Рішення

від 31.03.2023 по справі 525/76/22

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/76/22

Провадження №2/525/14/2023 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2023 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судового засідання Хоменка М.М.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідачів Супіга І.Д., ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань освіти, культури, молоді, туризму, спорту та гуманітарного розвитку Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, Байрацького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 директор Байрацького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення працівника у виконанні трудових обов`язків та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління з питань освіти, культури, молоді, туризму, спорту та гуманітарного розвитку Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, Байрацького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 директор Байрацького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення працівника у виконанні трудових обов`язків та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову посилається на те, що з 13.02.2017 працює прибиральницею службових приміщень у Байрацькому закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області.

01.11.2021 представник закладу освіти вручив їй повідомлення №116 від 01.11.2021 про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19, вона з ним не погодилася, заперечення висловила усно.

08.11.2021 представник закладу освіти вручив їй наказ №24 від 08.11.2021 про відсторонення від роботи з 08.11.2021 без збереження заробітної плати, вона з наказом не погодилася, заперечення висловила усно.

Позивач не погоджується з прийнятим наказом, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки він порушує її право на працю гарантоване Конституцією України та виключає можливість заробляти на життя. Вважає оскаржуваний наказ про відсторонення від роботи дискримінаційним. Відсторонення від роботи може бути застосовано у випадках визначених Законом, останнім не передбачено відсторонення працівника від роботи через відсутність щеплення. Посилалася на те, що вакцини проти COVID-19 є експериментального характеру та не можуть використовуватися для обов`язкового щеплення, їй не було надано об`єктивної інформації про щеплення проти COVID-19, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення. Дане щеплення не включено до Календаря профілактичних щеплень в Україні. Також зазначала, що повідомлення про відсторонення від роботи є повідомленням про зміну істотних умов праці, а тому воно мало бути врученим не пізніше ніж за два місяці.

Позивач зазначає, що оскільки її було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати, то відповідно підлягає стягненню на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, розмір якого станом на 03.02.2022 ( день звернення до суду з позовом) складає 12778 грн., оскільки заробітна плата їй виплачувалася розпорядником коштів Управлінням з питань освіти, культури, молоді, туризму, спорту та гуманітарного розвитку Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, то саме з нього просила стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

На підставі вищевикладеного просила визнати незаконним та скасувати наказ №24 про відсторонення від роботи від 08.11.2021 та поновити її у виконанні трудових обов`язків за посадою прибиральниці службових приміщень Байрацького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області з 08.11.2021; стягнути з Управління з питань освіти, культури, молоді, туризму, спорту та гуманітарного розвитку Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 08.11.2021 по дату ухвалення рішення суду включно та судові витрати понесені по справі.

Ухвалою суду від 24.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше засідання призначено на 23.03.2022, копію позовної заяви з додатками направлено відповідачам та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, роз`яснено порядок та строки подання відзиву на позов та письмових пояснень щодо предмету спору ( а.с. 54).

23.02.2022 на адресу суду надійшов відзив на позов від відповідача Управління з питань освіти, культури, молоді, туризму, спорту та гуманітарного розвитку Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області. Відповідач просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , в обґрунтування своєї позиції по справі посилається на те, що позов є безпідставним та необґрунтованим, оскаржуваний наказ виданий відповідно до норм чинного законодавства. Професія позивача віднесена до переліку професій, що підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19. ОСОБА_1 була 01.11.2021 повідомлена про необхідність подання до 05.11.2021 документа, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про протипоказання щодо проведення щеплення. Наказом директора Байрацького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради від 08.11.2021 №24 « Про відсторонення від роботи ОСОБА_1» ОСОБА_1 , прибиральницю службових приміщень відсторонено від роботи з 08.11.2021 на час відсутності обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 ( а.с. 66-73)

Від відповідача Байрацького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області відзив на позовну заяву не надійшов.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору директор Байрацького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області ОСОБА_2. письмових пояснень щодо предмету спору не подав.

Ухвалою суду від 21.09.2022 провадження у справі було зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи №130/3548/21.

Ухвалою суду від 27.03.2023 поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.03.2023 та відкладено на 31.03.2023 з поважних причин.

Ухвалою суду від 27.03.2023 відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог ( а.с. 134).

У судовому засіданні під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представники відповідача Управління з питань освіти, культури, молоді, туризму, спорту та гуманітарного розвитку Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області під час розгляду справи просили відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві на позов.

Під час розгляду справи представник відповідача Байрацького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, суду пояснив, що на виконання норм чинного законодавства позивача було попереджено про необхідність проведення вакцинації, остання щеплення не зробила, доказів, що має медичні протипоказання не надала, у зв`язку з чим її було відсторонено від виконання трудових обов`язків без нарахування та виплати заробітної плати на період відсторонення. Після змін до законодавства, з 01.03.2022 ОСОБА_1 приступила до виконання своїх посадових обов`язків. У задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд заслухавши пояснення сторін, вивчивши та проаналізувавши у сукупності всі докази зібрані по справі приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 з 13.02.2017 прийнята до роботу до Байрацької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Великобагачанської районної ради Полтавської області на посаду прибиральниці службових приміщень. Рішенням 11 сесії сьомого скликання Великобагачанської селищної ради від 04.01.2018 Байрацьку загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Великобагачанської районної ради Полтавської області перейменовано у Байрацький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області. Рішенням 6 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради від 26.02.2021 заклад перейменовано у Байрацький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області ( а.с. 113-120).

Згідно посадової інструкції №17 прибиральника службових приміщень ОСОБА_1 , до посадових обов`язків останньої входить: прибирання закріплених за нею службових та навчальних приміщень школи ( класів, кабінетів, коридорів, сходів, санвузлів, туалетів тощо); прибирання пилу, підмітання та миття стін, підлоги, віконних рам, скла, меблів та килимових виробів; очищення урн від паперу та промивання їх дезінфікуючими розчинами, збирання сміття та винесення його на смітник у дворі; очищення та дезінфекція унітазів, раковин, іншого санітарно-технічного обладнання; дотримання правил санітарії та гігієни у приміщеннях та провітрювання останніх; вмикання та вимикання освітлення у встановленому режимі; готування до використання з дотриманням правил техніки безпеки необхідних миючих та дезінфікуючих розчинів; догляд за порядком на закріпленій за нею ділянці, запобігання порушенням порядку з боку учнів і у випадку непослуху сповіщення про це чергового педагога; на початку і в кінці кожного робочого дня здійснення обходу закріпленої за нею ділянки з метою перевірки стану обладнання, меблів, замків, віконного скла, кранів, раковин, санвузлів, електроприладів (вимикачів, розеток, ламп тощо) та опалювальних приладів ( а.с. 24-25).

01.11.2021 ОСОБА_1 отримала повідомлення «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19», згідно якого роз`яснювалося, що з 08.11.2021 на період дії карантину, щеплення від COVID-19 є обов`язковим для працівників закладів освіти, повідомлялося про необхідність у строк до 05.11.2021 надати на адресу роботодавця документ про проведення вакцинації або довідку про абсолютні протипоказання профілактичних щеплень. ОСОБА_1 попереджалася, що у випадку ненадання вказаних документів, її з 08.11.2021 буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати, роз`яснено наслідки відсторонення від роботи. Факт ознайомлення із зазначеним повідомленням та отримання другого його примірника ОСОБА_1 підтвердила своїм особистим підписом ( а.с. 20).

Директором Байрацького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області ОСОБА_2 08.11.2021 було видано наказ №24 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1», згідно наказу ОСОБА_1 , прибиральницю службових приміщень Байрацького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області відсторонено від роботи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. З наказом ОСОБА_1 ознайомлена 08.11.2021 ( а.с. 19).

Згідно довідки про доходи №222/01-20 від 27.03.2023 виданої Управлінням з питань освіти, культури, молоді, туризму, спорту та гуманітарного розвитку Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, дохід прибиральника службових приміщень Байрацького ЗЗСО І-ІІ ст. ОСОБА_1 за період з 01 червня 2021 року по 07 листопада 2021 року складає 24561, 84 грн. ( а.с. 135).

Відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. ч. 5, 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При розгляді даної цивільної справи судом враховуються висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №130/3548/21.

Медична допомога - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику та лікування у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами (абзац п`ятий частини першої статті 3 Закону України № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі - Закон № 2801-XII) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За змістом пункту «б» частини першої статті 10 Закону № 2801-XII громадяни зобов`язані у передбачених законодавством випадках робити щеплення. Щодо окремих особливо небезпечних інфекційних захворювань можуть здійснюватися обов`язкові медичні огляди, профілактичні щеплення, лікувальні та карантинні заходи в порядку, встановленому законами України (друге речення частини другої статті 30 цього Закону).

Медичне втручання (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини) допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров`ю пацієнта. Медичне втручання, пов`язане з ризиком для здоров`я пацієнта, допускається як виняток в умовах гострої потреби, коли можлива шкода від застосування методів діагностики, профілактики або лікування є меншою, ніж та, що очікується в разі відмови від втручання, а усунення небезпеки для здоров`я пацієнта іншими методами неможливе (частини перша та друга статті 42 Закону №2801-XII).

Статтею 284 ЦК України передбачено, що надання медичної допомоги фізичній особі, яка досягла чотирнадцяти років, провадиться за її згодою. Повнолітня дієздатна фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними, має право відмовитися від лікування.

Статтею 43 Закону №2801-XII визначено, що для застосування методів діагностики, профілактики та лікування необхідна згода інформованого відповідно до статті 39 цих Основ пацієнта.

Частиною шостою статті 12 Закону № 1645-ІІІ також передбачено, що повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об`єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення; якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Згідно із частиною сьомою цієї статті відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов`язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Для отримання профілактичного щеплення, у тому числі проти COVID-19, необхідна згода працівника, який отримав повну й об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього тощо. Роботодавець має довести до відома працівника наслідки для виконання трудових обов`язків відмови чи ухилення працівника від обов`язкового профілактичного щеплення, а лікар - надати об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього для здоров`я та можливі поствакцинальні ускладнення. Відмова поінформованого працівника від проведення обов`язкового профілактичного щеплення чи факт ухилення від останнього мають бути належно підтвердженими.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (частина перша статті 43 Конституції України). За змістом частини другої цієї статті держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (частина четверта вказаної статті).

Частиною першою статті 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Конституційний Суд України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України (рішення від 09 липня 1998 року № 12-рп/98) офіційно розтлумачив термін «законодавство». Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін «законодавство», який вживається в частині третій статті 21 КЗпП України щодо визначення сфери застосування контракту як особливої форми трудового договору, потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

У рішенні № 10-р/2020 від 28 серпня 2020 року у справі № 1-14/2020(230/20) за конституційним поданням Верховного Суду Велика Палата Конституційного Суду України зазначила, що «обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України» (абзац другий пункту 3.2 мотивувальної частини).

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 4 ЦК України якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.

Згідно з пунктами «б», «г» статті 10 Закону № 2801-XII громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Закон № 1645-ІІІ визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

За статтею 1 Закону № 1645-ІІІ протиепідемічні заходи - це комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.

Стаття 11 цього Закону визначає, що організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.

Частиною першою статті 12 Закону № 1645-ІІІ передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюку, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт (речення перше та друге частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (речення третє частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).

У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями (частина третя статті 12 Закону № 1645-ІІІ).

Рішення про проведення обов`язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об`єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України (частина четверта статті 12 Закону № 1645-ІІІ).

Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань (речення перше частини шостої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).

Згідно із Положенням про Міністерство охорони здоров`я України (далі - Положення про МОЗ), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань.

Накази МОЗ, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами (пункт 8 вказаного Положення).

Наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік № 2153). До цього переліку ввійшли: працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380, який набрав чинності 01 березня 2022 року, зупинено дію наказу МОЗ № 2153 до завершення воєнного стану в Україні, який триває в Україні з 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з подальшими змінами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року №1096 постанову Кабінету Міністрів України № 1236 було доповнено пунктом 41-6, відповідно до якого керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій доручено забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153;

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяття до відома, що:

- на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 КЗпП України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»;

- відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються;

- строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 372 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 1236, зокрема на період воєнного стану:

- фізичним особам і суб`єктам господарювання рекомендовано дотримуватися протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19;

- фізичним особам рекомендовано забезпечити отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях;

- закладам охорони здоров`я забезпечити готовність до реагування на спалахи COVID-19 в умовах воєнного стану;

- пункт 41-6 постанови № 1236 було доповнено абзацом такого змісту: «Положення цього пункту не застосовуються на період воєнного стану».

Таким чином після набрання чинності цими нормативно-правовими актами і до завершення воєнного стану в Україні до працівників, які належать до Переліку № 2153, не може бути застосовано відсторонення від роботи у зв`язку з відсутністю щеплення від COVID-19. Із матеріалів справи встановлено, що позивача ОСОБА_1 поновлено у виконанні посадових обов`язків з 01.03.2022.

Також питання відсторонення від роботи додатково регламентовано в Законі № 4004-XII та Інструкції № 66.

Підприємства, установи і організації зобов`язані усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (абзац шостий частини першої статті 7 Закону № 4004-XII).

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції № 66 з урахуванням змін, внесених наказом МОЗ від 30 серпня 2011 року № 544, подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності - це письмовий організаційно-розпорядчий документ Державної санітарно-епідеміологічної служби України, який зобов`язує роботодавців у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб.

Згідно з підпунктом 1.2.5 пункту 1.2 Інструкції № 66 особами, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень, визнаються громадяни та неповнолітні діти, а також окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи, які необґрунтовано відмовились від профілактичного щеплення, передбаченого Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року № 59, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1159/19897.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 66 право внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності надано головному державному санітарному лікарю України, його заступникам, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державного управління справами, Служби безпеки України та їх заступникам, іншим головним державним санітарним лікарям та їх заступникам, а також іншим посадовим особам Державної санітарно-епідеміологічної служби, що уповноважені на те керівниками відповідних служб.

Пунктом 2.5 Інструкції № 66 визначено, що подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складають у двох примірниках, один з яких направляється роботодавцю, що зобов`язаний забезпечити його виконання, а другий зберігається у посадової особи, яка внесла подання. Подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складається за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції.

Згідно з пунктом 2.7 Інструкції № 66 термін, на який відсторонюється особа, залежить від епідеміологічних показань та встановлюється згідно з додатком № 2 до цієї Інструкції.

Положення абзацу шостого частини першої статті 7 Закону № 4004-XII та Інструкції № 66 не охоплюють порядок відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою чи ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень для запобігання захворюванню на COVID-19. Обов`язки роботодавців щодо забезпечення епідеміологічного благополуччя населення визначені не тільки Законом № 4004-XII. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096 передбачено, що відсторонення працівників в межах відповідних заходів боротьби з пандемією COVID-19 керівник підприємства, установи, організації проводить відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ і частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу».

У позовній заяві позивач посилається на те, що їй не була надана інформація про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення, проте зазначені обставини позивачем не доведені за допомогою належних і допустимих доказів у справі. В обов`язки відповідача Байрацького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області входить повідомити працівника про наслідки для виконання трудових обов`язків у випадку не проведення вакцинації чи ненадання довідки про медичні протипоказання для цього, даний обов`язок відповідачем виконано.

11 березня 2020 року у зв`язку з масштабами поширення SARS-CoV-2 ВООЗ офіційно визнала пандемію COVID-19.

Постановою від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова № 211) Кабінет Міністрів України в межах усієї території України встановив карантин на період з 12 березня до 03 квітня 2020 року, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволялося проводити без участі глядачів (уболівальників).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року № 215 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211» назву і текст Постанови № 211 викладено в новій редакції.

У подальшому з огляду на незадовільну ситуацію з поширюваністю коронавірусної інфекції постановами Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392, від 22 липня 2020 року № 641, від 9 грудня 2020 року № 1236, від 17 лютого 2021 року № 104, від 21 квітня 2021 року № 405, від 16 квітня 2021 року № 611, від 11 серпня 2021 року № 855, від 22 вересня 2021 року № 981, від 15 грудня 2021 року № 1336, від 23 лютого 2022 року № 229, від 27 травня 2022 року № 630, від 19 серпня 2022 року № 928, від 23 грудня 2022 року № 1423 карантин неодноразово продовжувався (останнього разу - до 30 квітня 2023 року). Вказані постанови встановлювали низку карантинних заходів та обмежень, суворість яких визначалася з огляду на епідемічну ситуацію в державі та її окремих регіонах.

24 грудня 2020 року МОЗ видало наказ №3018, яким затвердило «Дорожню карту з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021-2022 роках» (далі - Дорожня карта).

Дорожня карта передбачала, що імунізація населення безпечною та ефективною вакциною проти коронавірусної хвороби COVID-19 є найважливішим компонентом стратегії Уряду України в подоланні гострої фази пандемії коронавірусної хвороби COVID-19. Загальною метою здійснення масової вакцинації населення стало припинення поширення коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні.

Виконання заходів Дорожньої карти мало на меті досягнення таких цілей: скоротити тягар смертей, пов`язаних з коронавірусною хворобою COVID-19; скоротити тягар ускладнень для здоров`я, пов`язаних з коронавірусною хворобою COVID-19. Основним завданням Дорожньої карти протягом 2021-2022 років стало охоплення вакцинацією проти коронавірусної хвороби COVID-19 не менше 50 % населення України. Дорожня карта в первинній її редакції передбачала, що вакцинація від коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні буде добровільною для всіх груп населення та професійних груп (згідно з наказом МОЗ № 2362 від 27 жовтня 2021 року абзац про добровільність цієї вакцинації було виключено).

У пункті 7.3 Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи № 2361 (2021) від 27 січня 2021 року «Вакцини проти COVID-19: етичні, правові та практичні міркування» Асамблея закликала держави-члени Ради Європи і Європейський Союз інформувати громадян про те, що вакцинація не є обов`язковою, і ніхто не здійснює політичного, соціального чи іншого тиску для того, щоб провести щеплення тим, хто сам цього не бажає; переконатись, що ніхто не зазнає дискримінації за те, що він не був вакцинований через можливі ризики для здоров`я або не бажає вакцинуватися.

Вакцинація проти COVID-19 в Україні розпочалася 24 лютого 2021 року вакциною «AstraZeneca». Згодом почали застосовувати інші вакцини: «CoronaVac» (з 13 квітня), «Pfizer» (з 19 квітня), «Moderna» (з 20 липня).

За змістом абзацу третього статті 1 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» санітарне та епідемічне благополуччя населення - це стан здоров`я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показники захворюваності перебувають на усталеному рівні для даної території, умови проживання сприятливі для населення, а параметри факторів середовища життєдіяльності знаходяться в межах, визначених санітарними нормами.

Незважаючи на попередньо задекларовану добровільність вакцинації для всіх професійних груп, відповідно до статті 10 Закону № 2801-XII, статті 12 Закону №1645-ІІІ, пункту 8 Положення про МОЗ та з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України, попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, 04 жовтня 2021 року МОЗ затвердило Перелік № 2153, який передбачав обов`язкове профілактичне щеплення для окремих категорій працівників проти COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України цього захворювання (вказаний Перелік доповнений наказами МОЗ від 01 та 30 листопада 2021 року № 2393 і № 2664 відповідно). А 27 жовтня 2021 року МОЗ видало наказ № 2362, згідно з яким із Дорожньої карти виключено абзац про добровільність щеплення від COVID-19.

Таким чином спростовуються посилання позивача про проведення над нею експерименту.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 682/1692/17 дійшов висновку, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я заінтересованих осіб є виправданою. Принцип важливості суспільних інтересів превалює над особистими правами особи, однак лише тоді, коли таке втручання має об`єктивні підстави та є виправданим.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд і в постановах від 10 березня 2021 року у справі № 331/5291/19 (провадження № 61-17335св20), від 20 березня 2018 року у справі № 337/3087/17 (провадження № К/9901/283/18), від 08 лютого 2021 року у справі № 630/554/19 (провадження № 61-6307св20).

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є працівником закладу освіти та обіймає посаду прибиральника службових приміщень. Виконання нею посадових обов`язків пов`язане з постійним, протягом робочого дня, перебуванням на території навчального закладу: у коридорах, класних кімнатах, кабінетах, санвузлах, туалеті тощо. Що у свою чергу безпосередньо пов`язано з постійним контактом з учнями та працівниками школи. Зважаючи на вид виконуваних робіт, згідно посадової інструкції, виконання службових обов`язків позивачкою дистанційно - є неможливим.

Таким чином відмова останньої від проведення щеплення проти COVID-19 не сприяла виконанню завдань пов`язаних з боротьбою проти коронавірусної хвороби.

Суд враховує ту обставину, що відсторонивши ОСОБА_1 від роботи, мало місце втручання у її право на працю, остання була позбавлена можливості працювати та отримувати дохід, проте оцінюючи загрозу, яку потенційно на роботі у закладі загальної середньої освіти може нести невакцинований працівник - прибиральниця службових приміщень ОСОБА_1 , суд приходить до переконання, що її відсторонення від роботи, можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення та безпосередньо самої позивачки.

Таким чином, суд приходить до переконання, що вимога ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу №24 від 08.11.2021 про відсторонення її від роботи та поновлення у виконанні трудових обов`язків задоволенню не підлягає. Вимога про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення її від роботи та поновлення у виконанні трудових обов`язків, а тому вона також задоволенню не підлягає. Таким чином, суд прийшов до переконання, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до переконання, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, судові витрати понесені нею по справі відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст.4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління з питань освіти, культури, молоді, туризму, спорту та гуманітарного розвитку Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, Байрацького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 директор Байрацького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення працівника у виконанні трудових обов`язків та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: село Байрак, Миргородський ( колишній Великобагачанський) район, Полтавська область;

відповідач - Управління з питань освіти, культури, молоді, туризму, спорту та гуманітарного розвитку Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 42640282, юридична адреса: вул. Шевченка, 73, селище Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область;

відповідач - Байрацький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, код ЄДРПОУ - 23544837, юридична адреса: вул. Лугова, 1, с. Байрак, Миргородський район, Полтавська область;

третя особа, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , директор Байрацького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, адреса: вул. Лугова, 1, с. Байрак, Миргородського району, Полтавської області.

Повний текст рішення суду складено 06.04.2023.

Суддя Я.В. Прасол