Рішення

від 04.04.2023 по справі 280/12088/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року Справа № 280/12088/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Шаповалова Б.М.,

представників:

позивачаБондаря І.М.,

відповідача Смикової А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРЛАЙН» (вул. Святого Миколая, буд. 71, м. Запоріжжя, 69002) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

08.12.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРЛАЙН» (далі позивач), в особі представника адвоката Гальченко Олени Миколаївни, до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.07.2021 №00098750722, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 186775,00 грн., у т.ч. за основним платежем 149420,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 37355,00 грн.

Крім того, просить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір.

В обґрунтування позову зазначає, що за наслідками проведеної відповідачем документальної виїзної позапланової перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за листопад 2020 року при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» (код ЄДРПОУ 42926090), з метою встановлення достовірності нарахування податкового кредиту, на підставі акту перевірки №4483/08-01-07-22/36465159 від 08.06.2021 (далі Акт перевірки), відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким збільшено позивачу суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 186775,00 грн., у т.ч. за основним платежем 149420,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 37355,00 грн. Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та незаконним у зв`язку з невідповідністю висновків Акту перевірки фактичним обставинам. Зазначає, що ним до перевірки були надані первинні документи, на підставі яких позивачем був сформований податковий кредит з ПДВ за листопад 2020 року, які складено відповідно до вимог законодавства. Постачальник позивача ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» зареєстрований як юридична особа, перебуває на обліку у податковому органі за місцем реєстрації, має статус платника податку на додану вартість. Податкові накладні сформовані за наслідками операцій позивача із цим контрагентом зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вважає, що у податкового органу були відсутні правові підстави для нарахування позивачу грошового зобов`язання з ПДВ на підставі припущень про відсутність реальності поставок товарів, які економічно необхідні для виконання таких поставок. Позивач позбавлений можливості впливати на своїх контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності, своєчасного подання податкової звітності. Висновки відповідача, викладені у Акті перевірки, документально непідтверджені. Стверджує, що його господарські операції із ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» мають реальний характер, пов`язані з господарською діяльністю позивача, підтверджені належними документами, а тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит листопада 2020 року по таких операціях. Просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою від 13.12.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 10.01.2022 з повідомленням (викликом) сторін.

29.12.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначив, що Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 149420 грн за листопад 2020 року. Зазначає, що в товарно-транспортних накладних, наданих позивачем до перевірки, зазначена адреса навантаження товару, поставленого ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА», інформація щодо якої відсутня у податкового органу. Також зазначає про неможливість підтвердження перевезення товару від ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» з пункту навантаження у м. Луцьк з урахуванням відстані до місця розвантаження (1009,6 км) та термінів завантаження товару зазначених у товарно-транспортних накладних, враховуючи те, що транспортування товару на таку велику відстань здійснювалось одним і тим саме водієм кожні два дні на протязі десяти днів поспіль з 02.11.2020 по 12.11.2020. Станом на дату проведення перевірки позивачем не здійснена оплата поставленого ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» товару, тобто операцій позивача із цим контрагентом не призвели до зміни майнового стану платника податків. Податковим органом встановлено, що в листопаді 2020 року та попередніх періодах ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» не здійснювало придбання запасних частин, реалізацію яких оформлено позивачу. Податковим органом встановлено, що податковий кредит ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» на 99,9 % сформовано за рахунок ввезення на митну територію України вживаних вантажних та легкових автомобілів за основною ставкою. Також зазначає, що податковим органом за місцем реєстрації ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» 18.12.2020 було прийнято рішення про відповідність цього платника податків п. 8 критеріїв ризиковості, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Податковим органом не підтверджене місцезнаходження ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» за зареєстрованою адресою. Зазначає, що право на податковий кредит у позивача не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права виникнення об`єкту оподаткування, що передбачено вимогами п. 198.3 ст. 198 ПК України. Просить відмовити у задоволенні позову.

