Постанова

від 03.04.2023 по справі 303/2944/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/2944/22

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 квітня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

судді-доповідачки Готри Т. Ю.,

суддів Кондора Р. Ю., Куштана Б. П.,

за участю секретаря судового засідання Гусоньки З. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця адвокатеса Бойко Наталія Василівна, про забезпечення позову до пред`явлення позову до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком із надвірними спорудами та прибудовами, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Мельник Павло Петрович, на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 травня 2022 року, постановлену суддею Гутій О. В.,

у с т а н о в и в:

У травні 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця адвокатеса Бойко Н.В., звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком із надвірними спорудами та прибудовами.

Заяву обґрунтовано тим, що вона має намір звернутися до суду з позовомдо ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком із надвірними спорудами та прибудовами АДРЕСА_1 . Так, 31 березня 2008 року між нею та її батьком ОСОБА_3 був укладений нотаріально посвідчений договір дарування цього будинку. Її право власності на вказаний житловий будинок підтверджується витягом із реєстру прав власності на нерухоме майно за № 18810149 від 14.05.2008 року. Однак на час укладення зазначеного договору дарування її батько стверджував, що земельна ділянка, на якій розташований цей будинок, не оформлена (не приватизована), а відтак договір щодо відчуження даної земельної ділянки не укладався.

Стверджувала, що лише у березні 2022 року вона довідалася, що її будинок розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 2122755300:01:024:0011, площею 0,15 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, державну реєстрацію якої здійснено Управлінням Держгеокадастру у Мукачівському районі ще 19.03.2007. Тобто, на час укладення 31.03.2008 договору дарування житлового будинку земельна ділянка вже мала кадастровий номер 2122755300:01:024:0011 та була приватизована і належала на праві власності її батьку ОСОБА_3 . Відтак при переході до неї права власності на житловий будинок до неї перейшло і право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята цим будинком для його обслуговування.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 зазначену земельну ділянку разом ще з одним будинком, який розташований на цій же ділянці та який має адресу АДРЕСА_2 , успадкувала за заповітом ОСОБА_2 . З метою захисту своїх прав вона вже подала до суду позов до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадкування за заповітом на земельну ділянку та про визнання права власності за нею на частину цієї земельної ділянки (справа № 303/2327/22).

Зауважувала, що у березні 2022 року ОСОБА_2 розпочала вчиняти неодноразові протиправні спроби проти її волі щодо вселення в житловий будинок АДРЕСА_1 та виселення з нього проживаючих у ньому за її згодою осіб посилаючись на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2 , а тому ніхто, окрім неї та її сім`ї, не має права користуватись цим будинком та подвір`ям.

З метою незаконного вселення у будинок АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 також неодноразово ломилася у вхідні двері будинку, у темний час доби вимикала світло в будинку на лічильнику, який розташований зовні будинку, та пошкоджувала належне їй майно. З приводу припинення протиправних дій ОСОБА_2 на місце правопорушення викликались працівники поліції, що підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення від 28.04.2022 та записом із камер відеоспостереження.

Наголошувала, що відповідачкою систематично вчиняються дії щодо перешкоджання у користуванні та проживанні в спірному будинку, а тому слід ужити заходи забезпечення позову, оскільки їх невжиття може спричинити порушення її прав та інтересів з боку ОСОБА_2 , а саме щодо вільного і безперешкодного користування її власністю до вирішення спору по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

Посилаючись на наведені вище обставини просила суд ужити заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, що перешкоджають доступу до вхідних дверей та підвалу житлового будинку АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку, позначеного літ. «А», побудованого з саману, цегли, житлова площа якого становить 62,5 кв. м, загальна площа становить 96,7 кв. м, сарай, позначений літ. «Б», побудований з цегли, сарай, позначений літ. «В», побудований з цегли, вбиральня, позначена літ. «Г», побудована з досчу, споруди під № 1, 3 з металу, - їй та особам, які за її згодою проживають у цьому будинку, а також заборонити відключення, перекриття, пошкодження систем газопостачання, електропостачання, водопостачання та відеоспостереження цього житлового будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 травня 2022 року цю заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, що перешкоджають доступу до вхідних дверей та підвалу житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та особам, які за її згодою проживають у цьому будинку.

У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись із цією ухвалою суду ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Мельник П.П., подала на неї апеляційну скаргу внаслідок її незаконності через порушення судом норм процесуального права.

Скарга мотивована тим, що цією ухвалою фактично вирішено спір по суті. При цьому місцевим судом не враховано, що заборона їй учиняти будь-які дії, що перешкоджають доступу до вхідних дверей та підвалу цього житлового будинку АДРЕСА_1 тісно пов`язана з наявним між сторонами спору щодо права власності на частину земельної ділянки за кадастровим номером 2122755300:01:024:0011, який судом ще не вирішений.

Зазначала, що вимоги ОСОБА_1 про забезпечення позову не є сумісними через те, що між сторонами існує невирішений спір щодо належності права власності на цю земельну ділянку та спосіб захисту прав, обраний позивачкою, не відповідає ст. 16 ЦК України.

Також, на її переконання, заходи забезпечення позову, які ОСОБА_1 просить ужити, суперечать збалансованості інтересам сторін та вимогам розумності, обґрунтованості й адекватності.

Звертала увагу і на те, що у квітні 2022 року ОСОБА_1 вже зверталася до суду з аналогічною заявою і, як наслідок, ухвалою суду від 15.04.2022 у справі № 303/2613/22 в її задоволені було відмовлено, що свідчить про зловживання позивачкою своїми процесуальними правами у цій справі.

З огляду на наведені вище обставини просила оскаржену ухвалу суду скасувати та у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити. Водночас просила поновити їй строк на апеляційне оскарження цієї ухвали суду як пропущеного з поважних причин.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 12 липня 2022 року, зокрема поновлено ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Мельник П.П., строк на апеляційне оскарження ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.05.2022.

Своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 інша учасниця справи ОСОБА_1 не скористалася.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, а тому їх неявка, на думку колегії суддів і відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідачку, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом установлено, що 02 травня 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця адвокатеса Бойко Н.В., звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком із надвірними спорудами та прибудовами АДРЕСА_1 .

Згідно з частинами 1, 2 ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Приписами частини 3 цієї ж статті констатовано, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від ужиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії тощо.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Водночас при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Зазначені обставини є підставою позову та підлягають установленню та доведенню під час розгляду справи по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З огляду на наведене апеляційний суд уважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 та обґрунтовано вжив захід забезпечення позову (забороною ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, що перешкоджають доступу до вхідних дверей та підвалу житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та особам, які за її згодою проживають у цьому будинку), оскільки позивачка довела, що існують об`єктивні ризики реального невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду на її користь із приводу даного домоволодіння, що наявна дійсно очевидна небезпека заподіяння шкоди її правам, свободам й інтересам до ухвалення рішення у справі.

Водночас колегія суддів ураховує і те, що вжитий місцевим судом захід забезпечення позову не порушує прав і законних інтересів інших учасників процесу, тобто ОСОБА_2 щодо володіння і користування нею земельною ділянкою та іншим будинком АДРЕСА_1 за цією ж адресою.

На переконання колегії суддів, необґрунтованим є твердженням апелянтки про те, що вжитим заходом забезпечення позову фактично вирішено спір по суті, оскільки задоволена судом вимога ОСОБА_1 про забезпечення позову не є тотожною з її позовними вимогами.

Не заслуговує на увагу і довід апеляції про те, що ОСОБА_1 не вправі була повторно звертатися до суду з цією заявою про забезпечення позову, оскільки відмова у задоволенні її заяви про забезпечення позову, на підставі ухвали суду від 15.04.2022 у справі № 303/2613/22, не позбавляє її права на повторне звернення до суду з заявою про забезпечення позову в порядку, встановленому ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги, на думку апеляційного суду, також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Не може бути скасоване правильне по суті судове рішення лише з формальних міркувань.

За таких обставин оскаржена ухвала суду є законною й обґрунтованою та підстав для її зміни чи скасування, апеляційний суд не вбачає.

З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, ухвала суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.375 ЦПК України, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Мельник Павло Петрович, залишити без задоволення.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі тридцяти днів із дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 квітня 2023 року.

Суддя-доповідачка

Судді