Рішення

від 27.03.2023 по справі 520/959/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

27 березня 2023 р. Справа № 520/959/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Шаркової А.В.,

за участю:

представника позивача - Міліруд Є.О.,

представника відповідача - Книги Ю.Ю.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіософт" (61011, м. Харків, вул. Червоні Ряди, 14 кім. 311, ЄДРПОУ 30656027) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіософт" (надалі за текстом - ТОВ "Радіософт", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач), в якому просить суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, виписані ТОВ "Радіософт" (код ЄДРПОУ 30656027) за №00003890706 та № 00003880706 від 10.01.2022 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 відкрито провадження у даній справи за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними, прийнятими без врахування наданих позивачем до перевірки пояснень та документів, а тому підлягають скасуванню. Крім того зазначено, що наявна в акті перевірки інформація не містить жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Змістом акту перевірки податкового органу підтверджено наявність у ТОВ "Радіософт" матеріально-технічних ресурсів, персоналу, що свідчить про наявність умов, необхідних для здійснення основного виду діяльності.

Відповідачем до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 18.02.2022 був поданий відзив на позовну заяву, в якому податковий орган просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, прийняті в рамках наявних у податкового органу повноважень.

Відповідач вказує, що податковим органом встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій Товариством з обмеженою відповідальністю "Електрозахист ЛТД" (код ЄДРПОУ 43570143) (надалі за текстом - ТОВ "Електрозахист ЛТД") згідно оформлених документів з контрагентами-постачальниками та покупцями. На думку податкового органу ТОВ "Електрозахист ЛТД" фактично створено штучну видимість здійснення господарської операцій шляхом формального складання первинних документів, які не супроводжувались дійсним рухом активів у процесі виконання операцій з контрагентами.

З боку уповноваженого представника позивача подано відповідь на відзив, згідно зі змістом якого наполягав на задоволенні позовних вимог.

В судове засідання представник позивача прибув, підтримав заявлену правову позицію та просив її задовольнити з підстав та мотивів викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

В судове засідання представник відповідача прибув, підтримав заявлену правову позицію викладену у відповіді на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ТОВ "Радіософт" (податковий номер 30656027) зареєстроване 29.11.1999 за №14801200000018477 в департаменті реєстрації Харківської міської ради та перебуває на податковому обліку в Центральному управлінні ГУ ДПС у Харківській області.

Податковим органом на підставі направлень від 30.11.2021 № 16484, № 16486 ГУ ДПС у Харківській, головному державному інспектору відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Головко Артему Сергійовичу, державному інспектору відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Шалімовій Тетяні Вікторівні та наказу від 15.11.2021 № 8512-П, виданого ГУ ДПС у Харківській області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, п. 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1, ст. 78, п. 82.2, ст. 82 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіософт", код за ЄДРПОУ 43542797, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 18.10.2021 №9307453138 від`ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 733984,00 грн., що сформовано за рахунок періодів виникнення від`ємного значення: квітень 2021 року, вересень 2021 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 13.12.2021 №23485/20-40-07-06-10/43542797 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання ТОВ "Радіософт" (код за ЄДРПОУ 43542797) податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість" (надалі за текстом - акт від 13.12.2021 №23485/20-40-07-06-10/43542797).

Згідно з висновком акту від 13.12.2021 №23485/20-40-07-06-10/43542797 з боку податкового органу зазначено:

"Наведена у цьому акті податкова інформація, яка наявна в інформаційних базах ДПС та зібрана в межах організації і проведення цієї перевірки, у тому числі представлена платником податків, та результати її опрацювання є відповідно до п.п. 191.1.46 п. 191.1 ст. 191, п. 74.3 ст. 74 і п.п. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Кодексу підставою для зазначених нижче висновків.

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ:

Встановлено порушення платником податків:

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями внаслідок чого завищено податковий кредит на суму ПДВ 1420740 грн., в т.ч. за вересні 2021 року на суму 1420740 гривень.

Що призвело до заниження податку на додану вартість, яка підлягає сплаті у сумі ПДВ 686756 грн. в тому числі у вересні 2021 року на суму 686756 гривень.