Протокольною ухвалою від 10.01.2022 за клопотанням представника позивача судове засідання було відкладене на 25.01.2022.

25.01.2022 до суду надійшли клопотання представників сторін про зупинення провадження у справі для примирення до 18.04.2022.

Ухвалою від 25.01.2022 провадження у справі було зупинене до 18.04.2022.

Разом із тим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введений воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до наказу тимчасово виконуючого обов`язки голови Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2022 №11 встановлено особливий режим роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану, у зв`язку із чим всі адміністративні справи були зняті з розгляду. Строк дії наказу від 28.02.2022 №11 продовжено наказами від 09.03.2022 №12, від 11.03.2022 №13, від 18.03.2022 №14, від 25.03.2022 №15, від 01.04.2022 №16, від 08.04.2022 №17, від 15.04.2022 №18, від 22.04.2022 №21, від 29.04.2022 №22.

18.04.2022 від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване перебуванням позивача на окупованій частині Запорізької області.

Враховуючи зазначені обставини, призначене на 18.04.2022 судове засідання не відбулось.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що на теперішній час позивач перереєстрований на нову адресу: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 71.

Ухвалою від 27.02.2023 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 14.03.2023.

Протокольною ухвалою від 14.03.2023 у судове засідання було відкладене на 04.04.2023.

04.04.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив та документи на підтвердження руху товарів, придбаних у ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА». У відповіді на відзив позивач посилається на актуальну судову практику (правові позиції Верховного Суду) у тотожних правовідносинах. Також зазначає, що отримані від ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» товари були використані позивачем під час ремонту техніки замовників позивача внаслідок чого отримано прибуток. Щодо неповідомлення ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» інформації про адресу, з якої здійснювалось завантаження товару в адресу позивача зазначає, що позивач не міг впливати на цю обставину, а тому не повинен нести негативні наслідки пов`язані з цим. Відсутність у контрагента умов, необхідних для здійснення господарської операції, сама по собі не свідчить про нереальність господарських операцій, адже контрагент може здійснювати реальні господарські операції та не обов`язково має бути виробником товару і за відсутності дослідження первинних документів контрагента висновки про нереальність господарських операцій, обґрунтовані відсутністю трудових та матеріальних ресурсів контрагента, є передчасними. Також зазначає, що з огляду на здійснення ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» закупівлі вживаних транспортних засобів у великих обсягах логічним є висновок про те, що частина з цих транспортних засобів закуповується з метою розбори на деталі та їх подальший продаж та/або використання у ремонті інших транспортних засобів. Припущення відповідача про не підтвердження перевезення товару від ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» на адресу позивача вважає недоведеним.

Відповідач правом на надання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

У судовому засіданні 04.04.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у заявах по суті справи, представник відповідача заперечив проти позову, з підстав наведених у відзиві на позов.

У судовому засіданні 04.04.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

10.04.2009 було здійснено державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерлайн».

З 13.04.2009 позивача взято на податковий облік ГУ ДПС у Запорізькій області (Василівський район), як платника за основним місцем обліку.

Зареєстрованим місцем реєстрації з дати державної реєстрації позивача до введення в Україні воєнного стану було: Запорізька область, м. Василівка, вул. Б. Хмельницького, буд. 3.

З травня 2009 року позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 28.92 Виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення. А також неосновними видами діяльності позивача (крім іншого) є: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування.

16.10.2020 між ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» (продавець) та позивачем був укладений договір поставки №1610/7, за умовами якого продавець зобов`язався продати позивачу запасні частини до тракторної та екскаваторної техніки на умовах EXW склад продавця.

Відповідно до видаткової накладної №740 від 02.11.2020 за зазначеним договором ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» було відвантажено позивачу товар (запасні частини) в асортименті на загальну суму 204170,00 грн, в т.ч. ПДВ 34028,33 грн.

За видатковою накладною №741 від 04.11.2020 за зазначеним договором ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» було відвантажено позивачу товар (запасні частини) в асортименті на загальну суму 126050,00 грн, в т.ч. ПДВ 21008,33 грн.

