Рішення

від 07.04.2023 по справі 560/283/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/283/23

РІШЕННЯ

іменем України

07 квітня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом Кривчицького психоневрологічного інтернату до Дунаєвецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення сорок сьомої сесії VIII скликання Дунаєвецької міської ради № 25-47/2022 від 15 листопада 2022 року про відмову Кривчицькому психоневрологічному інтернату (ідентифікаційний код 03190461) в наданні у постійне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,3504 га, кадастровий номер 6821887600:05:008:0002, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту с. Кривчик на території Дунаєвецької міської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області;

2. Зобов`язати Дунаєвецьку міську раду повторно розглянути клопотання Кривчицького психоневрологічного інтернату про надання у постійне користування земельної ділянки площею 2,3504 га, що розташована за межами населеного пункту с. Кривчик на території Дунаєвецької міської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, кадастровий номер 6821887600:05:008:0002, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В обґрунтування позовних вимогзазначає, що вказана земельна ділянка перебувала у постійному користуванні КГІ «Кривчицьке підсобне господарство психоневрологічного інтернату», засновником якого є Кривчицький психоневрологічний інтернат. Наразі КП «Кривчицьке підсобне господарство психоневрологічного інтернату» перебуває у стані припинення. Тому всі належні майнові та інші немайнові права при його ліквідації переходять до його засновника - Кривчицького психоневрологічного інтернату, в т.ч. і майнові права на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні підсобного господарства.

Інтернат уповноважений та має право використовувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення відповідно до Статуту.

Однак рішенням Дунаєвецької міської ради № 25-47/2022 від 15 листопада 2022 позивачу відмовлено у наданні у постійне користування земельної ділянки у зв`язку із невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам частини 1 статті 24 Земельного кодексу України.

Позивач вважає рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою протиправним, оскільки Із мотивувальної частини рішення не зрозуміло, у чому саме проявляється невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів і як це стосується ч. 1 ст. 24 ЗК України.

Законодавець визначив, що будь-які підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності, можуть набувати у постійне користування земельні ділянки із земель державної та комунальної власності у визначеному законодавством порядку.

Також слід враховувати, що на цій земельній ділянці розташоване нерухоме майно комунальної власності, балансоутримувачем якого є Кривчицький психоневрологічний інтернат.

Ухвалою суду від 09.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

Відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого у задоволенні позову просив відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що Кривчицький психоневрологічний інтернат не є державним чи комунальним сільськогосподарським підприємством, установою чи організацією у розумінні пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України, якому може бути надано у постійне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вважає, що надання позивачу спірної земельної ділянки у постійне користування є порушенням частини 1 статті 24 Земельного кодексу України, що у свою чергу є правовою підставою для відмови у наданні у користування такої земельної ділянки.

Зауважує, що комунальному підприємству "Кривчицьке підсобне господарство психоневрологічного інтернату" припинено право постійного користування земельними ділянками загальною площею 44,69 га. Вважає твердження позивача щодо того, що всі належні майнові права та інші немайнові права, в тому числі майнові права на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні підсобного господарства, при його ліквідації переходять до його засновника, не відповідають дійсності і суперечать нормам земельного законодавства України.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідач не обґрунтував, яким чином зміст частини 1 статті 24 Земельного кодексу України має відношення чи впливає на невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів чи прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів як підстави для відмови у наданні земельної ділянки в постійне користування.

Вказав, що із мотивувальної частини рішення не зрозуміло, у чому саме проявляється невідповідність місця розташування спірної земельної ділянки, адже невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, натомість частина 1 статті 24 Земельного кодексу України вказує на цілі передачі державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям земельних ділянок із земель державної і комунальної власності у постійне користування.

Наголосив, що законодавець визначив, що будь-які підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності, можуть набувати у постійне користування земельні ділянки із земель державної та комунальної власності у визначеному законодавством порядку.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у якому вказує, що земельні ділянки не можуть бути надані в постійне користування будь-яким підприємствам, установам та організаціям, як вказує позивач, а лише державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, як зазначено у частині 1 статті 24 Земельного кодексу України.

Зауважує, що Кривчинський психоневрологічний інтернат є стаціонарним закладом для соціального захисту, що перебуває в комунальній власності спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області. Кривчицький психоневрологічний інтернат не є державним чи комунальним сільськогосподарським підприємством, установою чи організацією.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Кривчицький психоневрологічний інтернат є юридичною особою, код ЄДРПОУ - 03190461.

Кривчицький психоневрологічний інтернат 12 жовтня 2022 року звернувся до Дунаєвецької міської ради із клопотанням про надання у постійне користування земельної ділянки площею 2,3504 га, що розташована за межами населеного пункту с. Кривчик на території Дунаєвецької міської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, кадастровий номер 6821887600:05:008:0002 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням від 15 листопада 2022 року №25-47/2022 "Про розгляд заяви щодо надання у постійне користування Кривчицькому психоневрологічному інтернату земельної ділянки площею 2,3504 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" Дунаєвецької міської ради VIII скликання сорок сьомої сесії відмовлено Кривчицькому психоневрологічному інтернату в наданні у постійне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,3504 га, кадастровий номер 6821887600:05:008:0002, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у зв`язку із невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам частини першої статті 24 Земельного кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 24 Земельного кодексу України державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За змістом статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Відповідно до частини 1статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно частини 1 статті 122 Земельного кодексу України повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності відповідних територіальних громад у власність або у користування для всіх потреб належать сільським, селищним та міським радам.