Та до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 733984 грн., в т.ч. у вересні 2021 року на суму 733984 гривень.".

За результатами розгляду висновків акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення, які отримані ТОВ "Радіософт" 12.01.2022:

1. № 00003890706 від 10.01.2022, яким зменшено від`ємне значення, що зараховується до суми податкового кредиту у розмірі 733984,00 грн.;

2. № 00003880706 від 10.01.2022, яким донараховано зобов`язання із оплати податку на додану вартість в розмірі 686756,00 грн. та штрафними санкціями в розмірі 171689,00 грн..

Між ТОВ "Радіософт" та ДП "Український державний центр радіочастот" 29.12.2020 укладено договір № 386 щодо постачання 18 комплектів мобільних станцій радіоконтролю на базі цифрових приймачів для контролю мереж стільникового зв`язку та широкосмугового радіодоступу.

З метою виконання договору ТОВ "Радіософт" уклало договори постачання з ТОВ "БІОВЕТ ЛТД" та ТОВ "ЕЛЕКТРОЗАХИСТ ЛТД" та ін..

В результаті господарських відносин із ТОВ "БІОВЕТ ЛТД", ТОВ "ЕЛЕКТРОЗАХИСТ ЛТД" та ін. ТОВ "Радіософт" придбало комплектуючі, необхідні для виготовлення вищевказаних комплектів мобільних станцій радіоконтролю.

Так, 04.01.2021 ТОВ "БІОВЕТ ЛТД" (Постачальник) та ТОВ "Радіософт" (Покупець) уклали договір поставки № 27.

В рамках окресленого договору ТОВ "Радіософт" придбано у ТОВ "БІОВЕТ ЛТД" кабелі, модулі, лідсилювачі на загальну суму 1217880,00 грн. ( без ПДВ 202980,00 грн.).

Придбання товару підтверджується окрім договору із відповідними додатками та специфікаціями, замовленням № 0325/1 від 25.03.2021; рахунком на оплату № 208 від 01.04.2021; платіжними дорученнями № 301 від 09.04.2021, № 528 від 26.07.2021, № 530 від 27.07.2021; видатковою накладною № 208 від 01.04.2021; посвідченням про відрядження директору ОСОБА_1 , наказом-завданням від 01.04.2021.

У подальшому, придбаний товар (кабеля, модулі, підсилювачі), як вже зазначалось вище, були використані у виробництві мобільних станцій радіоконтролю для постачання їх на адресу ДП "Український державний центр радіочастот" згідно укладеного 29.12.2020 договору постачання № 386.

Використання придбаних у ТОВ "БІОВЕТ ЛТД" комплектуючих для виробництва готової продукції для кінцевого споживача ДП "Український державний центр радіочастот" також підтверджується первинними бухгалтерськими документами: видатковими накладними, довіреностями на отримання матеріальних цінностей.

Крім того, 24.06.2021 ТОВ "ЕЛЕКТРОЗАХИСТ ЛТД" (Постачальник) та ТОВ "Радіософт" (Покупець) уклали договір поставки № 15.

В рамках окресленого договору ТОВ "Радіософт" придбало у ТОВ "ЕЛЕКТРОЗАХИСТ ЛТД" кабелі, модулі, підсилювачі на загальну суму 7306560,00 грн. (без ПДВ 1217760,00 грн.).

Придбання товару, окрім договору із відповідними додатками та специфікаціями, підтверджується видатковими накладними № 95 від 03.09.2021; №107 від 08.09.2021; № 110 від 09.09.2021; № 114 від 10.09.2021; № 125 від 13.09.2021; № 132 від 14.09.2021.

Оплата замовлення підтверджується рахунками на оплату № 95 від 03.09.2021; №107 від 08.09.2021; № 110 від 09.09.2021; № 114 від 10.09.2021; № 125 від 13.09.2021; № 132 від 14.09.2021 та платіжними дорученнями № 692 від 07.10.2021, № 685 від 06.10.2021, № 737 від 29.10.2021, № 709 від 11.10.2021, № 751 від 05.11.2021, № 739 від 02.11.2021, № 771 від 10.11.2021, № 761 від 08.11.2021, № 780 від 15.11.2021, № 773 від 11.11.2021, № 796 від 22.11.2021, № 789 від 18.11.2021, № 803 від 25.11.2021, № 795 від 22.11.2021, № 819 від 06.12.2021, № 809 від 30.11.2021.