За видатковою накладною №737 від 06.11.2020 за зазначеним договором ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» було відвантажено позивачу товар (двигун) на загальну суму 166900,00 грн, в т.ч. ПДВ 27816,67 грн.

За видатковою накладною №738 від 09.11.2020 за зазначеним договором ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» було відвантажено позивачу товар (запасні частини) в асортименті на загальну суму 127500,00 грн, в т.ч. ПДВ 21250,00 грн.

За видатковою накладною №739 від 12.11.2020 за зазначеним договором ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» було відвантажено позивачу товар (запасні частини) в асортименті на загальну суму 271900,00 грн, в т.ч. ПДВ 45316,67 грн.

Перевезення зазначених товарів здійснювалось з пункту навантаження: Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 13 Д, в пункт розвантажування Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Богдана Хмельницького, 3, належним позивачу автомобілем Mersedes Sprinter, державний номер НОМЕР_1 (водій ОСОБА_1 ) за товарно-транспортними накладними №Р740 від 02.11.2020, №Р741 від 04.11.2020, №Р737 від 06.11.2020, №Р738 від 09.11.2020 та №Р739 від 12.11.2020.

За фактом відвантаження зазначеного товару ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» були складені податкові накладні №740 від 02.11.2020, №741 від 04.11.2020, №737 від 06.11.2020, №738 від 09.11.2020 та № 739 від 12.11.2020, відомості про товар та його вартість в яких повністю збігаються із такими відомостями у відповідних видаткових накладних та товарно-транспортних накладних. Ці податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому отриманий від ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» товар був використаний позивачем під час ремонту та технічного обслуговування техніки його замовників АТ «Українська залізниця», ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ», ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», що підтверджується наявними в матеріалах справи: накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, договорами, актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

Позивачем за листопад 2020 року був задекларований податковий кредит з податку на додану вартість по операціях з ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» (визнається сторонами).

Наказом відповідача від 24.05.2021 №1446-п була призначена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з 26.05.2021, тривалістю 5 робочих днів, з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні показників декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року №9339501960 від 21.12.2020 по взаємовідносинам з ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» з метою встановлення достовірності нарахування податкового кредиту.

На підставі направлення на перевірку №2342 від 26.05.2021, виданого на виконання зазначеного наказу відповідача, в період з 26.05.2021 по 01.06.2021, співробітником відповідача була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача, за наслідками якої був складений Акт перевірки.

Відповідно до висновків Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 149420 грн, в тому числі за листопад 2020 року.

На підставі Акту перевірки 20.07.2021 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №00098750722, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 186775,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням на 149420,00 грн, за штрафними санкціями 37355 грн.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України від 09.11.2021 №25361/6/99-00-06-01-03-06 скарга позивача була залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись із правомірністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

В обґрунтування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач посилається на порушення позивачем вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України (в редакції, яка була чинною в період спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Суд зазначає, що позивачем не заперечується правомірність призначення його перевірки.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996), фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону №996 визначено, що під економічною вигодою розуміється потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів. При цьому під господарською операцією розуміється дія або подія яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань власному капіталі, відомості про яку містяться в первинному документі що підтверджує її здійснення. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За змістом ч.ч. 1 і 2 ст. 9 Закону №996 для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Крім того, приписами ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов`язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 цього Кодексу).

В обґрунтування висновку про порушення позивачем зазначених норм Податкового кодексу України відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено, що позивач безпідставно, у зв`язку з не підтвердженням реальності придбання запасних частин у підприємства транзитно-конвертаційної спрямованості ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА», віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 149420 грн по декларації з ПДВ за листопад 2020 року та розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до податкової декларації з ПДВ за листопад 2020 року, згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» за листопад 2020 року (стор. 11 Акту перевірки).