Статтею 123 Земельного кодексу України встановлено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, за змістом якої надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання з приводу земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно із приписами статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Отже, питання щодо передачі земельних ділянок у користування є повноваженнями міської ради, що реалізовується шляхом розгляду на засіданнях міської ради, за результатами яких приймаються рішення.

Підставою для відмови позивачу у наданні земельної ділянки у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва стала невідповідність місця розташування вимогам частини 1 статті 24 Земельного кодексу України.

У відзиві на позов відповідач також вказує про те, що Кривчицький психоневрологічний інтернат не є державним чи комунальним сільськогосподарським підприємством, установою чи організацією у розумінні пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України, якому може бути надано в постійне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Тобто, враховуючи вищевказане, відповідач відмовив позивачу у наданні земельної ділянки у постійне користування, у зв`язку з тим, що Кривчицький психоневрологічний інтернат не є державним чи комунальним сільськогосподарським підприємством, установою чи організацією у розумінні пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України.

Суд зазначає що, відповідно до пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів / послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів / послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Однак згідно пункту 1.1. статті 1 Податкового кодексу України, вказаний нормативно-правовий акт регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У свою чергу, земельні відносини, що є предметом цього спору, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Разом із тим, суд уже зазначав, що відповідно до частини першої статті 24 Земельного кодексу України державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва. А також за змістом статті 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Тобто, земельні ділянки із земель державної і комунальної власності надаються у постійне користування для, поміж іншого, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не лише сільськогосподарським підприємствам, а й іншим підприємствам, установам та організаціям, що належать до державної та комунальної власності.

Кривчицький психоневрологічний інтернат згідно із пунктом 1.5 Статуту, затвердженого розпорядженням голови Хмельницької обласної ради від 22 червня 2017 року №123/2017-0, перебуває у комунальній власності, є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області.

Пунктом 9.7 Статуту передбачено, що в Інтернаті можуть утворюватися підсобні господарства, різноманітні промислові і переробні міні-виробництва, багатопрофільні лікувально - виробничі (трудові) майстерні, цехи, дільниці з необхідним інвентарем, устаткуванням і обладнанням, технікою, транспортом та іншими знаряддями сільськогосподарського виробництва, які здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до положень статті 123 Земельного кодексу України підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У спірному рішенні відповідач не навів жодної з підстав, передбачених положеннями статті 123 Земельного кодексу України.

З огляду на наведене, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання про надання у постійне користування земельної ділянки суд зазначає наступне.

У постанові від 28.05.2020 у справі №819/654/17 Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні. З іншого боку, відсутні підстави для зобов`язання відповідача надати у постійне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення (прийняти рішення такого змісту), якщо уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом і немає обґрунтованих сумнівів вважати, що він не надасть дозвіл, розглянувши заяву повторно.

Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні.

Виходячи із обставин цієї справи суд встановив, що оскаржуване рішення не містить повного аналізу обставин, з`ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання про надання у постійне користування земельної ділянки.

З урахуванням викладеного, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4962 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 2481 грн. (який підлягав сплаті при поданні цього позову) стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Решта сплаченого судового збору в сумі 2481 грн. є надміру сплаченим судовим збором.

Водночас, згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи зазначене, суд роз`яснює позивачу його право подати до суду клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору в сумі 2481.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов Кривчицького психоневрологічного інтернату задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення сорок сьомої сесії VIII скликання Дунаєвецької міської ради № 25-47/2022 від 15 листопада 2022 року «Про розгляд заяви щодо надання у постійне користування Кривчицькому психоневрологічному інтернату земельної ділянки площею 2,3504 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»

Зобов`язати Дунаєвецьку міську раду повторно розглянути клопотання Кривчицького психоневрологічного інтернату про надання у постійне користування земельної ділянки площею 2,3504 га, що розташована за межами населеного пункту с. Кривчик на території Дунаєвецької міської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, кадастровий номер 6821887600:05:008:0002, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з Дунаєвецької міської ради на користь Кривчицького психоневрологічного інтернату судовий збір в розмірі 2481 ( дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 07 квітня 2023 року

Позивач:Кривчицький психоневрологічний інтернат (вул. Сонячна, буд. 2, Кривчик, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область,32453 , код ЄДРПОУ - 03190461) Відповідач:Дунаєвецька міська рада (вул. Шевченка, 50,м.Дунаївці,Хмельницька область,32400 , код ЄДРПОУ - 04060714)

Головуючий суддя Д.А. Божук