Транспортування товару здійснювалось особисто директором підприємства Михайловським С.М. відповідно до посвідчень: № 58, № 59, № 10, № 60, № 61, № 62, № 63.

У подальшому, придбаний товар (кабеля, модулі, підсилювачі), були у виробництві мобільних станцій радіоконтролю, для постачання їх на адресу ДП "Український державний центр радіочастот", згідно укладеного від 29.12.2020 договору постачання № 386.

Використання придбаних у ТОВ "ЕЛЕКТРОЗАХИСТ ЛТД" комплектуючих для виробництва готової продукції для кінцевого споживача ДП "Український державний центр радіочастот" також підтверджується первинними бухгалтерськими документами: видатковими накладними, довіреностями на отримання матеріальних цінностей.

Суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі за текстом - Закон) встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (згідно із Законом 1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом № 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення).

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (згідно із Законом № 1724-VIII від 03.11.2016 року, до внесення змін Законом № 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (надалі за текстом - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. (п. 198.3 ст. 198 ПК України). До внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 в наступній редакції - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України зазначено, що об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Зі змісту акту перевірки від 13.12.2021 №23485/20-40-07-06-10/43542797 судом встановлено, що доводи контролюючого органу про завищення податку на додану вартість та завищення від`ємного значення, ґрунтуються на дослідженні господарських взаємовідносин позивача з контрагентами.

Крім того суд зазначає, що в ході розгляду справи зміст та обсяг первинної документації, що стала предметом перевірки, з боку представників сторін під сумнів не ставився, та відповідає дослідженому обсягу документів, що відображено в акті податкового органу та кореспондується з наявними матеріалами справи.

Враховуючи зміст акту перевірки суд констатує, що податковий орган дійшов до висновку про нереальність здійснення господарських операцій, в обґрунтування чого контролюючий орган посилається виключно на відсутність ТОВ "БІОВЕТ ЛТД" за зареєстрованою адресою станом на 21.10.2021 проте договір укладено 04.01.2021, подання звітності не з території України, факт не підтвердження придбання товару по ланцюгу контрагентів ТОВ "БІОВЕТ ЛТД", що підтверджується податковою інформацією.

Стосовно ТОВ "ЕЛЕКТРОЗАХИСТ ЛТД" податковим органом зазначено, що рішенням ГУ ДПС у Харківській області від 23.11.2021 № 34514 встановлена відповідність платника податку критеріям ризикововсті, разом з цим суд звертає увагу на укладання договору 24.06.2021. Крім того податковим органом зазначено про не підтвердження податковою інформацією факту придбання товару по ланцюгу до ТОВ "ЕЛЕКТРОЗАХИСТ ЛТД". Серед іншого ТОВ "ЕЛЕКТРОЗАХИСТ ЛТД" було продано товар позивачу за тією самою ціною, за якою було придбано.

Окреслену позицію підтвердив уповноважений представник податкового органу в ході розгляду справи. Крім того, зазначив про не проведення зустрічних звірок в рамках вище окресленої податкової перевірки, без зазначення підстав такого не проведення.

Верховний Суд у постанові від 21.01.2020 у справі № 826/2325/14 вказав, що для встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту і податку на додану вартість необхідно підтвердити, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг). понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Надані до перевірки первинні документи повною мірою розкривають суть господарської операції та свідчать як про фактичне надання послуг, так і про беззаперечний факт сплати повної вартості за такі послуги. Факт понесення витрат внаслідок списання коштів у якості оплати придбаних послуг повністю спростовує твердження податкового органу про намір отримання безпідставної податкової вигоди з боку позивача.

Стосовно посилань податкового органу на інформації інформаційно-аналітичних баз відносно контрагентів позивача суд зазначає, що в постановах Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 808/1996/18, від 30.09.2021 у справі № 826/12528/17, від 21.09.2021 у справі № 640/19437/19 зроблено висновок, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно деяких контрагентів позивача по ланцюгу постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами не є носієм доказової інформації щодо порушення вимог податкового законодавства.

Належними та допустимими доказами для висновку про нездійснення господарських операцій можуть бути результатами зустрічних звірок.

Разом з цим суд зазначає, що з боку представника податкового органу в ході розгляду справи не надано будь-яких пояснень щодо направлення відповідних листів на проведення зустрічних звірок та складання акту перевірки позивача без отримання відповідних результатів за ними.

Стосовно доводів податкового органу про неможливість надання відповідних послуг з огляду на нібито відсутність у його контрагентів відповідної матеріальної бази, суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника, у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів. Відсутність у контрагента добросовісного платника податків матеріальних ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Принагідно суд зазначає, що окреслена позиція знайшла своє закріплення у численних постановах Верховною Суду (зокрема, у постановах від 11.08.2022 у справі №826/10153/17, від 24.08.2022 у справі № 640/16576/19, від 18.10.2021 у справі № 813/1300/18, від 11.08.2021 у справі № 809/1560/17, від 27.07.2021 у справі № 822/990/18) та по суті є усталеною судовою практикою.

Крім того, у постанові від 22.06.2022 у справі № 440/1740/20 Верховний Суд вказав, що факти недостатньої кількості у таких контрагентів трудових ресурсів, основних фондів, виробничих потужностей тощо, самі по собі не свідчать про нереальність господарських операцій та не є підставою для позбавлення платника податку права на відображення таких операцій в податковому обліку.

Разом з цим суд констатує, що акт перевірки податкового органу не містить інформації про те, що ним досліджувалась можливість залучення додаткових матеріальних ресурсів за договорами цивільно-правового характеру, відповідних пояснень з боку уповноваженого представника податкового органу в ході розгляду справи не надано, в письмовій правовій позиції не відображено.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст. 90 КАС України, суд зазначає, що такі укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Суд зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів повернення коштів до після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься, а відповідачем не в ході проведення перевірки, не в ході розгляду справи не надано.

За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару визнається судом належним та допустимим доказом реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій та як наслідок зміни їх майнового стану.

Оглянуті судом первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Протилежного з боку податкового органу в судовому засіданні не доведено, а в матеріалах перевірки не відображено.

В акті перевірки контролюючим органом не заперечується проти правильності та повноти оформлення первинних документів, які складалися позивачем та його контрагентами.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договорами, укладеним з контрагентом іншого результату, ніж отримання товару, послуги, та, відповідно, отримання прибутку, шляхом їх подальшої реалізації.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди позивачем, наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами ґрунтуються, на результатах опрацьованої зібраної податкової інформації.

Суд з цього приводу зазначає, що платник податків не може зазнавати негативних наслідків через діяння осіб, що перебувають поза межами його впливу. Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справах «Компанія «Вестберга таксі Актіеболаг» та «Вуліч проти Швеції», суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням ст. 77 КАС України.

Суд констатує, що в ході розгляду справи з боку контролюючого органу не виконано окреслений обов`язок.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховуючи наведені правові позиції Верховного Суду та беручи до уваги зміст ч.5 ст. 242 КАС України, зазначає, що вони підлягають застосуванню в рамках розгляду даної адміністративної справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіософт" (61011, м. Харків, вул. Червоні Ряди, 14 кім. 311, ЄДРПОУ 30656027) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, ЄДРПОУ 43983495), виписані Товариству з обмеженою відповідальністю "Радіософт" (61011, м. Харків, вул. Червоні Ряди, 14 кім. 311, ЄДРПОУ 30656027) за №00003890706 та № 00003880706 від 10.01.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіософт" (61011, м. Харків, вул. Червоні Ряди, 14 кім. 311, ЄДРПОУ 30656027) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43983495) судовий збір у розмірі 23886,44 (дванадцять три тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 44 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 07.04.2023.

СуддяЮ. О. Супрун