На стор. 15 Акту перевірки відповідачем зазначено, що нереальність придбання запасних частин позивачем від ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» підтверджується наступними фактами:

- в ТТН на перевезення запасних частин, які надані до перевірки, зазначено пункт завантаження товару: Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 13Д. Зазначена адреса не значиться в реєстраційних даних ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА», відсутня інформація щодо оренди приміщення за вказаною адресою, відповідно наявної інформації в контролюючих органах (в т.ч. згідно Результатів опрацювання зібраної податкової інформації ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА», наданих підтверджуючих документів та пояснень ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» на розгляд Комісією Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної, даних форми 20-ОПП щодо декларування об`єктів оподаткування);

- неможливо підтвердити перевезення товару від ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» з пункту завантаження товару: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 13Д, з урахуванням відстані (1009,6 км, час 13 год. 45 хв.) та термінів завантаження товару, зазначених в наданих ТТН;

- враховуючи обсяги задекларованих операцій ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» (дохід від будь-якої діяльності за 2020 рік складає 1418395,284 тис. грн.), відсутність основних засобів та достатньої кількості трудових ресурсів, свідчить про неможливість здійснення операцій, що задекларовані у податковій звітності. Все це свідчить про документальне оформлення операцій при їх фактичному невиконанні. Нереальність реалізації ідентифікованого товару, введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів (відсутнє дійсне формування активу) у подальших ланках ланцюгу його продажу. Виходячи з вищенаведеного, дані маніпуляції звітними даними та пересортування ТМЦ, та дає можливість формувати контрагентом-постачальником технічного податкового кредиту;

- відповідно отриманих Результатів опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» за листопад 2020 року, складених ГУ ДПС у Волинській області від 16.02.2021 №39/03-20-18-02, не підтверджено правомірність формування податкових зобов`язань ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА», в т.ч. щодо позивача в сумі 149420 грн.

Зокрема, на стор. 16 Акту перевірки відповідачем наведена наступна інформація щодо ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА»: за 2020 рік проведено державну реєстрацію 5449 транспортних засобів, продавцем яких виступало ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА», при цьому в ЄРПН зареєстровано податкові накладні лише щодо реалізації 105 транспортних засобів. Загальна кількість імпортованих транспортних засобів та обсяги реалізованих запасних частин не співвідносна із наявними трудовими ресурсами товариства (відповідно до форми 1-ДФ за ІІ-ІІІ квартали 2020 року кількість працюючих 7 осіб, 4 з яких жінки), що унеможливлює здійснення переміщення та розукомплектування транспортних засобів власними силами. Також зазначає, що 18.12.2020 Комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» п. 8 критеріїв ризиковості. Станом на дату написання узагальненої податкової інформації ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» перебуває у Журналі ризикових платників податку. Крім того, зазначає про не підтвердження місцезнаходження ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» за юридичною адресою.

Отже, в обґрунтування висновку щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач посилається на відсутність у ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» необхідних матеріальних та трудових ресурсів, неможливість підтвердження факту транспортування товару від ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» в адресу позивача, відсутність у ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» товару, який було придбано позивачем, тобто про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА». При цьому відповідач не посилається на недоліки первинних документів, податкових накладних, не заперечує проведення позивачем бухгалтерського обліку придбаного товару, його використання у власній господарській діяльності.

З приводу віднесення ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» до ризикових платників податку суд зазначає, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 у справі №140/762/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021, було: визнано протиправним та скасоване рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.12.2020 №100524 про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків; зобов`язано Головне управління ДПС у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» задекларувала взаємовідносини з позивачем у відповідній податковій звітності за листопад 2020 року та шляхом реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідних податкових накладних.

З приводу відсутності у податкового органу інформації про використання ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» приміщення (будівлі, споруди) за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 13Д, суд зазначає, що відсутність у податкового органу такої інформації не свідчить про неможливість зберігання цим товариством товару за цією адресою, зокрема, на умовах договору зберігання, визначених главою 66 Цивільного кодексу України, відповідно до яких до поклажодавця не переходять жодні права на місце зберігання речі. Відповідно, оскільки реалізований позивачу товар не є підакцизним товаром (доказів іншого матеріали справи не містять), відсутність у податкового органу інформації про використання ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» зазначеної адреси для зберігання товарів не спростовує факт завантаження товару за такою адресою. Крім того, покладання на позивача відповідальності за вчинення або не вчинення його контрагентом дій щодо повідомлення податкового органу про використання зазначеного об`єкта в його господарській діяльності є очевидно необґрунтованим.

Твердження відповідача про неможливість підтвердження факту транспортування товару, враховуючи відстань між пунктами завантаження та розвантаження та термінів завантаження товару, суд оцінює критично, оскільки за даними наявних в матеріалах справи доказів перевезення товару з м. Луцьк до місцезнаходження позивача відбувалось 02.11.2020 (понеділок), 04.11.2020 (середа), 06.11.2020 (п`ятниця), 09.11.2020 (понеділок) та 12.11.2020 (четвер), тобто не щодня, а відстань у 1009,6 км транспортний засіб (належний позивачу автомобіль Mersedes Sprinter, державний номер НОМЕР_1 ) здатен подолати протягом одного дня (відповідач визначив час подолання цієї відстані у 13 год. 45 хв.).

Щодо твердження відповідача про відсутність у ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА» необхідних матеріальних та трудових ресурсів для виконання спірних господарських операцій із позивачем, суд зазначає наступне.

Посилання податкового органу як на підставу для відмови у задоволенні позову, на аналіз податкової інформації отриманої відносно ТОВ «ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА», зокрема, на відсутність у останнього умов необхідних для здійснення такого роду господарської діяльності, відсутність достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення спірних господарських операцій, зокрема, щодо розбори імпортованих вживаних транспортних засобів для отримання запасних частин, є необґрунтованими, оскільки чинне податкове законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів, тощо.

Відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі №640/18105/18, від 11.08.2022 у справі 826/10153/17 та багатьох інших.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. Відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел позивача або його контрагентів на укладення правочинів без наміру створити наслідки, які передбачені ним. Цих доказів не надано і під час судового розгляду справи, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача про нереальний характер проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Отже, між позивачем та його контрагентом в дійсності відбулись вищевказані господарські операції, дія останніх спрямовані на реальне настання правових наслідків, а не вчинялися лише в цілях заниження об`єкта оподаткування, несплати податків.

Тобто, внаслідок проведення таких операцій платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, і не прагнув отримати вигоду виключно чи переважно за рахунок неправильного формування податкового кредиту, відшкодування з державного бюджету ПДВ тощо.

Між тим, відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускаються його контрагентом, при цьому, позивач не може нести відповідальність за можливі негативні наслідки господарської діяльності його контрагентів.

Суд зазначає, що контролюючим органом, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Позиція ЄСПЛ щодо захисту прав суб`єктів господарювання від незаконних дій контролюючого органу полягає у наступному:

Рішення по справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03):

«...при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом»; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими» (п. 53).

Утім наведені в Акті перевірки висновки базуються лише на припущеннях відповідача та не підтверджені належними і допустимими доказами.

Рішення по справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97):

«...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління» (п. 110).

У той же час відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Рішення по справі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02):

«... у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку» (п. 38).

За відсутності встановлених порушень законодавства з боку позивача, ГУ ДПС у Запорізькій області безпідставно поклало відповідальність на даного платника податків.

Таким чином, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У свою чергу, суд вважає, що відповідач не обґрунтував правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у сумі 2801,63 грн, який належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРЛАЙН» (вул. Святого Миколая, буд. 71, м. Запоріжжя, 69002) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 20.07.2021 року №00098750722.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРЛАЙН» сплачений судовий збір у сумі 2801,63 грн (дві тисячі вісімсот одна гривня 63 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.04.2023.

СуддяР.В. Кисіль