м. Чорнобиль, вул. Леніна, буд. 148, код ЄДРПОУ 40247540) на користь Приватного підприємства "Статус-С" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 19, офіс 90-4, код ЄДРПОУ 36069491) 2 618 (дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 52 коп. 3% річних, 14 274 (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 24 коп. інфляційних та 633 (шістсот тридцять три) грн. 72 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін