Рішення

від 04.04.2023 по справі 164/1718/19

МАНЕВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа: 164/1718/19

п/с 2/164/102/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 квітня 2023 року Смт. Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Токарської І.С.,

з участю секретарів Панасюк Ю.В., Гейко І.А.,

представника позивача Сохацького А.В. ,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Маневичі цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Люкс - Транс Луцьк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу внаслідок невиконання грошового зобов`язання, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Люкс - Транс Луцьк» звернулося до суду із вказаним позовом, який обґрунтували тим, що 5 жовтня 2016 року між підприємством та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі - продажу транспортного засобу № 0741/2016/109861, який був оформлений та підписаний в Сервісному центрі 0741 МВС України (далі - Договір). У відповідності до п.п.1.1 Договору одна сторона (Продавець) зобов`язується передати у власність другій стороні (Покупцеві) транспортний засіб, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний транспортний засіб і сплатити за нього обумовлену цим договором грошову суму. Предметом Договору є транспортний засіб, який має такі характеристики: марка - VOLKSWAGEN LT 35 D, 1998 року випуску, тип - автобус, колір - білий, реєстраційний номер - НОМЕР_1 , номер кузова (шасі) - НОМЕР_2 . За таких умов сторони дійшли згоди, що у відповідності до п.3.1 Договору ціна транспортного засобу становить 40 000 гривень. Кожна зі сторін, уклавши цей Договір, взяла на себе зобов`язання, а саме - позивач зобов`язався передати товар у власність, а відповідач - оплатити його в порядку та на умовах, визначених Договором. Оскільки ОСОБА_2 не виконав належним чином свої грошові зобов`язання, які передбачені п.2.1 Договору щодо повної сплати ціни транспортного засобу одразу після передачі цього засобу йому, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість по оплаті за придбаний у позивача транспортний засіб, що підтверджується відповідною балансовою довідкою, просили позовні вимоги задовольнити та стягнути із відповідача 58 115 гривень 21 копійку.

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 4 листопада 2019 року було залишено даний позову без руху та повідомлено позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 4 листопада 2019 року було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відстрочення судового збору.

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 2 грудня 2019 року було відкрито провадження у справі.

Заочним рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 12 січня 2021 року позов було задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПП «Люкс - Транс Луцьк» заборгованість у розмірі 58 115 гривень 21 копійку, в тому числі 40 000 гривень основного боргу, 14 516 гривень втрат від інфляції, 3 559 гривень 21 копійку - 3% річних внаслідок невиконання грошового зобов`язання згідно Договору купівлі - продажу від 5 жовтня 2016 року та 1 921 гривню судового збору.

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 26 листопада 2021 року вищевказане заочне рішення суду було скасовано за заявою представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 а справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні у судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю із наведених у ньому підстав та просив задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, кожного зокрема, дослідивши письмові докази, суд приходить наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (сплатити гроші).

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Із пояснень представника позивача судом встановлено, що 5 жовтня 2016 року між ПП «Люкс - Транс Луцьк» та ОСОБА_2 був укладений Договір купівлі - продажу транспортного засобу №0741/2016/109861, який був оформлений та підписаний в Сервісному центрі 0741 МВС України (далі - Договір) (а.с.14).

Предметом Договору є транспортний засіб, який має такі характеристики: марка - VOLKSWAGEN LT 35 D, 1998 року випуску, тип - автобус, колір - білий, реєстраційний номер - НОМЕР_1 , номер кузова (шасі) - НОМЕР_2 .

Відповідно до балансової довідки від 4 жовтня 2019 року ціна транспортного засобу VOLKSWAGEN LT 35 D, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 40 000 гривень (а.с. 16).

На підтвердження своїх пояснень та обґрунтованості позовних вимог представник позивача також надав ксерокопію довідки - рахунку від 19 травня 2015 року серії ВІА №976860, та пояснив суду, що відповідно до вказаної довідки якої вартість транспортного засобу VOLKSWAGEN LT 35 D становить 38 200 гривень (а.с.54). Різницю у вартості автомобіля, вказану в балансовій довідці від 4 жовтня 2019 року та в довідці - рахунку від 19 травня 2015 року пояснив придбанням зимової гуми та різних деталей необхідних для експлуатації.

Як вбачається із розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за договором купівлі - продажу транспортного засобу №0741/2016/109861 від 4 жовтня 2016 року станом на 4 жовтня 2019 року загальна сума заборгованості складає 58 115 гривень 21 копійку, з них: сума заборгованості - 40 000 гривень, 14 516 гривень інфляційних збитків і 3 599 гривень 21 копійка - 3% річних (а.с. 58-59).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку. Виходячи з конструкції частини першої статті 6 Конвенції, можна зробити висновок, що в ній закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом.

При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 95 ЦПК України визначено, що, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, на даний час та на момент звернення до суду із позовом у ПП «Люкс - Транс Луцьк» відсутні оригінали Договору купівлі - продажу транспортного засобу №0741/2016/109861 та довідки - рахунку від 19 травня 2015 року серії ВІА №976860, однак їх ксерокопії засвідчені належним чином.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому ЦПК України також містить правила засвідчення та подачі письмових доказів (частини перша - шоста статті 95 ЦПК України). Відповідно до зазначеної статті письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Аналізуючи зміст цієї статті, слід дійти висновку, що: 1) письмові докази подаються в оригіналі або копіях; 2) копії поданих документів мають бути засвідчені у порядку, встановленому законодавством; 3) учасник справи, який подає письмові докази в копіях, зазначає про наявність у нього оригіналу такого документа і засвідчує копію такого доказу своїм підписом із зазначенням дати засвідчення копії; 4) якщо в учасника справи немає оригіналу, він подає наявну у нього копію письмового доказу і може заявити клопотання про витребування цього доказу у відповідного учасника справи; 5) за відсутності такого клопотання таке витребування може зробити суд з власної ініціативи.

Зазначена норма не містить вимог щодо будь-якого засвідчення копій документів, оригіналів яких позивач не має, а загальне правило щодо подачі копій, засвідчених належним чином, слід тлумачити у контексті усієї зазначеної статті ЦПК України.

Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується із доводами сторони відповідача з приводу того, що копія Договору, приєднана позивачем до позовної заяви, є неналежною та не відображає усіх умов договору. Копію довідки - рахунку, що міститься в матеріалах справи, не підтверджує вартість транспортного засобу та договірної ціни на момент його перереєстрації, а тому також є неналежним доказом. Виписки з банківського рахунку надані виключно за певний період діяльності підприємства та не підтверджують відсутність надходжень коштів на рахунки у інші періоди.

Зважаючи на вищевикладене, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Разом з тим, суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача щодо можливого пропуску строків позовної давності позивачем, оскільки із штемпеля на поштовому конверті вбачається, що ПП «Люкс - Транс Луцьк» позов було надіслано до суду 4 жовтня 2019 року, тобто в межах строків позовної давності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі ст .ст. 15, 509, 526, 655, 628, 691 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 76, 77, 81, 89, 95, 263-265, 273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Приватного підприємства «Люкс - Транс Луцьк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу внаслідок невиконання грошового зобов`язання - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач - Приватне підприємство «Люкс - Транс Луцьк», код ЄДРПОУ - 39539516, адреса місцезнаходження: 45607, Луцький район, с.Гірка Полонка, вул. Луцька, 10.

Представник позивача - Сохацький Андрій Володимирович, свідоцтво на право на зайняття адвокатською діяльністю № 974 від 7 жовтня 2017 року, м.Луцьк Волинської області, пр.-т Волі, 50, а/с 16.

Відповідач - ОСОБА_2 , НОМЕР_3 , РНКОПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Представник відповідача - Кушнірук Анатолій Валерійович, свідоцтво на право на зайняття адвокатською діяльністю №1047 від 28 серпня 2018 року, 43020, м.Луцьк Волинської області, вул. Георгія Гонгадзе, 38/1.

Повний текст судового рішення складено 7 квітня 2023 року.

Суддя

Маневицького районного суду І.С. Токарська